Постанова

від 11.09.2024 по справі 320/19103/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19103/24 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Беспалова О.О., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ-ПРОМ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ-ПРОМ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії ДПС України щодо призначення фактичної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 06.02.2024 № 109 «Про проведення фактичної перевірки»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 06.02.2024 №110 «Про проведення фактичної перевірки»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №524/ж10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №523/ж 10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №526/ж10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №527/ж10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2024 №50904 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ-ПРОМ" про забезпечення позову.

Зупинено дію рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2024 №50904 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ-ПРОМ" (код ЄДРПОУ 41282429) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - до набрання рішенням суду у справі №320/19103/24 законної сили.

17 травня 2024 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до суду із заявою про роз`яснення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про роз`яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/19103/24 - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву про роз`яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 задовольнити.

Зокрема, апелянт, як і у заяві про роз`яснення судового рішення, вказує, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року про забезпечення позову у справі № 320/19103/24 є незрозумілою в частині практичного виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову, оскільки заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних від 07.05.2024 №50904 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким включено ТОВ «АЛІУМ ПРОМ» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є такими, що не відповідають позовним вимогам.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІУМ-ПРОМ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не подав.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 311, 312 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у роз`ясненні ухвали про забезпечення позову, виходив з того, що резолютивна частина такої ухвали не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення.

Колегія суддів, розглянувши справу, зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Зі змісту наведеного законодавчого припису вбачається, що роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність.

Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету.

Отже, процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

Ураховуючи викладене а також те, що Київський окружний адміністративний суд при прийнятті ухвали від 10 травня 2024 року про забезпечення позову у повному обсязі розглянув вимоги заяви про забезпечення позову, які ставив позивач, а резолютивна частина ухвали від 10 травня 2024 року не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви про роз`яснення судового рішення та відсутність підстав для її задоволення.

Доводи апелянта про те, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року про забезпечення позову є незрозумілою в частині практичного виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову, оскільки застосовані заходи забезпечення позову є такими, що не відповідають позовним вимогам, не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2024 №50904 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у роз`ясненні рішення, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права та судом першої інстанції повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді О.О. Беспалов

А.Ю. Кучма