Ухвала
від 11.09.2024 по справі 916/4944/23
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

11 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4944/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Наумова Т.О., за посвідченням;

від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм: не з`явився;

від ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» не з`явився;

від Генічеського міжрайонного управління водного господарства: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

на рішення Господарського суду Одеської області

від 18 квітня 2024 року (повний текст складено 29.04.2024)

у справі № 916/4944/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Маркетс Ассістант

до відповідача: Генічеського міжрайонного управління водного господарства

про стягнення 7 519 290,54 грн., -

суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 11.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Енерджі Маркетс Ассістант (далі також позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Генічеського міжрайонного управління водного господарства (далі також Генічеське МУВГ, Управління, відповідач) про стягнення з відповідача 7 519 290,54 грн. заборгованості, з яких: 7 366 679,52 грн. основний борг за спожиту електричну енергію, 127 014,48 грн. - інфляційне збільшення та 3% річних в сумі 25 596,54 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі №916/4944/23 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Генічеського міжрайонного управління водного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Маркетс Ассістант заборгованість за електричну енергію в розмірі 7 366 679,52 грн., інфляційні втрати в розмірі 127 014,48 грн., 3% річних в розмірі 25 513,08 грн. та судовий збір в розмірі 112 788,11 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури (далі прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі №916/4944/23 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також, апелянт просить вирішити питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору у даній справі.

Апеляційна скарга прокурора мотивована прийняттям судом першої інстанції оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 3, 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 207, 525, 610, 611, 625 Цивільного Кодексу України, ст. 236-238 Господарського процесуального Кодексу України; незастосуванням ст. 692 Цивільного кодексу України та ст. ст. 220, 221 Господарського Кодексу України.

Прокурор в апеляційній скарзі акцентує увагу на тому, що відповідач Генічеського міжрайонного управління водного господарства з 24.02.2022 до цього часу перебуває під тимчасовою окупацією.

Частиною 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, зокрема, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі лініями електропередач, заборонено.

Судом першої інстанції не враховано, що під час режиму тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на тимчасово окупованій території не застосовуються (ч. 8 ст. 13 вказаного Закону); суд не врахував норму вказаного Закону, яким встановлено пряму заборону на переміщення послуг лініями електропередач на тимчасово окуповані території, що є порушенням приписів ч.ч. 1, 2, 7 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України; не звернув уваги на те, що за положеннями цього Закону всі підписані представниками сторін у справі рахунки та акти приймання-передачі електроенергії в період часу з лютого по липень 2022 є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов`язаних з їх недійсністю).

Водночас за доводами позивача, з яким погодився суд першої інстанції, ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» здійснювало господарську діяльність з виробництва електричної енергії та постачання її споживачу, який знаходиться на тимчасово окупованій території в умовах існування заборони на такі дії.

Скаржник також звертає увагу колегії суддів на те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення не враховано те, що відповідач не був належним чином, відповідно умов Договору, повідомлений позивачем про виниклий обов`язок оплатити спожиту у лютому - липні 2022 року електроенергію; докази отримання відповідачем належних документів, які були підставою для виконання зобов`язання щодо оплати товару, у матеріалах справи відсутні і дані факти, у поєднанні з умовами триваючої окупації об`єктів відповідача, роблять позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат безпідставними.

В обґрунтування представницьких повноважень на здійснення захисту інтересів держави, прокурор посилається на той факт, що Генічеське міжрайонне управління водного господарства є бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління - Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - Держрибагентство). Фінансування Управління здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Внаслідок постановлення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, відбувається незаконне витрачання коштів державного бюджету у розмірі понад 7 млн. грн., що свідчить про порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Прокурор, посилаючись на п. 4 Положення про Держрибагентство (згідно з яким останнє організовує планово-фінансову роботу у тому числі в своїх територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку), зазначає, що у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм є головним розпорядником бюджетних коштів, а Генічеське МУВГ розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Отже, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних відносинах.

Факт нездійснення захисту інтересів держави Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм підтверджено матеріалами, долученими до апеляційної скарги, що вимагає від прокуратури вжиття відповідних заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави в особі саме Держрибагентства та підставою звернення з відповідною апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 прокурору поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі №916/4944/23; продовжено розгляд апеляційної скарги у даній справі на розумний строк та призначено її розгляд на 11.09.2024 о 14:30 год.; встановлено ТОВ Енерджі Маркетс Ассістант строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

12.07.2024 від ТОВ «Енерджі Маркетс Ассістант» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає, що апеляційне провадження у справі №916/4944/23 підлягає закриттю на підставі пунктів 2 та 3 частини 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, позивач зауважує, що прокурором в апеляційній скарзі не зазначені конкретні положення законодавчих актів, які б надавали Держрибагентству повноваження представляти інтереси держави при розгляді господарськими судами справ про стягнення заборгованості з державних підприємств, установ та організацій, що відносяться до сфери управління зазначеного агентства. Крім того, законодавство, у тому числі Бюджетний кодекс України, не передбачає виконання рішення суду про стягнення коштів з розпорядника бюджетних коштів за рахунок розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.

В судове засідання 11.09.2024 з`явився представник прокуратури.

Представники позивача та відповідача у даній справі до суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи, що явка представників сторін обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Перевіривши апеляційну скаргу, судова колегія зазначає, що перш ніж здійснювати апеляційний перегляд оскаржуваного рішення по суті, враховуючи, що у даному випадку з апеляційною скаргою звернулась особа, яка не приймала участі у справі, судом слід вирішити питання щодо можливості такого апеляційного перегляду.

Так, перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 п. 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 (пункти 37-38) у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №800/570/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

У частині 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Слід враховувати і те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 09.10.2020 у справі №910/12465/18, від 06.11.2020 у справі №910/12490/18, від 23.11.2020 у справі №914/1643/19.

Водночас пунктом 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Отже, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16, від 03.12.2020 у справі №908/3338/19, від 16.01.2021 у справі №904/379/19.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи вирішує оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення таких осіб як третіх осіб та розгляд апеляційної скарги по суті, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку такі особи не мають права на апеляційне оскарження рішення суду.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», частина перша якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Матеріали справи свідчать про те, що до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, яке не виступає ані у якості сторони у справі №916/4944/23, ані у якості учасника цієї справи.

Разом з цим, визначена прокурором особа набуває статусу апелянта у даному апеляційному провадженні.

Однак, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення, судом першої інстанції у даній справі питання про права, інтереси та (або) обов`язки Держрибагентства не вирішувались; Держрибагентство будь-яким чином у вказаному рішенні не згадується; оскаржуване рішення не містить жодних посилань на права, інтереси чи обов`язки Держрибагентства, як у мотивувальній або в резолютивній частинах.

Судова колегія акцентує увагу апелянта на тому, що правовий статус особи, прав якої стосується рішення суду, та особи, права якої вирішено таким рішенням суду, є різним і суд апеляційної інстанції позбавлений права розглядати апеляційні скарги осіб, права і обов`язки яких рішенням суду не вирішено.

Разом з цим, в апеляційній скарзі, прокурор стверджує, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення у справі про права, інтереси та обов`язки органу, якого не було залучено до участі у справі у жодному процесуальному статусі Держрибагентство, якому підпорядковується відповідач у даній справі Генічеське МУВГ. Управління є неприбутковою організацією та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, тому купівля електричної енергії за Договором від 24.12.2021 №10-12/10, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у даній справі, є закупівлею за кошти Державного бюджету України. При цьому, за твердженням прокурора, Держрибагентство є головним розпорядником бюджетних коштів, а відповідач - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, ув`язку з чим, у даному випадку відповідні кошти, які стягнуто за рішенням суду, підлягатимуть виконанню за рахунок головного розпорядника бюджетних коштів.

Проте, судова колегія зазначає, що такі твердження прокурора є лише припущенням та не ґрунтуються на положеннях законодавства, оскільки законодавство, у тому числі Бюджетний кодекс України, не передбачає виконання рішення суду про стягнення коштів з розпорядника бюджетних коштів за рахунок розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.

Так, як вже зазначалось вище, відповідач у справі, Генічеське міжрайонне управління водного господарства, є державною організацією, бюджетною установою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Тому, всупереч наведеним аргументам прокурора, законодавство не передбачає виконання оскаржуваного судового рішення за рахунок Держрибагентства (як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня), оскільки у разі неможливості виконання оскаржуваного рішення суду у даній справі, останнє буде підлягати виконанню за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, твердження прокурора про наявність у Держрибагентства правового зв`язку з відповідачем або безпосередньо оскаржуваним судовим рішенням є помилковими.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення безпосередньо впливає на його права та обов`язки, є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі № 916/4944/23 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити апеляційне провадження за апеляційної скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 року у справі №916/4944/23.

Справу повернути до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку та строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 16.09.2024.

Головуючий суддяЯ.Ф. Савицький

Суддя Г.І. Діброва

СуддяС.І. Колоколов

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення11.09.2024
Оприлюднено17.09.2024
Номер документу121618686
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —916/4944/23

Постанова від 14.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 11.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 11.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 01.07.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 21.06.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 18.06.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Рішення від 18.04.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 14.03.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 28.02.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні