Постанова

від 17.12.2024 по справі 320/19103/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19103/24 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПС України щодо призначення фактичної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 06.02.2024 № 109 «Про проведення фактичної перевірки»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 06.02.2024 №110 «Про проведення фактичної перевірки»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №524/ж10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №523/ж 10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №526/ж10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 №527/ж10/31-00-07-05-01-24;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2024 №50904 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром».

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 06.02.2024 № 109 «Про проведення фактичної перевірки».

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 06.02.2024 №110 «Про проведення фактичної перевірки».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.04.2024 №524/ж10/31-00-07-05-01-24.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.04.2024 №523/ж10/31-00-07-05-01-24.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.04.2024 №526/ж10/31-00-07-05-01-24.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.04.2024 №527/ж10/31-00-07-05-01-24.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2024 №50904 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов`язавши Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подати в триденний строк після набрання даним рішенням суду законної сили звіт про виконання такого судового рішення.

В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

На думку скаржника, оскільки зазначення в наказі про проведення перевірки будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою), інформацію щодо порушення законодавства, яка стала підставою для прийняття цього наказу податковим законодавством не вимагається, тому безпідставним є твердження позивача, що не існувало правових підстав для проведення фактичної перевірки.

Крім того, не погоджуючись з вказаним рішенням, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Вказана апеляційна скарга обгрунтована тим, що підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

На думку апелянта, оскільки позивач за місцем провадження своєї діяльності яка зазначена у ліцензії на право оптової торгівлі, за наявності місць оптової торгівлі експлуатував витратоміри лічильники, які були відсутні в дозволах від 05.05.2018, тому дії податкового органу при винесенні спірних рішень є законними та такими, що узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

У відзиві на апеляційні скарги позивачем звернуто увагу на те, що доводи відповідачів, наведені в апеляційних скаргах являються необґрунтованими, оскільки базуються виключно на суб`єктивній незгоді з результатами судового розгляду, враховуючи, що всі застосовані правові санкції за результатами проведеної фактичної перевірки суб`єкта господарювання ТОВ «Аліум-Пром» правомірно скасовані судом, через порушення принципу належного урядування контролюючим органом та суперечливості його дій та прийнятих ним рішень.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення господарської діяльності 01.07.2019 Державною фіскальною службою України ТОВ «Аліум-Пром» видано ліцензію на виробництво пального (реєстраційний номер 990114201900016) терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 за місцезнаходженням: 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, Автодорога Київ-Чоп 20 КМ.+925 М.

Місце провадження діяльності згідно з додатками: Київська область, м. Бровари, вул. Оникієнка Олега, 127-Б та Київська обл., Васильківський р-н, с. Крячки, вул. Кривова, буд.42.

При цьому, у зв`язку із зміною місцезнаходження позивача ліцензія була переоформлена 28.08.2023 та 20.02.2024.

Крім того, 11.08.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області ТОВ «Аліум-Пром» видано: ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі (переоформлення)(реєстраційний номер 990514202100057) з терміном дії з 11.08.2021 по 11.08.2026 за місцезнаходженням: 08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вул. Володимирська, буд.60, офіс 21. Адреса місця торгівлі: Київська область, м. Бровари, вул. Оникієнка Олега, 127-б. У зв`язку із зміною місцезнаходження позивача ліцензія була переоформлена 10.08.2023 та 09.02.2024.

До того ж, 11.08.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області ТОВ «Аліум-Пром» видано: ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі (переоформлення) (реєстраційний номер 990514202100056) з терміном дії з 11.08.2021 року по 11.08.2026 року за місцезнаходженням: 08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вул. Володимирська, буд.60, офіс 21. Адреса місця торгівлі: Київська область, Васильківський район, м. Васильків, с. Крячки, вул. Кривова, 42. При цьому, у зв`язку із зміною місцезнаходження позивача ліцензія була переоформлена 06.02.2023 та 09.02.2024.

У той же час, 14.08.2017 ТОВ «Аліум-Пром» зареєстрований платником акцизного податку, а з 20.06.2019 позивачем зареєстровано акцизний склад уніфікований номер 1000413 за адресою Київська обл., Васильківський район, с Крячки, вул. Кривова, 42.

Того ж дня, 14.08.2027 ТОВ «Аліум-Пром» зареєстрований платником акцизного податку, з 20.06.2019 позивачем зареєстровано акцизний склад уніфікований номер 1000414 за адресою Київська обл., м. Бровари, вул. Оникієнка Олега, 127-Б.

У подальшому, 18.03.2024 ТОВ «Аліум-Пром» від ДПС України отримано Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання на обліку пального, контроль за виконання якого покладений на органи ДПС № 5/Ж5/99-00-09-06-01/41282429 від 19.02.2024 без додатків, який складено за наслідком призначеної за наказом ДПС України перевірки від 06.02.2024 №109 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Аліум-Пром» за місцем фактичного провадження платником податків діяльності: вул. Оникієнка Олега, буд. 127-Б, м. Бровари, Київська обл., з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг пального, за період з 08.06.2023 по дату закінчення фактичної перевірки тривалістю 10 діб із 07.02.2024 по 16.02.2024, в якому представниками ДПС України зроблено висновок про порушення ТОВ «Аліум-Пром» п.п. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Також, 18.03.2024 від ДПС України позивачем отримано Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання на обліку пального, контроль за виконання якого покладений на органи ДПС №6/Ж5/99-00-09-06-01/41282429 від 19.02.2024 із додатками, який складено за наслідком призначеної за наказом ДПС України від 06.02.2024 №110 перевірки «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Аліум-Пром» за місцем фактичного провадження платником податків діяльності: вул. Кривова, буд. 42, с. Крячки, Київська область з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг пального, за період з 08.06.2023 по дату закінчення фактичної перевірки тривалістю 10 діб із 07.02.2024 по 16.02.2024, в якому представниками ДПС України зроблено висновок про порушення ТОВ «Аліум-Пром» п. п. 230.1.2 п. 230.1. ст 230 Податкового кодексу України; ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п. 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Відповідно, ТОВ «Аліум-Пром» не погоджуючись з висновками, зробленими співробітниками ДПС України у вищезазначених в Актах перевірки, 29.03.2024 звернулося із запереченнями на вказані Акти перевірок до ДПС України - лист ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» №20-14/242 від 28.03.2024 (вх.№ ДПСУ: 12344/6 від 29.03.2024) та лист ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» №20-14/243 від 28.03.2024 (вх. № ДПСУ 12345/6 від 29.03.2024), тобто на 9 робочий день, з дати отримання актів перевірки.

Однак, ДПС України, заперечення на Акти перевірки 6 залишено без розгляду, у зв`язку із визначенням ними початку відліку 10 денного строку з 14.03.2024.

Надалі, контролюючим органом було прийнято розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 02.04.2024 №357-Р (внутрішній номер 136010) про анулювання ліцензії реєстраційний номер 990514202100057 терміном дії з 11.08.2021 до 11.08.2026; розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 02.04.2024 №357-Р (внутрішній номер 136011) про анулювання ліцензії реєстраційний номер 990514202100056 терміном дії з 11.08.2021 до 11.08.2026 та розпорядження ДПС України від 05.04.2024 №130-р/л (внутрішній номер 136381) про анулювання ліцензії на виробництво пального №990114201900016.

До того ж, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.04.2024 №524/ж10/31-00-07-05-01-24, від 04.04.2024 №523/ж10/31-00-07-05-01- 24 та податкові повідомлення - рішення від 04.04.2024 №526/ж10/31-00-07-05-01-24, від 04.04.2024 №525/ж10/31-00-07-05-01-24.

У подальшому, 07.05.2024 через електронний кабінет платника податків позивачем отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.05.2024 №50904.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковий орган прийняв накази про проведення фактичної перевірки позивача з порушенням вимог ПК України, такі рішення не відповідають визначеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ДПС України від 06.02.2024 №109 «Про проведення фактичної перевірки» та наказу від 06.02.2024 №110 «Про проведення фактичної перевірки» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, відтак фактичну перевірку господарської діяльності ТОВ «Аліум-Пром» проведено з порушенням визначеної законом процедури.

Оскільки наданий ТОВ «Аліум-Пром» запит не містив обґрунтувань, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тому спірні податкові повідомлення-рішення від 04.04.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що спірне рішення про віднесення платника податків до ризикових від 07.05.2024 №50904 було прийняте комісією безпідставно, з відсутності ознак ризиковості здійснення операції, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПП від 07.05.2024 №50904 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Як наслідок, належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Аліум-Пром» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, в тому числі, виконують такі функції:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (п.п.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України)

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (п.п.19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України);

Згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Тобто, до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (19-1.1.14); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16.); проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) та інші.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до пп. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, фактична перевірка платника податків проводиться виключно за умови пред`явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2024 ТОВ «Аліум-Пром» від ДПС України отримано Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання на обліку пального, контроль за виконання якого покладений на органи ДПС № 5/Ж5/99-00-09-06-01/41282429 від 19.02.2024 без додатків, який складено за наслідком призначеної за наказом ДПС України перевірки від 06.02.2024 №109 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Аліум-Пром» за місцем фактичного провадження платником податків діяльності: вул. Оникієнка Олега, буд. 127-Б, м. Бровари, Київська обл., з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг пального, за період з 08.06.2023 по дату закінчення фактичної перевірки тривалістю 10 діб із 07.02.2024 по 16.02.2024, в якому представниками ДПС України зроблено висновок про порушення ТОВ «Аліум-Пром» п.п. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Також, 18.03.2024 від ДПС України позивачем отримано Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання на обліку пального, контроль за виконання якого покладений на органи ДПС №6/Ж5/99-00-09-06-01/41282429 від 19.02.2024 із додатками, який складено за наслідком призначеної за наказом ДПС України від 06.02.2024 №110 перевірки «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Аліум-Пром» за місцем фактичного провадження платником податків діяльності: вул. Кривова, буд. 42, с. Крячки, Київська область з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг пального, за період з 08.06.2023 по дату закінчення фактичної перевірки тривалістю 10 діб із 07.02.2024 по 16.02.2024, в якому представниками ДПС України зроблено висновок про порушення ТОВ «Аліум-Пром» п. п. 230.1.2 п. 230.1. ст 230 Податкового кодексу України; ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п. 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Вказані накази було винесено на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відтак, стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

У свою чергу, Верховний Суд зокрема у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17, від 22 травня 2018 року і 04 жовтня 2022 року у справі № 810/1394/16, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 26 липня 2023 року у справі № 280/4696/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 17 серпня 2023 року у справі №160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Крім того, слід звернути увагу на постанову Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, у якій сформульовано висновки, які мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні під час розгляду схожих спорів, у яких в підставах проведення фактичної перевірки платника податків було покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України або інші підпункти, в яких міститься посилання лише на одну фактичну підставу для проведення перевірки.

Так, Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

У зазначеній постанові суду Судова палата також акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Судова палата звернула увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Вирішуючи ключове у цій справі питання та на розвиток викладеної у постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 правової позиції, Судова палата звертає увагу, що правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

При цьому, Верховним Судом було наголошено, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що приймаючи накази про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

У даному випадку, податковий орган обмежився лише посиланнями на загальні норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків.

Однак, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

При цьому, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, не є, на думку суду, єдиною (самостійною та достатньою) підставою для призначення у будь-який час фактичної перевірки платників податків в рамках реалізації функцій контролюючих органів. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обумовлена (обмежена) законодавством. Тобто, за наявності компетенції на проведення перевірки, така перевірка може бути призначена не в будь-якому випадку.

Зазначене кореспондує самій структурі статті 80 Податкового кодексу України, в якій наведений повний перелік правових підстав для проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, наявність якого свідчить, що право контролюючих органів проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва та обігу окремих видів підакцизних товарів не є абсолютним та необмеженим.

Наведена правова позиція висновлена Верховним Судом у постановах від 15.05.2020 у справі №816/3238/15, від 04.04.2019 у справі №815/756/16 та від 04.04.2019 у справі №819/844/16.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом отримано інформацію, що зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю (проведення фактичної перевірки).

Таким чином, приймаючи накази про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

На думку суду, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Крім того, як вірно наголошено судом першої інстанції, у наказі на перевірку визначено період, що перевіряється, а саме за період з 08.06.2023 по дату закінчення фактичної перевірки тривалістю 10 діб із 07.02.2024 по 16.02.2024, у той же час, в Акті були зафіксовані порушення на момент подання заяв на отримання вищевказаних ліцензій (31.05.2019 та 11.08.2021), які не охоплені періодом даної перевірки.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ ДПС України від 06.02.2024 №109 «Про проведення фактичної перевірки» та наказу від 06.02.2024 №110 «Про проведення фактичної перевірки» є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, фактичну перевірку господарської діяльності ТОВ «Аліум-Пром» проведено з порушенням визначеної законом процедури.

Статтею 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати (абз.2 п.86.1 ст.86 ПК України).

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У силу вимог підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Відповідно до пп. 86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Згідно із п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

З аналізу вищевикладених норм вбачається чіткий порядок проведення перевірки, за наслідками якої складається акт, заперечення до якого, розглянуті комісією є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як свідчать матеріали справи, 29.03.2024 позивачем на адресу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків були надіслані заперечення №20-14/242 від 28.03.2024 на Акт перевірки № 5/Ж5/99-00-09-06-01/41282429 від 19.02.2024 та заперечення №20-14/243 від 28.03.2024 на Акт перевірки №6/Ж5/99-00-09-06-01/41282429 від 19.02.2024.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення були прийняті 04.04.2024, та лише 08.04.2024 (згідно поштових відправлень) були надіслані відповіді від 05.04.2024 №9836/6/99-00-09-03-01-06 та від 05.04.2024 №9837/6/99-00-99-03-01-06 до заперечень на вказаних Актів перевірки від 19.02.2024, відтак залишення без розгляду таких заперечень від 29.03.2024 є порушенням порядку оформлення результатів перевірок.

Крім цього, відповідно до положень пп.58.1.2. п.58.1 ст.58 ПК України, у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити, зокрема, обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); посилання на акт документальної перевірки.

У свою чергу, як вірно зауважено судом першої інстанції, спірні податкові повідомлення-рішення не містять встановлених при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження та не містять посилання на акт перевірки, при цьому обставини вчинених правопорушень відображені в інших за номером актах перевірки, які отримані позивачем.

Тобто, спірні податкові повідомлення-рішення від 04.04.2024 були прийняті без розгляду заперечень позивача на акт перевірки, чим порушене право позивача на подання заперечень на акт перевірки, відповідно до статті 86 ПК України, а відтак останні є протиправними та підлягають скасуванню, як передчасно прийняті.

Стосовно виявлених податковим органом порушень, визначених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно до Акту перевірки № 5/Ж5/99-00-09-06-01/41282429 від 19.02.2024 за адресою оптової торгівлі пальним - Київська обл., Васильківський район, с Крячки, вул. Кривова, 42, встановлено необладнання витратомірами-лічильниками місць відпуску пального наливом з акцизного складу в кількості 11 одиниць, у зв`язку з відсутністю у платника позитивних результатів повірки або оцінки, або калібрування відповідності витратомірів-лічильників, проведених відповідно до законодавства, інформація про що відображено в таблиці № 1 Акту перевірки.

У той же час, у відповідності до довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (довідка від 14.02.2024) підприємством зареєстровано лише 9 одиниць витратомірів Promass F 83Р80-АВ28АВ61АЕА7.

У свою чергу, повірка вказаних витратомірів була проведена 13.02.2024 та зареєстрована в довідках розпорядника по факту надання інформації про їх реєстрацію в 13.02.2024 паливно-мастильних матеріалів.

Таким чином, висновки ДПС України про відсутність позитивних результатів повірки або оцінки, або калібрування відповідності витратомірів-лічильників, проведених відповідно до законодавства не відповідають дійсності, про що свідчать довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри від 13.02.2024 та 14.02.2024.

При цьому, ДПС України посилається на те, що під час проведення попередньої перевірки місця оптової торгівлі пальним за адресою: Київська обл., Васильківський район, с Крячки, вул. Кривова, 42 встановлене необладнання введених в експлуатацію резервуарів лічильниками рівня пального (Акт фактичної перевірки від 20.03.2023 №39852/10-36-09-00-10/41282429).

Тобто, на момент перевірки в березні 2023 року виявлено порушення - необладнання рівнемірами.

У той же час, під час проведення перевірки у лютому 2024 року, ДПС України вказує вже про відсутність позитивного результату повірки витратомірів, яка, як вже зазначалось, була проведена 13.02.2024 та 14.02.2024 та зареєстрована в довідках розпорядника по факту надання інформації про їх реєстрацію.

16 лютого 2024 року листом вих. № 20-14/138 (вх № ДПС України 5589/6) ТОВ «Аліум-Пром» було повідомлено про те, що на запит ДПС України від 08.02.2024, отриманий в межах проведення фактичної перевірки за адресою господарської одиниці: Київська обл., с. Крячки, вул. Кривова, 42, розпочатої 08.02.2024 згідно наказу Державної податкової служби України №110 від 06.02.2024 за період діяльності з 06.06.2023 по дату закінчення фактичної перевірки, готове надати до перевірки оригінали документів для огляду з наступним поверненням, які запитуються згідно запиту від 08.02.2024 за місцезнаходженням працівників підприємства (м. Київ, вул. Трублаїні, 1-Б), яке надає послуги із супроводження перевірки за договором надання послуг №5/ФК-17 від 01 вересня 2017, а саме: інформацію та документальне підтвердження щодо обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, свідоцтва про повірку/калібрування та /або сертифіката відповідності, технічні паспорта на обладнання (резервуари), паливороздавальні/оливороздавальні колонки, рівнеміри-лічильники (або пристрої для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі), які розташовані за адресою виробництва, зберігання та оптової торгівлі пальним.

При цьому, позивачем повідомлено про готовність надати: наказ на призначення керівника; акти приймання нафтопродуктів за формою №5-НП період 01.01.2024- 12.02.2024 (Київська обл. (Васильківський район та Фастівський район с. Крячки, вул. Кривова, 42) під реєстр з наступним поверненням; журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою 6-НП (Київська обл. Васильківський район та Фастівський район с. Крячки вул. Кривова, 42) під реєстр з наступним поверненням; акти інвентаризації нафтопродуктів за період 08.06.2023-16.02.2024, які належать іншим підприємствам власникам нафтопродуктів (зберігачам/поклажедавцям чи іншим) і перебувають на відповідальному зберіганні за формою 30-НП по місцю зберігання Київська обл. (Васильківський район та Фастівський район с. Крячки, вул. Кривова, 42 під реєстр; договори відповідального зберігання пального укладених ТОВ «Аліум-Пром» зі зберігачами/поклажодавцями (період з 08.06.2023 по 16.02.2024) Київська область (Васильківський район та Фастівський район с. Крячки, вул. Кривова, 42 під реєстр.

Одночасно повідомлено, що вимога про загальні залишки пального (інформація про облікову кількість) станом на 08.02.2024; загальні залишки пального у розрізі резервуарів станом на 08.02.2024 виконана при фактичному відвідування об`єкту перевірки.

Враховуючи, що направлений на адресу ТОВ «Аліум-Пром» запит не містив обґрунтувань, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ТОВ «Аліум-Пром» повідомив ДПС України про відсутність підстав для задоволення таких вимог.

Вказане свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень від 04.04.2024 №524/ж10/31-00-07-05-01-24 та від 04.04.2024 №523/ж10/31-00-07-05-01-24.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 04.04.2024 №526/ж10/31-00-07-05-01-24 та від 04.04.2024 №527/ж10/31-00-07-05-01-24 слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, 16.02.2024 листом вих № 20-14/140 (вх № ДПС України 5590/6) ТОВ «Аліум-Пром» повідомлено Державну податкову службу України, що на запит ДПС України від 06.02.2024, отриманий в межах проведення фактичної перевірки за адресою господарської одиниці: Київська обл., м. Бровари, вул. Оникієнка Олега, 127-Б розпочатої 08.02.2024 згідно наказу Державної податкової служби України №109 від 06.02.2024 за період діяльності з 08.06.2023 по дату закінчення фактичної перевірки, готове надати до перевірки оригінали документів для огляду з наступним поверненням, які запитуються згідно запиту від 08.02.2024 за місцезнаходженням працівників підприємства (м. Київ, вул. Трублаїні, 1-Б), яке надає послуги із супроводження перевірки за договором надання послуг №5/ФК -17 від 01 вересня 2017 року, а саме: інформацію та документальне підтвердження щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, свідоцтва про повірку/калібрування та /або сертифіката відповідності, технічні паспорта на обладнання (резервуари), паливороздавальні/оливороздавальні колонки, рівнеміри-лічильники (або пристрої для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі), які розташовані за адресою виробництва, зберігання та оптової торгівлі пальним.

При цьому, позивачем надано: наказ на призначення керівника; договори відповідального зберігання пального укладених ТОВ «Аліум-Пром» зі зберігачами/поклажодавцями (період з 08.06.2023 по 16.02.2024) м. Бровари, вул. Олега Оникієнка,127-Б Київська обл. Броварський р-н. під реєстр; журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою 6-НП (м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 127-б, Київська обл.) під реєстр; акти приймання нафтопродуктів за формою №5-НП період 01.01.2024-12.02.2024 (Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 127-б) під реєстр; акти інвентаризації нафтопродуктів за період 08.06.2023- 16.02.2024, які належать іншим підприємствам власникам нафтопродуктів (зберігачам/поклажедавцям чи іншим) і перебувають на відповідальному зберіганні за формою 30-НП по місцю зберігання м. Бровари, вул. Олега Оникієнка,127-б, Київська область) під реєстр.

Одночасно повідомлено, що вимога про загальні залишки пального (інформація про облікову кількість) станом на 08.02.2024, загальні залишки пального у розрізі резервуарів станом на 08.02.2024 виконана при фактичному відвідування об`єкту перевірки.

У той же час, враховуючи, що наданий запит не містив обґрунтувань, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відтак ТОВ «Аліум-Пром» повідомив ДПС України про відсутність підстав для задоволення таких вимог

При цьому, як вже зазначалось, до даного Акту перевірки 5/Ж5/99-00-09-03-01/41282429 від 19.02.2024 не були додані додатки, що свідчить про порушення порядку оформлення матеріалів перевірки та свідчить про те, що висновки Акту не підтверджено доказами, а тому останній не є належним доказом про вчинення позивачем порушень вимог законодавства.

Вказане свідчить про протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2024 №50904 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, слід зазначити наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно п. 5 даного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Згідно додатку №4 до вказаного Порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

У відповідності до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено наступні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством України чітко та однозначно визначено, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, 07.05.2024 через електронний кабінет платника податків позивачем отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.05.2024 №50904, підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165, зокрема визначено податкову інформацію, а саме: встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку код 09.

Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно- мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

05- постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних;

06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу / операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.3-1 та 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;

10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку;

15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів;

16 - наявність інформації щодо застосування до платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

17 - наявність інформації щодо застосування до засновників/посадових осіб платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, останнє винесене за наслідками господарської операції з постачання, здійсненої в період з 09.11.2023 по 07.05.2024 за кодом товару згідно УКТЗЕД 2710124194 та за кодом товару 2710124501.

Разом з тим, у вказаний період позивачем не здійснювалось постачання товару за вказаними кодами УКТЗЕД платнику податку, задіяного в ризиковій операції (код ЄДРПОУ 41282429), а за кодом товару згідно з УТКЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710124191 та 2710124501 позивачем здійснюється змішування згідно відповідних Технічних умов та Технічного регламенту, на що позивачем реєструються заявки на поповнення (коригування) залишку пального.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок про те, що спірне рішення про віднесення платника податків до ризикових від 07.05.2024 №50904 було прийняте безпідставно, з відсутності ознак ризиковості здійснення операції, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як наслідок, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства, про що вірно відзначено судом першої інстанції.

Відповідно, слід зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подати у встановлений судом строк звіт про виконання даного судового рішення.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

М.І. Кобаль