Ухвала

від 13.09.2024 по справі 947/4699/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/4699/24

Провадження № 2/947/5433/24

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

13.09.2024 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 року позивач звернувся з позовною заявою, в якій просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» вчинити певні дії та стягнути з відповідача неустойку та моральну шкоду.

Ухвалою судді від 08.02.2024 року подана заява була залишена без руху.

Ухвалою суду від 14.02.2024 року було повернуто позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» про захист прав споживачів.

Постановою Одеського апеляційного суду від 01.07.2024 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2024 року скасовано, цивільну справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду 10 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Одночасно з подачею позовної заяви, позивач надав заяву, в якій просив забезпечити позов та вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 41893049) пройти процедуру верифікації відомостей про укладений Договір №Г/АП-1.4.25 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 14.02.2019 р. та здійснити державну реєстрацію права інвестора на об`єкт житлової нерухомості (Апартаменти №68 (будівельний номер АДРЕСА_1 ) та накласти арешт на грошові кошти в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 540929,95 грн., які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41893049, адреса: вул. Кузнечна, буд.55-Ам.Одеса,Одеська обл.) крім коштів, що містяться на рахунках накладення та /або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно доп.1,п.2та п.3ч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується,зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ;забороною вчинятипевні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою прозабезпечення позову.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

При вирішенні питання прозабезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заявник просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 41893049) пройти процедуру верифікації відомостей про укладений Договір №Г/АП-1.4.25 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 14.02.2019 р. та здійснити державну реєстрацію права інвестора на об`єкт житлової нерухомості (Апартаменти №68 (будівельний номер АДРЕСА_1 ). Однак,на думку суду, не існує очевидних ризиків порушення прав позивача. Крім того, такий вид забезпечення позову не передбачений нормами ЦПК України.

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на грошові кошти в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 540929,95 грн., які знаходяться на рахунках в банківських установах і належать або підлягають сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41893049,адреса: вул. Кузнечна, буд. 55-А м. Одеса, Одеська обл.) крім коштів, що містяться на рахунках накладення та /або звернення стягнення на які заборонено законом, суд зазначає наступне.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на відчуження вказаного майна, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову не може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи те, що саме несплата позивачем 100% суми, передбаченої договором, спричинила виникнення даного спору.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом .Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідностідо ч.ч.1-3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, приймаючи до уваги, що викладені обставини у заяві про забезпечення позову жодним чином не доведені, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76,77,81,84 149-154,157,353 ЦПКУкраїни суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ВЕСТ БІЛДІНГУКРАЇНА» прозахист правспоживачів відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.