Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/14543/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/14543/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Палія В.В.

суддів: Сибіги О.М.

Вовка І.В.

при секретарі: Бенчук О.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.09.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра»

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №910/14543/23 (суддя Котков О.В.)

за позовом Київської міської ради

до Приватного підприємства «Вояж»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лантанагра»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Гранд-Віза»

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, -

В С Т А Н О В И В:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Вояж», в якому просить суд:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19.04.2021 №57728927, яка здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Приватним підприємством «Вояж» на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення іншого речового права, а саме оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:176:0025, що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва за Приватним підприємством «Вояж».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/14543/23 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) від 19.04.2021 № 57728927, яка здійснена на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Приватним підприємством «Вояж» на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025), що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва.

Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення іншого речового права, а саме оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:176:0025, що розташована на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва за Приватним підприємством «Вояж».

Стягнуто з Приватного підприємства «Вояж» на користь Київської міської ради 5368,00 грн судового збору за подачу позовної заяви, 8052,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнуто з Приватного підприємства «Вояж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» 8052,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

До Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на ст. 129 ГПК України, у якій заявник просить стягнути з Приватного підприємства «Вояж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 84 000,00 грн та 8 052,00 грн судового збору.

Ухвалою суду від 15.07.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» про розподіл судових витрат у справі №910/14543/23 призначено на 30.07.2024.

29.07.2024 на адресу суду через підсистему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат, в якому останній просив у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити та зменшити заявлену суму за надання правничої допомоги до 5000 грн.

Засідання суду, призначене на 30.07.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Вовка І.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 12.08.2024 розгляд заяви призначено на 04.09.2024.

03.09.2024 на адресу суду через підсистему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» про розподіл судових витрат у справі №910/14543/23 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ПП «Вояж» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у даній справі.

У судове засідання 04.09.2024 з`явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Інші представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на поштову адресу та шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 04.09.2024 за відсутності представників позивача, відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача в судовому засіданні 04.09.2024 заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження.

Колегія суддів, розглянувши подане представником відповідача клопотання про зупинення розгляду справи, дійшла висновку про його необґрунтованість та відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Статтею 227 Господарського процесуального кодексу встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Враховуючи зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Отже, заявником не доведено неможливість розгляду заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із поданням касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у даній справі.

Колегія суддів, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у справі №910/14543/23, дійшла до наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» відповідні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подало у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано договір про надання правової допомоги від 16.08.2021 №Л-16-08/21, додаток б/н від 12.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 16.08.2021 №Л-16-08/21 та додаток б/н від 15.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 16.08.2021 №Л-16-08/21 та, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» та адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Капітал», відповідно до умов яких адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання з дання клієнту правової (правничої) допомоги та представництва прав, свобод та законних інтересів клієнта в усіх державних органах.

Третьою особою до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі виконаних робіт №10 від 17.02.2024 та №59 від 02.07.2024, з яких вбачається, що загальна вартість наданих послуг 84 000,00 грн.

Платіжною інструкцією №291 від 17.11.2023 та №58 від 20.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» перерахувало на користь Адвокатського об`єднання «Юридична компанія «Капітал», 84 000,00 грн в якості оплати за адвокатські послуги згідно рах-факт №26 від 15.03.2024 та №158 від 17.10.2023.

Судом встановлено, що Горгіладзе М.С. та Крохмальова Я.Е. є адвокатами Адвокатського об`єднання «Юридична компанія «Капітал», в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного Закону)

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

А тому, третьої особою доведено належним чином надання адвокатом правничої (правової) допомоги в розмірі 84 000,00 грн при розгляді справи №910/14543/23 у суді першої та апеляційної інстанції.

Водночас, від Приватного підприємства «Вояж» надійшло клопотання про зменшення судових витрат, в якому останній просив у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити та зменшити заявлену суму за надання правничої допомоги до 5000 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №59 від 02.07.2024, рахунок №158 від 17.11.2023 року, платіжна інструкція №291 від 17.11.2023 року на суму 48 000,00 (з яких ПДВ 8000,00 грн.) стосується послуг представництва інтересів в суді першої інстанції (Господарському суді м. Києва) Проте, в суд першої інстанції, ТОВ «Лантанагра» не зверталося з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також відповідач вважає, що розмір витрат заявника на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, а також обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим на надання відповідних послуг є завищеним та не співмірним

Колегія суддів не погоджується з поданим клопотанням про зменшення витрат та професійну правничу допомогу, оскільки, як вбачається із матеріалів справи 18.03.2023 третьої особою до суду першої інстанції подані пояснення, в яких зазначено, що розрахунок судових втрат складає 48 000 грн.

За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як було зазначено вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/14543/23 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Отже враховуючи, що судом апеляційної інстанції апеляційні скарги Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 у справі №910/14543/23 задоволено, колегія суддів, перевіривши подані третьою особою на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правничої допомоги, дослідивши співмірність заявленої третьої особою суми із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), вважає, що клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню, у сумі 84 000,00 грн. Витрати на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» у сумі 84 000,00 грн, понесені останнім у Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суді, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Приватне підприємство «Вояж».

Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» про стягнення 8 052,00 грн судового збору, колегія суддів зазначає, що дане питання було вирішено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024, а саме стягнуто з Приватного підприємства «Вояж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» 8052,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Вояж» (02055, місто Київ, просп Петра Григоренка, буд 15, оф 137, ЄДРПОУ 42072360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» (02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, буд 12А, ЄДРПОУ 23730362) 84 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

3. В решті вимог заяви відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку і строки.

Повний текст додаткової постанови складено 09.09.2024.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді О.М. Сибіга

І.В. Вовк