Ухвала

від 13.09.2024 по справі 337/4945/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

13.09.2024

ЄУН 337/4945/24

2/337/2049/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2024 м. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Калугіна Г.Б., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Народний кредит» про припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Народний кредит» про припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ознайомившись з поданою позовною заявою та доданими матеріалами, суд прийшов до наступного висновку.

Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

За змістом частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 р №1023-XII «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, зокрема, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення позивача з позовом до суду не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачені саме цим Законом, а отже порушення прав саме як споживача, у позовній заяві не обґрунтовано.

У позовній заяві заявлено вимогу про припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином із позову вбачається, що позивач звернувся за захистом цивільного права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову про припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та має сплатити судовий збір як за вимогу немайнового характеру.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що предметом спору є одна вимога немайнового характеру, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху і надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 175 ЦПК України шляхом усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Народний кредит» про припинення обтяження, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплату судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за подачу позовної заяви.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Б. Калугіна