Рішення

від 03.09.2024 по справі 910/2627/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/2627/24За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомплектбуд»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів»

про стягнення 258 000, 00 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Пічугіна С.С.;

від відповідача: Брящей Р.І.;

від третьої особи: Кравець І.М. (в режимі відеоконференції);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомплектбуд» (надалі - відповідач) про стягнення суми штрафу в розмірі 258 000, 00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.526, 530, 629, 675, 676 Цивільного кодексу України, ст.193, 268 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що відповідачем поставлено за договором поставки №УЗ/ЦЛ-19861/Ю від 14.11.2019 товар (вагонокомплект для ремонту пасажирських вагонів) із прихованими дефектами, які неможливо виявити при вхідному контролі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

13.03.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/2627/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15.04.2024 від представника позивача на виконання ухвали надійшла виписка банку.

15.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує щодо позову та, зокрема, зазначає, що позивачем не доведено, що товар поставлений відповідачем був неякісним і не витримав гарантійного терміну експлуатації. Також просить суд залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», оскільки останнє є виробником товару, що поставлявся позивачеві за договором поставки №УЗ/ЦЛ-19861/Ю від 14.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.06.2024. Крім цього, задоволено клопотання відповідача про залучення в справі третьої особи та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (надалі - третя особа).

22.04.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

13.05.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

22.05.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

03.06.2024 від представника третьої особи надійшли: заява про участь в судовому засіданні призначеному на 04.06.2024 в режимі відеоконференції, відзив на позов у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Крім цього, від представника третьої особи надійшла заява про залишення позову без розгляду, оскільки положенням Акціонерного товариства «Українська залізниця» не визначено право філії діяти від його імені в судах.

У підготовче засідання 04.06.2024 з`явились представники відповідача та позивача, представник третьої особи в засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення зсідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою залишив без розгляду заяву третьої особи про участь в судовому засіданні призначеному на 04.06.2024 в режимі відеоконференції та відмовив у задоволенні заяви третьої особи про залишення позову без розгляду. У підготовчому засіданні представники сторін заявили клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату для ознайомлення із відзивом на позов третьої особи від 03.06.2024, яке суд протокольною ухвалою задовольнив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.07.2024.

10.06.2024 від представника позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи, у яких останній просив залишити без розгляду відзив (пояснення) третьої особи від 03.06.2024.

24.06.2024 від третьої особи надійшло клопотання про участь її представника в судовому засіданні призначеному на 02.07.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 повернуто без розгляду клопотання третьої особи про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, з підстав зазначених в ухвалі.

25.06.2024 від представника третьої особи надійшли пояснення на заперечення позивача, в яких останній просив поновити строк для надання таких пояснень.

У підготовче засідання 02.07.2024 з`явились представники відповідача та позивача, представник третьої особи в засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення зсідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву (пояснень) третьої особи від 03.06.2024. Крім цього, суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання третьої особи про поновлення строку для надання пояснень на позов та долучив поданий 03.06.2024 відзив (пояснення) до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024, враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, учасниками справи було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2627/24 до судового розгляду по суті на 03.09.2024.

29.08.2024 від представника третьої особи надійшло клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 03.09.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 клопотання представника третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2024 надала пояснення по суті позовних вимог та позов просила задовольнити, представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 03.09.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки УЗ/ЦЛ-19861/Ю (надалі - договір), відповідно до умов п.1.1. якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити виробничим підрозділам замовника (далі - кінцевий отримувач товару) предмет закупівлі: код ДК 021:2015-34630000-2 Частини залізничних та або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу (Вагонокомплект для ремонту пасажирських вагонів в складі: рама візка КВЗ-ЦНП - 2 штуки, балка надресорна візка КВЗ-ЦНП - 2 штуки (далі - товар) в найменуванні, кількості та за ціною, які визначені у специфікації (додаток № 1) до цього договору, яка є його невід`ємною частиною, де замовник та кінцевий отримувач товару приймають товар та оформлюють відповідні документи, а замовник зобов`язується здійснити оплату в строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. договору визначено виробника продукції - АТ «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів».

Дата виготовлення товару: не раніше 01.01.2019 (п. 1.3. договору).

Згідно з п.1.5. товар, який постачається, повинен відповідати найменуванню, кількості та вартості за одиницю товару, вказаних у специфікації (додаток № 1) до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.1. договору постачальник повинен поставити замовнику на територію кінцевого отримувача товару - товар, якість якого повинна відповідати вимогам ГОСТам та/або ДСТУ, технічним умовам, технічний або іншій, в т.ч. тендерній документації на закупівлю товарів, умовам цього договору, відповідно до специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Якість товарів не повинна бути нижче вимог щодо якості, встановлених чинним законодавством України для такого виду товару.

Підтвердженням якості товару з боку постачальника є такі документи, які направляються кінцевому отримувачу товару разом з товаром: паспорт на раму і балку, складальні кресленики, копії сертифікатів відповідності, сертифікат якості (на комплект), декларація постачальника про відповідність, керівництво (інструкція) з експлуатації (п.2.2. договору).

Згідно з пунктом 2.3. договору гарантійні терміни на товар складають:

експлуатація - 2 роки від дати провадження товару в експлуатацію або 450 тис. км пробігу до першого деповського ремонту (п. 2.3.1.);

зберігання - 2 роки від дати поставки (2.3.2.).

Відповідно до п. 2.6. договору приймання продукції по кількості, по якості проводиться відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» та Інструкції № П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями.

Якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені дефекти та/або неякісність товару, постачальник за свій рахунок та власними силами зобов`язується усунути недоліки або замінити невідповідний товар на якісний протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення відповідної вимоги на адресу постачальника (п. 2.9. договору).

Відповідно до п.5.2. договору приймання продукції по кількості проводиться відповідно до видаткової накладної, за якістю - відповідно до пункту 2.2. договору.

Пунктом 9.4. договору зазначено, що у разі порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товару стягується штраф у розмірі 20% ціни неякісного (некомплектного) товару.

Згідно із п.12.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині оплати та гарантійних зобов`язань - до повного виконання їх сторонами.

19.12.2019 на виконання умов договору відповідач поставив кінцевому одержувачу товару - пасажирське вагонне депо станції Бахмач (ПКВЧД-9 Бахмач) вагонокомплект для ремонту пасажирських вагонів в складі: рама візка КВЗ- ЦНП - 2 шт, балка надресорна візка КВЗ-ЦНП - 2 шт на суму 2 580 000,00 грн з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000025 від 19.12.2019.

Кінцевий одержувач товару - пасажирське вагонне депо станції Бахмач (ПК ВЧД-9 Бахмач) провів вхідний контроль отриманого товару. При візуальному огляді товару дефектів не виявлено, про що свідчить акт про фактичну якість і комплектність продукції від 21.12.2019 №2022.

Акт №2022 містить запис про дату розкриття тари і упаковки - 21.12.2019.

Згідно з витягом з програми автоматизована система управління експлуатації та ремонту пасажирських вагонів (далі АСУ ЕРПВ) 31 грудня 2020 року вагонокомплект для ремонту пасажирських вагонів №009 було введено в експлуатацію у вагон №032-06638. Пробіг склав 415 555 тис. км.

У квітні 2023 року за участю представників філії «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» АТ «Укрзалізниця» (далі - НДКТІ АТ «Укрзалізниця») проведено контроль технічного стану рам візків, виробництва АТ «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», у тому числі рами візка № 009, що встановлений на вагон № 032-06638, про що свідчить протокол випробувань № НДКТІ/ НВЦ УК 078-2023 магнітопорошковим методом та візуальним методом.

Під час проведення контролю технічного стану кронштейну кріплення опори моменту рами візка УТА-40-2.00.00.00.000, виробництва АТ «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» № 009 пасажирського вагону виявлено дефекти у вигляді тріщин (L1-5 ? 10-160 мм) по зварним швам та по основному металу горизонтального листа, а також несанкціоновану заміну зруйнованого горизонтального листа кронштейну кріплення опори моменту рами візка УТА-40-2.00.00.00.000, виробництва АТ «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» № 009 пасажирського вагону.

Результати випробувань стосуються тільки кронштейна кріплення опори моменту рами візка, що пройшов випробування магнітопорошковим методом та візуальним методом неруйнівного контролю.

18.04.2023 Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (третя особа) здійснило заміну кронштейну кріплення опори моменту рами візка УТА-40-2.00.00.00.000, про що складений акт від 18.04.2023.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 28.04.2023 № ПК-7/761 про сплату 258 000,00 грн штрафу (1 290 000,00 грн (вартість вагонокомплекту для ремонту пасажирських вагонів у кількості 1 шт) х20 % (пункт 9.4. договору).

Відповідачем претензія задоволена не була.

Предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення суми штрафу в розмірі 258 000, 00 грн.

Підставами позову є поставка відповідачем позивачу товару неналежної якості.

Частиною першою статті 268 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 676 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 676 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

За приписами ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання вироби.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Період приймання продукції за якістю та період гарантійних зобов`язань постачальника за своєю суттю є різними стадіями, що передбачають різні права та обов`язки сторін договору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18 зазначила, що Інструкція П-7 застосовується, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації).

Як зазначено вище, сторони в п. 2.3. договору погодили, що гарантійний термін спливає з настанням однієї із подій: через 2 роки від дати провадження товару в експлуатацію або 450 тис. км пробігу до першого деповського ремонту.

Відповідно до наданого позивачем витягу з програми автоматизована система управління експлуатації та ремонту пасажирських вагонів (АСУ ЕРПВ) вагонокомлект для ремонту пасажирських вагонів введено в експлуатацію 31.12.2020, пробіг вагону №03206638 за період з 31.12.2020-18.04.2023 склав 415 555 тис.км.

Отже, останній день гарантії на товар - 31.12.2022, тому з 01.01.2023 у позивача відсутнє право на пред`явлення вимоги, в зв`язку з недоліками товару, на який встановлений гарантійний строк та які (недоліки) були виявлені після гарантійного строку.

Протоколи випробувань № НДКТІ/НВЦ УК 078-2023 від 13.04.2023 та № НДКТІ/НВЦ УК 079-2023 від 12.04.2023, а також акт від 18.04.2023 складені після спливу гарантійного строку. Одночасно, ці документи не підтверджують, що товар вийшов з ладу за наявності недоліків і порушень при його виготовленні, а також відсутні будь-які докази низької якості матеріалів, із яких виготовлений цей товар.

Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (виробник рами візка та балки надресорної візка КВЗ-ЦНП) виготовляє товар відповідно до вимог ТУ У 30.2-32406215-402:2018 «Рама для модернізації візків вагонів пасажирської магістральних локомотивної тяги» (далі - ТУ).

Згідно з п. 1.12.1 даного ТУ у комплект постачання рам візків входить «паспорт рами візка».

Відповідно до п. 7.24 ДСТУ 3321:2003 «Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять» паспорт - експлуатаційний документ, який засвідчує гарантовані підприємством-виробником основні параметри і характеристики виробу та гарантійні зобов`язання і відомості про рекламації.

Отже, паспорт рами візка є експлуатаційним документом, а вимоги, що містяться у такому документі є обов`язковими до виконання під час експлуатації рами візка.

Згідно із п.6.2. ТУ не допускається без узгодження з підприємством-виробником заміна деталей та елементів конструкції візка іншими деталями та елементами, які відрізняються за конструкцією або матеріалом від передбачених ТУ та КД.

Вимогами п.6.2. ТУ передбачено, що підприємство-виробник гарантує відповідність рам візків вимогам ДСТУ 4045, ГОСТ 10527 та цих ТУ при дотриманні правил експлуатації, зберігання та транспортування (п. 7.1. ТУ).

Положеннями п. 7.2. даного ТУ передбачено, що гарантійний термін експлуатування рам візків, в зборі з візком, не має закінчуватись в міжремонтний період і складає 2 роки, або 450 тис. км. пробігу до першого деповського ремонту. Гарантійний термін експлуатування обчислюють від дати впровадження візка в експлуатування (п.7.3 ТУ).

Позивач надав копію сертифікату якості №19 від 20.12.2019, який засвідчує, що рама візка і балка надресорна візка ДКПІІ 30.20.40, код УКНД 45.060.20 відповідають вимогам ДСТУ 4045, ГОСТ 10527 та ТУ У 30.2-32406215-402:2018.

Разом з цим, позивачем до позову не надано жодних доказів на підтвердження дотримання позивачем умов експлуатації рами візка № 009, окрім того, під час проведення контролю технічного стану кронштейну кріплення опори моменту рами візка УТА-40-2.00.00.00.000, було виявлено, зокрема, несанкціоновану заміну зруйнованого горизонтального листа кронштейну кріплення опори моменту рами візка, що є порушенням вимог п. 6.2. ТУ.

При цьому суд зазначає, сам факт заміни кронштейну кріплення опори моменту рами візка, яка проведена третьою особою не може підтверджувати поставку відповідачем товару належної якості, та рішення виробника щодо такої заміни (при цьому після закінчення гарантійного терміну та за відсутності будь-яких доказів у матеріалах справи щодо належної якості товару) не може мати жодних негативних наслідків для постачальника.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія».

Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 12.09.2024.

Суддя Я.А.Карабань