Постанова

від 10.09.2024 по справі 903/125/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 вересня 2024 року Справа № 903/125/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011"

на рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024

(ухвалене о 16:38 год. у м. Луцьку, повний текст складено 07.03.2024)

у справі № 903/125/23 (суддя Слободян О.Г.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ

за участю представників:

від позивача - Карпук А.С.;

від відповідача - ОСОБА_3 ;

від третьої особи - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Явір 2011" від 07.04.2021, оформленого протоколом № 21 в частині пунктів 7-8 "Про визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" та "Про внесок на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" в період з 01.02.2019 по 01.04.2021".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- при призначенні загальних зборів ОСББ "Явір 2011" був порушений порядок скликання та проведення загальних зборів;

- рішення не відповідає ні законодавчим актам України, ні Статуту ОСББ "Явір 2011";

- наявність рішення загальних зборів, яким підтверджено внески, сплачені в період з 01.02.2019 по 01.04.2021, прямо суперечить судовим актам, якими рішення про встановлення внесків визнані недійсними (справи №903/899/19 та №903/324/20).

Господарський суд Волинської області рішенням від 30.05.2023 у справі №903/125/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023, відмовив в задоволенні позову.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що: для прийняття загальними зборами рішення про затвердження розрахунку витрат на утримання будинку відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" необхідно було не менш як дві третини голосів від загальної кількості усіх співвласників, а не від площі; оскільки 2/3 усіх голосів становить 236,67 осіб, рішення по спірних питаннях вважаються прийнятими більше ніж 2/3 усіх голосів співвласників, адже по 7 питанню "за" проголосувало 244 особи, по 8 питанню 246 осіб); відповідач не порушив порядок скликання та проведення загальних зборів об`єднання.

Верховний Суд постановою від 18.10.2023 у цій справі задовольнив частково касаційну скаргу ОСОБА_1 . Скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2023 у справі №903/125/23. Справу направив на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

- для визначення кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з питань, визначених у частині чотирнадцятій статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" судам необхідно застосовувати не лише норми цієї статті, а й положення статуту ОСББ;

- визначення кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з вищезазначених питань згідно з нормою частини чотирнадцятої статті 10 Закону про ОСББ та положень статуту відповідного об`єднання, необхідно здійснювати з урахуванням кількості голосів, які належать одному власнику та визначаються відповідно до частини дванадцятої статті 10 Закону про ОСББ та з урахуванням положень статуту об`єднання, яким може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах;

- суди попередніх інстанцій не врахували та не надали жодної оцінки посиланням позивача на те, що пунктом 3.6 статуту відповідача встановлено наступний порядок визначення кількості голосів: один співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від площі та кількості квартир та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Цим же пунктом статуту визначено, що загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах;

- суди попередніх інстанцій не встановили, яке саме рішення було прийнято по питанню порядку денного, а саме: визначення порядку голосування та підрахунку голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах ОСББ "Явір 2011" та проігнорували посилання, зокрема позивача (скаржника) на те, що загальними зборами ОСББ, які відбулись 07.04.2021, було встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах, ніж той, що передбачений пунктом 3.6 статуту;

- суди не надали жодної оцінки пункту №2 рішення загальних зборів та не з`ясували чи узгоджується прийняття такого рішення із положеннями статуту, зокрема пункту 3.6 та іншими пунктами;

- суди не дослідили положення статуту відповідача, а лише взяли до уваги преюдиційність встановлених у справі №903/552/20 обставин стосовно того, що відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п.3.7 статуту відповідача для прийняття спірного рішення необхідно було не менш як дві третини голосів від загальної кількості усіх співвласників, а не від площі;

- суди не встановлювали об`єктивності та достовірності інших аргументів сторін, зокрема позивача (скаржника) щодо порядку визначення кількості голосів, які належать кожному співвласнику на загальний зборах, та визначення з урахуванням цього (кількості голосів кожного співвласника) кількості голосів, необхідних для прийняття рішень з питань, визначених у частині чотирнадцятій статті 10 Закону про ОСББ, зокрема шляхом дослідження та врахування положень статуту відповідача, що є необхідним відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20.

Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам сторін, зокрема щодо порядку визначення кількості голосів, які належать кожному співвласнику на загальний зборах, та визначення з урахуванням цього (кількості голосів кожного співвласника) кількості голосів, необхідних для прийняття оспорюваних рішень загальних зборів ОСББ, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи за заявленими позивачем вимогами.

За результатом нового розгляду, Господарський суду Волинської області рішенням від 28.02.2024 у справі № 903/125/23 позов задовольнив. Визнав недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" від 07.04.2021, оформленого протоколом № 21, в частині пунктів 7-8 порядку денного зборів: "Про визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" та "Про внесок на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" в період з 01.02.2019 по 01.04.2021". Стягнув з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" на користь ОСОБА_1 12 078 грн витрат по сплаті судового збору, а також 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що:

- під час скликання загальних зборів був порушений порядок скликання загальних зборів, зокрема, позивач не був повідомлений належним чином про час і місце проведення загальних зборів ОСББ;

- при проведенні 27.04.2021 загальних зборів ОСББ під час голосування по питаннях 7-8 порядку денного зборів було змінено не тільки порядок визначення кількості голосів співвласників, а також і підрахунок голосів, що є порушенням п.3.7 Статуту ОСББ та вимог ч.14 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ";

- наявні у справі докази, зокрема, результати письмового опитування, листки письмового опитування співвласника, не відповідають вимогам закону та не дають однозначної можливості встановити осіб, які приймали участь в загальних зборах, а відтак і дійсне волевиявлення співвласників при проведенні спірних загальних зборів;

- наявність рішення загальних зборів, яким підтверджено внески сплачені в період з 01.02.2019 року по 01.04.2021 року суперечить судовим актам, якими рішення про встановлення таких внесків визнані недійсними.

Також, суд за результатом нового розгляду, здійснив розподіл судових витрат позивача.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. 385 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. ст. 1, 4, 6, 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 у справі № 903/125/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Судом безпідставно не прийнято до уваги, що зі змісту протоколу зборів від 07.04.2021 №21 вбачається, що за рішення по питанню 7, на підставі листів-голосування проголосували "за" - 244 осіб (площа 3 406,6 кв. м.) 72,78 % голосів, "проти" - 19 осіб (площа 181,01 кв. м.) 3,87 % голосів. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 355 осіб (2/3 становить 237 осіб) взяли участь 263 особи та за дане рішення проголосували "за" - 244 осіб, "проти"- 19 осіб. А по питанню 8, на підставі листів-голосування проголосували "за" - 246 осіб (площа 3 421,51 кв. м.) 73,11 % голосів, "проти" - 17 осіб (площа 166,11 м2) 3,55 % голосів.

Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги ту обставину, що позивач був належним чином був повідомлений 23.03.2021 про проведення загальних зборів 07.04.2021, що підтверджується реєстром отримання співвласниками повідомлення про проведення загальних зборів. Така обставина в подальшому не заперечувалася позивачем, про що останній зазначив у відповіді на відзив.

Доводи позивача, з якими погодився суд в оскаржуваному рішенні, про те, що листки опитування не містять вказівку на документ, що підтверджує право власності, у цьому випадку є помилковими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.10.2020 в справі №916/2556/19 дійшов висновку про те, що заперечувати справжність підписів у листках письмового опитування повинні особи, яким підписи (нібито) належать.

Зважаючи нате, що у матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази того, що зазначені позивачем особи, (співвласники квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ) не підписували листки опитування, в цій частині також доводи скаржника слід відхили, бо базуються тільки на припущеннях позивача.

Суд не врахував позицію відповідача та надані письмові докази, що підрахунок голосів співвласників проводився не лише виходячи з кількості осіб, які приймали участь в голосуванні а також у відповідності кількості голосів, пропорційної до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідачем, в письмових поясненнях від 30.05.2023 було представлено зведену таблицю відомостей, у відповідності до якої різниця в площі зазначеної в листках письмового опитування та інформаційної довідки становить 107,39 кв.м. (з врахуванням додатково наданих документів щодо права власності та посиланням на ту обставину, що інформаційна довідка не містить всіх відомостей щодо існуючого права власності) та проведено відповідне коригування кількості голосів виходячи зі зміненого порядку підрахунку голосів. Навіть за таких умов, рішення по 7-му та 8-му питанню вважається прийнятим.

Витрати позивача пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції, визначеної як фіксований гонорар не підлягають задоволенню в розмірі 7 000 грн, оскільки:

- необхідність проведення додаткових консультацій з замовником є недоцільною на стадії підготовки касаційної скарги так як позиція позивача залишилась незмінною;

- щодо аналізу судової практики Верховного Суду при розгляді подібних спорів, то в касаційній скарзі позивач посилається на практику Верховного Суду, на яку посилався під час підготовки апеляційної скарги, а касаційна скарга в більшості дублює мотиви викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції;

- направлення касаційної скарги сторонам та суду не відноситься до витрат на правову допомогу;

- щодо участі в судових засіданнях 13.10.2023 та 18.10.2023, то зазначена кількість витраченого часу 2 години є явно завищеною, так як тривалість зазначених судових засідань становила менше 30 хвилин.

Тому, відповідач вважає оскаржене рішення суду першої інстанції ухваленим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Позивач у відзиві вважає оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною та такою що не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Як вбачається із реєстрів отримання співвласниками повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ "Явір 2011", що відбудуться 07.04.2021, такі реєстри містять лише інформацію про дату проведення зборів , проект порядку денного, дату отримання повідомлення, підписи та ПІБ осіб, що підписали реєстр. За відсутності інформації про місце і час проведення Зборів, реєстри отримання співвласниками повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ не можуть вважатися належними повідомленнями про проведення зборів ОСББ. Відтак місцевий суд правомірно оцінив вказані реєстри як неналежний доказ повідомлення співвласників.

Загальними зборами ОСББ "Явір 2011", які відбулись 07.04.2021 за порядком денним, (пункт 2) було встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах, ніж той, що передбачений пунктом 3.6 Статуту, а саме, на зборах було прийнято рішення визначити порядок підрахунку голосів з розрахунку, що кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх кварти та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (питання порядку денного №2).

Судом встановлено, що при проведенні 07.04.2021 загальних зборів ОСББ під час голосування по питаннях 7-8 порядку денного зборів було змінено не тільки порядок визначення кількості голосів співвласників, а також і підрахунок голосів, що є порушенням п.3.7 Статуту ОСББ та вимог ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

При голосуванні на загальних зборах брали участь особи, які не є власниками приміщень, або які не платять внески на утримання будинку, або голосували представники без належного підтвердження повноважень.

В цьому випадку наявність рішення загальних зборів, яким підтверджено внески сплачені в період з 01.02.2019 по 01.04.2021 суперечить судовим актам, якими рішення про встановлення таких внесків визнані недійсними.

Тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

ОСОБА_2 подав суду письмові пояснення, які за своїм змістом є ідентичними відзиву позивача.

Вважає, що встановлені місцевим господарським судом порушення скликання, проведення та оформлення результатів спірних загальних зборів не є незначними процедурними помилками в організації та проведенні зборів, а натомість є грубими порушеннями як Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", так і статуту відповідача.

Просить апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2024 - без змін.

В письмових поясненнях (вх. № 6468/24 від 22.07.2024) представник позивача вказує, що враховуючи документально не підтверджені площі якими проголосували "за" співвласники/представники дійсний результат голосування "за" по питанню № 7 порядку денного становить2 168,66 кв. м., що значно менше 2/3 необхідних для ухвалення рішення.

Просить звернути увагу що голоси співвласників, які по питанню №7 проголосували "проти" підтверджені згідно Інформаційної довідки пораховані вірно - 180,78 кв. м.

Продовжує, що подібні результати і за ухвалення рішення з питання № 8 порядку денного проголосували співвласники/представники яким ніби-то належить загальна площа житлових та нежитлових приміщень 3 421,51 кв. м. При цьому, голоси співвласників які по питанню № 8 порядку денного проголосували "проти" підтверджені згідно Інформаційної довідки та пораховані вірно- 165,98 кв. м. (в протоколі 166,11 кв. м.).

Також надає таблицю результатів голосування по питання 7-8 порядку денного загальних зборів ОСББ "Явір 2011" від 07.04.2021.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх. № 6678/24 від 30.07.2024) зазначає, що із застосуванням зведеної таблиці, яка додається до цих пояснень, проведено підрахунок голосів з розрахунку, що кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку:

- по питанню 7, на підставі листів-голосування з врахуванням інформаційної довідки від 06.04.2021 (та інформаційної довідки від 29.05.2023 (з врахуванням того, що сторони домовились, що загальна площа для голосування 4 680,65 кв. м., 2/3 площі становить 3 120 кв. м.), з врахуванням інформації наявної в зазначених документах та наявності відомостей про право власності, проголосували "за" - 244 осіб. (площа 3 340,4 кв. м.) 71,27 % голосів;

- по питанню 8, на підставі листів-голосування з врахуванням інформаційної довідки від 06.04.2021 та інформаційної довідки від 29.05.2023 (з врахуванням того, що сторони домовились, що загальна площа для голосування 4 680,65 кв. м., 2/3 площі становить 3 120 кв. м.) з врахуванням інформації наявної в зазначених документах та наявності відомостей про право власності, проголосували "за" - 246 осіб (площа 3 355,2 кв. м.) 71,59 % голосів.

Вважає, що навіть за таких умов, рішення по питаннях № 7 та № 8 є прийнятими.

Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Позивач в додаткових письмових поясненнях (вх. № 7345/24) також звертає увагу та те, що із відповіді ТОВ "Міський обчислювальний центр" №64/08-4 від 06.08.2024 на адвокатський запит щодо платників внеску на утримання будинку по АДРЕСА_15 вбачається, що ПП "Євродек", ПП "Євродек -М" та ОСОБА_4 не значяться як платники внеску на утримання будинку в ОСББ "Явір 2011".

Вважає, що враховувати голоси "за" ухвалення розміру внеску ПП "Євродек", ПП "Євродек -М" та ОСОБА_4 , які не є платниками внеску на утримання будинку в ОСББ "Явір 2011" безпідставно, позаяк останні не несучи витрат на утримання спільного майна, голосуючи при цьому значними площами, встановлюють такий обов`язок для інших співвласників.

Крім того, просить суд врахувати виключне значення такого доказу, як відповідь ТОВ "Міський обчислювальний центр" щодо платників внеску на утримання будинку по АДРЕСА_15 для правильного вирішення справи та приєднати до матеріалів справи належним чином засвідчену копію такого доказу.

Щодо поданого заявником доказу - відповіді ТОВ "Міський обчислювальний центр" №64/08-4 від 06.08.2024, суд апеляційної інстанції вказує, що такий доказ є новим у справі, а відтак суд враховує таке.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. В той же час, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Така обставина, як відсутність доказів на момент розгляду спору судом першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/ 17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі №922/393/18.

Апеляційний господарський суд вказує, що в цьому випадку справа вже другий раз перебуває на стадії апеляційного провадження, суд зобов`язував ухвалою від 30.07.2024 надати письмові пояснення, з посиланням на наявні у справі докази, а не шляхом подання нових доказів.

При цьому позивач не вказує неможливості подання відповідного доказу (або доказу із аналогічною за змістом інформацією) до суду першої інстанції.

Тому, суд апеляційної інстанції вказаному доказу не надає оцінки, а також вказує, що питання сплати внесків на утримання будинку не є предметом розгляду цієї справи.

Крім того, відповідачем були подані додаткові пояснення у справі (вх. № 8017/24 від 09.09.2024), які є аналогічні поданим раніше (вх. № 6678/24 від 30.07.2024).

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 03.06.2024, 30.07.2024, 10.09.2024 представник скаржника підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях. Стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального права. Зауважила, що позивач був повідомлений про проведення загальних зборів, а також, що рішення на таких зборах були прийняті за наявності кворуму. Просила рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 у справі № 903/125/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити

Представник позивача в судових засіданнях суду 03.06.2024, 30.07.2024, 10.09.2024 заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. Зауважив, що позивач не був належним чином повідомлений про місце проведення загальних зборів, а самі спірні рішення прийнятті за відсутності кворуму. Наголосив, що помилковим є врахування голосів співвласників, котрі не сплачують внесків на утримання будинку. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Третя особа в судових засіданнях суду апеляційної інстанції 03.06.2024, 30.07.2024, 10.09.2024 заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Вказав про відсутність кворуму для прийняття спірних рішень. Вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є співвласником житлового приміщення №119 загальною площею 17,3 кв. м. у будинку за адресою: АДРЕСА_15 (т. 1, а. с. 12).

У такому будинку створене ОСББ "Явір 2011", яке діє на підставі статуту, затвердженого рішенням установчих зборів співвласників від 11.02.2011.

23.03.2021 позивач отримав повідомлення від відповідача про проведення загальних зборів ОСББ "Явір 2011" 07.04.2021, що підтверджується реєстром отримання співвласниками повідомлення про проведення загальних зборів. При цьому, такий реєстр не містить інформацію про вказівку на час і місце проведення запланованих загальних зборів (т. 1, а. с. 84)

Із змісту протоколу від 07.04.2021 №21, який складено 22.04.2024, вбачається, що у зборах взяли участь особисто або через представника 27 осіб (т. 1, а. с.71-75).

Відповідно до протоколу засідання правління ОСББ "Явір" від 07.04.2021 було вирішено провести письмове опитування в термін до 15 днів з дати проведення загальних зборів з питань, що були винесені для розгляду на загальних зборах 07.04.2021 (т. 1, а. с. 176).

В протоколі від 07.04.2021 зазначено, що в письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 263 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за адресою по АДРЕСА_15 .

Згідно з протоколом від 07.04.2021 №21 чергові загальні збори ОСББ "Явір 2011" відбулись із порядком денним:

1.Обрання голови та секретаря загальних зборів;

2.Визначення порядку голосування та підрахунку голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах ОСББ "Явір 2011";

3.Затвердження та підписання нової редакції статуту ОСББ "Явір 2011";

4 Обрання зборів представників ОСББ "Явір 2011";

5.Обрання членів правління ОСББ "Явір 2011";

6.Обрання ревізора ОСББ "Явір 2011";

7.Про визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ "Явір 2011";

8.Про внесок на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" за період з 01.02.2019 по 01.04.2021.

Відповідно до протоколу зборів по спірному 7 питанню, на підставі листів письмового опитування співвласників, проголосувало "за" 244 особи, по 8 питанню "за" проголосувало 246 осіб.

Позивач, вважаючи, що відповідачем було порушено, порядок скликання та проведення загальних зборів, а також, що спірні рішення були прийняті за відсутності кворуму та всупереч судовим актам, звернувся до суду із цим позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

У відповідності до ст. 10 Закону про ОСББ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об' єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", у редакції, яка діяла на момент проведення зборів ОСББ, повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Засвідчена норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник (співвласник); таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Вказана правова позиція відображена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17.

Пунктом 3.4. Статуту ОСББ "Явір 2011" передбачено, що правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вивішує оголошення у місцях загального користування про дату, час і місце проведення зборів або вручає кожному співвласнику під розписку, або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається: з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

У матеріалах справи містяться копії реєстрів отримання співвласниками повідомлення про проведення 07.04.2021 загальних зборів ОСББ "Явір 2011".

Водночас позивач зазначає, що його як співвласника не було повідомлено належним чином про проведення загальних зборів ОСББ, а саме про час і місце проведення зборів.

Як вбачається із реєстрів отримання співвласниками повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ "Явір 2011", що відбудуться 07.04.2021, такі реєстри містять інформацію про дату проведення зборів , проект порядку денного, дату отримання повідомлення, підписи та ПІБ осіб, що підписали реєстр. В одному реєстрі міститься також підпис ОСОБА_1 , дата отримання ним повідомлення: 23.03.2021. Проте, у вказаних реєстрах відсутня інформація про час проведення зборів та місце їх проведення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.10.2020 по справі №922/2575/19 вказав, що необізнаність співвласника про конкретні дату, час, місце проведення та порядок денний зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити співвласнику будинку реалізувати його право на участь в управлінні багатоквартирним будинком шляхом участі у відповідних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу зборів тощо. Неповідомлений співвласник будинку позбавляється можливості володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений також у постанові від 25.06 2019 по справі № 922/1500/18.

Порушення порядку скликання зборів є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оскільки позбавляє співвласника реалізувати своє право на участь в управлінні об`єднанням.

В той же час, в цьому випадку, враховуючи, що позивач особисто отримував повідомлення про проведення майбутніх загальних зборів, про що власноручно розписався, маючи дійсний намір взяти участь в управлінні будинком, за відсутності у повідомленні будь-якої необхідної інформації (дата, час, місце проведення), не був позбавлений права отримати таку інформацію додатково.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 в справі № 390/34/17, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі № 337/474/14-ц).

Отже, заперечуючи проти того, що позивач був повідомлений про час і місце проведення загальних зборів, позивач діє недобросовісно, а його поведінка є суперечливою.

Також, згідно з ч. ч. 12, 13 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Отже, частина 13 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надає об`єднанню право встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж встановлений частиною дванадцятою цієї статті.

Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Велика Палата Верховного Суду у п.8.46 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначала, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №914/3112/20.

Відповідно до п. 3.5 Статуту ОСББ "Явір 2011" у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Пунктом 3.6 Статуту ОСББ "Явір 2011" передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос, незалежно від площі та кількості квартир та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості (голосів), що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення на загальних зборах приймаються шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Тобто, пунктом 3.6 Статуту ОСББ передбачено загальний порядок визначення кількості голосів (один співвласник - один голос) та загальний порядок підрахунку голосів (більше половини від загальної кількості голосів співвласників).

Також пунктом 3.6 Статуту передбачено, що загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості (голосів), що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Водночас, пунктом п.3.7 Статуту ОСББ передбачено, що рішення про визначення переліку та розмір внесків і платежів співвласників, про порядок управління та користування спільним майном, про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважаються прийнятими, якщо за відповідне рішення проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають не менше як дві третини від загальної кількості голосів співвласників.

Згідно п.3.8 Статуту ОСББ, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 3.7 цього Статуту, правлінням (ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Як убачається із матеріалів справи, що загальними зборами ОСББ "Явір 2011", які відбулись 07.04.2021 за порядком денним, (пункт 2) було встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах, ніж той, що передбачений пунктом 3.6 статуту, а саме, на зборах було прийнято рішення визначити порядок підрахунку голосів з розрахунку, що кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх кварти та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (питання порядку денного №2).

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

В цьому випадку, п.3.7 Статуту ОСББ передбачено порядок ухвалення таких рішень, а зборами ОСББ від 07.04.2021 пунктом 2 протоколу було встановлено саме інший порядок визначення кількості голосів, що належали кожному співвласнику (кожен співвласник має кількість голосів пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку).

Отже, з урахуванням визначеного 07.01.2021 зборами ОСББ іншого порядку кількості голосів, що належать кожному співвласнику ОСББ та з урахуванням п.3.7 Статут ОСББ щодо порядку підрахунку голосів, для ухвалення рішень щодо визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників, а не 50 відсотків від усіх співвласників.

Тобто, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" надано право об`єднанню встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах для прийняття конкретних рішень, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття таких рішень (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/9469/20; від 14.05.2020 у справі №926/1146/19).

Відтак, в цьому випадку необхідно керуватись нормою Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема статтею 10, за змістом якої визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Таким чином, рішення з питань визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх голосів співвласників, а не співвласників у розумінні один співвласник один голос.

Тобто, під час голосування по питаннях щодо визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ та про внесок на утримання будинку ОСББ загальними зборами може бути змінено визначення кількості голосів співвласників. Водночас зборами було змінено і порядок підрахунку голосів по питаннях, які передбачені у п.3.7 Статуту ОСББ.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що при проведенні 27.04.2021 загальних зборів ОСББ під час голосування по питаннях 7-8 порядку денного зборів: "Про визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" та "Про внесок на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" в період з 01.02.2019 по 01.04.2021" було змінено не тільки порядок визначення кількості голосів співвласників, а також і підрахунок голосів, що є порушенням п.3.7 Статуту ОСББ та вимог ч.14 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо наявності кворуму, оскільки за спірні рішення проголосувало співвласники, яким належить більше 67% площі в будинку, апеляційний господарський суд враховує таке.

На підтвердження волевиявлення співвласників під час голосування матеріали справи містять:

- листки голосування співвласників, які прийняли участь у загальних зборах (т. 1, а. с. 89-96);

- листки письмового опитування співвласників (т. 1, а. с. 177-250; т. 2, а. с. 1-202).

Крім того, на підтвердження права власності на приміщення та площі таких приміщень у будинку АДРЕСА_15 , матеріали справи містять:

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майне та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна від 06.04.2021 № 251321562 (т. 1, а. с. 98-137);

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.05.2023 № 33390227 (т. 4, а. с. 53-57).

Проаналізувавши такі докази, сформувавши відповідну таблицю, з метою встановлення чи було достатньо голосів для прийняття рішень по питаннях №№ 7,8 порядку денного, з врахування того, що для прийняття таких рішень було необхідно більш ніж дві третини голосів співвласників, голоси яких рахувалися площами (частками у площі) приміщень, котрі їм належать.

Одночасно суд зауважує, що по деяких нежитлових та житлових приміщеннях, матеріали справи не містять доказів на підтвердження площ таких приміщень (до прикладу приміщення №№ 12, 21, 25, 30, 31, 33, 41, 85, тощо).

Крім того, під час голосування по спірних питаннях брали участь інші особи, ніж власники (співвласники) відповідних приміщень, вказані у державних реєстрах (приміщення № 1, 26, 38, 50).

Також, суд бере до уваги те, що відносно приміщення № 48 відсутня інформація, як про право власності, так і по його площі, а в листку письмового опитування по цьому приміщенню міститься інформація, що воно не приватизоване.

Поруч з вказаним, суд апеляційної інстанції враховує і те, що всупереч ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та протоколу засідання правління ОСББ "Явір" від 07.04.2021 в письмову опитуванні брали участь співвласники, які голосували на самих загальних зборах (приміщення №№ 35, 36, 70, 80, 96, 113, 114, 115, 117, тощо).

Враховуючи відсутність в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майне та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна від 06.04.2021 №251321562 та інших матеріалах справи площ окремих житлових та нежитлових приміщень, суд апеляційної інстанції не міг враховувати площі таких приміщень для підтвердження наявності кворуму, під час голосування по спірних питаннях.

При цьому, на необхідності підтвердження площ, якими співвласники голосують на загальних зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, належними доказами з реєстрів вказана Верховним Судом в постанові від 13.04.2023 у справі № 924/1225/21.

Щодо загальної площі будинку, суд апеляційної інстанції вказує, що Північно-західний апеляційний господарський суд в постанові від 27.05.2020 у справі №903/899/19 встановив, що загальна площа квартир 4 680,65 кв. м.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Апеляційний господарський суд враховує, що і учасники справи не заперечують щодо загальної площі приміщень у будинку.

Таким чином, для прийняття рішень "за" по питаннях 7, 8 порядку денного необхідно було, щоб за них проголосували співвласники сумарно яким належить приміщень площею 3 123, 43 кв. м.

Однак, із проведеного судом розрахунку вбачається, що "за" по питанню 7 порядку денного проголосували співвласники приміщень, загальною площею 2 582,02 кв. м., а по питанню 8 порядку денного 2 608,99 кв. м., що становить менше двох третин від необхідної кількості голосів.

Таким чином, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність кворуму при прийнятті оскаржуваних рішень порядку денного.

Одночасно, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи представника позивача щодо неврахування голосів співвласників, які не здійснюють платежі по утриманню будинку, оскільки нездійснення таких платежів не може мати наслідком позбавлення права на участь в загальних зборах.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд висновує, що відповідачем у справі не підтверджено, що рішення по питаннях 7, 8 порядку денного загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" 07.04.2021 були прийняті за наявності необхідного кворуму, а тому такі рішення, у відповідності до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вважаються не прийнятими.

За наведеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що рішення загальних зборів ОСББ "Явір 2011" від 07.04.2021, оформлене протоколом № 21, в частині пунктів 7-8 порядку денного зборів: "Про визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" та "Про внесок на утримання будинку ОСББ "Явір 2011" в період з 01.02.2019 по 01.04.2021" підлягає визнанню недійсним.

Щодо судових витрат позивача, понесених у суді касаційної інстанції, відносно яких скаржник наводить аргументи в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вказує таке.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В заяві про ухвалення додаткового рішення, що подавалася до касаційної інстанції, представник позивача просив стягнути з відповідача 7 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. До заяви долучив договір про надання правової допомоги від 04.08.2023, укладений між адвокатом Карпуком А.С (адвокат) та Годлевським В.М. (клієнт), акт прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги (з детальним описом виконаних робіт) від 19.10.2023, квитанції до прибуткового касового ордера №105 від 20.10.2023 та №97 від 04.08.2023 на суму 7 000 грн та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. В матеріалах справи також міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.08.2023 (т. 3, а. с. 243-250).

Пунктом 3.1 Договору про надання правової допомоги від 04.08.2023, сторони погодили, що за надану правову допомогу, передбачену даним договором, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі. Фіксований розмір гонорару становить 7 000 грн, оплата гонорару здійснюється двома платежами: на момент укладення договору в сумі 2 000 грн; остаточний розрахунок здійснюється після ухвалення постанови Верховним Судом, що за даним договором є виконанням зобов`язань адвокатом.

Згідно підписаного сторонами акту прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги (з детальним описом виконаних робіт) від 19.10.2023 адвокатом виконано такий об`єм робіт (наданих послуг): консультація замовника 1 год; аналіз судової практики Верховного Суду при розгляді подібних спорів, складання касаційної скарги, направлення сторонам та суду 5 год; участь у судовому засіданні по ВКЗ 1 год; запланована участь у судовому засіданні 1 год. Всього 7 000грн.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний господарський суд погоджується із твердженнями скаржника та вказує, що категорія цієї справи не є специфічною чи особливо складною, не потребує при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів, судова практика є усталеною.

Представник відповідача у поданих запереченнях на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу позивача та третьої особи, вказувала, зокрема, щодо понесених судових витрат у касаційній інстанції, що необхідність додаткових консультацій з замовником є недоцільною, кількість витраченого часу на участь у судових засіданнях є завищеною.

Щодо аналізу судової практики Верховного Суду при розгляді подібних спорів, представник відповідача вказує, що в касаційній скарзі позивач посилається на практику Верховного Суду, на яку посилався під час підготовки апеляційної скарги, а сама касаційна скарга в більшості дублює мотиви викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції. Направлення касаційної скарги сторонам та суду не відноситься до витрат на правову допомогу.

Відносно участі в судових засіданнях 13.10.2023 та 18.10.2023, то зазначена кількість витраченого часу 2 години є явно завищеною, так як тривалість зазначених судових засідань становить менше 30 хвилин.

Тому відповідач вважає, що витрати позивача пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції, визначеної як фіксований гонорар не підлягають задоволенню в розмірі 7 000 грн.

Відносно витрат пов`язаних із підготовкою касаційної скарги, її направлення, апеляційний господарський суд вважає, що їх розмір відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності, є обґрунтованими.

Щодо участі у судових засідання суду касаційної інстанції, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Як убачається зі змісту акту прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги (з детальним описом виконаних робіт) від 19.10.2023 адвокатом були надані послуги щодо участі в двох судових засіданнях суду касаційної інстанції по 1 год. кожне.

При цьому, відповідно до протоколів судових засідань від 13.09.2023 та від 18.10.2023, кожне судові засідання тривали близько 30 хвилин та 15 хвилин відповідно (т. 3, а. с. 215-216, 224-225).

Однак, такі засідання були розпочаті із затримкою, а тому оцінювати затрачений представником позивача час лише безпосередньо тривалістю самих судових засідань, навіть за умови, що він брав у них участь у режимі відеоконференції, є помилковим.

За вказаного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення із відповідача на користь позивача, в тому числі, 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 у справі № 903/125/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 у справі № 903/125/23 - без змін.

2. Справу № 903/125/23 надіслати Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "12" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.