Ухвала

від 10.09.2024 по справі 907/547/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"10" вересня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/547/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання - Шикітка О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Сток", м. Ужгород Закарпатської області №06-09/24 від 06.09.2024 (вх. №02.3.1-02/6949/24 від 09.09.2024) про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду справи №907/547/24 за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Сток", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 132 983,54 грн, в тому числі 70 788,98 грн заборгованості по сплаті орендної плати, 965,76 грн пені та 61 228,80 грн штрафу, без виклику уповноважених представників сторін,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.07.2024 відкрито провадження у справі №907/547/24 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 06.08.2024.

Ухвалою суду від 12.08.2024 судове засідання по розгляду справи №907/547/24 відкладено на 10.09.2024 без виклику уповноважених представників сторін.

Відповідач через канцелярію суду подав заяву №06-09/24 від 06.09.2024 (вх. №02.3.1-02/6949/24 від 09.09.2024) про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду справи №907/547/24, яка за своїм змістом обґрунтована покликанням на те, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Сток" станом на сьогодні є гр. ОСОБА_1 , який являвся однокурсником судді Пригари Л.І.

На переконання відповідача, ступінь соціальних стосунків у даному випадку є такою, що може спричинити сумніви у відсутності неупередженості по відношенню до ТОВ "Ріо-Сток", а також спричинити сумніви інших учасників судового процесу у безсторонності вказаної судді, наслідком чого може бути скасування будь-якого процесуального рішення, прийнятого суддею у даній справі.

Вказує відповідач і на те, що за аналогічних обставин ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2021 у справі №907/374/21 суддею Господарського суду Закарпатської області Пригарою Л.І. було задоволено самовідвід.

Наведені обставини відповідач вважає тими підставами, які створюють передумови для відводу судді Пригари Л.І. від розгляду даної справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Сток", м. Ужгород Закарпатської області про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Разом з тим, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року) передбачає право кожного на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

За приписами ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Отже судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 3 статті 6 ГПК України, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

З наведеного слідує, що законодавець передбачив формування складу суду для розгляду справ у суді виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

За змістом частини 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.

У даному контексті суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст. 35-40 ГПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").

За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява №33949/02, рішення від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів: - чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, №33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ); - чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007); - окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України"); - чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Втім, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Суд виходить також із того, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак, у процесуальному законі зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Слід наголосити, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо-Сток", викладені у заяві про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду даної справи, є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, а також не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді, і які б могли бути перевіреними, та/чи/або переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об`єктивності і неупередженості, а відтак, могли би бути підставою для відводу судді в розумінні статей 35, 36 ГПК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявником не наведено аргументовано обґрунтованих підстав вважати суддю Пригару Л.І. упередженою чи необ`єктивною, або вважати, що вона прямо або опосередковано заінтересована в результаті розгляду даної справи, у зв`язку із чим заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи факт надходження заяви про відвід судді Пригарі Л.І. від розгляду справи №907/547/24 09.09.2024, тобто пізніше ніж за 3 робочі дні до першого судового засідання (10.09.2024 - дата судового засідання), така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується одноособово судом, який розглядає справу.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відвід судді Пригари Лесі Іванівни від розгляду справи №907/547/24 вважати необґрунтованим.

2. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

3. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 12.09.2024.

Суддя Л.І. Пригара