Постанова

від 12.09.2024 по справі 200/5150/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа №200/5150/19-а

касаційне провадження № К/9901/29796/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Донецької митниці ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 (суддя Христофоров А.Б.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді - Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" до Донецької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Донецької митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1; зобов`язати відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією від 20.02.2019 №UA700020/2019/000565, за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані документи, які підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 24.06.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Митниці від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1 про коригування митної вартості товарів; зобов`язав митний орган здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією від 20.02.2019 №UA700020/2019/000565 за митною вартістю товарів, визначеною декларантом за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх, передбачених чинним законодавством документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару з урахуванням умов поставки товару. Надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, висновок відповідача про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню. Також, суди виходили з того, що скасування рішення про коригування митної вартості товару за судовим рішенням є підставою для внесення змін такої митної декларації в частині митної вартості товару, у зв`язку з чим у разі визначення судом такого способу захисту порушеного права митний орган зобов`язаний за заявою декларанта внести відповідні зміни до митної декларації.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Стверджує про наявність розбіжностей у документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Скаржник доводить, що на час здійснення митного оформлення товару, позивач не надав документів в підтвердження заявленої митної вартості товарів та спростування виявлених розбіжностей у документах. Також, скаржник посилається на некоректне формулювання способу відновленого порушеного, на думку позивача, права в частині зобов`язання здійснити митне оформлення задекларованої партії товару за митною вартістю, визначеною позивачем, що спричинене неналежним аналізом змісту положень Митного кодексу України, Податкового кодексу України та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.12.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.09.2024 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 11.09.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та ТОВ "БС Логистик", Російська Федерація (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 26.12.2018 №К5/313/18 (далі - Контракт), предметом якого є постачання товару, гідрофобізуючої рідини "Methyl Hydrogen Silicone FLD", відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною Контракту. Загальна вартість контракту 89010,00 доларів США, включаючи вартість упаковки, маркування, доставки, документації та всі інші затрати по відвантаженню. Ціна за товар визначається в специфікації.

Відповідно до специфікації від 26.12.2018 №1 ціна за 1 т товару складає 4945,00 доларів США. Всього по вказаній специфікації поставлено товару 18 т на суму 89010,00 доларів США. Оплата по контракту здійснюється протягом 20 календарних днів від дати надходження товару на склад покупця (позивача) дата відмітки покупцем в товаросупровідних документах. Умови поставки - DAP - Соледар (Інкотермс - 2010). При відвантаженні товару покупцю (позивачу) надаються наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) 1 оригінал + 2 копії; міжнародну товаросупровідну накладну - 5 оригіналів, 2 копії; пакувальний лист - 1 оригінал; сертифікат походження; експортна митна декларація - 1 копія; сертифікат якості/специфікація якості; лист безпеки виробника - 1 оригінал. Контракт укладено на строк до 30.11.2019, а в частині розрахунків за отриманий товар, а також розрахунків по задоволенню прийнятих претензій/рекламацій - до дати закінчення виконання розрахунків за отриманий товар, до дати відшкодування/компенсації прийнятих претензій/рекламацій.

На підставі Контракту та специфікації, продавцем 26.01.2019 ввезено на митну територію України товар у кількості 18000 кг, про що у рахунку-фактурі (інвойс) від 13.12.2018 ВSXH2018-L369 було здійснено відповідну відмітку. Відправником товару є його виробник - китайське підприємство Blue Star New Chemical Materials Co. Ltd Jiangxi Xinghuo Jrganic Silicone Plant.

З метою митного оформлення товару, придбаного за Контрактом уповноваженою позивачем особою (згідно із договором доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів від 27.01.2017 №001, укладеним позивачем з повіреним - митним брокером ТОВ "Фронтьер" (повірений) та додаткових угод до нього, 28.01.2019 було подано до митного органу електронну митну декларацію №UA700020/2019/000260 разом з супровідними документами, а саме: пакувальний лист (Packing list); рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 13.12.2018 №ВSXH2018-L369; коносамент (Bill of lading) №ZIMUJJG9302641; автотранспортна накладна (Road consignment note) №329022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26.12.2018 №К5/313/18; специфікація від 26.12.2018 №1; договір про надання послуг митного брокера від 27.01.2017 №001; копія митної декларації країни відправлення №400220180000017863.

Відповідно до зазначеної електронної декларації, митна вартість ввезеного товару, у кількості 18000 кг, була визначена у сумі 89010,00 доларів США, або 4945,00 доларів США за 1 т, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)основним (першим) методом.

Під час здійснення митного контролю, відповідач в особі митного посту "Бахмут" Донецької митниці ДФС поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом у поданій митній декларації №UA700020/2019/000260, та за результатами протоколу обробки електронної митної декларації, 28.01.2019 оформив та надіслав повіреному позивача ТОВ "Фронтьер", електронне повідомлення №4d786248-6155-4d9a-8d11-a3758f1cf40, в якому повідомив про те, що надані до органу доходів і зборів документи, містять розбіжності, а саме у декларації країни відправлення та інвойсі відрізняється ціна товару, та у графі 44 митної декларації відсутні реквізити документів із третіми особами.

На підставі цього митним органом були затребувані додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист від 01.02.2019 №173 із запереченнями відносно витребування додаткових документів з посиланням на положення статті 53 Митного кодексу України, та проханням відкликати вищевказане електронне повідомлення у зв`язку із фактичною відсутністю зауважень до документів, а також якнайшвидшого визнання заявленої митної вартості та завершення митного оформлення товару.

Згідно із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.02.2019 №UA700020/2019/00009, за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, поданих відповідно до Митного кодексу України декларантом, повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, внаслідок чого органом доходів і зборів було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1.

Причинами відмови зазначено ненадання декларантом у повному обсязі, відповідно до положень частини шостої статті 54 Митного кодексу України, документів для підтвердження заявленої митної вартості. Митним органом зауважено, що митну вартість може бути визнано за умови надання, згідно із частинами 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, вище перелічених документів, а також спростування розбіжностей та невідповідностей, зазначених в електронному повідомленні від 28.01.2019 до митної декларації від 28.01.2019 №UA 700020/2019/000260, та в рішенні про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1. Декларанту окремо роз`яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1.

Згідно з рішенням відповідача про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1 відповідачем змінена митна вартість товару, шляхом збільшення вартості з розрахованої декларантом за одиницю (1кг) - 4,9450 доларів США (згідно із контрактом) до 6,0500 доларів США за одиницю, внаслідок чого, загальна митна вартість товару склала - 108900,00 доларів США, проти розрахованої декларантом - 89010,00 доларів США.

В рішенні зазначено, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання наданих для підтвердження митної вартості товарів документів встановлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено його митну вартість. Зазначено, що оскільки декларантом заявлено неповні, та можливо, недостовірні відомості про митну вартість товару та не виконано вимог Кодексу щодо документального підтвердження заявленої митної вартості товару, то, відповідно до частини 6 статті 54, частини 2 статті 58 Кодексу, застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є неможливим. Натомість, зазначено, що в органу доходів і зборів наявна інформація про вартість оформлених ідентичних товарів, необхідна для застосування другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до статті 59 Кодексу.

Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зазначені митні декларації від 11.09.2018 №UA700020/2018/001620, від 17.08.2018 №UA700020/2018/001327, відповідно до яких митна вартість товару становила у сумі 6,05 дол. США/кг.

Роз`яснено також, що декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів.

У листі, відповіді на лист позивача від 01.02.2019 за вих. №173, відповідач роз`яснив також, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару позивачу необхідно подати додаткові документи у відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України, та згідно із частиною 9 статті 55 Митного кодексу України, за умови надання декларантом або уповноважено ним особою затребуваних органом доходів і зборів додаткових документів, відповідач може скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості.

Для можливості випуску товару у вільний обіг, реалізуючи припис відповідача, позивачем відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України 20.02.2019 надано митному органу нову митну декларацію №UA700020/2019/000565, за якою митні платежі, були виправлені виходячи з митної вартості товару, визначеною за ціною контракту, та зарезервовано різницю митних платежів, відповідно до рішення про коригування митної вартості від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1.

У подальшому товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №700020/2019/000565, під гарантійні зобов`язання шляхом надання гарантій згідно із розділом X Митного кодексу України.

Позивач супровідним листом від 01.03.2019 за вих. №337 на ім`я начальника Донецької митниці, відповідно до положень частини восьмої статті 55 Митного кодексу України, на підтвердження митної вартості товару, заявленого за митною декларацією від 20.02.2019 №UA700020/2019/000565 надав: банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару - Дебетове повідомлення про платіж / вихідний переказ іноземної валюти від 25.02.2019 №31; виписку з бухгалтерської документації - витяг з оборотно-сальдової відомості (в іноземній валюті) від 20.02.2019 №5100084629; висновок спеціалізованої експертної організації ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 13.02.2019 №335; виписку з бухгалтерської документації - витяг з оборотно-сальдової відомості (в гривні) від 20.02.2019 №5100084629; виписку з бухгалтерської документації - прибутковий ордер від 20.02.2019 №5002047427. В цьому листі позивач також звернувся до відповідача з поясненнями з приводу безпідставності та незаконності винесеного раніше ним рішення про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1, та просив скасувати вказане рішення і здійснити митне оформлення відповідно до заявленої митної вартості товару.

Відповідно повідомлення Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 13.02.2019 №335, виходячи з аналізу цінових пропозицій підприємств виробників та постачальників відповідної продукції, рівень ціни на метил гідроген силікон МНS, країна виробник - Китай, а саме 4945,00 дол. США/т., на умовах поставки DAP - м. Соледар, Україна, що імпортується згідно із Специфікацією від 26.12.2018 №1, Інвойсом від 13.12.2018 №BSXH20018-L369 до Контракту - відповідає поточній кон`юнктурі ринку. Рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо.

В листі митного органу від 01.03.2019 №337 відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2019 №UA700020/2019/000002/1 Донецькою митницею ДФС винесено законно, з тих підстав, що декларант не надав додаткових документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та не спростував наявності розбіжностей і недоліків в наданих до митного оформлення документах. Зазначено, що з урахуванням наявної інформації, Донецька митниця ДФС не має законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З наведених правових норм вбачається, що митний орган, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, подані декларантом документи не містили розбіжностей, в митній декларації позивача, в інвойсі, які є основними документами, а також в декларації країни експорту жодних розбіжностей у вартості товару не міститься. При цьому, декларантом позивача були надані додаткові документи, які також підтверджують заявлену митну вартість товару.

Ураховуючи встановлені судами обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, тоді як відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення Митниці про коригування митної вартості.

В свою чергу, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією від 20.02.2019 №UA700020/2019/000565, за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно з Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Таким чином, доводи Митниці у зазначеній частині, викладені в касаційній скарзі, є обґрунтованими, огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню у частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією від 20.02.2019 №UA700020/2019/000565, за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України, із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Митниці підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, п.1 ч.2 статті 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Донецької митниці ДФС задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією від 20.02.2019 №UA700020/2019/000565, за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому статтею 58 Митного кодексу України, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова