П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/4016/24-а
Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
25 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 17.06.2024, на підставі поданого рапорту про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням від 03.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 25.07.2024 №502 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 05.08.2024 №242 о/с «По особовому складу», яким відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 05.08.2024;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області прийняти рішення про звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 14.07.2024, який є останнім днем його виходу на службу, на підставі поданого рапорту про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням від 03.06.2024.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року позовну заяву повернено позивачеві.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дати отримання копії ухвали.
Копію ухвали судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.09.2024 про залишення позовної заяви без руху в електронному вигляді надіслано представнику позивача на його офіційну електронну адресу в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується матеріалами справи. Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету 12.09.2024.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем та його представником не усунуто у строк, встановлений судом недоліків позовної заяви, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин неможливості виконання вимог вказаної ухвали, а також не подано заяви про продовження процесуальних строків, встановлених в ухвалі судді від 11.09.2024. Таким чином, суддею встановлено, що вимоги ухвали судді від 11.09.2024 про залишення позовної заяви без руху, позивачем не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто, а, відтак, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
З огляду на вказане, доводи суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Так зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.09.2024 без руху, представником позивача 11.09.2024 надав заяву з обґрунтуванням про поновлення пропущеного строку.
Більше того, якщо для суду необхідні докази для правильного вирішення справи, він вправі самостійно витребувати з учасників справи ті чи інші докази.
Відтак, позивач своєчасно на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху направив заяву про усунення її недоліків, однак суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача, викладеним в заяві.
При цьому, суд не скористався правом та можливістю на продовження строку усунення недоліків позовної заяви та повертаючи позовну заяву, діяв передчасно.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано оцінку заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка була подана 11.09.2024 року.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії скасувати.
Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123279331 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Боровицький О. А.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Сіжук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Сіжук Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні