Постанова

від 09.09.2024 по справі 293/227/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №293/227/23 Головуючий у 1-й інст. Збаражський О.М.

Категорія 23 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №293/227/23за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Світанковий промінь»до ОСОБА_1 ,Фермерського господарства«Агроарам»,державного реєстраторавідділу знадання адміністративнихпослуг тадержавної реєстраціїШвайківської сільськоїради Бердичівськогорайону Житомирськоїобласті ШутькоОлени Петрівнипро визнаннянедійсним договоруоренди таскасування рішенняпро реєстраціюдоговору оренди

за апеляційноюскаргою Фермерського господарства «Агроарам», інтереси якого представляє адвокат Галагуз Віталій Васильович

на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Збаражського О.М.

в с т а н о в и в:

У лютому2023 року ТОВ «Світанковий промінь» звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02.03.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області та скасувати рішення про реєстрацію договору оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.06.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825686800:04:000:0022, яка розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, строком на 10 років.

Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.12.2016 року у цивільній справі №293/958/16-ц вищевказаний договір оренди землі розірваний. Проте рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 17.07.2018 року зазначене заочне рішення було скасовано, в позові було відмовлено в повному обсязі за безпідставністю вимог. Рішення суду набрало законної сили 17.08.2018 року.

У зв`язку із наведеним позивач вказував, що договір оренди земельної ділянки від 01.06.2014 року є чинним, протягом строку на який його було укладено - до 31.05.2024 року.

Однак, на початку 2023 року позивачу стало відомо про те, що 02.03.2020 року між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, про що державним реєстратором речових прав ОСОБА_2 29.11.2021 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4547259.

Посилаючись на те, що одночасне існування двох договорів оренди однієї земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам закону та призводить до порушення права позивача як користувача земельної ділянки, ТОВ «Світанковий промінь» просило задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Черняхівськогорайонного судуЖитомирської областівід 10квітня 2024року позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки б/н від 02 березня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Житомирського району Житомирської області. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду, Фермерське господарство «Агроарам» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішенняпро відмову в задоволенні позову повністю.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.02.2023 року право оренди позивача було припинено 09.02.2017 року, записів щодо відновлення такого права інформація не містить, а отже вона є відсутньою і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, з огляду на положення ст. 6, 17 Закону України «Про оренду землі» вважає, що з моменту припинення права оренди відповідача, а саме з 06 січня 2017 року земельна ділянка кадастровий номер 1825686800:04:000:0022 вважається такою, що повернута орендодавцю, тобто ОСОБА_1 . Вказує, що відповідно до рішення Черняхівського районного суду від 17 липня 2018 року, яке набрало законної сили 19 серпня 2018 року, ТОВ «Світанковий промінь» мало можливість звернутись до відповідного реєстратора відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації з заявою про відновлення припиненого права оренди на підставі цього рішення, але цього не вчинило, натомість припинло виплату орендної плати та фактичне використання земельної ділянки.

Також вказує, що ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції неправильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 01.04.2020 року у справі №610/1030/18, оскільки цей висновок стосується правовідносин, які виникли до 01 січня 2013 року (до цієї дати реєстрація договорів оренди землі відбувалася в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) після настання цієї дати не зареєструвала своє право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У цій справі орендодавць ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій, які б перешкоджали орендареві, тобто ТОВ «Світанковий промінь» користуватися орендованою земельною ділянкою, так як ця земельна ділянка не є переданою орендареві на підставі того, що відсутня реєстрація права оренди у товариства, а також з цих самих підстав останнє не мало права її використовувати після того як право оренди було припинено в січні 2017 року.

Також вважає правомірними дії ОСОБА_1 щодо укладення оспорюваного договору оренди, оскільки з моменту припинення права оренди ТОВ «Світанковий промінь» і до укладення договору оренди від 23.02.2020 року, товариство не здійснювало прав та не виконувало обов`язків за договором від 01.06.2014 року, а тому говорити про його дію не можна.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Світанковий промінь» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанціїбез змін, стягнути з ФГ «Агроарам» на користь ТОВ «Світанковий промінь» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка з січня 2017 вибула із користування є безпідставними, оскільки позивач спеціально не звільняв спірну земельну ділянку для ФГ «Агроарам» чи будь-якого іншого підприємства та відповідно будь-які письмові докази цього відсутні. При цьому, позивачу не було відомо, що у 2017 році його право оренди було припинено державним реєстратором на підставі первісного незаконного рішення місцевого суду, яке ним же було скасовано. Таким чином вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що порушення законних прав та інтересів позивача виникло у лютому 2017 року, а тому його права на судовий захист сплинули у 2020 році. Стосовно інших обставин зазначив, що позиція позивача докладно була викладена у позовній заяві. Також зазначає, що на стадії апеляційного розгляду адвокатом Дорофєєвим Д.О. надані послуги на суму 3 000,00 грн. за складання відзиву та участь у судовому засіданні, які просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин. Хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки протягом дії договору оренди з ТОВ «Світанковий промінь», ОСОБА_1 уклала договір оренди тієї самої земельної ділянки з Фермерським господарством «Агроарам», тому позивач правомірно вважає, що його права як орендаря земельної ділянки були порушені самим фактом укладання цього договору, у зв`язку з чим він і звернувся до суду з цим позовом, а тому в цій частині позовні вимоги ТОВ «Світанковий промінь» підлягають задоволенню.

Також районний суд вважав, що позивачем не пропущено строк звернення до суду через те, що предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі укладеного 02.03.2020 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», на підставі якого 29.11.2021 державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. здійснено державну реєстрацію права оренди за відповідачем ФГ «Агроарам», тому позивач не міг дізнатися про порушення свого права оренди на спірну земельну ділянку до моменту укладення указаного договору оренди.

Такі висновки суду є вірними, виходячи з наступного.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 01.06.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 4,0166 га, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.5,6).

Відповідно до п. 3.1 Договору договір укладено на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Відповідно до п. 12.1. договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно із актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.06.2014 року ОСОБА_1 передала належну їй земельну ділянку ТОВ «Світанковий промінь», що також підтверджується, актом визначення меж земельної ділянку в натурі (на місцевості) від 01.06.2014 року, план-схемою земельної ділянки, кадастровим планом земельної ділянки (а.с.7-9).

Право оренди за ТОВ «Світанковий промінь» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.09.2014 року, номер запису про інше речове право: 6908665 (а.с.11).

Судом також встановлено, що 05.12.2016 року заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області договір оренди землі з кадастровим номером 1825686800:04:000:0022, розташованої на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області укладений 01.06.2014, розірваний (а.с.14-15).

17 липня 2018 року рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області вказане заочне рішення скасоване, та ухвалено нове рішення про відмову у розірванні договору оренди землі від 01.06.2014 року (а.с.16-17). Вказане рішення суду є чинним, набрало законної сили 18.08.2018 року, що не оспорюється сторонами.

02.03.2020 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4,0166 га, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, що підтверджується відповідним договором оренди земельної ділянки, право оренди за яким зареєстроване 29.11.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області Шутько О.П. (а.с.35, 54-58).

03.03.2023 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агроарам» укладено договір про припинення дії договору оренди землі від 02.03.2020 року за взаємною згодою (а.с.138). Зазначене підтверджується і Витягом з Державного реєстру речових прав (а.с.137 зворот).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до частин першої та другої статті 638 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 01 червня 2014 року) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій, четвертій статті 639 ЦК України вказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент укладення договору оренди від 01.06.2014 року) було визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

05 грудня 2019 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року № 340-IX частину першу статті 19 Закону України «Про оренду землі» доповнено вимогою, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, а право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У частині третій статті 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

У частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 01.06.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Світанковий промінь» укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 4,0166 га, кадастровий номер 1825686800:04:000:0022, що розташована на території Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Речове право на спірну земельну ділянку за позивачем згідно з договором оренди землі від 01.06.2014 року було зареєстровано Реєстраційною службою Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області 04.09.2014 року. Тобто, з 04.09.2014 року у позивача виникло право оренди на спірну земельну ділянку.

Однак, у зв`язку із припиненням, речового права оренди ТОВ «Світанковий промінь» 09.02.2017 року на підставі заочного рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.12.2016 року у цивільній справі №293/958/16-ц, яким вищевказаний договір оренди землі було розірвано, про що свідчать відомості з Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, спірна земельна ділянка вибула з тимчасового користування позивача, а в подальшому на підставі дій ОСОБА_1 була передана в оренду ФГ «Агроарам» на підставі договору оренди від 02.03.2020 року.

Встановивши, що заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 05.12.2016 року було скасовано, а рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 17.07.2018 року у цивільній справі №293/958/16-ц у позові ОСОБА_1 до ТОВ «Світанковий промінь» про розірвання договору оренди землі від 01.06.2014 року щодо земельної ділянки площею 4,0166 га відмовлено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право оренди позивача за договором оренди землі від 01.06.2014 року є чинним та продовжує діяти протягом строку, на який його було укладено сторонами.

Вищевказані рішення суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги при розгляді спору, оскільки такі рішення публічно проголошені, розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, загальнодоступні й обов`язкові до виконання усіма органами і особами відповідно до ст. 129-1 Конституції України.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третя статті 215 ЦК України).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони (сторони) мали до вчинення правочину.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм, у разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди оскаржуваний договір оренди може бути визнано недійсним.

Враховуючи, що на час підписання оспореного договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний раніше і зареєстрований, є підстави для визнання оспорюваного договору оренди недійсним як такого, що суперечить акту цивільного законодавства (частина перша статті 203 ЦК України), зокрема, приписам абзацу четвертого частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі», а також скасування його державної реєстрації.

Подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 та у постанові Верховного Суду від 09 липня 2021 року у справі № 584/722/18, від 21 червня 2023 року у справі № 357/9051/18.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло в позивача на підставі договору оренди землі від 01.06.2014 року з власником земельної ділянки, було порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами ОСОБА_1 та ФГ «Агроарам», і таке право підлягає захисту.

Таким чином, встановивши, що протягом дії договору оренди позивача з ОСОБА_1 , остання уклала договір оренди тієї самої земельної ділянки з Фермерським господарством «Агроарам», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача ТОВ «Світанковий промінь» про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 02.03.2020 укладеного між та Фермерським господарством «Агроарам» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1825686800:03:000:0035.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18, колегія суддів відхиляє, оскільки застосовуючи вказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду, місцевий суд надавав правову оцінку правовідносинам у справі в контексті відсутності/наявності в позивача права на судовий захист.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповіднодо п.1ч.3ст.133ЦПК Українидовитрат,пов`язанихз розглядомсправи,належать витратина професійнуправничу допомогу,які уразі задоволенняпозову покладаютьсяна відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Представник ТОВ «Світанковий промінь» - адвокат Дорофєєв Д.О. просив стягнути з ФГ «Агроарам» 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи в апеляційному суді, надавши відповідний розрахунок, згідно якого: підготовка відзиву на апеляційну скаргу2 000,00 грн., участь у судовому засіданні1 000,00 грн.

Надання адвокатом Дорофєєвим Д.О.позивачу адвокатських послуг при розгляді справи в апеляційному суді підтверджується, зокрема, ордером про надання правничої допомоги від 18 червня 2024 року та договором-дорученням про надання правової допомоги від 06 лютого 2023 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника ТОВ «Світанковий промінь» підлягає до задоволення та з відповідача ФГ «Агроарам» на користь позивача підлягає стягненню 3 000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства«Агроарам»,інтереси якогопредставляє адвокатГалагуз ВіталійВасильович, залишити без задоволення, а рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог без змін.

Стягнути з Фермерського господарства «Агроарам» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанковий промінь» 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2024 року.

Головуючий Судді