Ухвала

від 09.09.2024 по справі 285/1978/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/1978/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/501/24

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю : секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (дистанційно),

заявника ОСОБА_7 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.08.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 04.04.2024,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу та зобов`язати уповноважену особу Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 04.04.2024року. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що слідчим суддею не враховано вимоги ст.214 КПК України, а також порушено його право на доступ до правосуддя, оскільки розгляд скарги було проведено без його повідомлення та участі, незважаючи на його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вказує, що слідчий суддя безпідставно прийняв до уваги обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023060530001154, який його не стосується. Звертає увагу, що розгляд його скарги проводився неуповноважним суддею ОСОБА_8 , який не був призначений у передбачений законом спосіб на посаду судді, а Червоноармійський районний суд Житомирської області знаходиться в стані припинення.

Ухвалою слідчогосудді Червоноармійськогорайонного судуЖитомирської областівід 12.08.2024року відмовленоу задоволенніскарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 04.04.2024 року.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_7 , слідчий суддя виходив з того, що заява ОСОБА_7 за своїм змістом та суттю не містить викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення слідчим Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст.182 КК України, та про наявність обов`язкових ознак злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину, оскільки вона зводиться лише до незгоди з порядком збирання слідчим доказів, які містять персональні та характеризуючи дані під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023060530001154 щодо ОСОБА_10 . А тому не має підстав вважати, що мала місце бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_7 від 04.04.2024 року.

Заслухавши доповідача, доводи заявника ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_11 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий,дізнавач,прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об`єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.

При цьому,згідно ізп.4ч.5ст.214КПК Українита Положеннямпро Єдинийреєстр досудовихрозслідувань,порядок йогоформування таведення, затвердженимнаказом Генеральногопрокурора від30.06.2020№298,до Реєстру вносятьсякрім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об`єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Такими вагомими обставинами є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.

Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.

Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості. Дійсно, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР органом досудового розслідування розпочинається кропітка та об`ємна робота щодо проведення досудового розслідування: визначається слідчий (детектив) чи група слідчих (детективів), які будуть здійснювати досудове розслідування певного кримінального провадження, призначається прокурор (прокурори), які будуть здійснювати процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням, про що приймаються відповідні рішення, проводяться слідчі та процесуальні дії. Вказані рішення та дії передбачають залучення великої кількості відповідних осіб, які мають право їх приймати чи здійснювати, передбачають витрачання великої кількості процесуального часу та бюджетних коштів.

Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту,має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13 жовтня 2022 року у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22.

Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.

Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Отже, в заяві про кримінальне правопорушення від 04.04.2024 року, поданої до Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області, ОСОБА_7 просив внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.182 КК України, відносно слідчого Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_9 , який на думку заявника незаконно отримав, поширив та передав його персональні дані іншим особам, зокрема ОСОБА_12 ..

У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України дана заява ОСОБА_7 була зареєстрована в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» Звягельського РВП ГУНПу Житомирськійобласті за №5068, що спростовує доводи апелянта про порушення вимог ст.214 КПК України, оскільки відповідає положенням ч.4 ст.214 КПК України.

Проте, слідчий суддя вважав, що вказана заява ОСОБА_7 за своїм змістом та суттю не містить короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення слідчим Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст.182 КК України, в розумінні вимог ст.11 КК України, оскільки в заяві відсутні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, а все зводиться лише до незгоди з порядком збирання слідчим доказів під час досудового розслідування кримінального провадження №12023060530001154 щодо ОСОБА_10 , які містять персональні та характеризуючи дані, а тому відсутні підстави для задоволення скарги на бездіяльність уповноваженої особи Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана заява ОСОБА_7 не містить об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність складу злочину, передбаченого ст.182 КК України, та підтверджують реальні конкретні події кримінального правопорушення, тобто відсутні вагомі обставини, які можуть свідчити про вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому підстав вважати відомості такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не має.

Доводи апелянта про те, що слідчим суддею не враховано зміст його заяви про кримінальне правопорушення від 04.04.2024, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається із змісту вказаної заяви, ОСОБА_10 просив внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.182 КК України, відносно слідчого Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_9 , який під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12023060530001154 незаконно, на його думку, отримав, поширив його персональні дані іншим особам, зокрема слідчому СУ ГУНП ОСОБА_12 , яка є старшим групи слідчіх у вказаному кримінальному провадженні, та якою в зазначеному кримінальному провадженні було складено обвинувальний акт.

При цьому, колегія суддів звертає увагу заявника, що відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно доч.2ст.93КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, слідчій ОСОБА_9 , який входив в групу слідчіх в межах кримінального провадження №12023060530001154 мав передбачені кримінальним процесуальним законом повноваження на збирання доказів шляхом витребування медичних довідок, характеристик та паспортних даних що стосуються осіб кримінального провадження, зокрема ОСОБА_7 , що підтверджується фактичними обставинами події, які викладені в обвинувальному акті по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.376, ч.2 ст.345 КК України.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув скаргу без його належного повідомлення та участі, а також безпідставно проігнорував його клопотання про участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_7 було належним чином повідомлено про час та місце розгляду його скарги, що підтверджується телефонограмою, яка міститься в матеріалах провадження (а.п.104), а клопотання ОСОБА_7 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надійшло до Червоноармійського районного суду Житомирської області лише 13.08.2024 року, тобто на наступний день після судового розгляду та прийняття оскаржуваної ухвали слідчого судді (а.п.122-123).

Крім того, апеляційний розгляд проводився за участю заявника ОСОБА_7 , який під час апеляційного розгляду висловив свої доводи в підтримання його скарги та заперечення стосовно ухвали слідчого судді, тобто його право на доступ до правосуддя не порушено.

Посилання ОСОБА_7 на те, що слідчий суддя безпідставно прийняв до уваги обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023060530001154, який його не стосується, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12023060530001154 від 19.10.2023 року стосовно ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.376, ч.2 ст.345 КК України фактичних обставин справи вбачається, що вони стосувалися також і ОСОБА_7 (а.п.106-108, 128-133).

Доводи апелянта про те, що розгляд його скарги проводився неуповноважним суддею ОСОБА_8 , який не був призначений у законний спосіб Президентом України, а Червоноармійський районний суд Житомирської області знаходиться в стані припинення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Червоноармійський районний суд Житомирської області було утворенно і він функціонує у відповідності до вимог законодавства України, а ОСОБА_8 було призначено на посуду судді Червоноармійського районного суду Житомирської області Указом Президента України №278/2020 від 16 липня 2020 року.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.08.2024, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 04.04.2024 - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :