Рішення

від 13.09.2024 по справі 546/451/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/451/24

номер провадження 2/546/279/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Решетилівської міської ради Полтавської області та Фермерського господарства «РВК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області, про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права,-

встановив:

У травні 2024 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, у якому зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 3,91 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка заходиться на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області (правонаступника Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії IV ПЛ №046873.

16 лютого 2024 року державним кадастровим реєстратором відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12.02.2024 разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав, зокрема, п. 5 ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Рекомендовано: при перегляді проекції електронного документу встановлено наявність порушення, передбаченого п. 5 ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме: перетин ділянки з ділянкою 5324281900:00:004:0066, площа співпадає на 98,8824 відсотки (12.10.2023 зареєстровано право оренди земельної ділянки з Фермерське господарство «PBK»); перетин ділянки з ділянкою 5324281900:00:018:0001, площа співпадає на 51,4277 відсотки (Служба автомобільних доріг у Полтавській області). 17 серпня 2023 року відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру уХмельницькій областіна підставі розробленої ФОП ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,9 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 лютого 2024 року вбачається, що земельна ділянка площею 3,9 гa, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066, перебуває строком на 10 років в оренді фермерського господарства «PBK» на підставі договору оренди від 12 жовтня 2023 року, який було укладено з Решетилівською міською радою Полтавської області.

Розташування земельноїчастки (паю) з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066 знаходиться поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:004:0047, власником якої є дружина позивача ОСОБА_5 , яка є власником ще однієї суміжної земельної ділянки площею 3,9101 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0042. 22 червня 2023 року рішенням Решетилівської міської ради Полтавської області було надано ФГ «PBK» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,90га зметою передачів орендудля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва натериторії Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:004:0047.

29 вересня 2023року рішеннямРешетилівської міської радиПолтавської областібуло затверджено ФГ «PBK» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)з кадастровимномером 5324281900:00:004:0066для веденнятоварного сільськогосподарського виробництва зарахунок невитребуваноїземельної частки(паю),загальною площею3,9000га,яка розташованана територіїРешетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, розробленої па підставі рішення Решетилівської міської ради Полтавської області восьмого скликання від 22 червня 2023 року №1459-34-VIIIз метою передачіу користуванняна умовахоренди.Передати ФГ«PBK»в тимчасове користування (оренду), для використання за цільовим призначенням на строк, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, але не більше ніж на 10 (десять) років, земельну ділянку з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066, загальною площею 3,9000 га. 12жовтня 2023рок міжРешетилівською міською радоюПолтавської областіта фермерськимгосподарством «PBK»було укладенодоговір орендиземлі настрок 10(десять) років, який обчислюються від дати укладення цього договору, але не більше ніж до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позивач зазначає, що я набув право власності на земельну ділянку площею 3,91 гa в результаті виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) як члену KCП

«Перше травня» на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області ще у 2001 році, яка у подальшому перебувала в оренді ТОВ «БУРАТ- АГРО», а в даний час її обробіток здійснюється ним самостійно. При спробі здійснити державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі позивач отримав відмову, оскільки площа співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066, яку за рішенням Решетилівської міської ради Полтавської області було передано в оренду фермерському господарству «PBK» як невитребувану земельну частку (пай), однак фактично це належна позивачу земельна ділянка, яка перебуває у приватній власності, а відтак укладення договору оренди землі суперечить вимогам чинного законодавства.

Посилаючись навикладені обставини,позивач просиввизнати заним правовласності наземельну ділянкуплощею 3,9га зкадастровим номером5324281900:00:004:0066,яка знаходитьсяна територіїРешетилівської міської територіальної громади Полтавськогорайону Полтавськоїобласті;визнати недійснимдоговір орендиземлі від12жовтня 2023року,укладений міжРешетилівською міською радою Полтавської області та фермерським господарством «PBK» щодо земельної ділянки, площею 3,9 га з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки фермерського господарства «PBK».

Ухвалою судді від 03.06.2024 у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 22 липня 2024 року.

19 червня 2024 року до суду від відповідача Решетилівської міської ради Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву у яких представник відповідача ОСОБА_6 зазначила, що рішенням чотирнадцятої сесії двадцять третього скликання Лобачівської сільської ради «Про закріплення права користування землею новостворених сільськогосподарських підприємств» від 26 грудня 2000 року, в тому числі було вирішено видати державні акти на приватну власність 383 власникам сертифікатів без встановлення меж в натурі. На підставі цього рішення ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,91 га та видано Державний акт на право приватної власності на землю, який не містить кадастрового номеру земельної ділянки, тобто відомості про дану земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель. Водночас матеріали позовної заяви не містять доказів того, що ОСОБА_3 звертався до Лобачівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та доказів того, що така технічна документація була затверджена відповідним рішенням сільської ради. Тобто, позивачу рішенням Лобачівської сільської ради передано земельну ділянку без встановлення меж в натурі. Посилаючись на положення Закону України «Про державний земельний кадастр» представник відповідача зазначає, що для отримання ОСОБА_3 такої земельної ділянки у приватну власність та державної реєстрації земельної ділянки необхідним є виготовлення та затвердження відповідної технічної документації. У свою чергу сторона позивача обґрунтовує свої позовні вимоги виключно долученим до рішенням чотирнадцятої сесії двадцять третього скликання Лобачівської сільської ради від 26 грудня 2000 року та копією Державного акту на право приватної власності на землю, не надаючи жодних доказів того, що земельна ділянка була виділена в натурі (на місцевості). Оскільки ОСОБА_3 після отримання Державного акту на право приватної власності на землю не вчинив усіх передбачених дій щодо державної реєстрації земельної ділянки та прав на неї, сторона відповідача вважає, що твердження позивача стосовно набуття права приватної власності на земельну ділянку площею 3,91 га в результаті виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) як члену КСП «Перше Травня» ще у 2001 році передчасним та не доведеним.

Щодо наявності у позивача підстав для віднесення спірної земельної ділянки до невитребуваної земельної частки (паю) представниця відповідача, з посиланням на положення ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», зазначила, що враховуючи те, що ОСОБА_3 отримав державний акт на право приватної власності на землю без встановлення меж земельної ділянки в натурі, відомості про дану земельну ділянку, у тому числі і про особу, якій ця земельна ділянка була виділена, не внесені до Державного земельного кадастру. У зв`язку з цим земельна ділянка кадастровий номер 5324281900:00:004:0066 правомірно віднесена до невитребуваної земельної частки (паю). Тобто, дії Решетилівської міської ради щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідають вимогам закону.

Посилаючись на зазначені обставини, представниця відповідача ОСОБА_7 у задоволенні позову просила відмовити (а. с. 61 64). .

Ухвалою суду від 22 липня 2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 було витребувано у Фермерського господарства «РВК» копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066, яка розроблена ФОП ОСОБА_4 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області (а. с. 71-72).

15 серпня 2024 року до суду надійшли письмові пояснення представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області Краповницького І., у яких останній зазначив, що у 2004 році на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області відповідно до договору №14 від 12.07.2004 Кооперативом «Ізискатель» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Служби автомобільних доріг у Полтавській області під автомобільною дорогою державного значення Київ Харків Довжанський на території Лобачівської сільської ради решетилівського району Полтавської області. До переліку земельних ділянок входить земельна ділянка з кадастровим номером 5324281900:00:018:0001. На підставі розпорядження Решетилівської РДА від 10.12.2004 №583 Службі автомобільних доріг у Полтавській області видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №221686 від 05.04.2005, відповідно до якого Служба є постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:018:0001, площею 34,8978, яка розташована на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, у межах згідно з планом. У Плані меж земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:018:0001 зазначено: «Від Р до С землі ОСОБА_3 ». Для виготовлення зазначеної технічної документації було складено акт встановлення меж земельної ділянки, у якому ОСОБА_3 поставив підпис як суміжний користувач (а. с. 139 -141).

Підготовче провадження у справі було закрите ухвалою суду від 15 серпня 2024 року та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 вересня 2024 року.

Позиція учасників судового процесу

У судове засідання 12 вересня 2024 року позивач ОСОБА_3 з`явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові та просив його задовольнити.

Представниця відповідача Решетилівської міської ради Богачик Н.І., посилаючись на викладені у відзиві обставини, у задоволенні позову просила відмовити.

Представник відповідача Решетилівської міської ради Полтавської області у судове засідання не з`явився, до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності відповідача (а. с. 182).

Представник відповідача фермерського господарства «РВК» у судове засідання не з`явилися. про місце, дату та час судового засідання відповідач повідомлений належним чином (а. с. 167).

Представник третьої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області Борсук В.В. підтримав подані письмові прояснення, при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV - ПЛ № 046873, виданого 09.10.2001, ОСОБА_3 на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Лобачівської сільської ради народних депутатів від 26 грудня 2000 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,91 га, яка розташована на території Лобачівської сільської ради. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки від А до Б землі надані ОСОБА_8 , від Б до В землі надані ОСОБА_5 , від В до Г землі Лобачівської сільської ради, від Г до А землі Укравтодору (а. с. 10).

Відповідно до Рішення № РВ-4800064622024 від 16 лютого 2024 року державним кадастровим реєстратором відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12.02.2024 (реєстраційний номер ЗВ-9700769752024) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав, зокрема, п. 5 ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Рекомендовано: при перегляді проекції електронного документу встановлено наявність порушення, передбаченого п. 5 ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме: перетин ділянки з ділянкою 5324281900:00:004:0066, площа співпадає на 98,8824 відсотки (12.10.2023 зареєстровано право оренди земельної ділянки з Фермерське господарство «PBK»); перетин ділянки з ділянкою 5324281900:00:018:0001, площа співпадає на 51,4277 відсотки (Служба автомобільних доріг у Полтавській області) (а. с. 11 - 13).

17 серпня 2023 року відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру уХмельницькій областіна підставі розробленої ФОП ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,9 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 лютого 2024 року вбачається, що земельна ділянка площею 3,9 гa, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066, перебуває строком на 10 років в оренді фермерського господарства «PBK» на підставі договору оренди від 12 жовтня 2023 року, який було укладено з Решетилівською міською радою Полтавської області.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-9931155722024 від 27.02.2024, 17 серпня 2023 року відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру уХмельницькій областіна підставі розробленої ФОП ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,9 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066 (а. с. 14 18).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 лютого 2024 року №367569516, земельна ділянка площею 3,9 гa, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066, перебуває строком на 10 років в оренді фермерського господарства «PBK» на підставі договору оренди від 12 жовтня 2023 року, який було укладено з Решетилівською міською радою Полтавської області. Рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки було прийнято державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В. 24.10.2023, індексний номер: 69883827 (а. с. 19).

08 червня 2023 року директор ФГ «PBK» ОСОБА_9 звернувся до Решетилівської міської ради Полтавської області з клопотанням, у якому зазначив, що відповідно до статей 5 та 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» просить надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), на нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) орієнтовною площею 19,0000 га та загальною кількістю 5 (п`ять) штук, які розташовані на території Полтавської області, Полтавського району в адміністративно-територіальних межах Решетилівської міської ради, до якого долучив графічний матеріал розташування земельної ділянки, відповідно до якого розташування земельної частки (паю) знаходиться поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:004:0047 (а. с. а. с. 20, 21).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії IV - ПЛ № 046874, виданого на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Лобачівської сільської ради народних депутатів від 26 грудня 2000 року та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5311770292019 від 07.05.2019, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:004:0047 є ОСОБА_5 (а. с. а. с. 22, 23 25). Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки суміжним власником відносно даної земельної ділянки в межах від В до Г є ОСОБА_3 .

Як установлено з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 лютого 2024 року, яке буловидано державнимнотаріусом Решетилівськоїдержавної нотаріальної контори Кириченко Т.М., ОСОБА_5 також є власником земельної ділянки площею 3,9101 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0042, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 26).

Рішенням тридцять четвертої сесії восьмого скликання Решетилівської міської ради Полтавської області від 22 червня 2023 року № 1459-34-VIII, зокрема було надано ФГ «PBK» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,90га зметою передачів орендудля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва натериторії Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:004:0047 (а. с. 27).

31 серпня 2023 року ФГ «PBK» звернулось до Решетилівської міської ради Полтавської області з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподіленої (не витребуваної) земельної частки (пай), площею 3,9000 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066, розташованої в адміністративних межах Решетилівської міської ради, та передачі її у користування па умовах оренди, терміном на десять років з розміром орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та долучило додатки до клопотання: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.08.2023 року; витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 04.09.2023 року (а. с. а. с. 28, 29, 30).

Рішенням тридцятьсьомої сесіївосьмого скликанняРешетилівської міської радиПолтавської областівід 29 вересня 2023року №1570-37-VIIIбуло затверджено ФГ «PBK» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)з кадастровимномером 5324281900:00:004:0066для веденнятоварного сільськогосподарського виробництва зарахунок невитребуваноїземельної частки(паю),загальною площею3,9000га,яка розташованана територіїРешетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, розробленої па підставі рішення Решетилівської міської ради Полтавської області восьмого скликання від 22 червня 2023року №1459-34-VIIIз метоюпередачі укористування наумовах оренди.Вирішено передатиФГ «PBK»в тимчасове користування (оренду), для використання за цільовим призначенням на строк, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, але не більше ніж на 10 (десять) років, земельну ділянку з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066, загальною площею 3,9000 га (а. с. 31).

12 жовтня 2023 року між Решетилівською міською радою Полтавської області та фермерським господарством «PBK» було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066. Відповідно до пункту 8 цього договору договір укладено на строк 10 (десять) років, який обчислюються від дати укладення цього договору, але не більше ніж до дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку (а. с. 33 - 35).

3 листа виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 02 травня 2024 року на адвокатський запит адвокату Беркуті В.Л. вбачається, що надати належним чином засвідчену копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 5324281900:003004:0066, на підставі якої було прийняте рішення Решетилівською міською радою Полтавської області від 29 вересня 2023 року про затвердження ФГ «РВК» технічної документації із землеустрою немає можливості, оскільки після прийняття рішення від 29 вересня 2023 року №1570-37-VIII «Про затвердження ФГ «PBK» технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) невитребуваних земельних часток (паїв) та передачу ix в оренду» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066 повернуто замовнику документації (а .с. 32).

Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради розглянуто адвокатський запит адвоката Беркути В.Л. від 21 березня 2024 року та за результатами розгляду повідомлено, що відповідно до списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району, що є в складі технічної документації по розробці проекту розташування земельних часток (паїв) в межах реформованого KCП «Перше Травня» та виготовлення державних актів на право власності на землю на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, гр. ОСОБА_3 зазначений під номером 331. Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 5324281900:00:004:0066 площею 3,9000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відсутня інформація про суб`єктів права власності на земельну ділянку відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, що має гр. ОСОБА_3 , в якому зазначено, що на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Лобачівської сільської Ради народних депутатів від 26 грудня 2000 року йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 3,91 га. Відповідно до інформації архівного відділу Полтавської районної військової адміністрації у протоколі чотирнадцятої сесії двадцять третього скликання Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 26 грудня 2000 року немає рішення про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки 3,91 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лобачівської сільської ради (а. с. 37- 38)

Відповідно до копії рішення Лобачівської сільської ради (чотирнадцята сесія двадцять третього скликання) від 26 грудня 2000 року «Про закріплення права користування землею новостворених сільськогосподарських підприємств», сільська рада вирішила, зокрема погодитися з проектом передачі земель колективної власності в приватну бувшим членам KCП «Перше травня», передати в приватну власність 1538 га. Видати державні акти на приватну власність 383 власникам сертифікатів (а. с. 82).

3листа Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті від26.03.2024№ 29-16-0.222-1445/2-24 на адвокатський запит адвокату Беркуті В.Л. установлено, що за інформацією Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, надають копію викопіювання місця знаходження земельної ділянки за №331, відповідно до Технічної документації по розробці проекту розташування земельних часток (паїв) в межах реформованого KCП «Перше Травня» та виготовлення державних актів на право власності на землю на території Лобачівськоїсільської радиРешетилівського району Полтавськоїобласті, Додатку 1до рішення 14 сесії 23 скликання Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області - зазначений ОСОБА_3 . На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення про Відділ законів України, у Відділі не має можливості підтвердити / спростувати належність/неналежність відповідності земельноїділянки з кадастровим номером5324281900:00:004:0066 місцю розташуванняземельної ділянки,яка підлягалавиділенню внатурі (намісцевості)гp. ОСОБА_3 (а. с. а. с. 40, 41)

Виконавчим комітетомРешетилівської міськоїради Полтавськоїобласті наадвокатський запитвід 10 квітня 2024 року повідомлено, що згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 5324281900:00:004:0066, площею 3,9000 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відсутня інформація про суб`єктівправа власностіна земельну ділянку (а. с. 43).

Відповідно долиста Державноїслужби Україниз питаньгеодезії,картографії такадастру від05.04.2024№29-28-0,212-4127/2-24на адвокатськийзапит від02.04.2024,за данимиДержавного земельногокадастру земельну ділянку з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066зареєстровано уДержавному земельномукадастрі напідставі технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості),яка розроблена ФОП ОСОБА_4 (а. с. 46).

Як установлено із копії державного акту на право постійного користування земельної ділянки серії ЯЯ №221686 від 05.04.2005, Служба автомобільних доріг у Полтавській області є постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:018:0001, площею 34,8978, яка розташована на території Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, у межах згідно з планом. У Плані меж земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:018:0001 зазначено: «Від Р до С землі ОСОБА_3 » (а. с. 142).

Відповідно до акту встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5324281900:00:018:0001, одним із суміжних користувачів зазначений ОСОБА_3 (а. с. 143 144).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку

Проаналізувавши наявні у справи докази, зокрема плани зовнішніх меж земельних ділянок, які містяться на Державному акті на право приватної власності на землю, викопіювання з кадастрової карти (плану), кадастровий план земельної ділянки, графічні матеріали та інші, суд погоджується з твердженням позивача про те, що земельна ділянка, яка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV - ПЛ № 046873, виданого 09.10.2001 ОСОБА_3 на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Лобачівської сільської ради народних депутатів від 26 грудня 2000 року та земельна ділянка з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066, є однією і тією ж земельною ділянкою. Даної обставини сторона відповідачів не заперечувала та не спростовувала.

Згідно з частиною другоюстатті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина першастатті 328 ЦК України).

Статтею 328 ЦК Українипередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини першоїстатті 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною першоюстатті 153 ЗК Українивласник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно достатті 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання прав.

Як установлено з відзиву на позов відповідач Решетилівська міська рада заперечує твердження позивача про набуття права приватної власності на земельну ділянку площею 3, 91 га в результаті виділення земельної частки (паю) в натурі, вважаючи його недоведеним та зазначає, що позивачу рішенням Лобачівської сільської ради передано земельну ділянку без встановлення меж в натурі. Тобто, для отримання ОСОБА_3 такої земельної ділянки у приватну власність та державної реєстрації земельної ділянки необхідним є виготовлення та затвердження відповідної технічної документації. При цьому відповідач посилається на положення Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)».

Суд не може погодитися з таким твердженням з огляду на таке.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина першастатті 122 ЗК України).

Відповідно частин першої - п`ятоїстатті 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Водночас, пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр»передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Оскільки земельна ділянка, площею 3,91 га яка розташована на території Лобачівської сільської ради була передана ОСОБА_3 у приватну власність ще на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Лобачівської сільської ради народних депутатів від 26 грудня 2000 року, а державний акт серії IV - ПЛ № 046873 був виданий 09 жовтня 2001 року, то виходячи з положень пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр», вказана земельна ділянка вважається сформованою безприсвоєння їй кадастрового номера.

У свою чергу нездійснення позивачем реєстрації свого права власності на спірну земельну ділянку, право власності на яку підтверджується державним актом про право власності на землю, не дають органу місцевого самоврядування права розпоряджатися таким майном.

Окрім того слід зазначити, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 303/6974/16-ц зазначено, що відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Як зазначив Верховний Суд, зокрема у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 640/10719/17, право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях335та376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина першастатті 328 цього Кодексу).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №607/6274/19 вказано, що суб`єктом вимог про визнання права власності може бути будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі

Відповідно достатті 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вже зазначалося вище, право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку підтверджено державним актами на право власності на землю, який виданий на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Лобачівської сільської ради народних депутатів від 26 грудня 2000 року, тобто до вирішення питання про передачу її в оренду відповідачу ФГ «PBK».

Частина четвертастатті 10 ЦПК Україниі стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладає на суд обов`язок при розгляді справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 січня 2019 року у справі «Віра Довженко проти України»Суд нагадав, що «стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три чіткі норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, носить загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає, що Договірні держави мають право, interalia, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів.Однак ці норми не є непов`язаними за своєю суттю. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном і тому повинні тлумачитися у контексті загального принципу, закріпленого першою нормою (див., наприклад, рішення у справі «Скордіно проти Італії № 1» [ВП] (Scordino v. Italy (no. 1) [GC], заява № 36813/97, пункт 78, ЄСПЛ 2006-V).

На думку Суду, надання районною адміністрацією землі заявниці в оренду компанії «Б.» не становило «позбавлення власності» у розумінні другого речення першого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Дійсно, заявниця залишалась законним власником ділянки, оскільки її право власності не скасовувалося, а з матеріалів вбачається, що районна адміністрація не мала наміру вилучати її. Крім того, оскаржуване втручання у майнові права заявниці насправді зводилося до обмеження права користування та отримання доходу, і тривало не більше одного року.

Суд повторив, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном було законним. У зв`язку з цим Суд нагадує, що для того, щоб втручання було законним, воно, перш за все, повинно мати правові підстави у національному законодавстві (див. рішення у справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та № 37943/06, пункт 51, від 14 жовтня 2010 року, «Компанія «Юнспед Пакет Сервісі СаН Ве Тік. А. Ш. проти Болгарії» (), заява № 3503/08, пункт 37, від 13 жовтня 2015 року, та « Крістіана Лтд. проти Литви» (Kristiana Ltd v. Lithuania), заява № 36184/13, пункти 102 та 103, від 06 лютого 2018 року)».

Як було установлено Решетилівська міська рада Полтавської області передала в оренду належну ОСОБА_3 земельну ділянку без його відома та дозволу.

Частиною четвертоюстатті 124 ЗК Українипередбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другоїстатті 792 ЦК Українимайнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства -ЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (статті 3, 4 ЗУ «Про оренду землі»).

Відповідно до пунктів а) та в) частини 1статті 12 ЗК України до повноважень сільських,селищних,міських радта їхвиконавчих органіву галузіземельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом установлено, що належна позивачу ОСОБА_3 земельна ділянка становила «власність» позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки він має державний акт на право власності на землю.

З оглядуна викладене,ураховуючи,що намомент укладеннядоговору орендиземлі (12жовтня 2023року)між Решетилівськоюміською радоюПолтавської областіта фермерськимгосподарством «PBK»орендодавцем недотримано вимогистатей19Конституції України,пунктів а,в частини1статті17ЗК України,оскільки орендодавецьрозпорядився неналежноюйому земельноюділянкою,право власностіна якудоведено позивачемналежним чином,слід визнатинедійсним договіроренди земельноїділянки землівід 12жовтня 2023року,укладений міжРешетилівською міською радою Полтавської області та фермерським господарством «PBK» щодо земельної ділянки, площею 3,9 га з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066.

Щодо вимоги позовної заяви про скасування державної реєстрації спірного договору оренди землі та припинення права оренди суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 27 ЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З оглядуна викладенунорму,суд доходитьвисновку пронеобхідність скасуваннярішення продержавну реєстраціїправа орендиземельної ділянкиз кадастровим номером 5324281900:00:004:0066 фермерського господарства «PBK», індексний номер 69883827 від 24.10.2023, прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції від 24.05.2024 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3633,00 грн (а. с. 1).

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі із відповідачів Решетилівської міської ради Полтавської області та Фермерського господарства «РВК» у відповідності дост. 141 ЦПК Українипідлягають стягненню судові витрати в розмірі 3633,00 грн, по 1816,50 грн з кожного відповідача.

Щодо судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу позивача слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2ст.137ЦПК України,за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4статті 137ЦПК Українипередбачено,що розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження обставин понесення витрат на правничу допомогу позивачем було долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правової допомоги від 21 березня 2024 року, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 25 травня 2024 року, акт приймання передачі надання правової допомоги від 03 вересня 2024 року, копія квитанції № б/н від 19.08.2024 про сплату ОСОБА_3 адвокату Беркуті В.Л. гонорару в розмірі 15000,00 грн (а. с. а. с. 168 - 179).

Так, відповідно до підпункту 1.1. договору про надання правової допомоги від 21 березня 2024 року, укладеному між адвокатом Беркутою В.Л. та ОСОБА_3 (далі - Договір), адвокат бере на себе зобов`язання надати необхідну правову допомогу клієнту щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 3,9 га, кадастровий номер 5324281900:00:004:0066 та припинення права оренди ФГ «РВК». Адвокат надає правову допомогу у вигляді:

надання клієнту інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництва інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також і інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами;

інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Підпунктом 4.2. п. 4 Договору визначено, що гонорар складається з суми вартості наданої правової допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору.

Згідно п.1додатку №1 додоговору пронадання правовоїдопомоги від25травня 2024року сторонипогодили виплатуфіксованої сумигонорару занадання адвокатомправової допомогивказаної уДоговорі урозмірі 15000гривень 00копійок усуді першоїінстанції щодовизнання прававласності наземельну ділянкуплощею 3,9га зкадастровим номером5324281900:00:004:0066;визнання недійснимдоговір орендиземельної ділянкиземлі від12жовтня 2023року,укладений міжРешетилівською міською радою Полтавської області та фермерським господарством «PBK» щодо земельної ділянки, площею 3,9 га з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066; скасування державної реєстрації права, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав (право оренди земельної ділянки) фермерським господарством «PBK» (а. с. 174).

Отже розмір винагороди та порядок її сплати за надання правової допомоги визначений у Договорі та додатковій угоді у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг тавитраченого адвокатом часу.

У акті приймання передачі наданої правової допомоги від 03.09.2024 сторонами було зазначено вид робіт, виконаних на підставі договору про наданої правової допомоги (зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи; правовий аналіз наданих клієнтом документів, адвокатський запит до Решетилівської міської ради Полтавської області від 21.03.2024 та від 10.04.2024; адвокатський запит до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; підготовка позовної заяви; правовий аналіз відзиву на позовну заяву та пояснень і доданих до них документів; клопотання про витребування доказів; участь у судовому засіданні в підготовчому провадженні та по суті справи), та сума 15000,00 грн (а. с. 175).

Відповідно до квитанції від 19.08.2024, ОСОБА_3 було сплачено адвокату Беркуті В.Л. гонорар у розмірі 15000,00 грн на підставі договору про надання правової допомоги від 21.03.2024 (а. с. 176).

До початку судового засідання від представниці відповідача Решетилівської міської ради Богачик Н.І. до суду надійшло заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, у яких вона зазначила, що позивач у поданій позовній заяві від 28.05.2024 всупереч вимогам ч. 1 ст. 134 ЦПК України та п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України взагалі не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а лише повідомив про те, що докази розмірів судових витрат, які буде сплачено позивачем буде подано у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Проте згідно доданих позивачем копії договору про надання правової допомоги від 21.03.2024 та додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 25.05.2024, на дату подання позовної заяви ОСОБА_3 розмір понесених судових витрат, що складаються із сплати судового збору та фіксованої суми гонорару адвоката був відомий. Зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.12.2021 по справі №922/676/21 суд зазначив, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того відповідач вважає, що визначений адвокатом та позивачем фіксований розмір гонорару у розмірі 15000,00 гривень є неспівмірним із складністю даної справи та виконаними адвокатом роботами. Крім того звертала увагу, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України позивач зазначив, що сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі. який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником часу. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просила зменшити загальний розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між відповідачами, до 7000,00 грн, що дорівнює 3500,00 грн з кожного відповідача (а. с. 183 184).

Даючи оцінку запереченням сторони відповідача щодо неподання попереднього розрахунку (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 ЦПК України разом зпершою заявоюпо сутіспору кожнасторона подаєдо судупопередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які вонапонесла іякі очікуєпонести взв`язку ізрозглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 8статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатіву справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат Про це зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Водночас аналіз частини другоїстатті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини другоїстатті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині другійстатті 134 ЦПК України, містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.

Ураховуючи, що стороною позивача було підтверджено належними доказами понесені судові витрати на професійну правничу допомогу та враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, вказані витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Щодо доводів представниці відповідача Решетилівської міської ради про неспівмірність витрат у розмірі 15000,00 гривень із складністю даної справи та виконаними адвокатом роботами суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

За статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 372/2962/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, оцінюючи пропорційність та співмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатами робіт відповідно до акту приймання передачі наданої правової допомоги від 03.09.2024, взявши до уваги значний рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених таподаних до суду адвокатами документів, їх значення для спору, враховуючи кількість поданих адвокатом запитів та участь адвоката у підготовчому та судовому засіданні, те, що відповідачі є юридичними особами та вказані судові витрати не становитимуть для них надмірний тягар, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ принципи та виходячи із засад розумності та справедливості вважає, що заявлені позивачем суми є співмірними зі складністю даної справи, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того суд звертає увагу на те, що сторона відповідача Решетилівської міської ради, стверджуючи про неспівмірність судових витрат позивача із складністю даної справи та виконаними адвокатом роботами, не зазначила, в чому саме полягає вказана неспівмірність, оскільки для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, обґрунтованих підстав для зменшення судових витрат стороною відповідача наведено не було, суд доходить висновку, що з відповідачів Решетилівської міськоїради Полтавськоїобласті таФермерського господарства«РВК»підлягають стягненню судові витрати на користь позивача ОСОБА_3 , понесені ним у зв`язку з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн, по 7500,00 грн з кожного відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-80, 81, 83, 84, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до Решетилівської міської ради Полтавської області та Фермерського господарства «РВК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області, про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,9 га з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області (правонаступника Лобачівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області).

Визнати недійснимдоговір орендиземлі від12жовтня 2023року,укладений міжРешетилівською міською радою Полтавської області та фермерським господарством «PBK» щодо земельної ділянки, площею 3,9 га з кадастровим номером 5324281900:00:004:0066.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки фермерським господарства «РВК» площею 3,9га зкадастровим номером5324281900:00:004:0066, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Решетилівської міськоїради Полтавськогорайону Полтавськоїобласті (правонаступникаЛобачівської сільськоїради Решетилівськогорайону Полтавськоїобласті),що виниклона підставідоговору орендиземлівід12жовтня 2023року.

Стягнути з Решетилівської міськоїради Полтавськоїобласті таФермерського господарства«РВК»на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 18633 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні 00 копійок, які складаються із судового збору у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 00 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, по 9316 (дев`ять тисяч триста шістнадцять) гривень 50 копійок з кожного відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Решетилівська міська рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 21044065.

Відповідач Фермерське господарство «РВК», місцезнаходження: вул. Молодіжна, буд. 1а, с. Тури Полтавського району Полтавської області, 38443, код ЄДРПОУ 43727154.

Повне рішення складено 13 вересня 2024 року.

Суддя Ю.В. Зіненко