Постанова

від 11.09.2024 по справі 910/17770/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. Справа№ 910/17770/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Палія В.В.

Сибіги О.М.

при секретарі судового засідання Михайленко С.О.,

за участі :

представників позивача -Трощій О.С., Вільямовський Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гарантс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024

(Повний текст рішення складений 04.06.2024)

у справі № 910/17770/23 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-трейд ЛТД"

до Адвокатського об`єднання "Гарантс"

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-трейд ЛТД" (ТОВ "Укр-трейд ЛТД") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об`єднання "Гарантс" (АО "Гарантс") про розірвання договору про надання правової допомоги від 30.09.2020.

Позов мотивовано тим, що в порушення умов зазначеного договору про надання правової допомоги відповідачем надані були послуги правової допомоги щодо представництва позивача у кримінальному провадженні № 42022040000000238, на яке останній відповідача не уповноважував.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/17770/23 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з того, що внаслідок односторонньої відмови позивача від договору про надання правової допомоги від 30.09.2020, враховуючи повідомлення позивача № 31/.10-23 від 31.10.2023, спірний договір є розірваним ще до звернення позивача з цим позовом, а оскільки суд може вирішувати питання про розірвання лише діючого договору, то в даному випадку встановлення судом факту припинення спірного договору на час подачі цього позову і є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції Адвокатське об`єднання "Гарантс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/17770/23 змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції даної апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неналежним чином всіх обставин даної справи та на думку скаржника прийшов до помилкового висновку щодо припинення дії договору про надання правової допомоги від 30.09.2020 ще до звернення позивача до суду із даним позовом, оскільки згідно із умовами спірного договору у позивача відсутнє таке право.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом першої інстанції при ухваленні та обґрунтуванні оскаржуваного рішення, не взято до уваги доводи відповідача щодо відсутності порушень умов договору про надання правової допомоги зі сторони АО «Гарантс», а також залишено поза увагою те, що позивачем належними доказами не доведено порушень відповідачем умов договору від 30.09.2020, які б могли б стати підставами припинення та розірванням договірних відносин, внаслідок чого це не дає ТОВ «Укр-Трейд ЛТД» правових підстав для одностороннього розірвання спірного договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, матеріали апеляційної скарги Адвокатського об`єднання "Гарантс" у судовій справі № 910/17770/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/17770/23.

11.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/17770/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17770/23 за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання "Гарантс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та розгляд справи призначено на 11 вересня 2024 р. о 10 год. 00 хв.

Позиції учасників справи

У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін, як таке, що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Порядок розгляду апеляційної скарги

У судове засідання 11.09.2024 з`явилися представники позивача, які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги. Проте, представник відповідача не з`явився в судове засідання, про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та надані позивачами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-трейд ЛТД» (клієнт) та Адвокатським об`єднання «Гарантс» (об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги від 30.09.2020, за умовами якого об`єднання зобов`язалось надавати правову (правничу) допомогу для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів клієнта, відповідно до діючого законодавства, а клієнт зобов`язався сплатити об`єднанню гонорар та винагороду (бонус успіху) за надання правової допомоги, а також оплатити витрати пов`язані з наданням правової допомоги, відповідно до умов цього договору, а також інших правочинів, що є невід`ємною частиною цього договору.

За п. 2.1.1 цього договору передбачено, що об`єднання має право представляти інтереси клієнта перед фізичними особами, в тому числі фізичними особами - підприємцями, самозайнятими особами, в установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності, в тому числі, але не виключно: судах усіх інстанцій загальної юрисдикції, органах прокуратури, Національної поліції, Служби Безпеки України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, та інших правоохоронних органах, органах державного казначейства, органах державної судової адміністрації, усіх інших органах державної влади, органах нотаріату та перед приватними нотаріусами, перед органами адвокатського самоврядування, адвокатами, у банківських установах, органах місцевого самоврядування, Державній виконавчій службі та перед приватним виконавцями, тощо.

Пунктом 2.1.2 зазначеного договору визначено, що об`єднання має право вчиняти всі дії, передбачені цивільним, кримінальним, господарським, адміністративним процесуальним законодавством, у тому числі користуватися правами, передбаченими ст.ст. 42-43 (учасники справи), 48-49, (сторони), 52-53 (треті особи, що заявляють/не заявляють самостійні вимоги), 58-59, 64 (представник) 69 (свідок) ЦПК України, ст.ст. 42 (підозрюваний, обвинувачений), 43 (виправданий, засуджений), 45-47 (захисник), 55-58 (потерпілий), 60 (заявник), 61 (цивільний позивач), 62-63 (цивільний відповідач), 64-1 (представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження), 64-2 (третя особа щодо майна якої вирішується питання про арешт), 65-67 (свідок), 182 (заставодавець) КПК України, ст.ст. 41-42 (учасники справи), 45-46, (сторони), 49-50 (треті особи, які заявляють/не заявлять самостійні вимоги), 56-57 (представники) ГПК України, ст.ст. 42-44 (учасники справи), 46-47 (сторони) 49, 51 (треті особи, які заявляють/не заявлять самостійні вимоги), 55, 56, 60 (представник), 65 (свідок) КАС України, ст.ст. 268 (особа, яка притягається до відповідальності), 269 (потерпілий), 270 (представник), 271 (захисник), 272 (свідок) КУпАП, направляти адвокатські запити, представляти інтереси клієнта у виконавчих провадженнях у правовідносинах з державними і приватними виконавцями, а також у правовідносинах з іншими учасниками виконавчого провадження з правами, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для стягувана, боржника, інших учасників виконавчого провадження.

Об`єднання має право використовувати всі передбачені чинним законодавством способи та засоби захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта (п. 2.1.3 вказаного договору).

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4 цього договору, обов`язками об`єднання є: надання клієнту правової допомоги, необхідної для захисту прав, свобод та законних інтересів; спрямування всіх своїх знань, досвіду та дій на захист прав, свобод та законних інтересів клієнта; не чинити дій, які можуть зашкодити чи обмежити права, свободи та законні інтереси клієнта.

Згідно з п. 2.4.2 договору, клієнт погоджується з тим, що позиція об`єднання визначається лише самим об`єднанням з урахуванням інтересів клієнта та відповідно до чинного законодавства.

За п. 2.3.1 зазначеного договору, клієнт має право отримувати усну та письмову інформацію про дії вчинені об`єднанням для захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта.

Пунктом 6.1 вказаного договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний з ініціативи клієнта без повернення сплаченого гонорару (в тому числі додаткової винагороди, додаткових витрат пов`язаних з наданням юридичної допомоги), у разі якщо:

- клієнт з тих чи інших підстав не погоджується з позицією, запропонованою адвокатами, що входять до складу об`єднання або залучені останнім, згідно з п. 2.1.5 цього договору;

- клієнт не погоджується з порядком дій, щодо надання правової допомоги, які запропоновані адвокатами, що входять до складу об`єднання або залучені останнім, згідно з п. 2.1.5 цього договору;

- клієнт не бажає надавати об`єднанню всю відому та потрібну для захисту прав, свобод та законних інтересів інформацію, документи, речі та інші матеріали, які є в розпорядженні клієнта, та стосуються обставин справи;

- дострокового розірвання цього договору за згодою обох сторін або за рішенням суду;

- односторонньої відмови від договору, якщо така відмова передбачена чинним законодавством України;

- з інших підстав, передбачених цим договором та/або законодавством.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, 31.10.2023 ТОВ «Укр-трейд ЛТД» надіслало АО «Гарантс» повідомлення № 31/.10-23 про розірвання договору про надання правової допомоги від 30.09.2020, в зазначеному повідомленні клієнт посилається на те, що з ним не були погоджені дії АО «Гарантс» щодо участі у кримінальному провадженні № 42022040000000238, як представника ТОВ «Укр-трейд ЛТД», що є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги.

Судом першої інстанції встановлено, що у пункті 6.1. спірного договору про надання правової допомоги передбачені підстави для дострокового розірвання зазначеного договору з ініціативи позивача - клієнта, зазначеним правом скористався позивач направивши відповідачу повідомлення № 31/.10-23 від 31.10.2023 про односторонню відмовою від укладеного між ними договору, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Предметом даного позову є вимоги позивача - клієнта до відповідача - адвокатського об`єднання про розірвання договору про надання правової допомоги від 30.09.2020 у зв`язку з порушенням відповідачем умов зазначеного договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26), яким, в розумінні цього Закону, є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1).

За ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При визначенні норм договірного права, що застосовуються для регулювання договору про надання правової допомоги, слід визначити правову природу цього договору в розрізі правової природи цивільних зобов`язань, що виникають за ним. Здійснюючи таке визначення суд звертається до рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року у справі № 1-17/2000, у якому Суд зазначив, що право на правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги.

Отже, договір про надання правової допомоги є договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, відповідно до закону, послуга не зводиться до самої дії або діяльності, а розглядається як окреме явище. З огляду на це, для послуг характерним є те, що вони:

- мають нематеріальний характер, а їх результат не набуває уречевлювального вигляду;

- тісно пов`язані з особою виконавця та процесом вчинення ним дій, здійснення діяльності;

- не збігаються із самими діями, здійсненням діяльністю виконавця, а існують як окреме явище.

Для замовника за договором послуга, незважаючи на її нематеріальну сутність, виступає як певне матеріальне благо, заради якого він і вступає у договірні відносини.

Підсумовуючи викладене, послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

За ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, принцип договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов`язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.

Подібна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 920/915/19.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене суд першої інстанції встановивши, що спірний договір про надання правової допомоги від 30.09.2020 є розірваним ще до звернення позивача з даним позовом, внаслідок односторонньої відмови позивача - клієнта від цього договору, дійшов правильного висновку про те, що наявні підстави для відмови в позові, оскільки на час звернення з позовними вимоги договір є припиненим, з таким висновком погоджується і апеляційний господарський суд.

Відтак, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, правомірно відмовив у задоволені позовних вимог позивача до відповідача про розірвання договору про надання правової допомоги від 30.09.2020.

З оглядку викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Адвокатського об`єднання "Гарантс" задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гарантс" -залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/17770/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/17770/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді В.В. Палій

О.М. Сибіга