Постанова

від 03.09.2024 по справі 509/3281/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4692/24

Справа № 509/3281/18

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 лютого 2024 року про залишення скарги без розгляду у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслава Вікторовича щодо відкриття виконавчих проваджень ВП № 71245017, ВП №71244481, ВП №71244688, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання",

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Качурка В.В., в якій просив суд:

- визнати дії приватного виконавця Качурка В.В. по відкриттю виконавчого провадження ВП №71245017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Одесагаз-Постачання" суми боргу у розмірі 7274,46 грн. - незаконними;

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71245017 від 09.03.2023 р.;

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71244481 від 09.03.2023 р.; -

визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71244688 від 09.03.2023 р.

Скарга мотивована тим, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні оригінали виконавчих документів, на одному з виконавчих листів існує виправлення.

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 разом із скаргою подав клопотання про поновлення строку подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. по відкриттю виконавчих проваджень, пропущеного з поважних причин, оскільки представник боржника ОСОБА_2 після отримання документів по відкриттю виконавчого провадження ознайомлювався з матеріалами про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 лютого 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку для подачі скарги на дії приватного виконавця Качурка В.В. щодо відкриття виконавчих проваджень ВП № 71245017, ВП №71244481, ВП №71244688.

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Качурка В.В. щодо відкриття виконавчих проваджень ВП № 71245017, ВП №71244481, ВП №71244688, особа дії якої оскаржуються: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

У частині першій статті 130 ЦПК України зазначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справилише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси (Постанова Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 201/9898/19).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 сформульовано висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу(хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 03.09.2024 року на 14-30 год., представник ТОВ «Одесагаз-Постачання» не з`явився, про причини не явки не повідомив, заяви про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку та про відкладення розгляду справи з викладенням відповідних обгрунтувань не подавав.

Присутні в судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та адвокат Шепель В.С., а також приватний виконавець Качурка В.В. не заперечували проти проводження розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Одесагаз-Постачання».

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відмовляючи ОСОБА_1 у поновленні строку для подачі скарги на дії приватного виконавця Качурка В.В. щодо відкриття виконавчих проваджень ВП № 71245017, ВП №71244481, ВП №71244688 та залишаючи його скаргу на дії приватного виконавця Качурка В.В. та його рішення щодо відкриття провадження без розгляду, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для звернення зі скаргою до суду.

Колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першоюстатті 16 ЦК України, частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей.

Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною першою статті 74Закону України«Про виконавчепровадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За правилами частин першої, другої статті 449ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною п`ятою статті 74Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 209/2838/16 (провадження № 61-11073св22).

Суд взяв до уваги обставини, що скаржник звернувся зі скаргою до суду 11.04.2023 року та оскаржує дії державного виконавця, які тривають з 09.03.2023 року, копія постанови про відкриття виконавчого з ідентифікатором доступу направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією, за адресою вказаною у виконавчому листі, що підтверджується реєстром поштових відправлень № 09.03.2023 року з відбитком штемпеля ПАТ "Укрпошта" від 09.03.2023 року отримана скаржником 16.03.2023 року, 24.03.2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та повторно отримав копії постанов про відкриття виконавчого провадження,

Враховуючи встановлені судом обставини, перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод, тобто можлива обізнаність пов`язується з датою отримання рекомендованої кореспонденції про відкриття виконавчих проваджень 16.03.2023 року, а фактична обізнаність - з дати ознайомлення ОСОБА_2 з матеріалами виконавчого провадження та отримання копії постанов про відкриття виконавчого провадження, тобто з 24.03.2023 року.

При цьому, як з дати можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод (16.03.2023 року), так і з дати фактичної обізнаності про це (24.03.2023 року), звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень відбулось 11.04.20023 року з пропуском десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця.

Будь-яких поважних причин такого пропуску заявник не навів, ані в скарзі на дії та рішення приватного виконавця, ані в апеляційній скарзі.

Ті доводи щодо причин пропуску строку, які заявник вважає за поважні - не отримання ним у встановлений строк копій постанов та перешкоджання приватного виконавця в ознайомленні з матеріалами виконавчих проваджень, не узгоджуються з матеріалами справи і не підтверджені доказами.

Слід зазначити, що заявник, заперечуючи встановлені судом обставини, коли він фактично та можливо дізнався про порушення його прав суб`єктом оскарження і з яких суд обчислив перебіг десятиденного строку для оскарження дій та рішення виконавця, так і не вказав в скарзі дату, з якої він фактично або можливо був обізнаний про порушення приватним виконавцем його прав та свобод у вигляді винесення оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень, внаслідок чого звернувся до суду з відповідною скаргою.

При таких обставинах суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення скарги без розгляду, оскільки заявник про порушення свого права об`єктивно дізнався ніяк не пізніше 24.03.2023 року, а зі скаргою у цій справі звернувся лише 11 квітня 2023 року на 18-й день, тобто з порушенням строків звернення до суду, встановлених статтею 449 ЦПК України.

Заявник у справі, яка є предметом перегляду, заявивши клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження дій та рішення приватного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, об`єктивно не довів поважність причин пропуску десятиденного строку для оскарження дій та рішення виконавця.

Доводи апеляційної скарги фактично зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Колегія суддів не надає оцінки доводам заявника про те, що судом не врахована протиправність відкриття приватним виконавцем виконавчих проваджень, оскільки районний суд, розглядаючи справу, не надавав оцінки доводам по суті скарги, а лише констатував пропуск заявником десятиденного строку, визначеного ЦПК України, на звернення до суду із скаргою, що є підставою для залишення такої скарги без розгляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 11.09.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова