Ухвала

від 22.10.2024 по справі 903/125/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/125/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011"

на рішення Господарського суду Волинської області

(суддя - Слободян О.Г.)

від 28.02.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Петухов М.Г., судді - Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)

від 01.03.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" (далі - відповідач, ОСББ) про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 07.04.2021, оформленого протоколом № 21, в частині пунктів 7-8 "Про визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ" та "Про внесок на утримання будинку ОСББ в період з 01.02.2019 по 01.04.2021".

2. Позов обґрунтовано тим, що: при призначенні загальних зборів ОСББ був порушений порядок скликання та проведення загальних зборів; рішення не відповідає ні законодавчим актам України, ні Статуту ОСББ; наявність рішення загальних зборів, яким підтверджено внески, сплачені в період з 01.02.2019 по 01.04.2021, прямо суперечить судовим актам, якими рішення про встановлення внесків визнані недійсними (справи № 903/899/19 та № 903/324/20).

3. Господарський суд Волинської області рішенням від 30.05.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023, у задоволенні позову відмовив.

4. Верховний Суд постановою від 18.10.2023 у цій справі задовольнив частково касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасував вказані судові рішення попередніх інстанцій, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

5. Після нового розгляду, рішенням Господарського суду Волинської області від 28.02.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 07.04.2021, оформленого протоколом № 21, в частині пунктів 7-8 порядку денного зборів: "Про визначення внеску (затвердження кошторису) на утримання будинку ОСББ"та "Про внесок на утримання будинку ОСББ в період з 01.02.2019 по 01.04.2021", стягнуто з відповідача на користь позивача 12 078,00 грн витрат по сплаті судового збору, а також 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи.

6. Суд першої інстанції дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що:

- під час скликання загальних зборів був порушений порядок скликання загальних зборів, зокрема, позивач не був повідомлений належним чином про час і місце проведення загальних зборів ОСББ;

- при проведенні 27.04.2021 загальних зборів ОСББ під час голосування по питаннях 7-8 порядку денного зборів було змінено не тільки порядок визначення кількості голосів співвласників, а також і підрахунок голосів, що є порушенням пункту 3.7 Статуту ОСББ та вимог частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

- наявні у справі докази, зокрема, результати письмового опитування, листки письмового опитування співвласника, не відповідають вимогам закону та не дають однозначної можливості встановити осіб, які приймали участь в загальних зборах, а відтак і дійсне волевиявлення співвласників при проведенні спірних загальних зборів;

- наявність рішення загальних зборів, яким підтверджено внески сплачені в період з 01.02.2019 року по 01.04.2021 року суперечить судовим актам, якими рішення про встановлення таких внесків визнані недійсними.

7. 02.10.2024 ОСББ звернулося до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення попередніх судових інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

11. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

12. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

13. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).

14. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

15. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

16. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

17. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

18. Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

19. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

20. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

21. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

22. Усупереч вимогам статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі ОСББ лише цитує зміст норм чинного законодавства, викладає обставини справи та висловлює незгоду з оскаржуваними судовими рішеннями, при цьому, скаржник чітко не зазначає, які саме норми права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, а також цитує норми частини другої статті 287 ГПК України, проте не визначає підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень щодо застосування/ незастосування цих норм матеріального права, а також щодо порушення норм процесуального права та не наводить відповідного правового обґрунтування.

23. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

24. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

25. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

26. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

27. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

28. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

29. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

30. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 4 294,40 грн (2 684,00 грн х 200% х 0,8).

31. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга в цій частині також залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків.

32. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

33. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" на рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі № 903/125/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 22 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- сплатити судовий збір у розмірі 4 294,40 грн та подати документ, що підтверджує його сплату.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова