Ухвала

від 13.09.2024 по справі 908/207/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/3/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.2024Справа №908/207/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Педорич С.І., розглянувши заяву (подання) від 11.09.2024 Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника ТОВ «АЛЬТЕРА ГЛОБАЛ ТРЕЙД» - Терещуку Євгену Анатолійовичу без вилучення паспортного документа у справі №908/207/22

за позовом приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРА ГЛОБАЛ ТРЕЙД» (69041, м. Запоріжжя, вул. Ризька, буд. 5, офіс 48)

про стягнення грошових коштів

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.09.2022 у справі №908/207/22 (суддя Федорова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРА ГЛОБАЛ ТРЕЙД» (69041, м. Запоріжжя, вул. Ризька, буд. 5, офіс 48, ідентифікаційний код 44287126) на користь приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) 47.400,00 грн (сорок сім тисяч чотириста грн 00 коп) авансу, 12.561,00 грн (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят одну грн 00 коп) пені, 16.590,00 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто грн 00 коп) штрафу, 952,02 грн ((дев`ятсот п`ятдесят дві грн 02 коп) інфляційних втрат, 1.725,22 грн (одну тисячу сімсот двадцять п`ять грн 22 коп) процентів за користування чужими грошовими коштами, 2.478,16 грн (дві тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 16 коп) судового збору.

12.09.2022 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/207/202 від 26.07.2022 видано наказ.

11.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло подання (вх.№18086/08-08/24 від 11.09.2024) про тимчасове обмеження керівника боржника ТОВ «АЛЬТЕРА ГЛОБАЛ ТРЕЙД» - Терещука Євгена Анатолійовича у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2024 вказана заява передана на розгляд судді Педоричу С.І.

В обґрунтування заяви орган ДВС посилається на Закон України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», п. 8 ст. 19, п. 4 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, а також вказує, що на примусовому виконанні відділу знаходиться виконавче провадження № 70849300, загальна сума боргу за яким становить 81 706,40 грн. Відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень. Копії постанов направлено рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження належним чином. У виконавчому провадженні вживалися заходи примусового виконання та виконавчі дії, спрямовані на виконання виконавчого документа. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань встановлено, що керівником юридичної особи ТОВ «АЛЬТЕРА ГЛОБАЛ ТРЕЙД» є Терещук Євген Анатолійович. За викликом державного виконавця жоден представник боржника не з`явився. З виходом державного виконавця за адресою фактичного та юридичного місцезнаходження Товариства не знайдено. Таким чином, рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію про доходи та майно не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено.

Заявник просить розглянути зазначене подання без участі державного виконавця, про прийняте рішення повідомити заявника.

Розглянувши та дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 180рп/2012).

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, згідно якої кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи - боржника за межі України є винятковим заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, аналіз Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», дає можливість дійти висновку, що даним законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 331/8536/17).

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

При розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.

Як роз`яснив Верховний Суд України в листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, а також самого боржника за місцем реєстрації не свідчить про вчинення свідомих дій боржником (керівником боржника-юридичної особи), спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до вищевказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, наявність самого лише зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника (керівника боржника-юридичної особи) у праві виїзду за кордон, якщо не доведений факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Господарський суд зазначає, що заявником не надано доказів, що боржник (керівник боржника-юридичної особи) вчиняє дії, які направлені на ухилення від сплати боргу, при цьому має можливість виконати своє зобов`язання. Також до матеріалів справи не надано підтверджуючих документів, які б свідчили, що боржник (його керівник) свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Державним виконавцем не було зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того, що саме обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, яким-небудь чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.

Разом з цим, державний виконавець не надав суду належних доказів, які б доводили необхідність застосування судом такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон.

Окрім того, у зв`язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та на виконання вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.

За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України.

У свою чергу державним виконавцем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність дозволу у ОСОБА_1 виїзду за межі України під час дії воєнного стану, як окремої категорії осіб.

Враховуючи вищевикладені норми, а також те, що керівника боржника гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на цей час законодавчо обмежений у виїзді за межі України, суд не вбачає необхідності повторного обмеження боржника у праві виїзду за кордон відповідно до судового рішення.

Таким чином, підстави для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у суду наразі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст.234, 337 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТОВ «АЛЬТЕРА ГЛОБАЛ ТРЕЙД» - ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа у справі №908/207/22.

2.Копію ухвали суду направити сторонам у справі та заявнику (Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на їхні офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, відповідачу (боржнику) поштою на його офіційну адресу місцезнаходження, керівнику боржника ОСОБА_1 на зазначену в заяві адресу: АДРЕСА_1 .

3.Ухвала набирає законної сили 13.09.2024 та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Педорич