Постанова

від 10.09.2024 по справі 911/1739/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. Справа№ 911/1739/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 10.09.2024,

розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу

за результатами розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське»

на рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 (повний текст рішення складено 27.03.2024)

у справі №911/1739/23 (суддя А.Ю. Кошик)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Трейдагропостач-2015»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське»

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області

про стягнення 3 822,00 грн (збільшено до 796 047,31 грн) збитків,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №911/1739/23 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Скрипка І.М., Тищенко А.І.), повний текст якої складено 04.09.2024, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» на рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі №911/1739/23 задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі №911/1739/23 скасовано, провадження у справі №911/1739/23 закрито. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Трейдагропостач-2015» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» 17 911 грн 06 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

29.07.2024 (про що свідчить поштовий штемпель «Укрпошти» на конверті) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Войтовське» звернулося до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Трейдагропостач-2015» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 72 000,00 грн.

05.08.2024 зазначена заява надійшла до Північного апеляційного господарського суду.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.08.2024 вищевказану заяву передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 призначено до розгляду заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №911/1739/23 у судовому засіданні на 10.09.2024, встановлено учасникам справи строк для подачі своїх пояснень або заперечень щодо поданої Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Войтовське» заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1739/23 до 09.09.2024 (включно).

09.09.2024 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у яких позивач просив суд залишити таку заяву без задоволення, вказуючи, що представник відповідача під час судових дебатів та до закінчення судових дебатів не заявляв заяву про розмір судових витрат. Крім того, рішення суду апеляційної інстанції було проголошено 23 липня 2024 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення було направлено на шостий день, тобто 29 липня 2024 року (про що свідчить поштовий штемпель «Укрпошти» на конверті) із пропуском встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строку.

Також позивач наголосив на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Однак, на переконання позивача, винагорода (гонорар) за правову допомогу згідно Договору №1-06202023 про надання правової допомоги від 23 червня 2020 та додатку №3 до нього є занадто завищеною.

У судове засідання, призначене на 10.09.2024, з`явився представник позивача.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про що у матеріалах справи містяться довідки про доставку ухвали суду від 02.09.2024 до електронних кабінетів учасників справи в підсистемі «Електронний суд».

10.09.2024 представник відповідача через електрону пошту Північного апеляційного господарського суду подав заяву про здійснення судового розгляду заяви за його відсутності, вимоги заяви просив задовольнити.

Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення суду без представників відповідача та третьої особи, які не з`явилися в судове засідання.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №911/1739/23, дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Колегією суддів встановлено, що у відзиві на позовну заяву представницею відповідача адвокатом Ковальчук А.С. було викладено заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якій зазначено, що орієнтовна загальна сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 87 000,00 грн, а докази, що підтверджують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі відповідач також навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що буде понесено ним під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, а саме витрати на судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 33 750,00 грн, докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Після прийняття 23.07.2024 постанови Північним апеляційним господарським судом у даній справі 29.07.2024 (про що свідчить поштовий штемпель «Укрпошти» на конверті) адвокатом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» Ковальчук А.С., керуючись положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, направлено до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 72 000,00 грн.

Вказане клопотання було подане у встановлений законом строк (протягом п`яти днів з дати ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, враховуючи те, що згідно частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, а п`ятий день строку припав на вихідний день - неділю (28.07.2024), а тому, з огляду на положення частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем строку є 29.07.2024 - перший після нього робочий день).

Отже, доводи позивача про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу були подані з пропуском строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, є безпідставними.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач до закінчення судових дебатів не заявив у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України про те, що відповідні докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, колегія суддів зазначає таке.

Дійсно, за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Водночас положення частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства cуд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на це подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи та уже вказано вище, у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі представником відповідача зроблено заяву про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, в поданих заявах по суті спору також зазначено, що докази понесення таких витрат будуть подані в порядку та строки, передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Також у позові наведено попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

У подальшому, у межах визначеного частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку з дати ухвалення рішення суду, представницею відповідача подано докази витрат на професійну правничу допомогу разом із відповідною заявою.

Отже, відповідачем дотримано процесуальні вимоги щодо порядку та строків подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу для вирішення судом питання щодо їх стягнення з іншої сторони, так як такі докази були подані в межах визначеного нормами процесуального законодавства п`ятиденного строку з дати ухвалення рішення суду, про що було попередньо зроблено письмову заяву, викладену в апеляційній скарзі, тобто до закінчення судових дебатів.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідачем до закінчення судових дебатів не зроблено заяви про те, що він просить стягнути на його користь з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу.

До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №911/1739/23 відповідачем додані копія договору №1-06202023 про надання правової допомоги від 23.06.2020, укладеного між адвокатом Ковальчук А.С. (далі, Адвокат) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Войтовське» (далі, Замовник), копія додатку №3 від 26.07.2024 до Договору №1-06202023, копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.07.2024, рахунку на оплату від 26.07.2024.

Також у матеріалах справи містяться копії ордерів серії СА №1058012 від 21.06.2023 та СА №1083225 від 16.04.2024 на представництво інтересів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» у Господарському суді Київської області та Північному апеляційному господарському суді адвокатом Ковальчук А.С., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Ковальчук А.С. серії ЧК №000939 від 15.06.2018.

Як вбачається з поданих документів, 23.06.2020 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Войтовське» та адвокатом Ковальчук А.С. укладено Договір №1-06202023 про надання правової допомоги (далі, Договір), згідно якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Замовнику в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язується оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику послуги, перелік яких наведено у пункті 1.2. Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору за правову допомогу, передбачену у пункті 1.2. Договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду у розмірі, визначеному у додатках до цього Договору.

Розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього Договору (пункт 4.1. Договору).

У відповідності до пункту 2.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 2.1. Договору).

26.07.2024 між сторонами підписано Додаток №3 до Договору, згідно пункту 1 якого погоджено, що правова допомога, яка надається та надавалася Адвокатом Замовнику у судовій справі №911/1739/23 у Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Трейдагропостач-2015» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про стягнення 3 822,00 грн (збільшено до 796 047,31 грн) збитків складається з: аналізу законодавства України та судової практики, складання (написання) та подання відзиву на позовну заяву, клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про зупинення провадження, апеляційної скарги та інших дій, передбачених процесуальним законодавством, супроводження справи у Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді, у тому числі участь у судових засіданнях.

Вартість 1 (однієї) години надання послуг становить 3600,00 грн. ПДВ не передбачено.

???Винагорода, визначена у пункті 1 даного Додатку, є гонораром Адвоката та сплачується Замовником на підставі виставленого Адвокатом рахунку протягом 35 (тридцяти п?яти) банківських днів з дня виставлення рахунку та підписання Сторонами Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (пункт 3 Додатку №3 до Договору).

У пункті 6 Додатку №3 до Договору сторони погодили, що у разі необхідності надання Замовнику додаткових послуг вартість винагороди Адвоката може бути збільшена за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

???Даний Додаток є невід?ємною частиною Договору №1-06202023 про надання правової допомоги від « 23» червня 2020 року (пункт 7 Додатку №3 до Договору).

Згідно з актом приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 26.07.2024 Замовник

прийняв надані Адвокатом послуги згідно з Договором та Додатком №3 до нього, пов`язані з розглядом справи №911/1739/23 у Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді, а саме:

- аналіз законодавства України та судової практики (2,5 години - 9000,00 грн);

- складання (написання) та подання відзиву на позовну заяву (5,0 годин - 18 000,00 грн);

- складання (написання) та подання клопотання про закриття провадження у справі (1,0 година - 3 600,00 грн);

- складання (написання) та подання клопотання про зупинення провадження (0,5 години - 1 800,00 грн);

- участь у судових засіданнях Господарського суду Київської області (1,5 години - 5400,00 грн);

- складання (написання) та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 08.02.20224 (8,5 годин - 30 600,00 грн);

- участь у судових засіданнях Північного апеляційного господарського суду (1,0 година - 3 600,00 грн).

Загальна вартість послуг згідно акту - 72 000,00 грн.

26.07.2024 адвокатом Ковальчук А.С. виставлено відповідачу рахунок на оплату по Договору та Додатку №3 до нього на суму 72 000,00 грн.

Таким чином, з огляду на подані представником відповідача документи, факт понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 72 000,00 грн підтверджується матеріалами справи.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, висновки якої враховуються судом згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, у поданих до суду апеляційної інстанції запереченнях представник позивача просив суд не стягувати з нього заявлені витрати на правничу допомогу, оскільки гонорар адвоката є завищеним.

Як уже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подані відповідачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі позивачем, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, дослідивши заперечення позивача, які стосуються того, що розмір витрат відповідача на правничу допомогу є завищеним, колегія суддів зазначає, що такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях позивача, без зазначення того, які саме витрати та чому він вважає завищеними.

Приймаючи постанову від 23.07.2024 у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України і закриття провадження у справі №911/1739/23, оскільки позивачем уже подавався аналогічний позов до суду у справі №911/3061/21 й у межах справи №911/3061/21 вже вирішено спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у даній справі.

Відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Дослідивши матеріали справи та оцінюючи надані відповідачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення докази, суд вважає їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також з огляду на необґрунтованість дій позивача щодо заявлення аналогічного позову. Підстав не присуджувати стороні, яка заявляла про необхідність закриття провадження у справі протягом усього розгляду справи та на користь якої ухвалено судове рішення про закриття провадження у справі всі її витрати на професійну правову допомогу судом не встановлено.

Невідповідності заявленої до стягнення відповідачем суми правничої допомоги (72 000,00 грн за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій) критеріям співмірності та дійсної необхідності таких витрат судом не встановлено, заявлена відповідачем сума є розумним розміром витрат відповідача на послуги адвоката в даній справі, а отже заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи було задоволено апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції було скасоване з прийняттям нового судового рішення про закриття провадження у справі, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі №911/1739/23 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Трейдагропостач-2015» (07442, Київська обл., Броварський р-н, смт Велика Димерка, вул. Промислова, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 39521755) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Зоря, вул. Гагаріна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30839560) 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/1739/23 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 12.09.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко