Ухвала

від 31.01.2025 по справі 911/164/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/164/22 (911/1670/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (вх. № 6/2025)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. - головуючого, Доманської М.Л., Остапенка О.М

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича

до ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича звернулось до Господарського суду Київської області із заявою, з урахуванням заяви про уточнення заявлених вимог від 25.03.2024, про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в сумі 48 412 444,09 грн на ОСОБА_1 .

17.07.2024 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/164/22 (911/1670/23), зокрема, задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Нафтова компанія "Народна" - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича від 31.05.2023 № 02-01/124 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у сумі, з урахуванням збільшення, 48 412 444,09 грн на ОСОБА_1 . Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Нафтова компанія "Народна" в сумі 48 412 444,09 грн на громадянку України ОСОБА_1 у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства; стягнуто грошові кошти у розмірі 48 412 444,09 грн з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нафтова компанія "Народна" у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства.

27.11.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №911/164/22 (911/1670/23) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Нафтова компанія "Народна" - арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича № 02-01/124 від 31.05.2023 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

31.12.2024 (через підсистему "Електронний Суд") АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23).

Підставою касаційного оскарження скаржник вказує пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23).

13.01.2025 зазначену касаційну передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку Суд враховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15, відповідно до якого положення норми підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23), прийняту за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" належало сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028 х 0,8).

У порушення зазначених вимог скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, водночас, АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 05.10.2023 № 350-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1235 від 05.10.2023 "Про початок процедури ліквідації АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК". АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" наголошує, що оплата витрат банку, пов`язаних із здійсненням процедури ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управлінням майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами), проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом. Станом на момент подання касаційної скарги у кошторисі витрат АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" недостатньо коштів для сплати відповідного судового збору і тому у скаржника існує необхідність відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

При цьому, Верховний Суд акцентує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

У даному випадку, АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" є юридичною особою, а предметом спору, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, звертаючись до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За наведених обставин клопотання АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Отже, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати документ про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Клопотання АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) буде розглянуто Верховним Судом після усунення скаржником вказаних вище недоліків касаційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23).

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) - залишити без руху.

3. Надати Акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Роз`яснити Акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков