Ухвала

від 11.09.2024 по справі 509/7012/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/7012/23

УХВАЛА

11 вересня 2024 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Стеапнової Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи увідкритому судовому засіданні вприміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Державного підприємства «ТВК» до Ле Куок Фонг про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з Ле Куок Фонга на користь ДП «ТВК» 147374 грн 21 коп за договором, та сплачений судовий збір 2684, 00 грн.

Ухвалою суду від 30.11.2023 року відкрито провадження, призначено судове засідання.

Представник відповідача в судовому засідання просив суд закрити провадження по справі, адже відповідач був ФОП на момент укладення договору, а тому дана справа не може бути розглянута в Овідіопольському районному суді.

Представник позивача заперечувала проти задоволення такої заяви, зазначила що представник відповідача невірно зазначає статус відповідача, адже Ле Куок Фонг на момент укладення договору С4-20/2019 не був зареєстрований як ФОП, та момент розгляду справи в суді цей статус припинений, жодного обґрунтування така заява не має.

Надавши оцінку заяві, врахувавши позицію сторін по справі, проаналізувавши позовну заяву та наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку..

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів. укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже, законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18) зазначено, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).

Разом з тим, судом достовірно встановлено, що відповідач Ле Куок Фонг на момент укладення Договору № С4-20/2019 року про надання послуг з обслуговування складсько-торгівельного приміщення не був зареєстрований як ФОП, крім того на момент розгляду такий статус припинений, а тому підстави для закриття провадження по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 256 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Сауляк О.О. про закриття провадження у справі, - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13.09.2024 року.

Головуючий: Є.М. Панасенко