Ухвала

від 11.09.2024 по справі 461/7341/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/7341/24

Провадження № 1-кс/461/5472/24

УХВАЛА

Іменем України

11.09.2024 слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно

в с т а н о в и в:

старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб Kia Picanto, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 .

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 29.08.2024 ОСОБА_5 повідомленопро підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.191,ч.2ст.28 ч.1ст.366КК України.Слідчий зазначив,що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заволоділи коштами КНП «Ходорівська міська лікарня» на загальну суму 97 783,00 гривень. Відтак, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), слідчий просить клопотання задоволити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, однак у клопотання просили суд проводити розгляд справи без їх участі.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходиться майно, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

На підставі ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000519 від 16.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 - ч. 1 ст.366 КК України.

29.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: договором підряду №9 від 28.09.2023; допитами свідків; висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №15-Е від 18.04.2024; висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/103-24/5641-ЕК від 09.05.2024; висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №1067-Е від 04.04.2024; висновком експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відео-звукозапису №1340-Е від 08.05.2024; складеними протоколами негласних слідчо-розшукових дій; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року; актом №1 приймання виконаних будівельних робіт примірної форми КБ?2в за жовтень 2023 року; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року; актом №2 приймання виконаних будівельних робіт примірної форми КБ?2в за жовтень 2023 року; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Органом досудового розслідування встановлено, що вартість фактично не виконаних будівельних робіт та не використаних при цьому матеріалів, що були внесені ТзОВ «Будс+ервіс-Сихівський» в акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року із завищеними обсягами та завищеною ціною матеріалів (пиломатеріали обрізні та профільований лист) по об?єкту «Капітальний ремонт покрівлі корпусу №9 КНП «Ходорівська міська лікарня», становить 97 783,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий та прокурор, звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначили, що метою накладення арешту на майно є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Вимогами п.п. 6, 8 ст. 170 КПК України увипадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

В порушення наведених вимог, слідчий суддя зазначає, що слідчим та прокурором передчасно подано клопотання про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову, оскільки згідно доданих до клопотання матеріалів вбачається, що в даному кримінальному провадженні не залучено цивільного позивача та не подано цивільного позову, що є обов`язковою вимогою в даному випадку для подачі до суду такого клопотання.

Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав особи володіти та розпоряджатися своїм майном, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1