Постанова

від 29.08.2024 по справі 925/209/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. Справа№ 925/209/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 29.08.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024

та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.05.2024

у справі № 925/209/24 (суддя - Гладун А.І.)

за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Акціонерне товариство "Українська залізниця"

про стягнення 1 202 672,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації (далі - позивач-1), Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - позивач-2) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" про стягнення 1 202 672,59 грн, зокрема 505 109,01 грн штрафних санкцій, 645 542,57 грн інфляційних втрат, 52 021,01 грн 3% річних, внаслідок неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з поставки товару за договорами на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання для забезпечення нагальних проблем функціонування держави в умовах воєнного стану.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором та не поставив позивачу Полтавській ОВА товар за двома заявками у строк встановлений у пункті 5.4 договору до 04.04.2022 та до 13.10.2022, внаслідок чого прокурор відповідно до пункту 6.1 нарахував відповідачу штрафні санкції за невиконання умов договору та 3% річних і інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що застосування до відповідача штрафних санкцій, а також нарахування відсотків річних та інфляційних втрат суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності, не має на меті відшкодування збитків чи компенсацію від знецінення грошових коштів, а є виключно способом надмірного збагачення.

Додатковим рішення Господарського суду Черкаської області від 27.05.2024 стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" 20 000,00 грн витрати на правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки суд відмовив у позові прокурору, витрати відповідача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, та підлягають стягненню з Полтавської обласної прокуратури на користь відповідача, становлять 20 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення їх доводів

Не погодившись з рішеннями Господарського суду Черкаської області, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу в якій просить суд відстрочити Полтавській обласній прокуратурі сплату за судового збору за подачу апеляційної скарги у справі №925/209/24 до закінчення воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі Північним апеляційним судом. Відкрити апеляційне провадження у справі. Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.05.2024 у справі № 925/209/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні заяви ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що безпідставними є висновки суду першої інстанції про те, що задоволення майнової вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за порушення строку поставки товару не матиме наслідком захист інтересів держави, а натомість слугуватиме заходом невиправданого втручання у право особи на мирне володіння своїм майном.

Також скаржник зазначає, що відповідачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат часу за кожним із видів робіт під час надання правничої допомоги у справі №925/209/24, що спростовує понесення витрат на правничу допомогу саме у розмірі 20 000, 00грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та клопотання учасників апеляційного провадження

У своєму відзиві на апеляційну скаргу від 27.06.2024 відповідач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржувані рішення без змін посилаючись на те, що в апеляційній скарзі скаржник не спростував жодної обставини, які зазначені в рішеннях суду першої інстанції.

27.06.2024 через відділ документального обігу суду від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшла заява щодо апеляційної скарги, відповідно до якої останнє просить апеляційну скаргу задовольнити, а розгляд справи здійснити за відсутності представника останнього.

09.08.2024 через відділ документального обігу суду від відповідача надійшли письмові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду як такі, що подані з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 18.06.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №925/209/24.

13.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

14.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків від Полтавської обласної Прокуратури з платіжною інструкцією №1490 про сплату судового збіру за апеляційну скаргу по справі №925/209/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.05.2024. Розгляд апеляційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України призначити 01.08.2024.

25.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 01.08.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги. Відкладено розгляд справи на 29.08.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник відповідача з`явився в судове засідання 29.08.2024 та надав пояснення по суті апеляційних скарг.

Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання 29.08.2024 не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Судом апеляційної інстанції за клопотанням сторін продовжувався строк розгляду апеляційних скарг у відповідності до ст. 6 Конвенції, ст. 2 ГПК України.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи неявку та клопотання про відкладення учасників апеляційного провадження, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та інші чинники.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" (далі - постачальник), Полтавська обласна військова адміністрація (далі - замовник) та Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - платник) на підставі постанов КМУ від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", від 02.03.2022 № 185 "Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану", від 03.03.2022 № 193 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", передбачених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі", з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період воєнного стану, здійснення закупівлі продовольчих товарів у постачальника, включеного до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави , затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2022 №148, уклали договір на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, форму та умови якого затверджено рішенням правління АТ "Українська залізниця" від 12.03.2022, за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620, проект якого опубліковано на офіційному веб-сайті АТ "Українська залізниця": https:// uz.gov.ua/about/procurement.

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування (надалі - товар(-и)), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються замовником у заявках (далі - заявка), а замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору. Укладанням цього договору постачальник підтверджує, що товар належить постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено сторонами;

п. 1.3 - у заявці обов`язково зазначається назва предмету закупівлі з зазначенням коду ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) згідно з показником четвертої цифри;

п. 2.1 - загальна ціна (вартість) договору визначається, виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів;

п. 2.2 - оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі всіма чинними змінами), на таких умовах:

п. 2.1.1 - попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника;

п. 2.2.2 - остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товаротранспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником;

п. 5.1 - поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару;

п. 5.4 - товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково;

п. 5.5 - датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному цим договором порядку;

п. 5.6 - поставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №328 "Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану";

п. 6.1 - у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки;

п. 6.5 замовник несе відповідальність за перевірку відповідності асортименту, кількості та якості прийнятого товару, а також за строки його прийняття;

п. 6.8 постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка;

п. 9.3 - усі спори, з яких не було досягнуто згоди, вирішуються в судовому порядку згідно з законодавством України;

п. 10.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

п. 11.2 - відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього договору.

3.1.2.На виконання договору замовник Полтавська обласна військова адміністрація надіслала постачальнику ТОВ "Світ ласощів" заявки на закуплю продовольчих товарів (відповідно до постанови КМУ від 20.03.2022 №328): 1) від 31.03.2022 на печиво в асортименті, код ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) 15820000-2 сухарі та печиво; пресерви з хлібобулочних і кондитерських виробів у кількості 210000,00 кг (а.с. 56); 2) від 21.09.2022 на печиво затяжне "Зоологічне. ДЗ" ТМ Sunny Day, 4,8 кг (в прозорій плівці) код ДК 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) 15820000-2 сухарі та печиво; пресерви з хлібобулочних і кондитерських виробів у кількості 130003,20 кг.

За двома заявками замовника Полтавської обласної військової адміністрації від 31.03.2022 та від 21.09.2022 постачальник ТОВ "Світ ласощів" виставив рахунки на оплату печива затяжного "Зоологічне. ДЗ" ТМ Sunny Day, 4,8 кг (в прозорій плівці): від 31.03.2022 №9 у кількості 210000,00 кг вартістю 13494600,00 грн з ПДВ. У рахунку визначив суму авансу 30%, що становить 4048380,00 грн (а.с. 57); від 21.09.2022 №13 у кількості 130003,20 кг вартістю 9734639,62 грн. У рахунку визначив суму авансу 30%, що становить 2920391,89 грн.

На виконання умов договору постачальник ТОВ "Світ ласощів" поставив, а замовник Полтавська обласна військова адміністрація прийняв товар:

- у період з 05.04.2022 по 09.06.2022 вартістю 13494600 грн на підставі видаткових накладних №1472 від 05.04.2022 вартістю 651442,18 грн; №1473 від 05.04.2022 вартістю 651442,18 грн; №1471 від 05.04.2022 вартістю 651442,18 грн; №1542 від 08.04.2022 вартістю 651442,18 грн; № 1543 від 08.04.2022 вартістю 651442,18 грн; №1544 від 08.04.2022 вартістю 651442,18 грн; №1585 від 12.04.2022 вартістю 651442,18 грн; №1723 від 28.04.2022 вартістю 651442,18 грн; №1762 від 06.05.2022 вартістю 651442,17 грн; №1823 від 10.05.2022 вартістю 651442,17 грн; №1862 від 12.05.2022 вартістю 651442,17 грн; №1865 від 13.05.2022 вартістю 651442,17 грн; №1891 від 17.05.2022 вартістю 651442,17 грн; №1951 від 24.05.2022 вартістю 651442,18 грн; №1972 від 26.05.2022 вартістю 651442,18 грн; №1978 від 30.05.2022 вартістю 651442,17 грн; №2060 від 05.06.2022 вартістю 651442,17 грн; №2061 від 05.06.2022 вартістю 651442,17 грн; №2062 від 06.06.2022 вартістю 465756,48 грн; №2103 від 08.06.2022 вартістю 651442,17 грн; №2104 від 09.06.2022 вартістю 651442,18 грн (а.с. 58-68);

- у період з 11.10.2022 по 15.11.2022 вартістю 9734639,62 грн на підставі видаткових накладних: №3283 від 11.10.2022 вартістю 759103,49 грн; №3284 від 11.10.2022 вартістю 364096,51 грн; №3509 від 18.10.2022 вартістю 759103,49 грн; №3537 від 20.10.2022 вартістю 759103,49 грн; №3601 від 25.10.2022 вартістю 759103,49 грн; №3627 від 27.10.2022 вартістю 759103,49 грн; №3683 від 01.11.2022 вартістю 759103,49 грн; №3778 від 07.11.2022 вартістю 759103,48 грн; №3779 від 08.11.2022 вартістю 759103,48 грн; №3780 від 09.11.2022 вартістю 759103,49 грн; №3804 від 10.11.2022 вартістю 759103,49 грн; №3864 від 14.11.2022 вартістю 759103,49 грн; №3865 від 14.11.2022 вартістю 261301,25 грн; №3871 від 15.11.2022 вартістю 759103,49 грн (а.с. 73-79).

На виконання договору платник Акціонерне товариство "Українська залізниця" сплатив постачальнику ТОВ "Світ ласощів" 13494600 грн за виставленим рахунком №9 від 31.03.2022 на підставі платіжних доручень: №490 від 01.04.2022 4 048 380,00 грн передоплати; №21510 від 27.07.2022 9 446 220,00 грн остаточної суми, за виставленим рахунком №13 від 21.09.2022 9 734 639,62 грн на підставі платіжних доручень: №183187 від 10.10.2022 на суму 2 920 391,89 грн передоплати, №294947 від 02.12.2022 6 814 247,73 грн остаточної суми.

За розрахунком прокурора постачальник ТОВ "Світ ласощів" повинен сплатити за несвоєчасну поставку товару за період з 05.04.2022 по 15.11.2022 505 109,01 грн пені, 645 542,57 грн інфляційних втрат та 52 021,01 грн 3% річних, зокрема:

- за період з 05.04.2022 по 09.06.2022- вартістю 13 494 600,00 грн на підставі пункту 6.1 договору 256 564,84 грн пені та на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 430 256,58 грн інфляційних і 37 108,35 грн 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання;

- за період з 11.10.2022 по 15.11.2022 вартістю 9 734 639,62 грн на підставі пункту 6.1 договору 248 544,17 грн пені та на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 215 285,99 інфляційних і 14 912,66 грн 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що 28.02.2024 адвокат Яременко В.А. звернувся до Полтавської обласної військової адміністрації з адвокатським запитом №1 п/24, у якому просив повідомити про виконання ТОВ "Світ ласощів" умов поставки продукції за заявками від 31.03.2022 та від 21.09.2022; чи погоджувалось додатково строки поставки продукції за вказаними заявками, можливість прийняття товару - близько 34 завантажених тягачів з напівпричепами у зазначений у заявках строк протягом двох робочих днів. До відповіді просив надати завірені копії відповідних документів.

05.03.2024 Полтавська обласна військова адміністрація надіслала адвокату Яременку В.А. лист №01-60/470, у якому повідомила, що постачальник здійснив поставку товару у повному обсязі в узгоджені сторонами строку поставки. Додаткове узгодження замовником та постачальником термінів поставок товару партіями протягом строку дії договору здійснювалось за ініціативи замовника із визначенням обсягів партій товару та календарних дат їх постачання у межах строку дії договору. Відповідно до заявки на закупівлю продовольчих товарів від 21.09.2022 узгоджений графік постачання продукції надсилався постачальником замовнику, викладений у листі №158 від 20.10.2022. У подальшому графік уточнювався у листі №168 від 15.11.2022. Згоду із вказаним графіком постачання продукції замовник надав з використанням телефонного зв`язку між уповноваженими особами сторін договору. Керуючись інтересами суспільства і держави, з метою мінімізації ризиків щодо схоронності поставленого товару, враховуючи надвеликий загальний об`єм поставки у кількості 340003,20 кг, а також виходячи із власних можливостей і потужностей замовника із прийняття, розвантаження, наявності приміщень для належного збереження товару. узгоджено із постачальником умови з поставки товару партіями протягом дії договору.

20.10.2022 ТОВ "Світ ласощів" у листі №158 на виконання договору на постачання продовольчих товарів від 21.09.2022 гарантував здійснити постачання товару у кількості 130003,20 кг відповідно до графіку: 1) 11.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 2) 11.10.2022 у кількості 4862,40 кг, 1013 ящиків; 3) 19.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 4) 21.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 5) 26.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 6) 28.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 7) 02.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 8) 04.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 9) 09.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 10) 11.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 11) 16.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 12) 18.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 13) 23.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 14) 25.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків.

03.11.2022 Полтавська обласна військова адміністрація надіслала ТОВ "Світ ласощів" лист №01-24/305, у якому Департамент агропромислового розвитку облвійськадміністрації повідомив, що протягом жовтня-листопада 2022 року ТОВ "Світ ласощів" здійснює постачання печива затяжного "Зоологічне ДЗ" ТМ Sunny Day, 4,8 кг згідно попереднього надісланим графіком постачання продукції у листі №158 від 20.10.2022. На даний час у зв`язку з обмеженими площами складських приміщень просив направити продукцію після додаткового узгодження.

15.11.2022 ТОВ "Світ ласощів" у листі №168 на виконання договору на постачання продовольчих товарів від 21.09.2022 гарантував здійснити постачання товару у кількості 130003,20 кг відповідно до графіку: 1) 11.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 2) 11.10.2022 у кількості 4862,40 кг, 1013 ящиків; 3) 18.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 4) 20.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 5) 25.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 6) 27.10.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 7) 01.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 8) 07.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 9) 08.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 10) 09.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 11) 10.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 12) 14.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків; 13) 14.11.2022 у кількості 3489,6 кг , 727 ящиків; 14) 15.11.2022 у кількості 10137,6 кг , 2112 ящиків.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі колегія суддів зазначає таке.

В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

29.12.2023 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури надіслав Полтавській обласній військовій адміністрації лист №15/2-748вих.23 та Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України лист №15/2-741вих. 23 про виявленні порушення та намір звернення до суду в інтересах держави, у якому просив у 15-ти денний строк з дати його отримання вжити заходи щодо стягнення з ТОВ "Світ ласощів" за несвоєчасне виконання умов договорів поставки штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат шляхом звернення до суду. У разі невжиття таких заходів повідомити прокурора про причини та надати розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

05.01.2024 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України надіслало Полтавській обласній прокуратурі лист №401-24, у якому повідомило, що не є стороною за укладеним договором. Отже, відсутні підстави для вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ "Світ ласощів" штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за договорами на постачання продовольчих товарів.

23.01.2024 Полтавська обласна військова адміністрація надіслала Полтавській обласній прокуратурі лист №386/1/01-52 щодо надання інформації, у якому повідомила, що договір виконаний сторонами, товар поставлено з урахуванням корегування заявок, які узгоджувались сторонами, розрахунок за якими здійснено у повному обсязі. Отже, адміністрація вважала безпідставним вжиття окремих заходів щодо стягнення ТОВ "Світ ласощів" штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

02.02.2024 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури надіслав Полтавській обласній військовій адміністрації лист №15/2-89вих.24 та Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України лист №15/2-90вих.24 про звернення до суду в інтересах держави з позовною заявою до ТОВ "Світ ласощів" про стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок не звернення Полтавською обласною військовою адміністрацією та Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України до суду з позовом інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі № 910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Щодо суті позовних вимог колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару у строк встановлений договором.

Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити інтереси держави та стягнути з відповідача штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних за не поставлений у встановлений договором строк товар.

За неналежне виконання зобов`язання з поставки товару прокурор нарахував відповідачу з 05.04.2022 по 15.11.2022 505109,01 грн пені, 645542,57 грн інфляційних втрат та 52021,01 грн 3% річних.

Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1 укладеного сторонами договору поставка товару здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника.

Відповідач зобов`язався поставити товар на підставі двох заявок Полтавської ОВА від 31.03.2022 та від 21.09.2022.

Товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково (пункт 5.4 договору).

01.04.2022 та 10.10.2022 Акціонерне товариство "Українська залізниця" (платник) здійснило попередню оплату у розмірах, вказаних у заявках.

У п. 5.5 договору сторони передбачили, що датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів.

Відповідач не поставив позивачу за товар у встановлений п. 5.4 договору строк, тобто до 04.04.2024 та до 13.10.2022.

У листі №158 від 20.10.2022 замовник та постачальник узгодили графік постачання продукції.

У листі №168 від 15.11.2022 замовник та постачальник уточнили графік постачання продукції у зв`язку з надвеликим об`ємом поставки у кількості 340003,20 кг; можливостей і потужностей замовника із прийняття, розвантаження, наявності приміщень для належного збереження.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що право сторін додатково узгоджувати строк поставки товару передбачене пунктом 5.4. договору. Звернення однієї сторони із листом з пропозицією узгодити строк та графік поставки товару не суперечить загальним принципам укладення правочинів.

За заявкою від 13.03.2022 товар поставлений у період з 05.04.2022 по 09.06.2022.

За заявкою від 21.09.2022 товар поставлений у період з 11.10.2022 по 15.11.2022;

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки (пункт 6.1 укладеного сторонами договору).

Звертаючись із позовом, прокурор за порушення умов договору та не поставку товару просив суд на підставі пункту 6.1 договору стягнути з відповідача 505 109,01 грн пені за період з 05.04.2023 по 15.11.2022 (за заявкою від 31.03.2022 256 564,84 грн пені за період з 05.04.2022 по 09.06.2022 за 64 дні прострочення та за заявкою від 21.09.2022 248 544,17 грн пені за період з 11.10.2022 по 15.11.2022 за 32 дні прострочення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Розмір інфляційних втрат розрахованих прокурорм становить 645542,57 грн за період з 05.04.2022 по 15.11.2022 за прострочення виконання грошового зобов`язання (за заявкою від 31.03.2022 430 256,58 грн інфляційних втрат за період з 05.04.2022 по 09.06.2022 та за заявкою від 21.09.2022 215 285,99 грн інфляційних втрат за період з 13.10.2022 по 15.11.2022).

Розмір 3% річних розрахованих прокурором становить 52 021,01 грн за період з 05.04.2022 по 15.11.2022 за прострочення виконання грошового зобов`язання (за заявкою від 31.0.2022 37 108,35 грн 3% річних за період з 05.04.2022 по 09.06.2022 та за заявкою від 21.09.2022 14 912,66 грн 3% річних за період з 13.10.2022 по 15.11.2022).

Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Загальні засади (принципи), зокрема справедливість, добросовісність та розумність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Головне застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати перевагу та вигоду як наслідок своєї непослідовності у поведінці на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома.

Колегія суддів констатує, що позивач Полтавська обласна військова адміністрація та відповідач виконали умови договору в повному обсязі.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що у зв`язку з надвеликим об`ємом поставки у кількості 340003,20 кг та з урахуванням можливостей і потужностей замовника із прийняття, розвантаження та наявності приміщень для належного зберігання товару замовник та постачальник у період дії договору та строку виконання поставки товару узгодили графік постачання продукції у листах №158 від 20.10.2022 та №168 від 15.11.2022.

Зміну графіку та строку поставки товару ініціював саме замовник. Відповідач прийняв пропозицію замовника та дотримався графіку і строку поставки товару.

У погоджений сторонами строк відповідач здійснив поставку товару замовнику.

Так, з вищевикладеного вбачається, що ініціатором поставки товару в інший строк був саме замовник, у зв`язку із надвеликим об`ємом, у зв`язку із чим застосування до відповідача штрафних санкцій, а також нарахування відсотків річних та інфляційних втрат суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності, не має на меті відшкодування збитків чи компенсацію від знецінення грошових коштів, а є виключно способом надмірного збагачення.

Задоволення майнової вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за порушення строку поставки товару за відсутності вини відповідача не матиме наслідком захист інтересів держави, а натомість слугуватиме заходом невиправданого втручання у право особи на мирне володіння своїм майном.

Пісдумовуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача 505 109,01 грн пені, 645 542,57 грн інфляційних втрат та 52 021,01 грн 3% річних є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

17.05.2024 відповідач звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про ухвалення додаткового рішення суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, у якій просив стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач до відзиву на позову заяву та протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду подав докази понесення витрат, зокрема: договір про надання правничої допомоги №1п/24 від 20.02.2024, акт №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг з правничої допомоги) від 30.04.2024, платіжні інструкції №5036 від 02.05.2024 про сплату 5000,00 грн та №5048 від 03.05.2024 прот сплату 15000,00 грн за надані послуги, розрахунок від 27.02.2024 витрат на правничу допомогу при розгляді Господарським судом Черкаської області справи №925/209/24, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Яременком В.А. серія ЧК №000644, ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Світ ласощів" адвокатом Яременко Володимиром Анатолійовичем від 08.03.2024.

Так, колегією суддів встановлено, що 20.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" (далі - замовник) та адвокат Яременко Володимир Анатолійович (далі - виконавець) уклали договір про надання правничої допомоги №1п/24, згідно з п. 1.1 замовник доручає, а виконавець надає замовнику комплексні юридичні послуги, які споживаються Замовником в процесі здійснення господарської діяльності, тому числі:

-консультує замовника з питань господарської діяльності, застосування нормативних актів, чинного законодавства України, здійснює правовий аналіз діючих господарських схем;

-перевіряє відповідність укладених замовником договорів та інших угод нормам чинного законодавства України на вимогу замовника;

-вживає заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, представляє інтересі замовника в суді, і господарському суді, державних контролюючих органах, органах владі та місцевого самоврядування, правоохоронних органах, підприємствах та установах, також перед підприємствами відповідно до виданої довіреності;

-перевіряє відповідність проектів наказів, інструкцій та інших внутрішні, документів замовника нормам чинного законодавства України;

-здійснює правовий супровід конкретних господарських операцій, інших дій на вимогу Замовника.

-представляє інтереси підприємства та його посадових осіб під час проведення досудового розслідування кримінальних проваджень та при їх судовому розгляді.

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити комплексні юридичні послуги встановлені у п. 1.1 даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору за надані послуги замовник виплачує виконавцеві плату згідно актів виконаних робіт та виставлених рахунків.

Договір та акти виконаних робіт (послуг) оформляються у письмовій формі і підписуються сторонами безпосередньо або шляхом обміну документами поштою, телефаксом або за допомогою іншого зв`язку, то дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від однієї зі сторін (п. 6.2 договору).

Згідно з пунктом 9.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

27.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" та адвокат Яременко Володимир Анатолійович склали та підписали розрахунок витрат на правничу допомогу при розгляді Господарським судом Черкаської області справи №925/209/24, у якому погодили розмір витрат на правничу допомогу у фіксованій сумі у розмірі 20000,00 грн. У розрахунку сторони погодили, що витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн сплачуються після прийняття судового рішення у справі та підписання сторонами акту приймання-передавання виконаних робіт згідно виставленого рахунку протягом 3-х календарних днів.

30.04.2024 сторони склали та підписали акт №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг з правничої допомоги), за змістом якого виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги при підготовці процесуальних документів та представництві інтересів товариства при розгляді Господарським судом Черкаської області справи №925/209/24. За наслідками розгляду справи у задоволенні позову відмовлено. У зв`язку з повним виконанням робіт по наданню правової допомоги раніше погоджена сума витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн підлягає сплаті на розрахунковий рахунок адвоката протягом 3-х днів з дня підписання даного акта. Зазначені роботи виконано повністю. Замовником роботи прийняті без претензій та зауважень щодо наданих юридичних послуг немає.

За виконання послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ ласощів" перерахувало на розрахунковий рахунок адвоката Яременка Володимира Анатолійовича 20000,00 грн на підставі платіжних інструкцій №5036 від 02.05.2024 про сплату 5000,00 грн та №5048 від 03.05.2024 прот сплату 15000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Заяви про зменшення суми судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу прокурор не подав.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

За змістом пункту 1 та 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Враховуючи умови укладеного відповідачем та адвокатом Яременком В.А. договору про надання правової допомоги, подані відповідачем докази на підтвердження обсягу правової допомоги та її вартості, розмір понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 20000,00 грн суд визнає фактичними та необхідними.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача (частина 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Суд враховує, що спір у справі виник у результаті несвоєчасної поставки товару відповідачем позивачу Полтавській ОВА. Звертаючись з позовом, прокурор прагнув захистити інтереси держави та стягнути з відповідача штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних за не поставлений у встановлений договором строк товар.

Ухвалюючи рішення у справі, суд дійшов висновку, що задоволення майнової вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за порушення строку поставки товару не матиме наслідком захист інтересів держави, а натомість слугуватиме заходом невиправданого втручання у право особи на мирне володіння своїм майном. Суд визнав необґрунтованими вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідач у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу просив суд покласти такі витрати на прокурора, який звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів.

У постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за змістом положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, від 12.01.2021 у справі № 908/730/19, від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19, від 15.06.2021 у справі № 922/4293/19, на які послалася колегія суддів КГС ВС, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також у постановах від 22.02.2021 у справі №922/3439/19, від 20.04.2021 у справі №905/34/19, від 07.12.2021 у справі №915/1118/20, від 09.04.2019 у справі №911/169/18, від 16.03.2021 у справі №908/900/19, від 24.05.2022 у справі №923/794/21, від 09.06.2022 у справі №922/3463/19, від 09.09.2021 у справі №925/1276/19, від 13.01.2022 у справі №910/6341/21, від 06.08.2021 у справі №922/2030/20, від 25.05.2022 у справі №916/1976/18, від 22.04.2022 у справі №922/1658/20, від 30.05.2019 у справі №918/163/18, від 14.07.2021 у справі №707/218/20, від 26.05.2022 у справі №707/207/20, від 04.05.2022 у справі №363/1409/18, від 20.07.2022 у справі №707/209/20 стосовно застосування норм Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави.

Також у постанові від 25.05.2022 у справі №916/1796/18 Касаційний господарський суд Верховного Суду вказав на справедливість підходу, за якого враховується позиція особи, в інтересах якої подано позов при вирішенні питання про розподіл судових витрат задля виключення можливості покладення обов`язку щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору на особу, в інтересах якої подано прокуратурою позов та яка заздалегідь вважала таку позицію прокуратури незаконною та послідовно, упродовж розгляду справи, заперечувала проти позиції прокуратури. За наведеного Касаційний господарський суд Верховного Суду дійшов висновку про необхідність залишення без змін прийнятих у справі судових рішень у частині розподілу судових витрат, які були покладені на прокуратуру у зв`язку з відмовою в задоволенні поданого позивачем в інтересах держави позову.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи (підпункт 8.32 цієї постанови).

За змістом статей 42, 46, 53, 56 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Щодо доводів скаржника, що відповідачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат часу за кожним із видів робіт під час надання правничої допомоги у справі №925/209/24, що спростовує понесення витрат на правничу допомогу саме у розмірі 20 000, 00грн., колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, що сума витрат на правничу допомогу була погоджена у фіксованій сумі, що підтверджується доданими до справи документами.

В апеляційній скарзі скаржником не враховано правові висновки, викладені в Постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, а саме: Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи викладене, оскільки суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у позові прокурору, витрати відповідача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, та підлягають стягненню з Полтавської обласної прокуратури на користь відповідача, становлять 20 000,00 грн.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваних рішеннях, оскаржувані рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.05.2024 у справі № 925/209/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.05.2024 у справі № 925/209/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 у справі № 925/209/24 - залишити без змін.

4. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.05.2024 у справі № 925/209/24 - залишити без змін.

5. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Полтавською обласною прокуратурою.

6. Матеріали справи №925/209/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 12.09.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім