Ухвала

від 11.09.2024 по справі 334/9305/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.09.2024 Справа № 334/9305/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/9305/23 Головуючий у 1-й інстанції: Козлова Н.Ю.

Провадження № 22-ц/807/1579/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Бєлки В.Ю., Гончар М.С., Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Абдуллазаде Ламія Рагіб кизи на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Касапська Надія Олександрівна, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області, Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору та зустрічним позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у січні 2024 року уточнив до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Касапська Надія Олександрівна, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області, Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що йому на праві власності належав автомобіль «Мазда» СХ-5, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 та донька позивача - ОСОБА_3 перебувають у фактичних шлюбних відносинах, які мають спільну дитину. На цій підставі 26 серпня 2021 року ОСОБА_1 видав ОСОБА_2 нотаріально засвідчену довіреність на право управління вказаним транспортним засобом, бланк серії НРМ №760916. Довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Касапською Н.О., номер у реєстрі нотаріальних дій - 1459.

Метою видачі цієї довіреності була передача права на управління транспортним засобом за відсутності позивача, щоб діти мали можливість користуватися автомобілем. Наміру продавати вказаний транспортний засіб позивач не мав та до сьогодні - не має. Автомобіль постійно зберігався на подвір`ї домоволодіння позивача, за винятком тих випадків, коли відповідачі брали автомобіль для вирішення спільних намірів, побутових питань, поїздок на відпочинок.

У серпні 2023 року, позивач випадково звернув увагу на те, що на автомобілі «Мазда» СХ-5, встановлені інші номерні знаки. Таку відмінність він помітив після чергового користування автомобілем відповідачами.

Звернувшись до ОСОБА_2 з питанням щодо інших номерних знаків, позивач не отримав виразну відповідь, а наприкінці серпня 2023 року, позивачу стало відомо, що його транспортний засіб ОСОБА_2 було переоформлено на ОСОБА_3 .. При цьому, будь-яких угод на реалізацію вказаного транспортного засобу він не підписував, коштів від реалізації належного йому автомобіля він не отримував.

21 вересня 2023 року ОСОБА_1 скасував раніше видану довіреність. Про скасування довіреності, позивач повідомив ОСОБА_3 шляхом направлення відповідного листа поштовою кореспонденцією, яку вона отримала 04 жовтня 2023 року. Проте, добровільно здійснити перереєстрацію вказаного автомобіля відповідачка ОСОБА_3 відмовляється.

Позивач вважає, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля відбувався без його згоди та його участі. У письмовій формі договір не укладався та не був зареєстрований в установленому порядку, тому, на переконання позивача, довіреність на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб.

Зазначав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на момент вчинення правочину перебували у фактичних шлюбних відносинах, тобто рухоме майно, що було відчужене за правочином набуто у спільну сумісну власність відповідачів. Таким чином ОСОБА_2 уклав договір від імені довірителя на свою користь та членів своєї сім`ї, тобто останній не мав права вчиняти такий правочин відповідно до частини третьої статті 238Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України).

На підставі вищевикладеного, посилаючись на положення ст. ст. 203, 215, 238, 216 ЦК України ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу 2348/2021/2865022 від 20 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 , як представником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , автомобіля «Мазда» СХ-5, 2012 року випуску, серійний номер НОМЕР_2 та застосувати наслідки недійсності правочину. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату професійної правничої допомоги.

У листопаді 2023 року ОСОБА_3 звернувсядо судуіз зустрічнимпозовом до ОСОБА_1 про витребування майна.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що укладаючи від імені ОСОБА_1 оспорюваний договір купівлі-продажу автомобіля «Мазда» СХ-5 ОСОБА_2 діяв правомірно та в межах наданих повноважень, оскільки діяв за нотаріально посвідченою довіреністю, у якій зафіксовані повноваження ОСОБА_2 щодо продажу транспортного засобу. ОСОБА_1 незаконно утримує та відмовляється повертати автомобіль його власнику ОСОБА_3 , чим порушує майнові права своєї доньки. Автомобіль був отриманий ОСОБА_1 від своєї доньки більше 2 місяців тому у тимчасове безоплатне користування для задоволення власних потреб, при цьому жодних письмових договорів між сторонами не укладалось. Як склалась практика відносин між сторонами на протязі останніх двох років автомобіль ніколи не знаходився у користуванні батька більше трьох тижнів, після чого повертався власнику. Однак, цього разу автомобіль повернутий не був, при цьому у ОСОБА_1 відсутні законні підстави утримувати автомобіль.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 просила суд прийняти зустрічний позов та об`єднати в одне провадження із первісним позовом. Витребувати у ОСОБА_1 автомобіль Mazda CX-5 (2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля шляхом їх вилучення та передачі ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 1073 грн 60 коп, та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 20000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволений повністю.

Витребувано у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) автомобіль «Мазда» СХ-5, 2012 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля шляхом їх вилучення та передачі ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн та витрати по оплаті правничої допомоги у розмірі 20 000 грн.

Не погоджуючисьз вказанимрішенням суду, ОСОБА_1 , представник, адвокат Абдуллазаде Ламія Рагіб кизи подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.

Узагальненими доводамиапеляційної скаргиє те,що суд першої інстанції не врахував, що метою видачі довіреності була передача права на управління транспортним засобом щоб діти мали можливість користуватися автомобілем. До матеріалів справи долучено копію щорічної декларації ОСОБА_1 за 2021 рік, яка подана 24.12.2023 року. Пунктом 13 декларації визначено про не отримання грошових коштів від третьої особи, як вид фінансового зобов`язання, тобто від ОСОБА_2 у розмірі 420000 грн. Отже, факт невиплати ОСОБА_2 грошей ОСОБА_1 було офіційно задекларовано, адже реальної передачі грошових коштів не відбулось. Заявник апеляційної скарги зазначає, що витрати на правничу допомогу ОСОБА_3 документально не підтверджені, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Ухвалою Запорізькогоапеляційного судувід 11липня 2024року відкритоапеляційне провадженняза скаргою ОСОБА_1 ,представника,адвоката АбдуллазадеЛамія Рагібкизи. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 год. 40 хв. 11 вересня 2024 року.

Відмовляючив задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 та задовольняючизустрічні позовнівимоги ОСОБА_3 ,суд першоїінстанції виходивз того,що укладаючи відімені позивача ОСОБА_1 договір купівлі-продажуавтомобіля «МаздаСХ-5»,2012року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,відповідач ОСОБА_2 діяв правомірнота вмежах наданихповноважень,оскільки внотаріально посвідченійдовіреності зафіксованіповноваження щодопродажу вищезазначеного транспортногозасобу.На часукладення договорукупівлі-продажудовіреність невтратила чинність,не визнаваласянедійсною,а отже ОСОБА_2 ,укладаючи оспорюванийправочин,діяв вмежах делегованихйому ОСОБА_1 повноважень,в томучислі укладатиправочин щодорозпорядження належнимйому майном, а правові наслідки оспорюваного правочину в розумінні статті 239ЦК України є обов`язковими для довірителя ОСОБА_1 .. Враховуючи вищенаведене, суд зазначив, що оспорюваний договір купівлі-продажу укладався особою, наділеною необхідним обсягом цивільної дієздатності. Оскільки спірний автомобіль вибув із володіння ОСОБА_3 поза волі останньої, а тому необхідно витребувати цей транспортний засіб з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 для захисту своїх порушених майнових прав була вимушена звернутися за професійною правничою допомогою до адвоката Остапенка В.С. з яким укладено договір про надання правової допомоги, вартість послуг за договором склала 20000 грн, який є обґрунтованим та справедливим, зазначена сума є пропорційною обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), врахував принципи співмірності та розумності судових витрат.

Разом із тим, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_2 , уклавши з ОСОБА_3 , з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах, договір купівлі-продажу транспортного засобу, порушив вимоги ч. 3 ст. 238 ЦК України, вчинивши правочин, зміст якого суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, бо уклав договір від імені довірителя на свою користь та членів своєї сім`ї, що є самостійною підставою для визнання такого правочину недійсним. Позивач стверджує, що грошових коштів за продаж транспортного засобу він не отримував, у зв`язку із чим незаконно був позбавлений як цього майна, так і компенсації його вартості.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку N 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що "якість судового рішення залежить головним чином від якості його мотивування. … Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед,

є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь

на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення

й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система" (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказує: "…Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, серед іншого, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на приписи законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (див. mutatismutandispiшeння Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine) від 18 липня 2006 року заява N 63566/00, § 23).

Колегією судів встановлено, що суд першої інстанції не навів жодних мотивів прийняття або відхилення наведених вище аргументів позивача ОСОБА_1 щодо наявності передбачених частиною третьоюстатті 238 ЦК Українипідстав для недійсності договору купівлі-продажу транспортного засобу внаслідок вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах своєї сім`ї.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом ухвалено рішення, яке не має висновків щодо вимог ОСОБА_1 щодо наявності передбачених частиною третьоюстатті 238 ЦК Українипідстав для визнання правочину недійсним .

Суд апеляційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими щодо позовної вимоги про визнання правочину недійсним на підставі ч. 3 ст. 238 ЦК України, відносно якої не ухвалено рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до ч. 3ст. 365 ЦПК Україниякщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

З огляду на викладене наявні правові підстави для зняття з апеляційного розгляду вказаної цивільної справи та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення протягом одного місяця з дня надходження справи, оскільки при ухваленні місцевим судом рішення не було вирішено заявлені позивачем позовні вимоги про визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ч. 3 ст. 238 ЦК України, які є предметом оскарження у даній справі.

Без подальшого вирішення вказаного питання судом першої інстанції апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами апеляційного перегляду за скаргою ОСОБА_1 , представника, адвоката Абдуллазаде Ламія Рагіб кизи на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року.

Керуючись ст. ст.260, 261, 365, 381 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Зняти з апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Абдуллазаде Ламія Рагіб кизи на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року.

Цивільну справу №334/9305/24 направити до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення протягом одного місяця з дня надходження справи, після чого повернути цивільну справу №334/9305/24 Запорізькому апеляційному суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає касаційному оскарженню.

Повна ухвала складена 12 вересня 2024 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Бєлка В.Ю. Гончар М.С.