Постанова

від 11.09.2024 по справі 905/1492/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року м.Дніпро Справа № 905/1492/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

від позивача: Бабенко Г.О. - адвокат, ордер АР1179407 від 28.05.2024 р.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Приватного підприємства Фірми Дарьял

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.06.2024 р.

( суддя Горохов І.С., м. Запоріжжя, повний текст ухвали підписано 14.06.2024 р. ),

прийняту за результатами розгляду заяви Приватного підприємства Фірми Дарьял,

про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р.

за нововиявленими обставинами у справі № 905/1492/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Унікон, ( м. Запоріжжя )

до Відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю Доншахтоавтоматика, ( м. Донецьк )

до Відповідача -2 Приватного підприємства Фірми Дарьял, ( м. Запоріжжя )

до Відповідача -3 Публічного акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод, ( Полтавська область, м. Кременчук )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Граніт, Донецька область, м. Макіївка

про встановлення факту використання корисної моделі,

зупинення використання корисної моделі,

захищеної патентом на корисну модель

за зустрічним позовом

Приватного підприємства Фірми Дарьял, ( м. Запоріжжя )

до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Унікон, ( м. Донецьк )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача

ОСОБА_1 ( м. Запоріжжя )

про визнання недійсним ліцензійного договору

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

15.05.2024 р. Приватне підприємство - Фірма Дарьял звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 за нововиявленими обставинами.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2024 р. відмовлено повністю в задоволенні заяви Приватного підприємства фірма Дарьял, про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2002 р. у справі № 905/1492/15 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 908/1492/15 залишено в силі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Приватне підприємство Фірма Дарьял звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить: оскаржувану ухвалу суду скасувати, задовольнити заяву Приватного підприємства-фірми Дарьял про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 в частині задоволення позову ТОВ Фірма Унікон встановити факт використання Приватним підприємством-фірмою Дарьял корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів на корисні моделі, за нововиявленнми обставинами; за результатами перегляду за нововиявленими обставинами скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 в частині задоволення позову ТОВ Фірма Унікон встановити факт використання Приватним нідприємством-фірмою Дарьял корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів на корисні моделі; в позові ТОВ Фірма Унікон про встановлення факту використання корисної моделі, зупинення використання корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель, відмовити в частині позовної вимоги встановити факт використання Приватним підприємством-фірмою Дарьял корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів на корисні моделі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що ПП-Фірма «Дарьял» намагається переоцінити експертизу № 120/16 від 15.09.2016 р. як доказ. ПП-Фірма «Дарьял» не переоцінює експертизу № 120/16 від 15.09.2016 р., а заявляє, що вказана експертиза перестала являтися доказом у справі № 905/1492/15 згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України з моменту прийняття постанови Верховного Суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц. Таким чином, Господарським судом Запорізької області при прийнятті ухвали від 13.06.2024 р. у справі № 905/1492/15 порушені ст. ст. 73, 320 ГПК України.

Водночас, на думку Скаржника, заява ПП-Фірми «Дарьял» про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 за нововиявленими обставинами була подана з підстави, визначеної в п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Доказом наявності нововиявлених обставин, істотних для справи № 905/1492/15, за п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України являється постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц.

При цьому Приватне підприємство-фірма «Дарьял» вважає, що постанова Верховного Суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц виявила істотні обставини, що спростовують рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15. Так, у рішенні Господарського суду Запорізької області встановлення факту використання ПП-Фірмою «Дарьял» корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938, зроблено на підставі Висновку експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 331/6402/15-ц. Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц скасоване рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2023 р. у справі № 331/6402/15-ц в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту використання патенту № 54880 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № НОМЕР_1 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 . У задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. Отже, з 02.05.2024 р. Висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 331/6402/15-ц не доводить порушення патенту № 45938 використанням патенту № НОМЕР_2 у справі № 331/6402/15-ц та не являється доказом у справі № 331/6402/15-ц.

Скаржник наголошує на тому, що оскільки експертиза № 120/16 від 15.09.2016 р. з 02.05.2024 р. згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України не являється доказом у справі № 331/6402/15-ц. то відповідно ч. 1 ст. 73 ГПК України експертиза № 120/16 від 15.09.2016 р. з 02.05.2024 р. не являється доказом у справі № 905/1492/15.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від ТОВ Фірма Унікон надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що зазначене у апеляційній скарзі не може розцінюватися як нововиявлена обставина виходячи з того, що не є нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 127/10129/17 ).

Крім того, Товариство зазначає про те, що Верховним Судом під час перегляду справи № 331/6402/15-ц в цілому не здійснювалася переоцінка доказів, наявних в матеріалах справи, не встановлювалося істотних для справи № 905/1492/15 обставин, що використання патенту № НОМЕР_2 не порушує патент № НОМЕР_1 . Сам факт прийняття судом рішення по справі і відмова в позові суто з підстав обрання неналежного способу захисту, за відсутності оцінки наявних у справі доказів та будь-якого посилання на них в постанові, не призводить до втрати наявними письмовими доказами по справі свого доказового значення. Також наведена заявником постанова Верховного Суду від 02.05.2024 р. у справі №331/6402/15-ц не містить положення щодо того, що висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведеної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 331/6402/15-ц, як один із численних доказів по справі, не доводить порушення патенту № 45938 використанням патенту № НОМЕР_2 .

ТОВ Доншахтоавтоматика, ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод, ТОВ Торговий дім Граніт, ОСОБА_1 не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 905/1492/15. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Фірми Дарьял на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.06.2024 р. у справі № 905/1492/15 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 905/1492/15 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 11.09.2024 р..

Відповідачі та Третя особа не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів та Третьої особи.

У судовому засіданні 11.09.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. первісний позов задоволено частково. Встановлено факт використання Товариством з обмеженою відповідальністю Доншахтоавтоматика корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів на корисні моделі. Встановлено факт використання Приватним підприємством фірмою Дарьял корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів на корисні моделі. Встановлено факт використання Публічним акціонерним товариством Кременчуцький сталеливарний завод корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, зареєстрованим 25.11.2009 р. в Державному реєстрі патентів на корисні моделі. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Також, у рішенні Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 міститься посилання на те, що висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 331/6402/15-ц за позовом ОСОБА_1 , що знаходиться в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Об`єктами дослідження за цією експертизою була корисна модель за патентом України № 45938 від 25.08.2009 р. Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, а також корисна модель за патентом України № 54880 від 31.05.2010 р.. За результатами проведення експертизи зроблено висновок про те, що у незалежному пункті формули корисної моделі Дріт для позапічної обробки рідких металів за патентом України № 54880 наявні усі суттєві ознаки незалежного пункту формули 1 корисної моделі Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу за патентом України № 45938 (власник - ОСОБА_1 ).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2023 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод та Приватного підприємства Фірми Дарьял на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 залишено без змін.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.09.2023 р. касаційне провадження за касаційною скаргою приватного підприємства - Фірми Дарьял на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2023 р. у справі № 905/1492/15 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, закрито. Касаційну скаргу приватного підприємства - Фірми Дарьял на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2023 р. у справі № 905/1492/15 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2023 р. у справі № 905/1492/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2023 р. у справі № 331/6402/15-ц в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту використання патенту № НОМЕР_2 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № 15938 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 . У задоволені позову в частині вказаних позовних вимог відмовлено.

15.05.2024 р. Приватне підприємство - Фірма Дарьял звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 за нововиявленими обставинами. Приватне підприємство - Фірма Дарьял просить заяву задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 в частині задоволення позову ТОВ Фірма Унікон встановити факт використання Приватним підприємством фірма Дарьял корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу, зареєстрованим 25.11.2009 в Державному реєстрі патентів на корисні моделі. У позові в цій частині відмовити.

Обґрунтовуючи подану заяву Приватне підприємство фірма Дарьял зазначає наступні підстави: приймаючи рішення у справі № 905/1492/15 від 11.01.2022 р., яке було залишено судами апеляційної та касаційної інстанції в силі, місцевий господарський суд посилався на висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 331/6402/15-ц. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2023 у справі № 331/6402/15-ц в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту використання патенту № 54880 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № 15938 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 . У задоволені позову в частині вказаних позовних вимог відмовлено. Отже, з 02.05.2024 р. висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 331/6402/15-ц не доводить порушення патенту № 45938 використанням патенту № НОМЕР_2 . Таким чином, Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду в постанові від 02.05.2024 у справі № 331/6402/15-ц встановив істотні для справи № 905/1492/15 обставини, що використання патенту № 54880 не порушує патент № НОМЕР_1 , які не були встановлені Господарським судом Запорізької області та не були і не могли бути відомі ПП-фірмі Дарьял на час розгляду справи № 905/1492/15, які являються ново виявленими обставинами для перегляду судового рішення від 11.01.2022 у справі № 905/1492/15.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2024 р. відмовлено повністю в задоволенні заяви Приватного підприємства фірма Дарьял, про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 908/1492/15 залишено в силі.

Судове рішення мотивоване тим, що Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц не встановлював істотних для справи № 905/1492/15 обставин, що використання патенту № 54880 не порушує патент № НОМЕР_1 . Саме по собі скасування касаційним судом рішення районного суду з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав, не свідчить про виникнення істотних обставин, що не були встановлені судом та як такі, що не були і не могли бути відомі особі, яка вертається із заявою, на час розгляду справи. При цьому, суд зазначив, що Заявник намагається переоцінити один із доказів висновок експерта № 120/16 з урахуванням якого, та не виключно при його врахуванні за умови наявності інших доказів у справі, судом було прийнято рішення від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої ст. 320 ГПК України).

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 р. у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим ( постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2020 р. у справі № 726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 р. у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 ( пункт 6.38) ).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 р. у справі «Правєдная проти Росії», від 06.12.2005 р. у справі «Попов проти Молдови» № 2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 ст. 6 Конвенції.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права (частина четверта ст. 11 ГПК України).

За ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (§ 1 ст. 6 Конвенції).

Відповідно до частини першої ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

При розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має враховувати, що відповідно до частини третьої ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у ст. 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов`язків( пункти 4, 5 частини п`ятої ст. 13 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (частина перша ст. 14 ГПК України).

Відповідно до частини першої ст. 73, частини першої ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( частина друга ст. 76 ГПК України).

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає щоб остаточне рішення суду не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає також повагу до судових рішень. Згідно з ним жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду справи та постановлення у ній нового рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру ( рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 р. у справі «Желтяков проти України»).

Заявник у даній справі вважає нововиявленою обставиною - постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц. При цьому Приватне підприємство-фірма «Дарьял» вважає, що вказана постанова Верховного Суду виявила істотні обставини, що спростовують рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 р. у справі № 905/1492/15. Так, у рішенні Господарського суду Запорізької області встановлення факту використання ПП-Фірмою «Дарьял» корисної моделі, захищеної патентом на корисну модель № 45938, зроблено на підставі Висновку експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 331/6402/15-ц. Проте, постановою Верховного Суду від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц скасоване рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2023 р. у справі № 331/6402/15-ц в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту використання патенту № 54880 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № НОМЕР_1 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 . У задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. Отже, на переконання Відповідача - з 02.05.2024 р. Висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 331/6402/15-ц не доводить порушення патенту № 45938 використанням патенту № НОМЕР_2 у справі № 331/6402/15-ц та не являється доказом у справі № 331/6402/15-ц. Скаржник наголошує на тому, що оскільки експертиза № 120/16 від 15.09.2016 р. з 02.05.2024 р. згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України не являється доказом у справі № 331/6402/15-ц. то відповідно ч. 1 ст. 73 ГПК України експертиза № 120/16 від 15.09.2016 р. з 02.05.2024 р. не являється доказом у справі № 905/1492/15.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

У рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 р. у справі «Краска проти Швейцарії» вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

У рішеннях ЄСПЛ від 26.10.1984 р. у справі «Де Куббер проти Бельгії» та від 28.10.1998 р. у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як «явну помилку» (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ від 15.11.2007 р. у справі «Хамідов проти Росії»).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 р. у справі «Правєдная проти Росії», від 06.12.2005 р. у справі «Попов проти Молдови» № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 р. у справі «Брумареску проти Румунії»). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 р. у справі «Рябих проти Росії», від 09.06.2011 р. у справі «Желтяков проти України»).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 р. у справі «Правєдная проти Росії»).

Як вбачається з доданих до заяви документів - 02.05.2024 р. постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 331/6402/15-ц за позовом про встановлення факту порушення прав за патентом та припинення порушення прав з патенту: позивач ОСОБА_1 , відповідачі: Приватне підприємство-фірма Дарьял, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Державна служба інтелектуальної власності України, за зустрічним позовом про визнання недійсним патенту № 45938 Порошковий дріт для ківшевої обробки рідкого металу: позивач приватне підприємство-фірма Дарьял, відповідач ОСОБА_1 , скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2023 р. та постанову Запорізького апеляційного суду від 23.01.2024 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту використання патенту № НОМЕР_2 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № НОМЕР_1 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 . У цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Скасовуючи рішення місцевого та апеляційного суду, суд касаційної інстанції щодо встановлення факту використання патенту № НОМЕР_2 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № НОМЕР_1 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 зазначив наступну позицію: У справі, що переглядається: при зверненні із позовом ОСОБА_1 зазначав, що корисна модель на патент № НОМЕР_2 не відповідає умовам патентоздатності, оскільки не є новою. Станом на час подання відповідачами заявки на видачу патенту України № 54880 відомості щодо кожної ознаки патенту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 вже стали загальнодоступними у світі, оскільки на один рік раніше були викладені у заявці позивача на одержання патенту № 45938. Обидві корисні моделі мають одні і ті ж ознаки, використовуються в одній і тій же сфері виробництва. Відповідачі до ОСОБА_1 за наданням дозволу не зверталися, чим порушують його права. Тому позивач просив, зокрема, встановити факт використання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 патенту № НОМЕР_2 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № НОМЕР_1 ; визнати патент № НОМЕР_2 , власниками якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залежним від патенту № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 ; поза увагою судів залишилось те, що встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним безпосередньо не відновлює порушене право інтелектуальної власності, чи присікає порушення права інтелектуальної власності, а може бути лише передумовою для застосування інших способів захисту (наприклад, компенсації чи припинення порушення). Задоволення вимоги про встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним не забезпечить відновлення порушеного праву інтелектуальної власності чи присікання або не допуск відповідного порушення; суди не врахували, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту використання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 патенту № НОМЕР_2 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № НОМЕР_1 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 є неналежними способами захисту та не забезпечують усунення чи присікання порушень. Належною вимогою, яку може заявити ОСОБА_1 може бути, зокрема, вимога про компенсацію у зв`язку із порушенням його права. За таких обставин суди зробили помилковий висновок про задоволення позовних вимог про встановлення факту використання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 патенту № НОМЕР_2 з порушенням виключного права ОСОБА_1 за патентом № НОМЕР_1 та визнання патенту № 54880 залежним від патенту № НОМЕР_1 . Тому судові рішення у цій частині належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції - по справі № 331/6402/15-ц у позові було відмовлено внаслідок вибору Позивачем неналежного способу захисту, який не забезпечує усунення чи присікання порушень відповідачами. Належною вимогою, яку може заявити ОСОБА_1 може бути, зокрема, вимога про компенсацію у зв`язку із порушенням його права.

Відповідно до ч. 1 ст. 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки, Верховний Суд під час перегляду справи № 331/6402/15-ц не здійснював переоцінку доказів, у т.ч. висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 120/16 від 15.09.2016 р. за результатами проведеної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 331/6402/15-ц, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Верховний Суд в постанові від 02.05.2024 р. у справі № 331/6402/15-ц не встановлював істотних для справи № 905/1492/15 обставин.

Враховуючи вище викладені обставини та норми чинного законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви та скасування рішення суду від 11.01.2022 р. у даній справі, оскільки саме по собі скасування касаційним судом рішення районного суду з підстав обрання Позивачем неефективного способу захисту своїх прав, не свідчить про виникнення істотних обставин, що не були встановлені судом та як такі, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірми Дарьял залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.06.2024 р. у справі № 905/1492/15 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.09.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін