Постанова

від 09.09.2024 по справі 2-1664/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №2-1664/11 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 69 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №2-1664/11 за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 11 червня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Петровської М.В.

в с т а н о в и в:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернуласьдо суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22.03.2011 року позов задоволено. Шлюб, зареєстрований 14 жовтня 1994 року Житомирським міськвідділом РАГС, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис №1943 розірвано. ОСОБА_1 після розірвання шлюбу відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_4 . Подальше виховання сина - ОСОБА_5 , 05.06.1995 року визначено за матір`ю.

У червні 2024 року відпозивача ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення описки у рішенні суду по даній цивільній справі, виправивши прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11 червня 2024 рокузаяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду у справі №2-1664/11 повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та повернути заяву до суду першої інстанції для вирішення питання по суті заяви.

В обґрунтуваннядоводів апеляційноїскарги зазначила,що заочнимрішенням Корольовськогорайонного судум.Житомира від22.03.2011року шлюбміж неюта ОСОБА_2 розірвано.При перевірціособистих документівнею буловстановлено,що врішенні судуу справі№2-1664/11від 22.03.2011року допущеноописку,а самезамість прізвища« ОСОБА_7 » зазначено прізвище « ОСОБА_6 », що унеможливлює виконання вказаного рішення Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що їй було повідомлено в усному порядку працівниками вказаного відділу.

Зазначає, що 07.06.2024 року вона звернулася до суду із заявою про виправлення описки, яка ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11.06.2024 року повернута їй без розгляду. Вважає, що повернення її заяви без розгляду з мотивів, що заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 183 ЦПК України та не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявниці; номеру справи, прізвища та ініціалів судді, який розглядав справу; підстав заяви; переліку документів, що мають бути додані до заяви, якими обґрунтовується та підтверджується необхідність виправлення описки, є надмірним формалізмом, оскільки в заяві вказана вся необхідна інформація для виправлення описки та додано рішення суду, в якому вказані номер справи, прізвище та ініціали судді, який розглядав справу та інше. З поданої заяви вбачається, що нею коротко було зазначено суть допущеної помилки, тоді як чіткого обов`язку сторони щодо викладення резолютивної частини рішення норма процесуального права, на яку посилався суд, не містить. Якщо у суду виникають додаткові питання щодо суті викладених у заяві вимог, їх можливо було вирішити під час розгляду питання про виправлення описки в порядку ч. 2 ст. 269 ЦПК України в судовому засіданні, при цьому не порушуючи доступу до правосуддя, використовуючи надмірний формалізм.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку та допустив неправильне застосування положень статті 183, 260, 261 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення (пункт 19 частини першої статті 353 цього Кодексу), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так судом встановлено, що заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22.03.2011 року позов задоволено, шлюб, зареєстрований 14 жовтня 1994 року Житомирським міськвідділом РАГС між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис №1943 розірвано. ОСОБА_1 після розірвання шлюбу відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_4 . Подальше виховання сина ОСОБА_5 , 05.06.1995 року визначено за матір`ю (а.с.2).

Повертаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, щоподана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 183 ЦПК України та не містить: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявниці; номеру справи, прізвища та ініціалів судді, який розглядав справу; підстав заяви; переліку документів, що мають бути додані заяви, якими обґрунтовується та підтверджується необхідність виправлення описки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 статті 269 ЦПК України суд може виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки: з власної ініціативи або за заявою учасників справи.

Судове рішення має бути точним. Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який прийняв рішення або ухвалу.

Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Це помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

При цьому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо:

- встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо),

- технічних помилок (тобто таких, що виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документу, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Отже, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №905/2135/19.

Як вбачається з копії резолютивної частини заочного рішення, ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.2). Дана обставина підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 23.05.2023 року, копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 28 листопада 2006 року, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру від 17 листопада 1999 року, виданих на ім`я ОСОБА_1 (а.с.10-16).

Однак, колегія суддів вважає, що повернення ОСОБА_1 її заяви про виправлення описки без розгляду з мотивів, що заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 183 ЦПК України, є надмірним формалізмом, оскільки в заяві вказана вся необхідна інформація для виправлення описки, яка допущена судом, та додано рішення суду, в якому вказані номер справи, прізвище та ініціали судді, який розглядав справу та інше. З поданої заяви вбачається, що заявником коротко було зазначено суть допущеної помилки, тоді як чіткого обов`язку сторони щодо викладення резолютивної частини рішення норма процесуального права, на яку посилався суд, не містить.

При цьому виправлення даної описки не змінює зміст судового рішення, але усуває неточності, які в подальшому можуть ускладнити виконання рішення суду.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява N 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року).

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону дають підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заяви про виправлення описки в рішенні Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2011 року.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За викладених обставин, ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 22 березня 2011 року про повернення заяви про виправлення описки в рішенні суду без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 11 червня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2024 року.

Головуючий Судді