Постанова

від 12.09.2024 по справі 420/22730/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22730/23Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Дата і місце ухвалення 18.06.2024р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

за участю секретаря Худика С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС в Одеській області, Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» про стягнення суми податкового боргу та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи», в якій позивач просив суд стягнути суму податкового боргу з ДП «Інтегровані логістичні системи» (код ЄДРПОУ: 32012483), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство:

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 6284829,70 грн. на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37913781, КБК 14010100, отримувач коштів ГУК в Одеській області;

- по податку на прибуток приватних підприємств - 3732246,61 грн., на бюджетний рахунок - UA068999980333189318000015658,. банк отримувача Казначейство України (ел.адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37913781. КБК 11021000, отримувач коштів Усатівська сільська ТГ.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року було прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області та відкрито провадження у справі.

Крім того, у листопаді 2023 року до суду надійшов зустрічний адміністративний позов Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому відповідач за первісним позовом просив суд, зокрема, визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ю» від 04 квітня 2023 року за №0001582-1307-1532, винесену Головним управлінням ДПС в Одеській області, про те, що станом на 03 квітня 2023 року сума податкового боргу Дочірнього підприємства «Інтегровані Логістичні Системи» (податковий номер платника податків; 32012483) становить 11.354.869,54 гривень. Разом із зустрічним позовом Дочірнє підприємство «Інтегровані логістичні системи» подало клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року відстрочено Дочірньому підприємству «Інтегровані логістичні системи» сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви до ухвалення рішення у справі; прийнято до провадження зустрічний позов Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги; об`єднано позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області про стягнення боргу та позовні вимоги ДП «Інтегровані логістичні системи» про визнання протиправною та скасування податкової вимоги в одне провадження в межах справи №420/22730/23.

В подальшому, у судовому засіданні 14 березня 2024 року судом запропоновано учасникам справи висловити свою думку щодо доцільності призначення у справі судової економічної експертизи.

21 березня 2024 року ГУ ДПС в Одеській області подало заперечення проти призначення експертизи, у яких, зокрема, зазначило, що існуючий борг на дату подачі позову та який підлягає стягненню становить 10 017 076 грн. 31 коп. Розрахунок та документи підтверджуючі борг надані до суду разом з позовною заявою. Головне управління ДПС в Одеській області вказувало, що наданих матеріалів достатньо для розгляду справи та відсутня необхідність призначення судової експертизи.

03 квітня 2024 року ДП «Інтегровані логістичні системи» подало пояснення, в яких, зокрема, зазначило, що проведення судової економічної експертизи є необхідним для підтвердження доводів та розрахунків тільки первісного позову ГУ ДПС в Одеській області та не потрібно для підтвердження доводів зустрічного позову ДП «ІЛС». З огляду на це, у випадку призначення експертизи у даній справі, обов`язок з оплати витрат на проведення такої експертизи має бути покладений на позивача за первісним позовом - ГУ ДПС в Одеській області, оскільки експертиза є необхідною для підтвердження доводів саме первісного позову. Заявник просив суд прийняти до уваги об`єктивну неможливість для ДП «ІЛС» здійснити оплату проведення судової економічної експертизи, у випадку її призначення судом, через скрутний фінансовий стан, а також через арешт всіх коштів на рахунках ДП «ІЛС».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року призначено у справі №420/22730/23 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

а) Чи підтверджується документально сума податкового боргу, зазначена у податковій вимозі від 04.04.2023 року, а саме 11354869,54 грн. станом на 03.04.2023 року?

б) Чи підтверджується документально податкова заборгованість ДП «Інтегровані логістичні системи» у сумі 10017076,31 грн. по ПДВ та податку на прибуток, заявлена до стягнення у первісному позові ГУ ДПС в Одеській області, у тому числі по податку на додану вартість у сумі 6284829,70 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3732246,71 грн. на дату подання ГУ ДПС в Одеській області позовної заяви 31.08.2023 року та на дату складання висновку експертизи?

Витрати по оплаті судової експертизи покладено на ГУ ДПС в Одеській області та ДП «Інтегровані логістичні системи» в рівних частках, зобов`язавши провести оплату на вимогу експерта у встановлений ним строк

Провадження в адміністративній справі №420/22730/23 зупинено до отримання результатів експертизи та/або повернення матеріалів справи до Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що податковий борг ДП «Інтегровані логістичні системи», існуючий на дату подачі позову та який підлягає стягненню становить 10 017 076 грн. 31 коп., при цьому розрахунок та документи підтверджуючі борг надані до суду разом з позовною заявою. Апелянт вважає, що наданих матеріалів достатньо для розгляду справи та відсутня необхідність призначення судової експертизи.

Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Дочірнє підприємство «Інтегровані логістичні системи» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи в частині визначення експертної установи та покладення обов`язку з оплати експертизи на ДП «Інтегровані логістичні системи», а справу направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що призначення експертизи у справі є необхідним для підтвердження доводів та розрахунків тільки первісного позову ГУ ДПС в Одеській області. Апелянт вказує, що суд першої інстанції проігнорував доводи ДП «ІЛС» про те, що у підприємства об`єктивно відсутня можливість оплатити експертизу, оскільки ДП «ІЛС» зазнало значних збитків на суму більше 14,0 млн. грн. внаслідок ракетного обстрілу з боку РФ та знищення складу з товарами, технікою та майном ДП «ІЛС», при цьому усі рахунки підприємства арештовані органами державної виконавчої служби. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції невмотивовано були проігноровані доводи ДП «ІЛС» щодо обрання експертної установи.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

За приписами ч.3 ст.102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

З аналізу наведених приписів ст.102 КАС України вбачається, що призначення судом експертизи є можливе за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Апеляційний суд зазначає, що предметом позову у межах даної справи є стягнення податкового боргу. Предметом зустрічного позову є визнання протиправною та скасування відповідної податкової вимоги.

Колегія суддів звертає увагу, що в спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 09 січня 2024 року у справі №160/9696/22 сформульовано висновки щодо застосування норм права, відповідно до яких в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

За таких обставин, оскільки у межах даної справи було заявлено зустрічний позов, одним із доводів якого є помилковість арифметичних розрахунків податкового органу при визначенні розміру належного до стягнення податкового боргу, зазначені обставини належать до предмету доказування та підлягають з`ясуванню судом.

Водночас, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що під час подання адміністративного позову податковим органом було надано до суду розрахунок заявленої до стягнення суми податкового боргу, а також інтегровані картки платника по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, які містять інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи доводи податкового органу, що наданих ним матеріалів достатньо для розгляду справи та відсутня необхідність призначення судової експертизи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не обґрунтовано, в чому полягає необхідність призначення у справі судової експертизи.

Суд зауважує, що висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який, з урахуванням приписів ч.1 ст.108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані і судом як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності певних фактів. Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції, що для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

При цьому, колегія суддів вважає, що правова оцінка доводам зустрічного позову відносно наявності арифметичних помилок та невідповідностей у розрахунках може бути надана судом на підставі наявних матеріалів справи, з урахуванням приписів ч.2 ст. 77 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, при цьому суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В свою чергу, питання попередньої оплати судових витрат, у тому числі виплат, пов`язаних із призначенням експертизи, врегульоване положеннями статті 136 КАС України.

Згідно положень ч.1 ст. 136 КАС України, суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду - учасником (учасниками) справи, на якого (яких) суд поклав відповідний обов`язок.

У відповідності до приписів положень ч.2 ст. 136 КАС України, у разі несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Колегія суддів наголошує, що призначення судової експертизи у межах даної справи відбулось за ініціативою суду, жодних клопотань щодо призначення експертизи від сторін не надходило. Позивач за первісним позовом необхідність призначення експертизи заперечував. Відповідач в цілому не заперечував проти призначення експертизи, проте вказував на неможливість сплати ним витрат судової експертизи, з огляду на скрутний матеріальній стан та арешт рахунків суб`єкта господарювання органами державної виконавчої служби.

Водночас, судом першої інстанції вказаним доводам відповідача, які підтверджені належними доказами та були оцінені судом як поважні підстави для відстрочення сплати судового збору під час звернення із зустрічним позовом, належної правової оцінки надано не було.

Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, від 08 жовтня 1998 року №53/5 передбачено, що у випадку несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів, матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Таким чином, призначення у межах адміністративної справи судової експертизи, з урахуванням наявності у суду відомостей щодо об`єктивної неможливості сплати вартості експертизи одним із учасників справи, на якого судом було покладено відповідний обов`язок, не сприяє розгляду справи у розумний строк та може призвести виключно до затягування розгляду справи.

Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для призначення судової експертизи ґрунтуються на неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому, у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційних скарг, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Крім того, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відстрочено Дочірньому підприємству «Інтегровані логістичні системи» сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 420/22730/23 до ухвалення судового рішення в суді апеляційної інстанції.

Частиною 2 статті 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на те, що сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, та враховуючи, що апелянтом не здійснено сплати відстроченої суми, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» несплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 292, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року скасувати.

Справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» про стягнення суми податкового боргу та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» (код ЄДРПОУ 32012483) на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106, несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 12.09.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька