Постанова

від 24.09.2019 по справі 200/5150/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року справа №200/5150/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Казначеєв Е.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 200/5150/19-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA700020/2019/000002/1;

зобов`язати відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за МД № UA700020/2019/000565 від 20.02.2019 року, за митною вартістю, визначеною декларантом (за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому статтею 58 МК України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем за результатами розгляду МД № UA700020/2019/000260 та доданих до неї документів, застосовуючи формальні підстави для відмови, констатуючи факт начебто неподання в повному обсязі документів для підтвердження заявленої митної вартості, відмовлено у митному оформленні задекларованого товару за заявленою позивачем митною вартістю та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.02.2019 року №UA700020/2019/00009. В якості причин відмови вказано, що органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 року №UA700020/2019/000002/1. В рамках положень ч. 6 ст. 54 МКУ декларантом не надано у повному обсязі документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларанту також роз`яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення необхідно подати нову МД з урахуванням вимог Рішення про коригування митної вартості товару №UA700020/2019/000002/1 від 06.02.2019 року.

20.02.2019 року для можливості випуску товару у вільний обіг, реалізуючи припис відповідача в картці відмови, позивачем, відповідно до положень ст. 55 МКУ надано митному органу нову МД № UA700020/2019/000565. За зазначеною митною декларацією митні платежі було справлено виходячи з митної вартості товару, визначеною за ціною контракту, та зареєстровано різницю митних платежів, відповідно до рішення про коригування митної вартості №UA700020/2019/000002/1.

Після оприбуткування товару та оформлення витребуваних відповідачем документів, позивач супровідним листом №337 від 01.03.2019 року на ім`я начальника Донецької митниці надав: банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару - Дебетове повідомлення про платіж / вихідний переказ іноземної валюти від 25.02.2019 р. №31; виписку з бухгалтерської документації - Витяг з оборотно-сальдової відомості (в іноземній валюті) від 20.02.2019 року №5100084629; висновок спеціалізованої експертної організації ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 13.02.2019 року № 335,; виписку з бухгалтерської документації - Витяг з оборотно-сальдової відомості (в гривні) від 20.02.2019 року № 5100084629; виписку з бухгалтерської документації - Прибутковий ордер від 20.02.2019 року №5002047427.

01.03.2019 року позивач звернувся до відповідача з поясненнями з приводу безпідставності та незаконності винесеного раніше ним рішення про коригування митної вартості товару №UA700020/2019/000002/1 від 06.02.2019 року, та просив скасувати вказане рішення і здійснити митне оформлення відповідно до заявленої митної вартості товару.

В листі від 06.03.2019 року відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2019 року №UA700020/2019/000002/1 Донецькою митницею ДФС винесено законно, з тих підстав, що декларант не надав додаткових документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та не спростував наявності розбіжностей і недоліків в наданих до митного оформлення документах.

Вважає, що такі твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки останнім, не зазначено конкретних обставин які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки складових задекларованої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також не обґрунтовано необхідність перевірки спірних відомостей. Подані до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 МК України і не створювали підстав для виникнення у відповідача обґрунтованих сумнівів стосовно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Крім того зазначено, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Донецької митниці Державної фіскальної служби України № UA700020/2019/000002/1 від 06 лютого 2019 року про коригування митної вартості товарів.

Зобов`язано Донецьку митницю Державної фіскальної служби України здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією №UA700020/2019/000565 від 20.02.2019 року за митною вартістю, визначеною декларантом за ціною контракту (договору) у порядку, встановленому ст. 58 МК України.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

У зв`язку із не наданням позивачем повного переліку додатково витребуваних документів, після проведення процедури консультації із декларантом та вибору методу визначення митної вартості відповідачем прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості від 06.02.2019 року № UA700020/2019/000002/1, яким визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) згідно ст. 59 МКУ з урахуванням наявної інформації про митну вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до Джерел інформації, наявних у митниці.

За результатами митного контролю митної МД від 20.02.2019 року № UA700020/2019/000565 встановлено, що системою управління ризиками згенеровано митну формальність Контроль правильності визначення митної вартості товарів за кодом 105-2 відповідно до Класифікатора митних формальностей, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011.

Факт спрацювання в автоматичному режимі (що виключає людський фактор) профілю ризику за напрямком контролю правильності визначення митної вартості із генерацію обов`язкової до виконання органом доходів і зборів митної формальності у вигляді посиленого контролю за документами, які підтверджують заявлену митну вартість є підставою для поглибленого вивчення таких документів. Встановлення за результатами такого контролю фактів подання неповних відомостей щодо митної вартості або розбіжностей у документах, поданих для зазначених цілей є достатньою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Обов`язок доведення митної вартості покладається на декларанта. При цьому, митний орган при наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, зумовлених спрацюванням профілю ризику за напрямком контролю правильності визначення митної вартості, неповнотою поданих документів, які стосуються митної вартості задекларованого товару може витребувати додаткові документи, а також здійснювати коригування заявленої митної вартості у разі не спростування таких сумніві декларантом.

Незважаючи на той факт, що позивачем надано до митного оформлення перелік документів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, вказані документи містили розбіжності щодо числових значень складових митної вартості, що у сукупності з іншими обставинами дало підстави для сумніву щодо достовірності задекларованої митної вартості та, відповідно, для витребування додаткових документів.

Попри те, що поняття прямий та непрямий контракт не закріплено не законодавчому рівні, про що зауважив суду першої інстанції в судовому рішенні, зазначені поняття випливають із сутності цивільно-правових та господарсько-правових відносин суб`єктів господарювання та широко використовуються контролюючими органами під час реалізації владно-контрольних функцій, покладених на них законодавством, щодо відпрацювання ризикових зовнішньоекономічних операцій та визначення критеріїв доброчесності платників податків.

Судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про те, що здійснення митного оформлення за митними деклараціями від 07.05.2019 року №UA7000202019/001467 від 16.05.2019 року №№UA7000202019/001552 без посилання на спірну митну декларацію, як на єдине джерело інформації свідчить про помилковість позиції митного органу, адже з урахуванням наведених обставин, оформлення у травні ідентичного товару здійснювалося із застосуванням додаткових заходів контролю та витребуванням додаткових документів, які не подавалися під час митного оформлення за МД від 20.02.2019 року №UA700020/2019/000565.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

26.12.2018 року між позивачем ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» , як покупцем, та ТОВ «БС Логистик» (Російська Федерація), як продавцем, укладений зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №К5/313/18 на поставку товару гідрофобізуючої рідини « Methyl Hydrogen Silicone FLD» , відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту. Загальна вартість контракту 89010,00 доларів США, включаючи вартість упаковки, маркування, доставки, документації та всі інші затрати по відвантаженню. Ціна за товар визначається в Специфікації.

Відповідно до Специфікації №1 від 26.12.2018 року ціна за 1 т товару складає 4 945,00 доларів США. Всього по вказаній специфікації поставлено товару 18 т на суму 89 010,00 доларів США. Оплата по контракту здійснюється протягом 20 календарних днів від дати надходження товару на склад Покупця (Позивача) дата відмітки Покупцем в товаросупровідних документах. Умови поставки - DAP - Соледар (Інкотермс - 2010). При відвантаженні товару Покупцю (Позивачу) надаються наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) 1 оригінал + 2 копії; міжнародну товаросупровідну накладну - 5 оригіналів, 2 копії; пакувальний лист - 1 оригінал; сертифікат походження; експортна митна декларація - 1 копія; сертифікат якості/специфікація якості; лист безпеки виробника - 1 оригінал. Контракт укладено на строк до 30.11.2019 року, а в частині розрахунків за отриманий товар, а також розрахунків по задоволенню прийнятих претензій/рекламацій - до дати закінчення виконання розрахунків за отриманий товар, до дати відшкодування/компенсації прийнятих претензій/рекламацій. (том 1, а.с. 76-80,81).

На підставі вищевказаного контракту та специфікації, продавцем 26.01.2019 року ввезено на митну територію України товар у кількості 18000 кг, про що у рахунку-фактурі (інвойс) ВSXH2018-L369 від 13.12.2018 року було здійснено відповідну відмітку. Відправником товару є його виробник - китайське підприємство Blue Star New Chemical Materials Co. Ltd Jiangxi Xinghuo Jrganic Silicone Plant ( том 1, а.с. 87).

З метою митного оформлення товару, придбаного за контрактом та специфікацією №1 від 26.12.2018 року, до нього, уповноваженою позивачем особою (згідно із договором доручення про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів №001 від 27.01.2017 року, укладеним позивачем з повіреним - митним брокером ТОВ «Фронтьер» , далі -повірений, та додаткових угод до нього (а.с. 93-96,97,99,100-101,102-103), 28.01.2019 року було подано до Донецької митниці ДФС електронну митну декларацію (МД) №UA700020/2019/000260 разом з супровідними документами, а саме:

-пакувальний лист (Packing list);

-рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ВSXH2018-L369 від 13.12.2018р.;

-коносамент (Bill of lading) №ZIMUJJG9302641;

-автотранспортна накладна (Road consignment note) №329022;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №К5/313/18 від 26.12.2018 року;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 26.12.2018р.;

-договір про надання послуг митного брокера №001 від 27.01.17р.

-копія митної декларації країни відправлення №400220180000017863. Відповідно до зазначеної електронної декларації, митна вартість ввезеного товару, у кількості 18 000кг, була визначена у - 89' 010,00 доларів США, або 4вЂ� 945,00 доларів США за 1 т., тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)основним (першим) методом (п.1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України ( том 1, а.с. 14-15).

Під час здійснення митного контролю, відповідач в особі митного посту «Бахмут» Донецької митниці ДФС поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом у поданій митній декларації №UA700020/2019/000260, та за результатами протоколу обробки електронної МД, 28.01.2019 року оформив та надіслав повіреному позивача ТОВ «Фронтьер» , електронне повідомлення № 4d786248-6155-4d9a-8d11-a3758f1cf40, в якому повідомлено про те, що надані до органу доходів і зборів документи, містять розбіжності, а саме у декларації країни відправлення та інвойсі відрізняється ціна товару, та у графі 44 МД відсутні реквізити документів із третіми особами.

На підставі цього митним органом були затребувані додаткові документи, а саме: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 113).

01.02.2019 року за №173, позивачем ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» на адресу відповідача був направлений лист із запереченнями відносно витребування додаткових документів з посиланням на ст. 53 МК України, та проханням відкликати вищевказане електронне повідомлення у зв`язку із фактичною відсутністю зауважень до документів, а також якнайшвидшого визнання заявленої митної вартості та завершення митного оформлення товару (а.с. 83).

Згідно із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700020/2019/00009 від 06 лютого 2019 року, за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, а саме: пакувальний лист (Packing list); рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ВSXH2018-L369 від 13.12.2018р.;коносамент (Bill of lading) №ZIMUJJG9302641;автотранспортна накладна (Road consignment note) №329022;зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №К5/313/18 від 26.12.2018 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 26.12.2018р.;договір про надання послуг митного брокера №001 від 27.01.17р.; копія митної декларації країни відправлення №400220180000017863; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів МД №UA700020/2019/000260, поданих декларантом або уповноваженою ним особою - ТОВ «Фронтьер» , повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, внаслідок чого органом доходів і зборів було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 06 лютого 2019 року №UA700020/2019/000002/1. Причинами відмови зазначено ненадання декларантом у повному обсязі, в рамках положень ч. 6 ст. 54 МК України, документів для підтвердження заявленої митної вартості. Митним органом зауважено, що митну вартість може бути визнано за умови надання, згідно із частинами2 та 3 статті 53 МКУкраїни, вище перелічених документів, а також спростування розбіжностей та невідповідностей, зазначених в електронному повідомленні від 28.01.2019 року до митної декларації від 28.01.2019 року №UA 700020/2019/000260, та в рішенні про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 року № UA700020/2019/000002/1.Декларанту окремо роз`яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення необхідно подати нову МД з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості товару від 06.02.2019 № UA700020/2019/000002/1 (а.с. 20-21).

Згідно із рішенням відповідача про коригування митної вартості товару від 06 лютого 2019 року №UA700020/2019/000002/1, відповідачем змінена митна вартість товару, шляхом збільшення вартості з розрахованої декларантом за одиницю (1кг) - 4,9450 доларів США (згідно із контрактом) до 6,0500 доларів США за одиницю, внаслідок чого, загальна митна вартість товару склала - 108900,00 доларів США, проти розрахованої декларантом - 89010,00 доларів США.

В рішенні зазначено, що в рамках реалізації положень статей: 52, 53, 54, 55, 58, 335 митного кодексу України, за результатами опрацювання наданих для підтвердження: митної вартості товарів документів встановлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено його митну вартість. Зазначено, що оскільки декларантом заявлено неповні, та можливо, недостовірні відомості про митну вартість товару та не виконано вимог Кодексу щодо документального підтвердження заявленої митної вартості товару, то, відповідно до ч. 6 ст. 54, та ч. 2 ст. 58 Кодексу, застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є неможливим. Натомість, зазначено, що в органу доходів і зборів наявна інформація про вартість оформлених ідентичних товарів, необхідна для застосування другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до ст. 59 Кодексу.

Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зазначені митні декларації №UA700020/2018/001620 від 11 вересня 2018 року та № UA700020/2018/001327 від 17 серпня 2018 року, згідно із якими, митна вартість товару становила - 6,05 дол. США/кг.

Роз`яснено також, що декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів (том 1, а.с. 16,19).

В своєму листі, у відповідь на лист позивача від 01 лютого 2019 року за вих. №173, відповідач роз`яснив також, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару позивачу необхідно подати додаткові документи у відповідності до вимог ст. 53 МК України, та згідно із ч. 9 ст. 55 МК України, за умови надання декларантом або уповноважено ним особою затребуваних органом доходів і зборів додаткових документів, відповідач може скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості (том 1, а.с. 136-137 з.б.).

20.02.2019 року, для можливості випуску товару у вільний обіг, реалізуючи припис відповідача, позивачем, відповідно до положень ст. 55 Митного кодексу України, надано митному органу нову МД №UA700020/2019/000565. За зазначеною МД митні платежі, були справлені виходячи з митної вартості товару, визначеною за ціною контракту, та зарезервовано різницю митних платежів, відповідно до рішення про коригування митної вартості UA700020/2019/000002/1 від 06.02.2019 р. (том 1, а.с. 17).

Товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №700020/2019/000565, під гарантійні зобов`язання шляхом надання гарантій згідно із розділом X Митного кодексу України.

01.03.2019 року позивач супровідним листом за вих. №337, на ім`я начальника Донецької митниці, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 МК України, на підтвердження митної вартості товару, заявленого за МД від 20.02.2019 року №UA700020/2019/000565 надав: банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару - Дебетове повідомлення про платіж / вихідний переказ іноземної валюти від 25.02.2019 р. №31; виписку з бухгалтерської документації - Витяг з оборотно-сальдової відомості (в іноземній валюті) від 20.02.2019 року №5100084629; висновок спеціалізованої експертної організації ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 13.02.2019 року № 335; виписку з бухгалтерської документації - Витяг з оборотно-сальдової відомості (в гривні) від 20.02.2019 року № 5100084629; виписку з бухгалтерської документації - Прибутковий ордер від 20.02.2019 року №5002047427.В своєму листі за №337 позивач також звернувся до відповідача з поясненнями з приводу безпідставності та незаконності винесеного раніше ним рішення про коригування митної вартості товару №UA700020/2019/000002/1 від 06.02.2019 року, та просив скасувати вказане рішення і здійснити митне оформлення відповідно до заявленої митної вартості товару (том 1 , а.с. 69-71).

Відповідно повідомлення Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» , від 13.02.2019 року за вих. № 335, виходячи з аналізу цінових пропозицій підприємств виробників та постачальників відповідної продукції, рівень ціни на метил гідроген силікон МНS, країна виробник - Китай, а саме 4945,00 дол. США/т., на умовах поставки DAP - м. Соледар, Україна, що імпортується згідно із Специфікацією №1 від 26.12.2018 року, та Інвойсом №BSXH20018-L369 від 13.12.2018 року до контракту №К5/313/18 від 26.12.2018 року, - відповідає поточній кон`юнктурі ринку. Рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо (том 1, а.с. 82).

В листі митного органу від 01.03.2019 року за вих. №337, відповідач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2019 року №UA700020/2019/000002/1 Донецькою митницею ДФС винесено законно, з тих підстав, що декларант не надав додаткових документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та не спростував наявності розбіжностей і недоліків в наданих до митного оформлення документах. Зазначено, що з урахуванням наявної інформації, Донецька митниця ДФС не має законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом (том 1, а.с. 64-68).

Оцінка суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частина 1 ст. 54 Митного кодексу України визначає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В Постанові від 30 червня 2015 року у справі №21-591а15 Верховний Суд України зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається, зокрема, на наявність розбіжностей у документах які підтверджують ціну товару, а саме декларації країни відправлення та інвойсі, а також неподання декларантом документів для спростування таких розбіжностей.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ для оформлення товарів позивачем були надані всі наявні документи, зазначені у вказаній частині цієї статті. Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 318 МКУ, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Посилання апелянта на розбіжність щодо умов поставки та ціни товару, що зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 14.12.2018 року №400220180000017863 з однієї сторони ти рахунку-фактурі і додатку №1 до контракту від 26.12.2018 року з іншої сторони, є безпідставним, з огляду на те, що декларація країни відправлення відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ не є документом, який підтверджує митну вартість товару. Частиною 3 ст. 53 МКУ визначено, що підставою для вимоги органом доходів, додаткових документів є лише наявність розбіжностей серед документів, які підтверджують митну вартість.

Стосовно посилання апелянта на незрозумілість умов контракту щодо складу продавця, а також відсутність в п. 4.5 контракту калькуляції собівартості товару, включаючи витрати на транспортування, навантажувально-розвантажувальні роботи тощо, що унеможливило здійснення перевірки механізму формування витрат, які включені в ціну на товар, суд зазначає, що ці підстави для відмови у митному оформленні товару за митною декларацією № UA700020/2019/000565 від 20.02.2019 року не значаться а ні в оскаржуваному позивачем рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.02.2019 року № UA700020/2019/000002/1, а ні в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700020/2019/00009 від 06 лютого 2019 року.

Крім того, обов`язковість відображення в контракті калькуляції собівартості товару, включаючи витрати на транспортування, навантажувально-розвантажувальні роботи, тощо, чинним законодавством не передбачена.

Стосовно посилань апелянта , що поставка оцінюваного товару здійснювалася за «непрямим» контрактом, про що свідчить укладання позивачем зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2018 року №К5/313/18 з ООО «БС Логистик» (Російська Федерація), а не безпосередньо з фірмою-виробником товару фірмою « Jiangxi Bluestar Xinghuo Silicone Co.,Ltd» (Китай), у зв`язку із чим, органом доходів і зборів було запропоновано декларанту надати документи, що підтверджують відносини із третіми особами, пов`язані з договором про поставку товару, які позивачем представлені не були, - судом першої інстанції правильно зазначено, що чинна редакція Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» , а також інші нормативні акти України, не містять такого визначення, як «непрямий контракт» . Положення про «непрямий контракт» та відповідні застереження з цього приводу відсутні також і в Митному кодексі України, як відсутнє і будь-яке розмежування підходів щодо визначення митної вартості за такими «прямими» чи «непрямими» контрактами, у зв`язку із чим, витребування таких додаткових документів з посиланням на наведені обставини, а саме щодо відносин із третіми особами, за наявності усіх інших наданих декларантом документів, є безпідставним.

Суд зауважує, що надане відповідачем визначення непрямого контракту не може впливати на визначення методу, за яким декларується митна вартість товару, та на законність підстав щодо витребування від декларанта додаткових документів.

Відносно наявності у органу доходів і зборів інформації про митне оформлення ідентичного товару, за митною вартістю, більшою, за заявленою позивачем, слід зазначити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо обов`язку митного органу довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон безпосередньо пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформлених митних декларацій № UA700020/2018/001620 від 11 вересня 2018 року та № UA700020/2018/001327 від 17 серпня 2018 року, з вищим рівнем митної вартості товару - 6,05 дол. США/кг, не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Щодо твердження апелянта про необґрунтованість висновку рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення декларованої партії товару за митною декларацією № UA700020/2019/000565 від 20.02.2019 року за митною вартістю, визначеною декларантом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 Митного кодексу України внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Рішення суду по скасування рішення про коригування митної вартості товару підтверджує помилковість митної вартості, що визначена відповідачем та вказана в оформленій митній декларації, а тому є підставою для внесення змін до такої митної декларації в частині митної вартості товару. В разі визначення судом такого способу захисту порушеного права митний орган зобов`язаний за заявою декларанта внести відповідні зміни до митної декларації, що була оформлена на виконання рішення про коригування митної вартості.

Наведений спосіб захисту, на думку суду апеляційної інстанції, відповідає змісту обов`язку, який орган доходів і зборів не виконав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості та картці відмову не наведено обґрунтованих підстав для відмови у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, а посилання апелянта як на підставу, на показники цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень.

За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем подано до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за основним методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 200/5150/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 200/5150/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 24 вересня 2019 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2019 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова