Ухвала

від 10.09.2024 по справі 380/16128/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

10 вересня 2024 року 380/16128/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

установив:

в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства управління Державної міграційної служби України у Львівській області, оформлену листом від 08.05.2023. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути декларацію про відмову від громадянства російської федерації ОСОБА_1 , та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В решті вимог відмовлено.

23.04.2024 року Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/16128/23 видано виконавчий лист про:

- зобов`язання Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути декларацію про відмову від громадянства російської федерації ОСОБА_1 , та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Державний виконавець 14.05.2024 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Листом від 22 травня 2024 року за № 4601.08-7462/46.1-24 боржник повідомив, що на виконання рішення суду від 09 листопада 2023 року в справі № 380/16128/23 Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянуто декларацію від 04 травня 2023 року про відмову від громадянства російської федерації ОСОБА_1 та прийнято рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Про прийняте рішення повідомлено стягувача ОСОБА_1 листом від 08 квітня 2024 року за № 4601.05-5278/46.1-24. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», 24 травня 2024 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, яку скерував сторонам, та разом з оригіналом виконавчого листа № 380/16128/23, на адресу Львівського окружного адміністративного суду за вихідним № 13011.

22.08.2024 представник позивача подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 380/16128/23, в якій просить зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі № 380/16128/23.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що на виконання рішення суду Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянуло декларацію про відмову від громадянства російської федерації ОСОБА_1 . Однак знову відмовило у її прийнятті, про що було повідомлено в листі № 4601.05-5278/46. 1-24 від 08.04.2024 року. Зазначив, що Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області не враховані висновки, що містяться у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023, та становлять частину його правової оцінки.

Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області подало до суду заперечення на заяву про встановлення судового контролю у якому зазначено, що Відповідач належним чином виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/16128/23 від 09 листопада 2023 року, а саме, повторно розглянув декларацію про відмову від громадянства російської федерації Позивача, та прийняв відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Зазначає, що Відповідачем правильно зазначено, що декларація подана Позивачем від 04.05.2023 не відповідає вимогам Наказу від 16.08.2012 №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку» (далі - Наказ №715), оскільки позивач не заповнила закріплений даним наказом зразок форми 45. Отже, форма і зміст декларації про відмову від іноземного громадянства не є довільної форми, а така є чітко визначеною відповідним нормативно-правовим актом. Відповідач зазначає, що слід розмежовувати звернення громадян (листи, заяви, звернення довільної форми), які надходять в порядку Закону України «Про звернення громадян» та подані особами у встановлений спосіб та встановленої форми декларації про відмову від іноземного громадянства. Таким чином, позивач не скеровувала на розгляд до Відповідача декларацію про відмову від іноземного громадянства встановленої форми (згідно наказу МВС №715, форма 45), а тому правові підстави приймати її та розглядати по суті у відповідача були відсутні.

Відповідач зазначає, що позивач подала декларацію про відмову від іноземного громадянства від 04.05.2023 в довільній формі, форма якої не передбачена жодним нормативно-правовим документом України, а тому за суттю і формою не є підставою у її прийнятті. В свою чергу, відповідач не вправі прийняти та оформити вищевказану декларацію позивача від 04.05.2023, оскільки остання не вказала по якому саме пункту декларації необхідно її приймати і відповідачу не зрозуміло який пункт необхідно зазначати при оформленні та реєстрації поданої позивачем декларації. Відповідач при прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства від осіб не вправі самовільно зазначати необхідні пункти причини неотримання ними документа про припинення іноземного громадянства, при поданні декларації причини мають вказувати саме особи, які її подають.

Розглянувши зазначену заяву про встановлення судового контролю, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року та від 06 травня 2019 року у справі № 826/9960/15.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018р. у справі № 235/7638/16-а.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі № 380/16128/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства управління Державної міграційної служби України у Львівській області, оформлену листом від 08.05.2023. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути декларацію про відмову від громадянства російської федерації ОСОБА_1 , та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В решті вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд виснував, що відповідач, вирішуючи питання щодо прийняття/повернення декларації позивача обмежився лише роз`ясненнями норм законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства, не прийняв декларацію та не надав мотивованої відмови позивачу в прийнятті такої декларації, зокрема, не зазначив, з яких саме долучених до звернення позивачки документів вбачається, що підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства немає. У відзиві відповідачем зазначено, що подана позивачкою декларація не відповідає встановленій п.п. 1.1 п. 1 наказу МВС України № 715 від 16.08.2012 року формі 45, що поряд з іншими обставинами також унеможливлює її розгляд, однак жодного посилання на зазначену обставину лист Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 08.05.2023 року № К-361/6/4601-23 не містить.

Головне управління ДМС у Львівській області листом № 4601.05-5278/46.1-24 від 08.04.2024 повідомило позивача, що Головним управлінням ДМС у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі Nє 380/16128/23, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року, повторно розглянуто декларацію ОСОБА_1 від 04 травня 2023 року про відмову від іноземного громадянства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Зазначено, що Головним управлінням 02.11.2020 ОСОБА_1 оформлено набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» та 12.04.2021 документовано тимчасовим посвідченням громадянина України, як особу, яка набула громадянство України та взяла зобов?язання припинити іноземне громадянство.

Під час подання заяви про набуття громадянства України ОСОБА_1 разом з іншими необхідними документами подала зобов?язання протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити своє попереднє громадянство. У визначений термін документ про припинення громадянства російської федерації або декларацію про відмову від громадянства російської федерації до Головного управління не подавали.

Зразок декларації про відмову від іноземного громадянства затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку» від 16.08.2012 № 715.

При подачі декларації особа заповняє необхідний пункт (зразок форма 45), подана ОСОБА_1 04.05.2023 декларація не відповідає вимогам Наказу 715.

Абзацом тринадцятим статті 1 Закону визначено: незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного про припинення громадянства громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа (підданства особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо законодавстві іноземної строк не встановлено, або відсутність у держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Перелік підстав є вичерпним, тому «квитанція про оплату консульських послуг для можливості виписатись з росії і лист підтвердження запису на консультацію для виходу з громадянства рф» не є такою підставою, шо унеможливлює подання документа про припинення іноземного громадянства.

Слід зазначити, що припинення іноземного громадянства та процедура припинення іноземного громадянства належать до виключної компетенції уповноважених органів іноземної держави та регулюються відповідними нормативно-правовими актами іноземної держави, а отже, вплинути на ситуацію щодо припинення іноземного громадянства особами, які набули громадянство України, уповноважені органи України не мають правових підстав.

07 серпня 2023 року внесено до Верховної Ради проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України», розроблений Міністерством внутрішніх справ України спільно з Державною міграційною службою України (реєстраційний номер 9585).

Законопроєктом передбачено, що громадяни російської федерації (крім осіб, зазначених у підпункті 2.2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» цього законопроекту), які в період з 24 лютого 2020 року набули громадянство України відповідно до Закону України «про громадянство України» і подали зобов?язання припинити іноземне громадянство, зобов?язані будуть подати документ про припинення іноземного громадянства протягом року з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо строк виконання такого зобов`язання вже сплив.

Станом на дату надання відповіді рішення про скасування рішення про оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України відповідно до статті 21 Закону Головним управлінням не приймалось.

Представник позивача у заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заперечує факт виконання Головним управлінням ДМС у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі № 380/1128/23.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи № 380/1612823 підставою для звернення позивача до суду з позовом слугувала відмова у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства. Позивач стверджувала, що відповідач, вирішуючи питання щодо прийняття декларації позивача, обмежився лише роз`ясненнями норм законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства і фактично не прийняв жодного рішення за результатами розгляду декларації ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що лист ГУ ДМС у Львівській області № 4601.05-5278/46.1-24 від 08.04.2024, яким повідомлено про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 380/16128/23 щодо повторного розгляду звернення з питань подачі декларації, містить детальні обґрунтування (підстави) відмови у прийнятті декларації про вихід з іноземного громадянства, з урахуванням вимог законодавства з питань громадянства.

Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі № 380/16128/23 на відповідача обов`язок щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства покладено не було.

Відтак, установлені обставини є підставою вважати, що відповідач вжив заходи щодо виконання судового рішення у справі № 380/16128/23, а саме шляхом повторного розгляду декларації про відмову від громадянства російської федерації ОСОБА_1 , та прийняття відповідного рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Суд зауважує, що у розумінні приписів статті 382 КАС України процесуальним законом передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Натомість, такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки дефініція статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок.

Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.

Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі 806/2594/16.

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суд від 09.11.2023 року у справі № 380/16128/23 у встановленому законом порядку відсутні, а тому суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 380/16128/2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Грень Н.М.