Рішення

від 09.09.2024 по справі 641/68/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/243/2024 Справа № 641/68/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Курганникової О.А.,

за участі секретаря судового засідання Ареп`євої О.В.,

представника позивача адвоката Данько Л.В.

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової М.І. в режимі відеоконференції,

представника відповідача ТОВ «Аналітік Фінанс» Камінської М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янбекова Ольга Іванівна, державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліна Олена Миколаївна про встановлення факту, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за законом -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янбекова Ольга Іванівна, державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліна Олена Миколаївна про встановлення факту, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_3 . Протягом встановленого законом строку 04.04.2018 р. вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліної О.М. від 20.01.2021 р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 , оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 за померлим не зареєстровано, на все нерухоме майно ОСОБА_3 накладено арешти та в документах, наданих на підтвердження родинного зв`язку спадкодавця та спадкоємця маються розбіжності в імені та по-батькові.

Так пізніше було з`ясовано, що 18.02.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та її братом був укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит від ПАТ «Надра», за договором іпотеки №6/4/26/2008/980-1/36 від 18.02.2008, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 надана двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду від 13.10.2014 р. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 6 4/26/2008/840-К735 від 18.02.2008 р. в розмірі 453 478,16 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 6/4/26/2008/980-1/36, а саме нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 30,00 кв. м., яка належить ОСОБА_3 шляхом його продажу ПАТ КБ «Надра» з укладанням від свого імені договору купівлі- продажу нерухомого майна будь-якій особі - покупцеві на умовах і в порядку викладеному ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.02.2018 р. змінено спосіб виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду від 13.10.2014 р. з реалізації іпотечного майна шляхом його продажу ПАТ КБ «Надра» в особі Харківського регіонального відділення ПАТ КБ «Надра» від свого імені будь-якій особі покупцеві на умовах та в порядку викладеному ст.38 Закону України «Про іпотеку» на продаж зазначеного майна через прилюдні торги у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

Рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. від 21.12.2020 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 а товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС».

Позивач вважає, що перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя відбувся з порушенням норм Закону України «Про іпотеку» "і порядку, закріпленого пунктом 5.3, 5.4. Договору іпотеки від 18.02.2008 р., у зв`язку з чим просить суд:

-скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 грудня 2020 року № 55833896, згідно якого проведено державну реєстрацію права власності на спадкову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС»,

- скасувати запис про право власності № 39826788, дата та час державної реєстрації: 16.12.2020 16:47:17, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмилою Іванівною про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС», на квартиру АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис про право власності № 39826984, дата та час державної реєстрації: 16.12.2020 16:47:17, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмилою Іванівною про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС», на квартиру АДРЕСА_1 ;

- встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідними сестрами;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири від 05.02.2021 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС» та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Янбековою О.І., зареєстрований в реєстрі за № 67;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56486901 від 05.02.2021 17:18:42;

- скасувати запис про право власності № 40430665 від 05.02.2021 17:07:36;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

- стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.03.2023 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.09.2023 року здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.11.2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та виклик свідків.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.12.2023 року, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Аналітик Фінанс» зазначила, що державна реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «Аналітик Фінанс» відбулася на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, підстав для відмови у здійсненні такої реєстрації не було. Крім того ТОВ «Аналітик Фінанс» не було відомо про смерть ОСОБА_3 .

Відповідач: Державний реєстратор Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. до судового засідання не з`явилась, повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, причини не явки до суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Темнюкова М.І. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі. У відзиві поданим до суду зазначила, що на час укладення договору спірної квартири , відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, остання належала ТОВ «Аналітік Фінанс», відомості не скасовані, а отже ОСОБА_6 є добросовісним набувачем.

3 особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янбекова О.І. до судового засідання не з`явилась, повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, причини не явки до суду не повідомила.

3 особа: державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліна Олена Миколаївна до судового засідання не з`явилась, повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, причини не явки до суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, свідків, оцінивши наявні докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так судом встановлено, що 18.02.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредит від ПАТ «Надра».

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_3 надана двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 . за договором іпотеки №6/4/26/2008/980-1/36 від 18.02.2008 р. (т. 1 а.с. 64-68).

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду від 13.10.2014 р. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 6 4/26/2008/840-К735 від 18.02.2008 р. в розмірі 453 478,16 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 6/4/26/2008/980-1/36, а саме нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 30,00 кв. м., яка належить ОСОБА_3 шляхом його продажу ПАТ КБ «Надра» з укладанням від свого імені договору купівлі- продажу нерухомого майна будь-якій особі - покупцеві на умовах і в порядку викладеному ст.38 Закону України «Про іпотеку» (т. 1 а. с. 49-54)

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.02.2018 р. змінено спосіб виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду від 13.10.2014 р. з реалізації іпотечного майна шляхом його продажу ПАТ КБ «Надра» в особі Харківського регіонального відділення ПАТ КБ «Надра» від свого імені будь-якій особі покупцеві на умовах та в порядку викладеному ст.38 Закону України «Про іпотеку» на продаж зазначеного майна через прилюдні торги у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним суб`єктом оціночної діяльності (т. 1 а.с. 55-58).

За договором про відступлення права вимоги від 15.05.2020 року ПАТ КБ «НАДРА» відступив належні банку права вимоги ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» (т. 2 а.с. 97-99).

За договором факторінгу № 1808/2020-1 від 18 серпня 2020 року ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» відступив права грошової вимоги ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» (т. 2 а. с. 101-107).

ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» передав ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» всі права за Іпотечним договором №6/4/26/2008/980-1/36 від 18.02.2008 р., що укладений між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_3 відповідно до договору по відступлення права за іпотечним договором від 19.08.2020 року (т. 2 а.с. 78-81).

Відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, Рішенням державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. від 21.12.2020 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС» ( т. 1 а.с. 42-45).

Щодо скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першої статті 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно з п.61 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Згідно із п.1 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Обов`язковою умовою для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, що перебуває в іпотеці, є подання заявником документу, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки, в тому числі факту виконання відповідних умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість переходу права власності.

Статтею 36 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Як вбачається з п.5.3 ст. 5 Договору іпотеки №6/4/26/2008/980-1/36 від 18.02.2008 року , звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», права іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». (т. 1 а.с.66).

Згідно п.4.4 ст. 4 Договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання… іпотекодержатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному цим Договором. (т. 1 а.с.66).

Пунктом 5.4 ст. 5 вказаного договору встановлено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п.5.3 цього договору. (т. 1а.с.66).

Домовленість сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, як передбачено договором іпотеки - відсутня.

Так, згідно ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку можливо на підставі договору сторін про задоволення вимог іпотекодержателя (за домовленістю сторін), або на підставі відповідного застереження, яке прирівнюється до такого договору.

Тобто закон визначає два можливих варіанта переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки: домовленість сторін та відповідне застереження в іпотечному договорі.

Суд звертає увагу, що таке застереження про передачу іпотекодавцем іпотекодержателю у випадку невиконання основного зобов`язання права власності на предмет іпотеки, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя - в іпотечному договорі відсутнє.

В іпотечному договорі міститься лише положення про можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання лише на підставі домовленості сторін, що відповідає положенням ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» (п.5.3)

Будь-якого іншого варіанту передачі права власності на предмет іпотеки договором не передбачено.

Крім того, в іпотечному договорі сторони домовились про те, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки лише в межах п.5.3 Договору іпотеки, а не в межах ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Таким чином, сторони в Договорі іпотеки, а саме в п. 5.3 обумовили та конкретизували лише один варіант передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки із двох можливих, викладених в ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», а саме: на підставі домовленості сторін.

Положень про можливість іпотекодержателем вибрати інший варіант звернення стягнення на предмет іпотеки передбачений ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» - в договорі не зазначено, адже іпотекодержатель при зверненні стягнення на предмет іпотеки обмежується лише п.5.3 Договору іпотеки, про що сторони також домовились в п.5.4 вказаного Договору.

Тому доводи відповідача про реєстрацію права власності у зв`язку із переходом до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя є безпідставними.

Положення статті 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Жодних доказів про згоду позивача на відчуження спірної квартири матеріали справи не містять.

Враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя (домовленості сторін), тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору державному реєстратору та залишення ним без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, дії державного реєстратора щодо реєстрації за «АНАЛІТІК ФІНАНС» права власності на спірну квартиру, власником якої залишався ОСОБА_3 , не можна вважати законними.

Також, ще однією підставою виникнення за «АНАЛІТІК ФІНАНС» права власності на предмет іпотеки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.01.2021 р. про реєстрацію державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. права власності на квартиру - предмет іпотеки за адресою: АДРЕСА_1 , є, зокрема, вимога б/н, видана 26.08.2020р., вимога 27.10.2020 р.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії), необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Такий обов`язок покладено на нотаріуса як державного реєстратора згідно з правилом частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Аналогічні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц, постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 127/17399/19-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 201/6233/17-ц.

Вказане також узгоджується з положеннями ч.1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку».

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вимога ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» від 26 серпня 2020 року та від 27 жовтня 2020 року про усунення порушень, яка була направлена ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 , була повернута відправнику за закінченням терміну зберігання (т. 1 а.с. 158-166).

Судом не встановлено факту отримання боржником ОСОБА_3 вимоги про усунення порушень, що свідчило би про дату, з якої відраховується строк 30 днів для оформлення реєстрації нерухомого майна.

Таким чином, державний реєстратор здійснив реєстрацію права власності за іпотекодержателем на предмет іпотеки без дотримання вимог законодавства, не перевіривши наявність всіх законних підстав для здійснення такої дії.

Крім того, згідно ч.5 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Так, державним реєстратором при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності, яке начебто виникло на підставі договору іпотеки, не було враховано також, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, а такої оцінки проведено не було.

Інформація про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог іпотекодержателя - відсутня, при цьому ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Вказане узгоджується з висновком викладеним в Постанові Великої Палати ВС від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц.

У зв`язку з викладеним, державним реєстратором порушено порядок проведення реєстраційної дії.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, викладених в ч.1 ст. 24 цього Закону, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Таким чином, рішення державного реєстратора про реєстрацію за ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» права власності на Предмет іпотеки здійснено з порушенням вимог Закону.

Крім того, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану 15 січня 2018 року (т. 1 а.с. 7).

Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України "Про іпотеку" регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою.

За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Стаття 17 Закону України "Про іпотеку" визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця.

Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Так заява ТОВ «Аналітик Фінанс» про задоволення вимог іпотекодержателя надійшла до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори 17.08.2021 року (а.с. 116, 122 т. 2), тобто після звернення стягнення іпотечного майна, продажу спірного майна ОСОБА_6 та через три роки після смерті ОСОБА_3 .

Також в порушення норм ст. 1281, 1282 ЦК України відповідач ТОВ «Аналітик Фінанс» звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС» та здійснив продаж спірного майна ОСОБА_6 .

До пояснень представника відповідача ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» про те, що вони не знали про смерть ОСОБА_3 суд ставиться критично, оскільки головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова було винесено постанову від 23.10.2018 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника та направлено копію постанови сторонам виконавчого провадження (т. 1 а.с. 47).

Згідно з ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 цього Кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 353 цього Кодексу.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

За приписами статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, враховуючи, що відповідач ТОВ «Аналітік Фінанс» неправомірно використав своє право звернення стягнення на предмет іпотеки - на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , поспішно вчинив дії щодо переходу до нього права власності, порушуючи порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлений в Договорі іпотеки, а саме: відсутність між іпотекодавцем та іпотекодержателем домовленості про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, та, крім того, з порушенням вчинення такої реєстраційної дії, у зв`язку з відсутністю оцінки предмету іпотеки під час набуття ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» права власності на нього та відсутності належного отримання ОСОБА_3 вимоги про усунення порушень, а також в порушення норм ст. 1281, 1282 ЦК України, що дає підстави для задоволення позову в частині визнання незаконною та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Щодо скасування запису про право власності за ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС».

Відповідно до п.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Отже, право власності за ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» підлягає припиненню.

Щодо визнання договору купівлі продажу не дійсним.

Відповідно до договору купівлі продажу квартири від 05.02.2021 р. посвідченому приватним нотаріусом ХМНО Янбековою О.І. та зареєстрованому в реєстрі за № 67, ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС» здійснив продаж квартири за адресо. : АДРЕСА_1 ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 191-194).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 243299589 від 05.02.2021 року вбачаєтеся, що приватним нотаріусом ХМНО Янбековою О.І. внесений запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі продажу квартири за адресо. : АДРЕСА_1 за № 2254845463101, дата державної реєстрації 05.02.2021 р. (т. 2 (а.с. 52-53).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.п. 2, 5 Постанови Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У зв`язку із задоволенням позову в частині визнання незаконною та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, враховуючи, що укладення між ТОВ "АНАЛІТІК ФІНАНС" та ОСОБА_6 спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна стосовно квартири від 05.01.2021 р. та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Янбековою О.І., зареєстрований в реєстрі за № 67, здійснено без наявності у ТОВ "АНАЛІТІК ФІНАНС" відповідних повноважень, а також вчинення зазначеного правочину порушено право позивача на спадкування, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладення спірного договору купівлі-продажу здійснено з істотним порушенням вимог чинного законодавства, що відповідно до 203, 215 ЦК України має наслідком недійсність такого договору.

Отже, державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6 підлягає скасуванню.

Щодо встановлення факту родинних відносин.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Спадкоємиця ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса Нікуліної О.М. із заявою про прийняття та оформлення спадщини, що залишилась від її двоюрідного брата ОСОБА_3 .

Проте постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліної О.М. від 20.01.2021 р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 , оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 за померлим не зареєстровано, на все нерухоме майно ОСОБА_3 накладено арешти та в документах, наданих на підтвердження родинного зв`язку спадкодавця та спадкоємця маються розбіжності в імені та по-батькові.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується наступним:

Відомостями свидетельства о рождении ОСОБА_7 , в якому батьками зазначені: отец - ОСОБА_8 , мать - ОСОБА_5 , виданное Червонозаводским отделом ЗАГС г. Харькова 05.02.1980 г. актовая запись № 1797 ( мовою орігінала);

-свидетельства о перемене отчества ОСОБА_5 на ОСОБА_5 , выданное Коминтерновским отделом ЗАГС 03.11.1979 г, актовая запись № 40 ( мовою орігіналу);

-свидетельства о браке ОСОБА_8 и ОСОБА_10 , выданное Червонозаводским отделом ЗАГС г. Харкова (мовою орігіналу) 20.11.1979 г, актовая запись № 92;

-свидетельства о заключении брака ОСОБА_11 и ОСОБА_7 , выданное Дворцом бракосочетаний «Дзержинский» г. Харьков 09.02.1980 г., актовая запись № 230 (мовою орігіналу);

-свидетельства о рождении ОСОБА_10 (російською мовою), в якому батьками зазначені: отец - ОСОБА_12 , мать - ОСОБА_13 ( мовою орігіналу), выданное Стародубским райбюро ЗАГС Брянской области 16 ноября 1979 г, актовая запись № 114;

-свидетельства о рождении ОСОБА_14 , в котором родители указаны: отец - ОСОБА_12 , мать - ОСОБА_13 , выданное Песчанским сельсоветом Городищенского района Сталинградской области РСФСР 09.12.1941 г, актовая запись № 95 ( мовою орігіналу);

