Рішення

від 10.09.2024 по справі 911/482/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2024 Справа №911/482/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни, м.Васильків, Київська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м.Бахмут

про стягнення 400000,00 грн

Представники сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Семенець А.І. - адвокат на підставі ордеру;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Сиротюк Р.В. - адвокат на підставі ордеру.

Суть спору: Позивач, Фізична особа - підприємець Семенець Лідії Іванівни, м.Васильків, Київська обл. звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м.Бахмут про стягнення 400000,00 грн з яких: 44514,76 грн - пеня, 355485,24грн - упущена вигода.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №08/09/20-1 на виготовлення обладнання від 08.09.2020, а саме, відповідачем порушено обумовлений договором строк для виконання робіт, що стало підставою для нарахування пені відповідно до умов п. 7.1 договору у розмірі 44514,76 грн за період з 04.12.2020 по 20.09.2021. Окрім того, як стверджує позивач, оскільки ТОВ «Квант Енергія» не виконано умови вищевказаного договору, ФОП Семенець Л.І. зі свого боку не виконала вимоги попереднього договору укладеного з ТОВ «Сільпо-Фуд» та не підписала в подальшому основний договір оренди нерухомого майна у грудні 2020 року, у зв`язку з чим остання не отримала орендну плату (дохід).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2024 постановлено передати позовну заяву разом з доданими до неї документами за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду Донецької області 26.03.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 справа передана на розгляд судді Курило Г.Є.

Ухвалою суду від 01.04.2024 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни, м.Васильків, Київська обл. до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м.Бахмут залишено без руху; надано Фізичній особі-підприємцю Семенець Лідії Іванівні, м.Васильків, Київська обл. строк для усунення недоліків її позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

18.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява №08/04/24/2-вих. від 08.04.2024 на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та позовна заява №08/04/24/1-вих. від 08.04.2024 (нова редакція).

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/482/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.05.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 22.05.2024, за змістом якого останній просить позов залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що в рішенні Господарського суду Київської області у справі №911/1814/22 від 06.02.2023 встановлені преюдиційні для цієї справи обставин, які суперечать викладеним позивачем в позовній заяві фактам. З урахуванням обставин, встановленим рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/1814/22 від 06.02.2023, відсутні підстави для стягнення пені та збитків у цій справі. Відповідач посилається на те, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності.

27.05.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 22.05.2024 про призначення судового засідання, за змістом якого останній просить призначити до розгляду справу №911/482/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін та забезпечити участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Також, 27.05.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 22.05.2024 про надання позивачем оригіналів доказів для огляду суду.

Ухвалою суду від 03.06.2024 призначено справу №911/482/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи почато зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 25.06.2024 о 10:40 год.

03.06.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив №28/05/24/1-вих. від 28.05.2024 з додатками, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, а саме вказує, що наявний причинно-наслідковий зв`язок між наведеними в позові обставинами та посилається на те, що ним не пропущено строк позовної давності.

12.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 05.06.2024 на відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом яких останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, зокрема, що позивач веде себе непослідовно, а тому порушує принцип заборони суперечливої поведінки.

Ухвалою суду від 25.06.2024 клопотання відповідача б/н від 22.05.2024 про надання позивачем оригіналів доказів для огляду суду задоволено частково та витребувано для огляду у позивача оригінали документів; відкладено підготовче засідання на 16.07.2024 о 10:40 год.

09.07.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2024 заява №05/07/24/1-вих. від 05.07.2024 про надання доказів для огляду суду з додатками.

Ухвалою суду від 16.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/482/24 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 20.08.2024 о 10:40год.; повторно витребувано для огляду у позивача оригінали документів: оригінал заяви директору технічному АТ «Київоблгаз» від 07.12.2020, оригінал акту перевірки технічного стану комунікаційного ВОГ від 17.12.2020, оригінал попереднього договору від 17.09.2020, оригінал додатку 2 до попереднього договору (проект договору оренди) від 17.09.2020, оригінал договору оренди нерухомого майна від 05.08.2021; постановлено вказані документи надати суду до дати наступного підготовчого засідання (з урахуванням часу пересилання засобами поштового зв`язку).

15.08.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2024 заява №02/08/24-1вих від 02.08.2024 про надання доказів для огляду суду, за змістом якої представником позивача також заявлено клопотання про повернення оригіналів та нотаріально засвідчених копій документів наданих до суду для огляду на виконання вимог ухвал суду від 25.06.2024 та 16.07.2024.

Ухвалою суду від 20.08.2024 клопотання представника позивача викладене у заяві №02/08/24-1вих. від 02.08.2024 про надання доказів для огляду суду щодо повернення оригіналів та нотаріально засвідчених копій документів наданих до суду для огляду на виконання вимог ухвал суду від 25.06.2024 та 16.07.2024 задоволено; повернуто позивачу оригінал заяви директору технічному АТ «Київоблгаз» від 07.12.2020, оригінал акту перевірки технічного стану комунікаційного ВОГ від 17.12.2020, оригінал попереднього договору від 17.09.2020, оригінал договору оренди нерухомого майна від 05.08.2021 та нотаріально засвідчені копії означених документів; закрито підготовче провадження по справі №911/482/24; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.09.2024 об 11:00 год.

У судове засідання 10.09.2024 в режимі відеоконференції з`явився представник позивача, надав пояснення щодо позову, наполягав на задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 10.09.2024 в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача, надав пояснення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

08.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» (постачальник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Семенець Лідією Іванівною (замовник, позивач) укладено договір №08/09/20-1 на виготовлення обладнання (договір), згідно п.1.1 та п.п.1.1.1. якого постачальник приймає на себе зобов`язання відповідно до умов договору: здійснити виготовлення продукції за кресленнями, а саме: виготовлення шафи вузла обліку газу - 1 од., виготовлення ШГРП з регуляторами газу - 1 од., прокладання газопроводу до ВОГ та ШРП.

Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виготовлену постачальником продукцію в розмірі, порядку та строки відповідно до цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.2.1 договору, замовник зобов`язується прийняти продукцію відповідно до умов цього договору; здійснити платежі на користь постачальника в розмірах і строки, встановлені цим договором; постачальник зобов`язується виготовити продукцію і передати замовнику в кількості та строки, встановлені цим договором.

Постачальник бере на себе зобов`язання виготовити продукцію і сповістити замовника про виготовлення продукції протягом 60 робочих днів після проведення передоплати згідно п. 5.1.1 даного договору; доставити продукцію замовнику на площі замовника за свій рахунок, відповідно до умов цього договору; здійснити монтаж згідно до умов проектної документації (п. 3.1 договору).

Загальна вартість за договором встановлюється в розмірі 800000,00 грн без ПДВ (п.4.1 договору).

Відповідно до п.п 5.1.1 договору, замовник здійснює оплату за виготовлення обладнання наступними платежами: аванс у розмірі 70% вартості обладнання 560000,00грн без ПДВ, для здійснення закупівлі матеріалів на виготовлення обладнання за п. 1.1.1. даного договору протягом 3 робочих днів з дати підписання даного договору. Остаточний розрахунок за виконанні роботи у сумі 240000,00 грн без ПДВ замовник перераховує постачальнику протягом 3-х робочих днів після підписання акту прийому-передачі обладнання та виконаних робіт з монтажу.

За порушення термінів виконання поставки постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі ставки НБУ від загальної вартості договору за кожен день прострочення (п. 7.1 договору).

Згідно з умовами п.7.5 договору, сторона договору, майнові інтереси або ділова репутація якої порушені в результаті невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором іншою стороною, має право вимагати повного відшкодування заподіяних їй цією стороною збитків, під якими розуміються витрати, які сторона, чиє право порушено, справила або справить для відновлення своїх прав та інтересів (реальні збитки), а також неодержані доходи, які ця сторона отримала б при звичайних умовах ділового обороту, якби її права і інтереси не б порушені (упущена вигода).

Стягнення штрафів, пені та збитків не звільняє сторону-порушника від виконання зобов`язань за договором (п. 7.6 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання договору сторонами і діє до 16.11.2020, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Договір підписано без застережень та виправлень представниками сторін та скріплено їх печатками.

В матеріалах справи наявний попередній договір від 17.09.2020 (попередній договір), укладений між Фізичною особою Семенець Лідією Іванівною (орендодавець) та ТОВ «Сільпо-Фуд» (орендар), згідно п. 1.1 якого сторони зобов`язуються орієнтовно до 31 грудня 2020 року включно, але в будь-якому випадку не пізніше ніж через 2 місяці з дати підписання акту прийому-передачі для проведення Монтажних робіт (надалі - Акт №1); укласти договір оренди нерухомого майна (надалі за текстом - основний договір) щодо нежилих приміщень орієнтовною загальною площею 3424,6 кв.м., частина з яких площею 2641,9кв.м. розташована на першому поверсі будівлі, частина з яких площею 627,9 кв.м. розташована на другому поверсі будівлі, частина з яких площею 154,8 кв.м. знаходиться на третьому поверсі будівлі, яка будується орендодавцем на 23-му кілометрі Автошляху М 05 «Київ - Одеса» (надалі за текстом -«Приміщення»), на умовах і в порядку, передбачених, цим попереднім договором та додатками до нього.

За основним договором орендодавець повинен передати орендареві за плату на обумовлений сторонами строк у користування приміщення для здійснення господарської діяльності орендаря, встановленої умовами основного договору.

З метою підготування приміщення до здачі в оренду орендодавець також зобов`язаний на умовах та в строки, передбачені попереднім договором, допустити орендаря до проведення монтажних робіт, визначених п. 1.2 попереднього договору та закріпити передачу допуск до приміщення Актом № 1.

Орендар згідно умов цього попереднього договору зобов`язаний за свій рахунок виконати монтажні роботи та вчинити інші визначені цим попереднім договором дії.

Відповідно до п. 1.2 вказаного попереднього договору, монтажні роботи за цим договором є роботи орендаря у приміщенні для його внутрішнього облаштування згідно потреб орендаря та повного пристосування до подальшого використання, завозу та установки обладнання і закінчуючи завозом товару та підготування приміщення для подальшого використання об`єкту за цільовим призначенням. Проведення та оплата монтажних робіт лежить на орендареві.

Згідно з підпункту 2.2.10 попереднього договору, орендодавець зобов`язаний, зокрема, до підписання акта прийому-передачі приміщення за основним договором забезпечити повну готовність для використання місць загального користування (включаючи системи опалення, кондиціонування, освітлення, та інш.), ліфтового обладнання, пропускної та охоронної систем.

На момент підписання Акту № 1 орендодавець зобов`язаний забезпечити прийняття приміщення до експлуатації у встановленому законодавством та будівельними нормами порядку, включаючи вимоги до класу наслідків об`єкта будівництва та зазначенням назви/призначення приміщень як «магазин продовольчих та промислових товарів» (з наданням відповідного підтверджуючого документу), а також забезпечити в приміщенні постачання електроенергії, водопостачання, теплозабезпечення, вентиляцію, кондиціювання, тощо; укласти договори на електропостачання, газопостачання по постійній схемі, отримати дозвіл на спеціальне водокористування (або інший документ, який підтверджує правомірність використання скважини з метою водопостачання), копії відповідних документів надати орендарю (п. 3.1, підпункти 3.1.1 - 3.1.7 попереднього договору) .

Також, до попереднього договору додано додаток №2 - проєкт договору оренди.

Попередній договір від 17.09.2020 та додатки до попереднього договору від 17.09.2020 підписано орендодавцем - фізичною особою Семенець Лідією Іванівною та представником орендаря - ТОВ «Сільпо-Фуд» та скріплено його печаткою, посвідчено державним нотаріусом Васильківської міської державної нотаріальної контори Київської області Хоменком С.А., зареєстрований в реєстрі №1-1204.

Крім того, на підтвердження своїх вимог позивачем до матеріалів справи надано копії: заяви ФОП Семенець Л.І. подану директору технічному АТ «Київоблагаз» зареєстровану Васильківським відділенням АТ «Київоблгаз» 07.12.2020 щодо направлення представників АТ «Киїівоблгаз» на вузол обліку, який знаходиться за адресою: адміністративні межі Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222410300:02:001:0004 для прийняття в експлуатацію новозбудованого ВОГ; акту перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 17.12.2020 зі зазначеними в ньому недоліками ВОГ (зазначено спеціалізовану монтажну організацію ДП «Теплогаз-В»); листа-вимоги Фізичної особи-підприємця Семенець Л.І. №23/06/21/1вих. від 23.06.2021 адресовану директору ТОВ «Квант Енергія»; листа ТОВ «Квант Енергія» №25 від 12.07.2021 разом з актом надання послуг №24 від 09.12.2020; мотивованої відмови ФОП Семенець Л.І. № 20/07/21/2вих. від 20.07.2021 від підписання Акту №24 від 09.12.2020 «Надання послуг» (з доказами направлення відповідачу); претензії ФОП Семенець Л.І. №22/07/21/1вих. від 22.07.2021 адресовану директору ТОВ «Квант Енергія» на суму 4881586,94 грн (пені у розмірі 34060,10 грн, збитків у розмірі 4847526,84грн) (з доказами вручення її відповідачу); листа Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» №81012-Сл-16574-1021 від 27.10.2021 згідно змісту якого повідомлено Семенець Л.І. про прийняття 20.09.2021 виконавчо-технічної документації внутрішньої та зовнішньої систем газопостачання на об`єкт, що знаходиться за адресою: адміністративні межі Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3222410300:02:001:0004.

Водночас, позивачем надано до матеріалів справи Акт від 20.09.2021 прийняття внутрішньої та зовнішньої мереж і систем газопостачання «Нове будівництво об`єкту дорожнього сервісу (магазину продовольчих та промислових товарів) за місцем розташування: Києво-Святошинський р-н, адміністративні межі Боярської міської ради, кадастровий номер земельної ділянки 3222410300:02:001:0004», підписаний замовником Семенець Л.І. , генеральним підрядником ТОВ «Квант Енергія» та представником експлуатаційної організації.

Як свідчать матеріали справи, 05.08.2021 між ТОВ «Сільпо-Фуд» (орендар) та зокрема, фізичною особою Семенець Лідією Іванівною (орендодавець-1), укладено договір оренди нерухомого майна, згідно п. 1.1. якого, на умовах договору орендодавець зобов`язаний передати, а орендар зобов`язаний прийняти приміщення в строкове платне володіння та користування. Приміщення належать орендодавцям на праві спільної часткової власності, зокрема, орендодавцю-1 належить часка у праві спільної часткової власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого Васильківською міською державною нотаріальною конторою Київської області 05.08.2021 за №269182234 (п.1.2. договору).

Відповідно до положень договору: «Будівля» - магазин продовольчих та промислових товарів загальною площею 3459,35 кв.м, який розташований за адресою: Київська обл, Києво-Святошинський р., м.Боярка, Боярське лісництво (територія Боярської міської ради), квартал 103, виділ 9, будинок 1, на земельній з кадастровим номером 3222410300:02:001:0004; «Приміщення» - нежитлові приміщення будівлі загальною площею 3430,1 кв.м., частина з яких площею 2641,9 кв.м. розташована на першому поверсі будівлі, частина з яких площею 633,40 кв.м. розташована на другому поверсі будівлі, частина з яких площею 154,8 кв.м. знаходиться на технічному поверсі будівлі.

Пунктом 2.1 договору оренди нерухомого майна визначено, що строк оренди обчислюється з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення та триває 10 років.

Статтею 5 договору оренди нерухомого майна визначено платежі та порядок оплати.

Договір оренди нерухомого майна підписано сторонами та скріплено печаткою ТОВ «Сільпо-Фуд» та посвідчено державним нотаріусом Васильківської міської державної нотаріальної контори Київської області Хоменком С.А., зареєстрований в реєстрі № 1-1148.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №08/09/20-1 на виготовлення обладнання від 08.09.2020, а саме, відповідачем порушено обумовлений договором строк для виконання робіт (за твердженням позивача роботи відповідачем виконано 20.09.2021, а не 03.12.2020 всупереч умовам договору), що стало підставою для нарахування пені відповідно до умов п. 7.1 договору у розмірі 44514,76 грн за період з 04.12.2020 по 20.09.2021. Окрім того, як стверджує позивач, оскільки ТОВ «Квант Енергія» не виконано умови вищевказаного договору, ФОП Семенець Л.І. зі свого боку не виконала вимоги попереднього договору укладеного з ТОВ «Сільпо-Фуд» та не підписала в подальшому основний договір оренди нерухомого майна у грудні 2020 року, у зв`язку з чим остання не отримала орендну плату (дохід).

З огляду на вищевикладене, позивач, Фізична особа - підприємець Семенець Лідії Іванівни, м.Васильків, Київська обл. звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м.Бахмут про стягнення 400000,00 грн з яких: пеня у розмірі 44514,76 грн, упущена вигода у розмірі 355485,24 грн.

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з`ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підряд передбачає виконання певної роботи підрядником на свій ризик з переданням її результату замовнику (створеної, відремонтованої речі), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, що оформляється актом прийняття передачі виконаних робіт, на підставі яких здійснюється виплата винагороди.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.1 та п.п.1.1.1. договору №08/09/20-1 на виготовлення обладнання від 08.09.2020, постачальник приймає на себе зобов`язання відповідно до умов договору: здійснити виготовлення продукції за кресленнями, а саме: виготовлення шафи вузла обліку газа - 1 од., виготовлення ШГРП з регуляторами газу - 1 од., прокладання газопроводу до ВОГ та ШРП.

Постачальник бере на себе зобов`язання виготовити продукцію і сповістити замовника про виготовлення продукції протягом 60 робочих днів після проведення передоплати згідно п. 5.1.1 даного договору; доставити продукцію замовнику на площі замовника за свій рахунок, відповідно до умов цього договору; здійснити монтаж згідно до умов проектної документації (п. 3.1 договору).

Сторони договору №08/09/20-1 від 08.09.2020 у п.5.1.1 погодили, що замовник здійснює оплату за виготовлення обладнання наступними платежами: аванс у розмірі 70% вартості обладнання 560000,00 грн без ПДВ, для здійснення закупівлі матеріалів на виготовлення обладнання за п. 1.1.1. даного договору протягом 3 робочих днів з дати підписання даного договору. Остаточний розрахунок за виконанні роботи у сумі 240000,00 грн без ПДВ замовник перераховує постачальнику протягом 3-х робочих днів після підписання акту прийому-передачі обладнання та виконаних робіт з монтажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Тобто за умовами договору, позивач зобов`язаний здійснити авансовий платіж у розмірі 70% вартості обладнання (560000,00 грн без ПДВ), для здійснення закупівлі матеріалів на виготовлення обладнання згідно п. 1.1.1. договору протягом 3 робочих днів з дати підписання спірного договору, а відповідач тільки після проведення передоплати позивачем в розмірі 560000,00 грн без ПДВ протягом 60 робочих днів зобов`язаний виготовити продукцію і сповістити замовника про її виготовлення у встановлений строк.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2023 у справі №911/1814/22, яке вступило в законну силу, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» до Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни про стягнення заборгованості за договором №08/09/20-1 від 08.09.2020 на виготовлення обладнання у загальному розмірі 342625,98 грн, з яких: 287778,00 грн - основного боргу, 4948,50 грн - 3% річних, 29321,38 грн - інфляційних збитків, 20578,10 грн - пені, задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» 287778,00 грн основного боргу, 13479,45 грн пені, 4494,80 грн процентів річних, 21453,12 грн інфляційних втрат, 4908,08 грн судового збору.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Саме виходячи із вищевикладених імперативних приписів норм права про преюдицію, суд розглядає обставини по справі №911/1814/22, у якій брали участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини, а також які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом в ході розгляду справи, відображені у мотивувальній частині відповідного судового рішення та їм надана належна правова оцінка судом.

Зокрема, розглядом справи №911/1814/22 встановлено наступні обставини:

- у відповідності до пункту 5.1.1 договору №08/09/20-1 від 08.09.2020, сторони передбачили сплату авансу на матеріали 70% від вартості договору протягом 3 робочих днів з дати підписання договору. Відтак, до 11.09.2020 включно замовник мав зобов`язання сплатити виконавцю 560000,00 грн. На виконання п.5.1.1 договору замовник сплатив виконавцю передплату у розмірі 512222,00грн, а саме сплатив: 08.09.2020 - 41400,00 грн, 09.09.2020 - 415822,00грн, 10.09.2020 - 55000,00 грн. З огляду на викладене, у Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни з 12.09.2020 існує прострочена заборгованість перед ТОВ «Квант Енергія» з оплати авансу на матеріали в сумі 47778,00 грн. Враховуючи, що пунктом 3.1 договору строк виготовлення продукції сторонами встановлений протягом 60 робочих днів після внесення передоплати згідно пункту 5.1.1 договору, відсутні підстави твердити, що до повної оплати авансу для ТОВ «Квант Енергія» настав строк виконання зобов`язань, отже відсутні підстави твердити про прострочення виконання робіт;

- умовами договору №08/09/20-1 від 08.09.2020 між позивачем та відповідачем до обов`язків виконавця не було віднесено проведення пусконалагоджувальних робіт та випробувань.

Отже, судом у справі №911/1814/22 встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Семенець Л. І. на виконання вимог договору №08/09/20-1 на виготовлення обладнання від 08.09.2020 перераховано у вересні 2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» не в повному обсязі авансовий платіж, прострочена заборгованість з оплати авансу на матеріали складає 47778,00 грн, таким чином до повної оплати авансу для Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія» не настав строк виконання зобов`язань щодо здійснення виготовлення продукції та прокладання газопроводу до ВОГ та ШРП.

Доказів сплати авансу Фізичною особою-підприємцем Семенець Л. І. у повному обсязі на виконання умов договору №08/09/20-1 на виготовлення обладнання від 08.09.2020, до винесення рішення Господарським судом Київської області від 06.02.2023 у справі №911/1814/22, матеріали справи №911/482/24 також не містять.

Позивач зазначає, що відповідачем відповідно до умов п. 3.1 договору зобов`язання не виконано належним чином у строк до 03.12.2020, у зв`язку з цим на підставі п.7.1. договору позивачем нараховано пеню у розмірі 44514,76 грн за період з 04.12.2020 по 20.09.2021.

За порушення термінів виконання поставки постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі ставки НБУ від загальної вартості договору за кожен день прострочення (п. 7.1 договору).

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції можуть застосовуватись в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Як вже було встановлено судом, пунктом 7.1. договору, сторони передбачили відповідальність відповідача у разі порушення термінів поставки товару (виготовлення продукції) у вигляді пені.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено порушення відповідачем строків виконання зобов`язань (виготовлення продукції, прокладання газопроводу до ВОГ та ШРП) за договором №08/09/20-1 від 08.09.2020, оскільки позивач не здійснив повної оплати авансу, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 44514,76 грн за договором №08/09/20-1 від 08.09.2020 є необґрунтованими та не підлягає задоволенню.

Водночас, позивач просить суд стягнути з відповідача 355485,24 грн упущену вигоду за період з 04.12.2020 по 05.08.2021.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у відповідності до частини першої статті 225 Господарського кодексу України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додаткового витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вимога), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків (в тому числі у формі упущеної вигоди) може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. Водночас на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача такої шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Вимагаючи відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 142 Господарського кодексу України прибуток суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Системний аналіз положень частини першої статті 42, частини першої статті 44 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання.

Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується, оскільки одним з критеріїв, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності здійснених позивачем витрат.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються та шкода (збитки), які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 30.03.2021 у справі №908/2261/17, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20.

Також позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Враховуючи закріплені Господарським процесуальним кодексом України принципи рівності, змагальності та обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, як встановлено вище судом, рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2023 у справі №911/1814/22 встановлено, що у ФОП Семенець Л.І. з 12.09.2020 існує прострочена заборгованість перед ТОВ «Квант Енергія» з оплати авансу на матеріали в сумі 47778,00 грн; враховуючи, що пунктом 3.1 договору строк виготовлення продукції сторонами встановлений протягом 60 робочих днів після внесення передоплати згідно пункту 5.1.1 договору, відсутні підстави твердити, що до повної оплати авансу для позивача настав строк виконання зобов`язань, отже відсутні підстави твердити про прострочення виконання робіт, а відтак позивачем не доведена протиправна поведінка відповідача.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача, щодо неможливості встановлення дати прострочення зобов`язання зі сторони ТОВ «Квант Енергія» при виконанні умов договору, оскільки обов`язок виконати означений договір у відповідача взагалі не виник у зв`язку із несплатою позивачем авансового платежу в повному обсязі, за яким виникає обов`язок виготовити замовлення протягом 60 робочих днів.

Позивач посилається на те, що факт нанесення йому збитків у вигляді упущеної вигоди, підтверджується зокрема, відсутністю акту випробувань ШГРП, акту пусконалагоджувальних робіт обладнання.

Однак, рішенням Господарського суду Київської області від 06.02.2023 у справі №911/1814/22 встановлено, що умовами договору №08/09/20-1 між позивачем та відповідачем до обов`язків виконавця не було віднесено проведення пусконалагоджувальних робіт та випробувань.

Позивачем не представлений суду детальний розрахунок упущеної вигоди, що свідчить про неможливість покладення на відповідача її відшкодування.

Зазначене у сукупності свідчить про відсутність у діях відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м.Бахмут протиправної поведінки, відсутність його вини, недоведеності розміру упущеної вигоди та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями «Квант Енергія», м.Бахмут та заподіянням збитків позивачу у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 355485,24грн є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, решту аргументів учасників справи суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідачем також заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За загальним правилом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

У цій справі відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Але при цьому слід враховувати, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Також у постанові ВП Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 зазначено, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.

З огляду на зазначене, враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених ФОП Семенець Л.І. позовних вимог, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни, м.Васильків, Київська обл. до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м.Бахмут про стягнення 400000,00 грн.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни, м.Васильків, Київська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енергія», м.Бахмут про стягнення 400000,00 грн, з яких 44514,76 грн - пеня, 355485,24грн - упущена вигода, відмовити.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 10.09.2024 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 16.09.2024.

Суддя Г.Є. Курило