Постанова

від 10.09.2024 по справі 565/686/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 565/686/23

Провадження № 22-ц/4815/821/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

ОСОБА_3

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шмайхеля Анатолія Казимировича на додаткове рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 травня 2024 року у складі судді Бренчук Г.В., постановлене в м. Вараш Рівненської області, повний текст додаткового рішення складено 20 травня 2024 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації права власності на квартиру.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року вказаний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення органу приватизації Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш №579 від 19 лютого 2019 року. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 20 лютого 2019 року, видане Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш на ім`я ОСОБА_2 на житлові кімнати в гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житлові кімнати в гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн судового збору, 5 974,50 грн витрат на проведення експертизи. Стягнуто з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн судового збору, 5 974,50 грн витрат на проведення експертизи.

Додатковим рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 травня 2024 рокузаяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш на користь ОСОБА_1 4 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями ст.137 ЦПК України, яка передбачає розподіл між сторонами за результатами розгляду справи витрат на правничу допомогу адвоката разом з іншими судовими витратами та обґрунтоване підтвердженими належним и доказами фактами представництва інтересів позивачки в суді першої інстанції адвокатом Полюхович О.І., та подано розрахунок витрат за надані послуги професійної правничої допомоги.

Вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_2 - адвоката Шмайхель Анатолій Казимирович оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що стягнення витрат на правничу допомогу незаконне в силу того, що незаконним є задоволення позову по суті вимог. Звертає увагу, що позивачем не долучено попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які він поніс, у розмірі 9500,00 грн., а також доказів (платіжних документів, квитанцій тощо), які б підтверджували такі витрати, що є обов`язковою умовою для стягнення таких витрат. З наведених підстав просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає додаткове рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації права власності на квартиру задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення органу приватизації Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш №579 від 19 лютого 2019 року. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 20 лютого 2019 року, видане Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш на ім`я ОСОБА_2 на житлові кімнати в гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житлові кімнати в гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн судового збору, 5 974,50 грн витрат на проведення експертизи. Стягнуто з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн судового збору, 5 974,50 грн витрат на проведення експертизи.

Додатковим рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Вараш на користь ОСОБА_1 4 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження понесених судових витрат заявником надано

Оскаржуючи додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, апелянт вказує, що понесення витрат на правничу допомогу не підтверджене жодними платіжними документами. Такі доводи апеляційним судом відхиляються.

Європейський суд з прав людини основними критеріями судових витрат, що підлягають відшкодуванню, називає їх (а) фактичність, тобто їх реальне підтверджене здійснення, (б) неминучість, тобто відсутність альтернативних шляхів забезпечення такого ж захисту/представництва, і (в) обґрунтованість, тобто пропорційність вчинених дій до наявних завдань та отриманого результату й адекватність оголошеної ціни за виконану роботу. Такий погляд сформовано, зокрема, у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року (справа №648/1102/19), суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиціє є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України.

На підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року, укладений між позивачем (клієнт) та адвокатським бюро «Оксани Полюхович» (адвокатське бюро), акт наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року по справі №565/686/23.

Згідно з п.1.1 договору Адвокатське бюро зобов`язується надати правничу/правову допомогу та захист інтересів клієнта. Адвокатське бюро створене з метою забезпечення незалежної професійної діяльності адвоката Полюхович О.І., яка є його засновником щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової/правничої допомоги в організаційно-правовій формі юридичної особи.

Відповідно до п.1.2. договору адвокатське бюро приймає на себе обов`язки здійснювати надання правової допомоги, в тому числі консультацій, складання необхідних документів, а також представництва та захисту інтересів клієнта перед будь-якими установами та організаціями, підприємствами, в тому числі судами, незалежно від їх форми власності (без обмежень у повноваженнях), в справі № 565/686/23, що розглядається в Кузнецовському міському суді Рівненської області та в справі № 565/482/23, що розглядається в Володимирецькому районному суді Рівненської області.

Клієнт доручає адвокатському бюро: вивчити та скласти необхідні документи для звернення до суду; здійснювати представництво та захист прав та інтересів клієнта в суді, вчиняти від імені клієнта усі процесуальні дії, які може вчиняти сам клієнт; у разі необхідності складати заяви та інші процесуальні документи для звернення до місцевої, апеляційної та касаційної судових інстанцій; складати та подавати в інтересах клієнта різного роду заяви, звернення, клопотання тощо до будь-яких установ України, в тому числі до органів Державної виконавчої служби тощо (п.1.3. договору).

Порядок оплати гонорару адвоката передбачено у розділі 4 договору. Так, розмір гонорару адвокатського бюро по справі №565/686/23 складає від 7 000,00 грн в суді першої інстанції. Конкретний розмір гонорару визначається сторонами в акті наданих послуг, що підписується протягом 5-ти календарних днів після завершення розгляду справи на відповідній стадії судового процесу. Сплата гонорару здійснюється протягом 10 днів після проголошення судом повного рішення по конкретній судовій справі на кожній стадії судового процесу.

Виконання договору зі сторони адвокатського бюро підтверджується підписанням акта виконаних робіт між сторонам (п.6.1. договору).

У матеріалах справи міститься ордер серія ВК №1085386 про надання правничої/правової допомоги ОСОБА_1 , виданий Адвокатським бюро «Оксани Полюхович» адвокату Полюхович О.І. 18 травня 2023 року та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Полюхович О.І.

29 квітня 2024 року Адвокатське бюро «Оксани Полюхович» в особі адвоката Полюхович О.І. та ОСОБА_1 підписали акт наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року по справі №565/686/23 згідно з яким ОСОБА_1 підтверджує, що отримав від адвокатського бюро в справі №565/686/23 в повному обсязі правничу допомогу у формі: вивчення та аналізу документів у даній судовій справі; аналіз судової практики та чинного законодавства для доведення обгрунтованості позову; визначення правової позиції для ефективного захисту прав та інтересів клієнта; підготовки та подання письмових документів (клопотань, заяв) до суду; консультації клієнта щодо правової визначеності та захисту прав клієнта у суді; участі у судових засіданнях в Кузнецовському міському суді, на підставі договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2023 року. Сторони підтверджуються, що з урахуванням наданих послуг, в тому числі кількості судових засідань по судовій справі, розмір гонорару адвокатського бюро в справі №565/686/23 складає 9 500,00 грн. ОСОБА_1 не має жодних претензій до адвокатського бюро, правнича допомога надана повно, об`єктивно та відповідно до законодавства .

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2021 року у справі N 161/20630/18 вказав, що аналіз ч.2 ст.134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку, на що покликався апелянт, у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Відхиляючи апеляційну скаргу на додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд зазначає, що постановою Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року по суті позовних вимог у цій справі залишено без зміни рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року, за результатами якого і здійснено розподіл судових витрат, в тому числі й стягнуто витрати на правничу допомогу на користь позивача.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шмайхеля Анатолія Казимировича залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 травня 2024 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Гордійчук С. О.