Постанова

від 12.09.2024 по справі 920/7/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2024 р. Справа№ 920/7/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Палія В.В.

Сибіги О.М.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Малого приватного підприємства "Рай" та Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024

(повне рішення складено 13.05.2024)

у справі № 920/7/24 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Сумської міської ради

до Малого приватного підприємства "Рай"

про стягнення 119 650 грн 56 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 Сумська міська рада звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Малого приватного підприємства "Рай" про стягнення 119 650,56 грн.

Позов мотивовано тим, що за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 відповідач безоплатно та безпідставно користувався земельною ділянкою площею 0,1301 га, кадастровий номер 5910136300:06:002:0004 за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, буд. 38, тому позивач просить стягнути з відповідача нараховану спірну суму, як безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/7/24 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 59 967,03 грн безпідставно збережених коштів. В решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що за період січень, лютий 2022 року, січень-листопад 2023 року відповідач безоплатно за користувався земельною ділянкою площею 0,1301 га, кадастровий номер 5910136300:06:002:0004 за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, буд. 38, яка відноситься до комунальної власності, внаслідок чого у нього виник обов`язок щодо сплати Сумській міській раді безпідставно збережених коштів за користування цією земельною ділянкою за вказаний період на загальну сумі 59 967,03 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції відмовлено у стягненні з відповідача 59 683,53 грн безпідставно збережених коштів нарахованих за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у зв`язку з тим, що за цей період було звільнено від сплати за землю на територіях активних бойових дій, зокрема до цього переліку була включена і Сумська міська територіальна громада.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач - Мале приватне підприємство "Рай" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив повністю скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у даній справі та ухвалити нове, яким вимоги позивача залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, як зазначає відповідач, позивачем на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки за 2022 рік не надано жодних документів щодо оцінки, для підтвердження безпідставно збережених коштів, що свідчить про неправомірність нарахування цих коштів.

Крім того, у своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при вирішення даного спору не врахував того, що не має доказів підтвердження звернення до відповідача з проханням укласти договір оренди та не має доказів відмови відповідача від підписання відповідного договору оренди земельної ділянки.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, позивач - Сумська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати п. 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/7/24 про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 59 683,53 грн та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 1212 -1214 ЦК України, ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України, підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 236 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024, матеріали апеляційної скарги Малого приватного підприємства "Рай" у судовій справі № 920/7/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Протокол передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 05.06.2024, апеляційна скарга Сумської міської ради від 29.05.2024 № 176/24юр на рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/7/24 передана раніше визначеному автоматизованою системою складу суду у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали господарської справи № 920/7/24.

20.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/7/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 920/7/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Рай" та Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024, об`єднано в одне апеляційне провадження та призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позиції учасників справи

У відзиві відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Позивач не скористався своїм правом та не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Порядок розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиву відповідача на апеляційну скаргу позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником нерухомого майна (будівлі складу з магазином загальною площею 896,4 кв.м.), розташованого за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, (колишня Черепіна) буд. 38, право власності Малого приватного підприємства "Рай" на нерухоме майно зареєстроване в реєстрі 19.04.2018 на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2018.

Судом встановлено, що зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:06:002:0004 площею 0,1301 га, при цьому ця земельна ділянка є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер (дата державної реєстрації земельної ділянки 01.08.2008), форма власності комунальна, категорія земель Землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується з витягу з Державного земельного кадастру НВ-0002049952023 від 02.10.2023.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, до набуття відповідачем права власності на вказану будівлю складу з магазином, власником нерухомого майна було ПАТ «Укрсоцбанк» (право власності зареєстроване 28.02.2014, припинене 19.04.2018), а до 28.02.2014 власником цього ж нерухомого майна було ТОВ «Колумб» (право власності зареєстроване 08.10.2007).

25.06.2008 між Сумською міською радою та ТОВ «Колумб» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:06:002:0004 зі строком дії до 28.08.2013, за умовами якого цей договір припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку його дії (п. 5.3.).

Разом з тим, як встановлено судом, докази продовження строку дії цього договору, як і докази існування договору оренди земельної ділянки між Сумською міською радою та ПАТ «Укрсоцбанк» матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди земельної ділянки де знаходиться зазначене майно між Малим приватним підприємством "Рай" та Сумською міською радою не укладався, і зворотного належними доказами не доведено.

Так, господарським судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Рай" не є власником або постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки, отже і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, що ним і не заперечується.

При цьому, господарським судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, (колишня Черепіна) буд. 38, площею 0,1301 га, кадастровий номер 5910136300:06:002:0004, на якій розташоване нерухоме майно відповідача, є відноситься до комунальної власності та до категорії земель -Землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Сумська міська рада здійснюючи розрахунок орендної плати через не оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, який недоотримав місцевий бюджет за період з 01.01.2022 до 30.11.2023, враховував нормативно-грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 2659 986,44 грн за 2023 рік згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 01.08.2023; у розмірі 2 313 031,69 грн за 2022 рік, що розрахована з розміру нормативної грошової оцінки за 2023 рік із застосуванням коефіцієнту індексації 1,15 (зменшення на зазначений коефіцієнт індексації) з урахуванням листа Держгеокадастру від 12.01.2023 № 6-28-0.222-323/2-23 Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік.

При цьому враховано, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з яким нормативна грошова оцінка становить 2 659 986,44 грн сформований станом на 01.08.2023, до нормативної грошової оцінки включений коефіцієнт індексації за 2022 рік (1,15), тому позивачем перераховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022 рік шляхом вирахування коефіцієнта індексації за 2022 рік (1,15), що суд вважає правомірним, з урахуванням інформації викладеної у листі Держгеокадастру від 12.01.2023 р. № 6-28-0.222-323/2-23.

Розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначений позивачем відповідно до рішень Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР, від 14.07.2022 № 3025-МР (03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі: у 2022 році 4%, у 2023 році 2%).

З огляду на зазначене, позивачем визначено, що розмір недоотриманих коштів внаслідок користування відповідачем зазначеною земельною ділянкою без договору оренди становить 119 650,56 грн.

Судом встановлено, що за 2020-2023 роки Мале приватне підприємство "Рай" не сплачувало за вказану земельну ділянку земельного податку чи орендної плати, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Сумській області від 21.08.2023 № 5171/5/18-28-04-08-06 та зворотного належними та допустимими доказами не доведено.

Враховуючи наведене, місцевим господарським судом встановлено, що відповідач - Мале приватне підприємство "Рай" є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут (колишня Черепіна), буд. 38, це підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який за спірний період користувався зазначеною земельною ділянкою без укладення договору оренди та за відсутності державної реєстрації права оренди, зворотного належним чином відповідачем не доведено.

Відповідно до п. 69.14 Перехідних положень Податкового кодексу України (пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.14 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023) за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до повідомлення Державної податкової служби України, оприлюдненого на офіційному сайті 18.05.2023, 6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі Закон № 3050).

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 2831.2 ст. 2831, п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п. п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 постанова № 1364 вважається такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

Таким чином, перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі наказ № 309), застосовується при справлянні плати за землю на відповідних територіях.

Згідно з п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону № 3050) власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією:

Фізичні особи:

2022 рік з 1 січня до 31 грудня; 2023 рік з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території;

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці:

2022 рік з 1 березня до 31 грудня; 2023 рік з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Для цілей справляння плати за землю відповідно до п. п. 69.14 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).

Відповідно до частини другої розділу першого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який визначає території активних бойових дій, у редакції від 17.02.2023 до відповідного переліку включена Сумська міська територіальна громада (дати початку та завершення бойових дії 24.02.2022 03.04.2022). Місто Суми є центром Сумської міської територіальної громади. Факт ведення з 24.02.2022 на території міста Суми бойових дій є загальновідомим.

З огляду на вище наведене, судом першої інстанції встановлено, що за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 орендарі земельних ділянок на території Сумської міської територіальної громади були звільнені від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, при цьому судом зазначено, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача - та Сумської міської ради до відповідача - Малого приватного підприємства "Рай" про стягнення 119 650,56 грн безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 -1214 ЦК України, у зв`язку з тим, що відповідач користувався даною земельною ділянкою без договору оренди за період з 01.01.2022 до 30.11.2023, а тому повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які міг отримала Сумська міська рада від оренди земельної ділянки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За ст. 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Поряд з цим відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, з урахуванням наведеного, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Разом з тим, главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене та те, що за період січень, лютий 2022 року, січень-листопад 2023 року Мале приватне підприємство "Рай" використовувало спірну земельну ділянку за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут (колишня Черепіна), буд. 38, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та власником - Сумської міської ради, то Сумська міська рада, як власник спірної земельної ділянки мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання цієї земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 59 967,03 грн безпідставно збережених коштів орендної плати, на підставі ст. 1212 ЦК України, з розрахунку період - за січень, лютий 2022 року (92521, 27 грн (орендна плата за 2022 рік)/12х2=15420 грн. 21 коп.), період -січень-листопад 2023 року (44 546 грн. 82 коп. в межах заявленої до стягнення суми).

Разом з тим, місцевий господарський суд обґрунтовано відмов у задоволені решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 59 683,53 грн безпідставно збережених коштів за період з 01.03.2022 до 31.12.2022, оскільки за цей період орендарі земельних ділянок на території Сумської міської територіальної громади були звільнені від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, враховуючи наведене вище норми законодавства, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

З огляду викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Доводи позивача та відповідача, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційні скарги Малого приватного підприємства "Рай" та Сумської міської ради задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на скаржників.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Малого приватного підприємства "Рай" та Сумської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі № 920/7/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 920/7/24 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді В.В. Палій

О.М. Сибіга