Ухвала

від 11.09.2024 по справі 600/4016/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4016/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 17.06.2024, на підставі поданого рапорту про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням від 03.06.2024;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 25.07.2024 №502 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 05.08.2024 №242 о/с «По особовому складу», яким відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 05.08.2024;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області прийняти рішення про звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 14.07.2024, який є останнім днем його виходу на службу, на підставі поданого рапорту про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням від 03.06.2024.

Представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що про порушення своїх прав позивача дізнався лише 08.08.2024, коли з ГУНП йому надійшло поштове відправлення з вмістом супровідного листа від 05.08.2024 №380-2024 та додатками до нього, серед яких, поряд з іншими, копія наказу ГУНП від 25.07.2024 №496 та копія витягу з наказу ГУНП від 05.08.2024 №242о/с, з яким дізнався, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невихід на службу з 15.07.2024, а також те, що його з 05.08.2024 звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку.

Для з`ясування об`єму порушення прав відповідачем та правових підстав видачі ним оскаржуваних наказів, 22.08.2024 було направлено запит до ГУНП з проханням надати копію матеріалів службового розслідування. Відповідь на казаний запит отримано 29.08.2024 і лише після цього у позивача з`явилась змога сформувати позов та звернутись до суду.

Розглянувши подану представником позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, перевіривши матеріали позовної заяви, суддя зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

У постанові від 30.11.2023 у справі №500/1224/23 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, від 31.10.2023 у справі №400/5692/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22. Вказаний підхід підтримано Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі №160/9356/22.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує наказ від 25.07.2024 №502 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та наказ від 05.08.2024 №242 о/с «По особовому складу», при цьому позивач з позовом звернувся до суду 05.09.2024.

З вказаними наказами позивач ознайомився 08.08.2024 коли з ГУНП йому надійшло поштове відправлення з вмістом супровідного листа від 05.08.2024 №380-2024 та додатками до нього.

Таким чином, в розумінні частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України позовні вимоги заявлені поза межами 15 днів з дня ознайомлення з оскаржуваними наказами.

Суддя наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Слід зазначити, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При цьому отримання позивачем 29.08.2024 відповіді на адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Крім того, в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, представником позивача жодним чином не обґрунтовано не вжиття дії щодо реалізації права позивача на оскарження до суду наказу від 25.07.2024 №502 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та наказу від 05.08.2024 №242 о/с «По особовому складу» у період з 09.08.2024 по 22.08.2024 (дата звернення з запитом до відповідача).

З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 05.09.2024, тобто позивачем пропущений встановлений частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України позовні п`ятнадцятиденний строк звернення до суду.

Враховуючи вказані обставини, суддя вважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна