Дата документу 17.10.2024
Справа № 334/9305/23
Провадження № 2-др/334/42/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17жовтня 2024року Ленінський районнийсуд м.Запоріжжя ускладі головуючогосудді КозловоїН.Ю. за участю серкретаря ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи без участі сторін, які надійшли з Запорізького апеляційного суду про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Касапська Надія Олександрівна, Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області, Головний сервісний центр МВС України про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя розглядалася цивільна справа № 334/9305/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Касапська Надія Олександрівна, Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області, Головний сервісний центр МВС України про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності договору та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна.
26.04.2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя ухвалив рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про витребування майна задоволено повністю. Витребувано у ОСОБА_2 автомобіль «Мазда» СХ-5, 2012 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключі від автомобіля шляхом їх вилучення та передачі ОСОБА_4 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрати по оплаті правничої допомоги у розмірі 20000 гривень.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 , представник, адвокат Абдуллазаде Ламія Рагіб кизи подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_2 , представника, адвоката Абдуллазаде Ламія Рагіб кизи. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Колегією судів встановлено, що суд першої інстанції не навів жодних мотивів прийняття або відхилення наведених вище аргументів позивача ОСОБА_2 щодо наявності передбачених частиною третьою статті 238 ЦК України підстав для недійсності договору купівлі-продажу транспортного засобу внаслідок вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах своєї сім`ї. Таким чином, за результатами розгляду справи судом ухвалено рішення, яке не має висновків щодо вимог ОСОБА_2 щодо наявності передбачених частиною третьою статті 238 ЦК України підстав для визнання правочину недійсним .
Суд апеляційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими щодо позовної вимоги про визнання правочину недійсним на підставі ч. 3 ст. 238 ЦК України, відносно якої не ухвалено рішення.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2024 року, розгляд апеляційногої скарги ОСОБА_2 , представника, адвоката Абдуллазаде Ламія Рагіб кизи на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року знято з апеляційного розгляду.
Цивільну справу №334/9305/24 направлена до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення протягом одного місяця з дня надходження справи.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Отже, у судовому засіданні 26.04.2024 року та з матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі- продажу та застосування наслідків недійсності договору.
В обгрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що йому на праві власності належав автомобіль «Мазда» СХ-5, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 та донька позивача - ОСОБА_4 ( відповідачка по справі за первісним позовом) перебувають у фактичних шлюбних відносинах, які мають спільну дитину. На цій підставі 26 серпня 2021 року ОСОБА_2 видав ОСОБА_5 нотаріально засвідчену довіреність на право управління вказаним транспортним засобом, бланк серії НРМ №760916. Довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Касапською Н.О., номер у реєстрі нотаріальних дій - 1459. Метою видачі цієї довіреності була передача права на управління транспортним засобом за відсутності позивача, щоб діти мали можливість користуватися автомобілем. Наміру продавати вказаний транспортний засіб позивач не мав та до сьогодні - не має. Автомобіль постійно зберігався на подвір`ї домоволодіння позивача, за винятком тих випадків, коли відповідачі брали автомобіль для вирішення спільних намірів, побутових питань, поїздок на відпочинок.
У серпні 2023 року, ОСОБА_2 (позивач за первісним позовом) випадково звернув увагу на те, що на автомобілі «Мазда» СХ-5, встановлені інші номерні знаки. Таку відмінність він помітив після чергового користування автомобілем відповідачами.
Звернувшись до ОСОБА_3 з питанням щодо інших номерних знаків, позивач не отримав виразну відповідь, а наприкінці серпня 2023 року, позивачу стало відомо, що його транспортний засіб ОСОБА_3 було переоформлено на ОСОБА_4 .. При цьому, будь-яких угод на реалізацію вказаного транспортного засобу він не підписував, коштів від реалізації належного йому автомобіля він не отримував.
21 вересня 2023 року ОСОБА_2 скасував раніше видану довіреність. Про скасування довіреності, позивач повідомив ОСОБА_4 шляхом направлення відповідного листа поштовою кореспонденцією, яку вона отримала 04 жовтня 2023 року. Проте, добровільно здійснити перереєстрацію вказаного автомобіля відповідачка ОСОБА_4 відмовляється.
Позивач вважає, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля відбувався без його згоди та його участі. У письмовій формі договір не укладався та не був зареєстрований в установленому порядку, тому, на переконання позивача, довіреність на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб.
Зазначав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на момент вчинення правочину перебували у фактичних шлюбних відносинах, тобто рухоме майно, що було відчужене за правочином набуто у спільну сумісну власність відповідачів. Таким чином ОСОБА_3 уклав договір від імені довірителя на свою користь та членів своєї сім`ї, тобто останній не мав права вчиняти такий правочин відповідно до частини третьої статті 238 Цивільного кодексу України.
На підставі вищевикладеного, посилаючись на положення ст. ст. 203, 215, 238, 216 ЦК України ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу 2348/2021/2865022 від 20 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 , як представником ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , автомобіля «Мазда» СХ-5, 2012 року випуску, серійний номер НОМЕР_2 та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення.
Ухвалюючи рішення, суд керувався принципами диспозитивності судового розгляду. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У судовому засіданні 26.04.2024 року представник ОСОБА_2 , не надав суду жодного доказу щодо недійсності оспорюваного правочину з підстав, що врегульовані ч.3 ст. 238 ЦК України.
Тобто, доводи представника позивача щодо обгрунтованості своїх позовних вимог зводилися до того, що договір купівлі продажу спірного автомобіля був укладений без додержання умов, передбачених ст.203 ЦК України. Зокрема, представник позивача наголошував, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Отже, відсутність аргументів позивача ОСОБА_2 щодо наявності передбачених частиною третьою статті 238 ЦК України підстав для недійсності договору купівлі-продажу транспортного засобу внаслідок вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах своєї сім`ї стало не було доведено .
У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, щосудрозглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, вмежахзаявлених неювимогі на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуванихсудому передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.1 ст.270ЦПК України.
До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Керуючись ст. ст.13,49,257,270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в ухваленні додаткового рішення за відсутністю підстав, передбачених ст.270ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.
Повний текст складено 17.10.2024. року та проголошено о 16 год.00 хв.
Суддя: Козлова Н. Ю.
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123147784 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Козлова Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні