Ухвала

від 17.07.2024 по справі 911/164/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" липня 2024 р. Справа № 911/164/22 (911/1670/23)

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича

до ОСОБА_1 , м. Київ

про покладення субсидіарної відповідальності за боржника у сумі 13967673,52 грн.

Суддя Лопатін А.В.

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/164/22 за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтова компанія Народна про банкрутство.

Постановою господарського суду Київської області від 06.07.2022 р. визнано боржника банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, арбітражного керуючого Петросяна А.С. призначено ліквідатором.

01.06.2023 р. до суду звернувся ліквідатор банкрута зі заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в сумі 13967673,52 грн. на ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду від 05.06.2023 р. прийнято заяву ТОВ "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Петросяна А.С. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду у межах провадження у справі № 911/164/22 про банкрутство ТОВ "Нафтова компанія "Народна", розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника призначено на 02.08.2023 р.

19.07.2023 р. на поштову адресу суду від Міністерства юстиції України надійшов лист-повідомлення.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2023 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відкладено на 01.11.2023 р.

У судовому засіданні 01.11.2023 р. оголошено перерву до 24.01.2024 р.

16.11.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

16.01.2024 р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив.

22.01.2024 р. через канцелярію суду позивачем подана відповідь на відзив.

23.01.2024 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.01.2024 р. оголошено перерву до 01.02.2024 р.

26.01.2024 р. через систему "Електронний суд" представником відповідача подано письмові заперечення.

31.01.2024 р. через систему "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та витребування у ДПС України копії документів.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2024 р. задоволено клопотання представника відповідача про витребування копій документів, витребувано у Державної податкової служби України інформацію про останній період за який подавалась податкова звітність ТОВ Нафтова компанія Народна, розгляд заяви відкладено на 13.03.2024 р.

04.03.2024 р. на поштову адресу суду від Державної податкової служби України надійшов лист.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2024 р. розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відкладено на 08.05.2024 р.

25.03.2024 р. до суду надійшла заява про уточнення заявлених вимог.

30.04.2024 р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення.

08.05.2024 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.07.2024 р., про що присутнім в судовому засіданні заявником було підписано відповідну розписку.

Судом враховано, що 08.05.2024 р. у судовому засіданні представник відповідача приймав участь у режимі відеоконференції, у зв`язку з чим, бланк перерви не підписав, однак про місце, дату та час наступного судового засідання був повідомлений належним чином.

17.07.2024 р. у судовому засіданні заслухавши присутніх представників сторін, повно та всебічно дослідивши надані докази, подані відповідачем заперечення, суд

встановив:

В обґрунтування заяви ТОВ "НК "Народна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишнього керівника та засновника, заявник посилається на те, що згідно фінансової звітності протягом 2013 року діяльність ТОВ "НК "Народна" була збитковою. Після 2013 року ТОВ "НК "Народна" фінансову звітність не подавало, що вказує на фактичне припинення його діяльності з початку 2014 року. Протягом періоду 01.01.2014-03.06.2022 розмір активів ТОВ "НК "Народна" зменшився в грошовому виразі на 158677,0 тис. грн. або 100%. З відкритих джерел також стало відомо, що ТОВ "НК "Народна" фігурує в кримінальному провадженні №1-кп/756/1226/21, як суб`єкт підприємницької діяльності за ознаками фіктивності. На підставі отриманих даних відносно ТОВ "НК "Народна", як зазначає заявник, встановлено: наявність ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна"; відсутність ознак фіктивного банкрутства ТОВ "НК "Народна"; відсутність ознак дій з приховування банкрутства ТОВ "НК "Народна"; фінансовий стан ТОВ "НК "Народна" станом на 03.06.2022 р. характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності. Таким чином, як зазначає заявник, у підприємства відсутні будь-які можливості відновити платоспроможність, у зв`язку із відсутністю активів та фактичним припиненням діяльності.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, заявник вважає, що підставами настання неплатоспроможності ТОВ "НК "Народна" та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство стали протиправні дії/ бездіяльність колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_2 , яка з метою уникнення розрахунків із кредитором - ГУ ДПС у Київській області, умисно та без додержання вимог законодавства фактично припинила діяльність юридичної особи-боржника, вчинила дії для переведення корпоративних прав та повноважень директора на номінальних осіб, внаслідок чого, будь-яка господарська діяльність ТОВ "НК "Народна" припинилась, умисними діями створювала умови, за яких товариство втратило можливість здійснювати подальшу господарську діяльність, отримувати прибуток від господарської діяльності та погашати за її рахунок заборгованість перед кредиторами. Таким чином, існують об`єктивні обставини для притягнення колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_2 , яка мала вирішальний вплив на діяльність товариства в період виникнення у юридичної особи-боржника заборгованості перед контролюючим органом, що в подальшому стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

З посиланням в тому числі на наведене, заявник просить суд:

Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "НК "Народна", у зв`язку з доведенням підприємства до банкрутства на ОСОБА_1 , стягнути з останньої на користь ТОВ "НК "Народна" грошові кошти у розмірі, з урахуванням заяви про уточнення вимог, яку розцінено, як збільшення позовних вимог і прийнято судом, - 48 412 444,09 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "НК "Народна".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2023 р. зобов`язано відділ банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/ відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ "НК "Народна".

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання наведеної ухвали господарського суду Київської області у цій справі повідомило, що скласти висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/164/22 (911/1670/23) про банкрутства ТОВ "НК "Народна" не вбачається за можливе, оскільки документи за три роки до дати порушення справи про банкрутство ТОВ "НК "Народна" відносно останнього відсутні.

У відзиві на вказану заяву представник відповідача зазначає, що ліквідатором не доведено наявності підстав для застосування визначеної частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) відповідальності за не звернення діючого на момент набрання чинності КУзПБ керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що не доведено та не надано доказів того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів на момент обіймання посади ОСОБА_1 призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Крім того, відповідач зазначає, що звернення ліквідатора боржника має бути аргументованим, містити виклад обставин з наданням підтверджуючих доказів, які свідчать про наявність стверджуваного правопорушення зі сторони особи (осіб) винної за твердженням ліквідатора у доведенні боржника до банкрутства.

Крім того, відповідач заявляє, що формальне виконання ліквідатором визначеного КУзПБ обов`язку зі звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності - створення легітимного вигляду дотримання/ виконання вимог закону (вчинення дій "про людське око") за своєю суттю не свідчить про наявність підстав для притягнення визначеної ним в заяві особи до субсидіарної відповідальності, адже ініціювання притягнення особи до субсидіарної відповідальності насамперед передбачає доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю такої особи та неплатоспроможністю боржника, доведенням його до банкрутства.

Також, відповідач зазначає, що сам по собі опис складного фінансово-господарського становища ТОВ "НК "Народна" та укладання договорів фінансової допомоги з ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425), ТОВ "Верус-лайн" (код 39450517), ТОВ "Комбар" (код 36697760), ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" (код 37509076) та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096), вчинених поза межами періоду, що підлягає обов`язковому аналізу у зв`язку з банкрутством боржника, не може бути достатнім обґрунтуванням підстав для застосування інституту субсидіарної відповідальності у цій справі. Крім цього, на переконання відповідача, обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному провадженні, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідач наполягає на тому, що ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, а подана ліквідатором заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерством економіки України від 19.01.2006 № 14. На переконання відповідача, дії з укладення договорів фінансової допомоги між ТОВ "НК "Народна" та ТОВ "Мобільний термінал", ТОВ "Верус-лайн", ТОВ "Комбар", ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" у 2013-2014 рр. були вчинені боржником за вісім років до відкриття провадження у справі про банкрутство та відповідно, знаходяться поза періодом, за який здійснюється визначення ознак дій з доведення до банкрутства. Крім цього, арбітражний керуючий, у випадку наявності сумнівів у незаконності договорів фінансової допомоги мав право звернутись із позовом про визнання таких правочинів недійсними, чого він не здійснив. Висновки про фінансовий стан підприємства, зроблені в звіті аудитора ФОП Юрківа А.В., подані ліквідатором підприємства, на переконання відповідача, не відповідають вимогам законодавства та проведені без достатньої документації для повного дослідження, зроблені поверхнево, без дослідження первинних документів, а відповідно до висновків судової економічної експертизи №007-ШЛД/23 від 29.12.2023 р., виконаної судовим експертом Шульга Л.Д. з питань дослідження економічних ознак доведення до банкрутства, дослідження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років, викладених у пунктах 1-3 якого: відсутні ознаки доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна"; надкритичного зниження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна" не було. Таким чином, висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022 р., виконані ФОП Юрківим А.В., ідентифікаційний код НОМЕР_1 , нормативно та документально не підтверджуються, а звернення ліквідатора із відповідною заявою до моменту здійснення всіх дій щодо розшуку майна банкрута, реалізації майна банкрута та проведення розрахунків із кредиторами не відповідає вимогам законодавства, адже унеможливлює визначення розміру субсидіарної відповідальності (див. постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 4/44-Б (906/811/20), від 22.03.2023 у справі № 5/58).

У відповіді на відзив, заявник, крім іншого, вказує на те, що поданий відзив представника ОСОБА_1 , адвоката Мінаєва Д.Д. не спростовує вимог заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "НК "Народна", у зв`язку з доведенням до банкрутства на винних осіб, зважаючи на наступне. Так, по-перше, заявник зазначає, посилання представника ОСОБА_1 , адвоката Мінаєва Д.Д. на приписи ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо застосування солідарної відповідальності є помилковим, оскільки, заява ліквідатора ТОВ "НК "Народна", що перебуває на розгляді у справі про банкрутство не стосується питання застосування заходів солідарної відповідальності. По-друге, щодо тверджень представника ОСОБА_1 , адвоката Мінаєва Д.Д. про те, що звернення ліквідатора боржника має бути аргументованим, містити виклад обставин з наданням підтверджуючих доказів, які свідчать про наявність стверджуваного правопорушення зі сторони особи (осіб) винної за твердженням ліквідатора у доведенні боржника до банкрутства, заявник наголошує, що ним у поданій заяві про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, у зв`язку з доведенням до банкрутства наведено детальний перелік дій та бездіяльності ОСОБА_1 , які призвели до банкрутства підприємства, із наданням підтверджуючих документів та зазначенням причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та настанням банкрутства підприємства. Водночас, представником ОСОБА_1 , адвокатом Мінаєвим Д.Д. наведені ліквідатором обставини не спростовано та не подано жодних доказів протилежного, що може кваліфікуватись відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України, як відмова від спростування фатів, на наявність яких аргументованого із посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. По-третє, щодо тверджень представника ОСОБА_1 , адвоката Мінаєва Д.Д. про формальне виконання ліквідатором визначеного КУзПБ обов`язку зі звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності, заявник вказує на те, що з моменту вступу на посаду керівника ТОВ "НК "Народна", ОСОБА_1 усвідомлювала, що у випадку доведення підприємства до банкрутства, на неї буде покладена відповідальність за зобов`язаннями підприємства. Саме з метою уникнення сплати утвореної внаслідок її дій заборгованості, та створення перешкод для покладення на неї відповідальності, останньою припинено господарську діяльність підприємства у незаконний спосіб. Ліквідатором в заяві про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута у зв`язку з доведенням до банкрутства наведено достатню кількість обставин, із наданням підтверджуючих документів, які доводять, що саме дії ОСОБА_1 призвели до банкрутства підприємства.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені у заяві про покладення на відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника вимоги є обґрунтованими, не спростовані відповідачем жодними доказами і підлягають задоволенню, з огляду на таке:

За змістом частини першої статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя наведеної статті Кодексу).

Передбачено три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну, адміністративну та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 р. у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018 р. у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 р. у справі № 923/1494/15, згідно з якими субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам, є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов`язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом Закону про банкрутство (КУзПБ) притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності) є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/ здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальних для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/ бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та подальшого банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона) (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 р. у справі № 904/6379/16).

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга статті 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення.

При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника (подібних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 р. у справі № 902/318/16, від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 10.12.2020 р. у справі 922/1067/17).

Як зазначено вище, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали господарського суду Київської області у цій справі повідомило, що скласти висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/164/22 (911/1670/23) про банкрутства ТОВ "НК "Народна" не вбачається за можливе, оскільки документи за три роки до дати порушення справи про банкрутство ТОВ "НК "Народна" відносно останнього відсутні.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 11.05.2023 р. у справі № 911/529/22: "Висновок Мін`юсту/ Відділу банкрутства про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства боржника або ознак його неплатоспроможності, доведення його до банкрутства не є безумовним (беззаперечним) підтвердженням наявності чи відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства або ознак неплатоспроможності боржника, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм їх визначення, оскільки встановлення таких ознак належить до дискреційних повноважень суду, що здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього висновку, який є лише одним із засобів доказування." (п. 71 постанови).

Отже, виходячи із наведеного, відсутність висновку Державного органу з питань банкрутства щодо наявності/ відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ "НК "Народна" не перешкоджає встановленню обставин наявності/ відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на відповідача за результатами дослідження наявних в матеріалах справи інших доказів в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ "НК "Народна" наявний податковий борг у розмірі 13 967 753,94 грн. Під час ліквідаційної процедури грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області та Головного управління ДПС у Закарпатській області у зазначеному загальному розмірі задоволені не були, у зв`язку з не виявленням будь-якого майна у банкрута ТОВ "НК "Народна". Зазначена заборгованість, як вбачається зі змісту ухвал господарського суду, якими визнано кредиторські вимоги наведених податкових органів, а саме від 16.02.2022 р. та від 07.09.2022 р., а також зі змісту рішень адміністративного суду, доданих Головним управлінням ДПС у Київській області до заяви про відкриття провадження у справі, виникла у період з 2014 року по 2019 рік.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2024 р. у цій справі визнано кредиторські вимоги АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" до ТОВ НК Народна на суму 34 444 770,57 грн., з яких: 6 056,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу; 20 409 671,33 грн. позачергово, за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення таких вимог; 14 029 043,24 грн. в четверту чергу. Дані вимоги також не задоволені, у зв`язку з не виявленням будь-якого, зокрема заставного майна у власності банкрута ТОВ НК Народна. Згідно змісту зазначеної ухвали суду, наведений борг банкрута перед банком виник на підставі кредитного договору №LV/U/04-0230, укладеного 23.10.2013 р. між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "НК "Народна", згідно умов якого, з урахуванням змін, останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 18 684 500 грн. 00 коп. В подальшому, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за договором у нього виник борг у сумі 20 673 484 грн. 76 коп., у тому числі: 17 863 262 грн. 33 коп. - заборгованість по траншам кредиту; 1 712 913 грн. 26 коп. - заборгованість за відсотками по траншам кредиту за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; 1 097 307 грн. 17 коп. - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків за період з 01.10.2013 по 21.07.2015 (встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2016 р. у справі № 757/25506/15-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НК "Народна", арбітражним керуючим Петросяном А.С. отримано банківські виписки по всім відкритим / закритим особовим рахункам ТОВ "НК "Народна".

Проаналізувавши наведені банківські виписки по особовим рахункам ТОВ "НК "Народна", відкритим останнім у АТ "МР Банк", ПАТ КБ "Стандарт", АТ КБ "Приватбанк", АТ "УкрБудІнвестБанк", АТ "КомІнвестБанк" та АТ "Банк "Національні інвестиції" відносно руху коштів банкрута, що додані до матеріалів заяви, встановлено наступне:

У період з 03.06.2013 р. по 10.06.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425) 67 740 000,00 грн. у якості надання фінансової допомоги згідно договору №03/06-ФД від 03.06.2013. Перерахування коштів відбувалось з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "КомІнвестБанк" та АТ "МР Банк" у наступній хронології:

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "МР Банк":

03.06.2013 р. на суму 50 000 000,00 грн.;

04.06.2013 р. на суму 6 000 000,00 грн.;

06.06.2013 р. на суму 11 000 000,00 грн.

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "КомІнвестБанк":

06.06.2013 р. на суму 205 000,00 грн.;

06.06.2013 р. на суму 230 000,00 грн.;

10.06.2013 р. на суму 305 000,00 грн.

При цьому, в період з 12.06.2013 р. по 27.06.2013 р. ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425) перераховано на користь ТОВ "НК "Народна" 1 410 000,00 грн. у якості повернення фінансової допомоги згідно договору №03/06-ФД від 03.06.2013 р. Перерахування коштів відбувалось на рахунок банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБуд ІнвестБанк" у наступній хронології:

12.06.2013 р. на суму 200 000,00 грн.;

27.06.2013 р. на суму 430 000,00 грн.;

27.06.2013 р. на суму 780 000,00 грн.

Проте, залишок коштів у розмірі 66 330 000,00 грн., які отримані ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425) у якості фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Мобільний термінал" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута залишку неповернутих коштів, однак вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

Доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

25.12.2014 р. ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Верус-Лайн" (код 39450517) 160 000,00 грн. у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №24/12 від 24.12.2014 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий АТ "КомІнвестБанк".

Проте, кошти в розмір 160 000,00 грн., які отримані ТОВ "Верус-Лайн" (код 39450517) у якості поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Нафтова компанія "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Верус-Лайн" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

Доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

28.11.2014 р. ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Комбар" (код 36697760) 526 700,00 грн. у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №28/11 від 28.11.2014 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий АТ "УкрБудІнвестБанк".

Проте, кошти у розмір 526 700,00 грн., які отримані ТОВ "Комбар" (код 36697760) у якості поворотної фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Комбар" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

Доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

У період з 31.05.2013 р. по 17.10.2013 р. ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) 4 200 000,00 грн. у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №31/05-ФД від 31.05.2013 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "МР Банк". у наступній хронології:

31.05.2013 р. на суму 100 000,00 грн.;

11.10.2013 р. на суму 2 600 000,00 грн.;

17.10.2013 р. на суму 1 500 000,00 грн.

При цьому, 14.03.2014 р. ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) перераховано на користь ТОВ "НК "Народна" 47 000,00 грн. у якості повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору №31/05-ФД від 31.05.2013 р. Перерахування коштів відбувалось на рахунок банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБуд ІнвестБанк".

Проте, залишок коштів у розмірі 4 153 000,00 грн., які отримані ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) у якості поворотної фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "Нафтова компанія "Народна" звертався до ТОВ "ТД "Мобільний термінал" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута залишку неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

Доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

В період з 26.12.2014 р. по 29.12.2014 р. ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) 29 946 305,25 грн. у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №12/12/14-ФД від 12.12.2014 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "Банк "Національні інвестиції" у наступній хронології:

26.12.2014 р. на суму 5 700 000,00 грн.;

26.12.2014 р. на суму 5 710 000,00 грн.;

26.12.2014 р. на суму 5 900 000,00 грн.;

26.12.2014 р. на суму 6 000 000,00 грн.;

29.12.2014 р. на суму 870 000,00 грн.;

29.12.2014 р. на суму 870 000,00 грн.;

29.12.2014 р. на суму 870 000,00 грн.;

29.12.2014 р. на суму 1 700 000,00 грн.;

29.12.2014 р. на суму 2 326 305,25 грн.

Проте, кошти в розмір 29 946 305,25 грн., які отримані ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) у якості безвідсоткової фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим/ закритим банківським рахункам ТОВ "Нафтова компанія "Народна".

У період з 03.07.2013 р. по 26.06.2014 р. ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) 12 630 305,25 грн. у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №02/07-ФД від 02.07.2013 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "УкрБудІнвестБанк" та АТ "МР Банк" у наступній хронології:

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "УкрБудІнвестБанк":

03.07.2013 р. на суму 4 355 000,00 грн.;

26.12.2013 р. на суму 165 159,25 грн.;

13.01.2014 р. на суму 55 146,00 грн.;

26.06.2014 р. на суму 55 000,00 грн.

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "МР Банк":

30.09.2013 р. на суму 2 000 000,00 грн.;

31.03.2014 р. на суму 6 000 000,00 грн.

Проте, кошти у розмір 12 630 305,25 грн., які отримані ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) у якості безвідсоткової фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим/ закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

У період з 26.07.2013 р. по 29.07.2013 р. ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) 25 226 000,00 грн. у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №14/06-1П від 14.06.2013 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБудІнвестБанк" у наступній хронології:

26.07.2013 р. на суму 5 113 000,00 грн.;

26.07.2013 р. на суму 5 113 000,00 грн.;

29.07.2013 р. на суму 15 000 000,00 грн.

Проте, кошти в розмір 25 226 000,00 грн., які отримані ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) у якості безвідсоткової фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договорів надання безвідсоткової фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

Загальна сума неповернутих коштів, які надавались ТОВ "НК "Народна" з травня 2013 року по грудень 2014 року (у період виникнення у товариства заборгованості перед контролюючим органом) в якості фінансової допомоги по вищевказаним договорам на користь ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425), ТОВ "Верус-Лайн" (код 39450517), ТОВ "Комбар" (код 36697760), ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) складає 139 019 310,50 грн.

Судом враховано пояснення ліквідатора банкрута, що так як, у більшості вищевказаних юридичних осіб анульовано свідоцтво ПДВ (за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв`язку із ненаданням декларацій, відсутністю поставок та відсутністю за місцезнаходженням), відсутнє нерухоме майно та наявні відкриті виконавчі провадження, де боржниками значаться останні, а також, у зв`язку із пропуском строків позовної давності, відсутністю первинної документації для стягнення з вищевказаних юридичних осіб у судовому порядку заборгованості, звернення до суду із позовними заявами станом на дату формування заяви є неефективним.

Разом з тим, станом на дату перерахування ТОВ "НК "Народна" коштів у якості фінансової допомоги на користь ТОВ "Верус-Лайн" (згідно договору №24/12 від 24.12.2014 р.), ТОВ "Комбар" (згідно договору №28/11 від 28.11.2014 р.) та ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (згідно договору №12/12/14-ФД вiд 12.12.2014 р. та частково згідно договору №02/07-ФД від 02.07.2013 р.) у зазначеному розмірі, у банкрута вже був наявний податковий борг перед Головним управлінням ДПС у Київській області.

Водночас, у період з 11.04.2013 р. (дата державної реєстрації) до 23.07.2015 р., що підтверджується в тому числі протоколами загальних зборів учасників ТОВ "НК "Народна" від 10.04.2013 р. та від 23.07.2015 р. виконувала повноваження керівника та була засновником товариства боржника ОСОБА_2 , її частка в статутному капіталі ТОВ "НК "Народна" становила 100%.

Таким чином, з аналізу наведених обставин, суд дійшов до висновку, що перерахування коштів ТОВ "НК "Народна" на користь третіх осіб у період управління товариством одноособово ОСОБА_2 відбувалось без мети отримання прибутку, з метою їх виведення. Перерахування усіх наявних коштів (у тому числі, виходячи з аналізу наведеного, отриманих на виконання кредитного договору №LV/U/04-0230, укладеного 23.10.2013 р. між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "НК "Народна", як позичальником та не повернутих банку, що призвело до звернення останнього до суду з кредиторською заявою) на користь третіх осіб, без подальшої претензійно-позовної роботи для їх повернення від контрагентів, призвели до припинення господарської діяльності товариства, утворення заборгованості та є діями із доведення ТОВ "НК "Народна" до банкрутства.

Виходячи з наведених обставин, у ТОВ "НК "Народна" у період з 2013 р. по 2015 рік, тобто у період виконання ОСОБА_2 повноважень керівника ТОВ "НК "Народна" та управління нею боржником, як єдиним засновником з 100% частковою у статутному капіталі товариства) були грошові кошти на банківських рахунках у значних розмірах, що дозволяло вчасно як у зазначений період так і в майбутньому сплачувати податкові зобов`язання та повернути отриманий у банку кредит і уникнути утворення заборгованості в загальному розмірі 48 412 444,09 грн., однак, всі кошти були у зазначений період перераховані третім особам, з метою ухилення від обов`язку зі сплати заборгованості за податками і зборами, а також повернення кредитних коштів.

Крім того, судом враховано, що за наявності невиконаних грошових зобов`язань ОСОБА_2 (директор та єдиний засновник товариства у період з 11.04.2013 р. по 23.07.2015 р.) не вчинила відповідних дій, з метою припинення товариства, з дотриманням положень законодавства, що призвело до збільшення заборгованості, натомість протокольним рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.07.2015 р. звільнила себе із займаної посади директора та вийшла зі складу учасників товариства.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 р. у справі № 908/802/20).

Тому під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності суд має дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника (див. постанову Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Суд акцентує увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 906/904/16, суд дійшов до висновку, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.

З огляду на наведене, враховуючи те, що ОСОБА_2 належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами у розумінні положень статей 76-79 ГПК України, у тому числі наданими звітами про фінансові результати, висновком експерта, не спростувала наведених обставин, що призвели до неплатоспроможності ТОВ "НК "Народна", які підтверджуються більш вірогідними доказами, наданими заявником в сукупності з усіма матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що заявник обґрунтовано заявив вимогу про покладення на вказану особу субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі 48 412 444,09 грн., оскільки, в даному випадку, наявний причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням негативних для боржника наслідків його неплатоспроможності та відсутності активів для задоволення кредиторських вимог, визнаних у процедурі банкрутства.

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, відповідна заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, про що і зазначив ліквідатор у даній справі. Водночас, положення вказаної статті Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. За таких обставин, суд дійшов до висновку, що детальне дослідження всіх поданих документів у справі, аналіз підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дій керівництва на час виникнення такого боргу дозволить встановити наявність підстав для застосування відповідної відповідальності.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Тобто у разі, якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 р. у справі № 924/669/17, від 24.02.2021 р. у справі № Б8/191-10, від 07.04.2021 р. у справі № 911/1815/17).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 13, частини першої статті 14 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмету доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція, наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 р. у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 р. у справі № 915/641/18).

Принцип змагальності, як однин з основних принципів господарського судочинства, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 р. у справі № 916/401/17).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Водночас, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин, не надання відповідачем доказів, які б спростовували заявлені вимоги, суд вважає правомірним звернення ліквідатора банкрута із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника сумі 48 412 444,09 грн. на його колишнього керівника та засновника ОСОБА_2 , яка здійснювала управління боржником у період виникнення частини податкового боргу, отримання кредиту без наміру його повернення, перерахування всіх коштів товариства на користь третіх осіб, що призвело до відсутності активів для виконання ТОВ "НК "Народна" своїх зобов`язань, у тому числі і в подальшому після звільнення вказаної особи з посади керівника та виходу її зі складу учасників товариства.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 234 Господарського процесуального кодексу України та ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1.Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича від 31.05.2023 р. № 02-01/124 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі, з урахуванням збільшення, 48 412 444,09 грн. на відповідача задовольнити.

2.Покласти субсидіарну відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" у сумі 48 412 444,09 грн. на громадянку України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства.

3.Стягнути грошові кошти у розмірі 48 412 444,09 грн. (сорок вісім мільйонів чотириста дванадцять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 09 копійок з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 (А-1236; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (09300, Київська область, Володарський район, смт. Володарка, вул. Будівельна, буд. 39, оф. 3; код ЄДРПОУ 38675288), у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства.

4.Видати наказ.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали 12.09.2024 р.

Суддя А.В. Лопатін