-копію паспорту ОСОБА_4 НОМЕР_2 , виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 05 січня 2001 р.;

Факт, щодо встановлення якого звернулася заявник, має для неї юридичне значення, оскільки надає правові підстави для реалізації права на отримання спадщини. Крім того, заявниця ОСОБА_2 не має іншої можливості довести факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо визнання за позивачем право власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Спадкування це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов`язків спадкодавця до його спадкоємців. Сукупність цих прав та обов`язків і є спадщиною.

За змістом частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

У відповідності до статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою по прийняття спадщини, після померлого брата ОСОБА_3 але нотаріусом їй було відмовлено, у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 за померлим не зареєстровано, на все нерухоме майно ОСОБА_3 накладено арешти та в документах, наданих на підтвердження родинного зв`язку спадкодавця та спадкоємця маються розбіжності в імені та по-батькові.

Таким чином позовні вимоги щодо визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом заявлені позивачем передчасно, оскільки причиною відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у тому числі відсутність родинного зв`язку спадкодавця та спадкоємця, а судом задоволена заява ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та вона не позбавлена права та можливості повторно звернутись до нотаріуса.

При цьому, необхідно зауважити й на тому, що, відповідно до п. 4.9 та п. 4.10 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених статтями 1270, 1276 Цивільного кодексу України - не раніше зазначених у цих статтях строків. При цьому, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена, а тому ОСОБА_2 має право у будь-який зручний для неї час отримати таке свідоцтво, й не оформлення останнім свідоцтва у стислі строки жодним чином не надає права іншим спадкоємцям ставити питання про визнання права власності на таке спадкове майно за ними.

Отже, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 12, 81, 141, 263-265, ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янбекова Ольга Іванівна, державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліна Олена Миколаївна про встановлення факту, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 грудня 2020 року № 55833896, згідно якого проведено державну реєстрацію права власності на спадкову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС».

Припинити право власності на підставі запису № 39826788, дата та час державної реєстрації: 16.12.2020 16:47:17, № 39826984, дата та час державної реєстрації: 16.12.2020 16:47:17, Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС» на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири від 05.02.2021 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС» та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Янбековою О.І., зареєстрований в реєстрі за № 67.

Припинити право власності на підставі запису № 40430665 від 05.02.2021 17:07:36; за ОСОБА_6 на квартируАДРЕСА_1 .

Встановити факт що має юридичне значення, а саме: факт того, що, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідними сестрами.

В іншій частині позову- відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 ( дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 ( дев`ятсот вісім) грн.00 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року - скасувати.

Скасувати обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: заборону на відчуження квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКППНОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Представник позивача - адвокат Данько Лариса Вячеславівна, діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серія № 1106342 від 03.10.2022

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», код ЄДРПОУ 43520972, адреса місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд.72, м. Київ

Представник відповідача-адвокат Камінська Марина Ігорівна, діє на підставі ордера на надання правничої ( правової) допомоги № 1177072 від 17.04.2024 року

Відповідач: державний реєстратор виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, код ЄДРПОУ 04058692, адреса місцезнаходження: вул. Дніпровська, буд.213, м. Мерефа, Харківської області

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКППНОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , інші дані невідомі.

Представник відповідача-адвокат Темнюкова Марина Ігорівна, діє на підставі ордера на надання правничої ( правової) допомоги № 1101405 від 20.01.2022 року

Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янбекова Ольга Іванівна, адреса місцезнаходження: вул. Чернишевського, 85, прим. 25,28,29 в літ. «Б-11», м. Харків

Третя особа: державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліна Олена Миколаївна, адреса місцезнаходження: вул. Бібліка, 57, м. Харків.

Повний текст рішення складено 16.09.2024 року.

Суддя О. А. Курганникова