Рішення

від 16.09.2024 по справі 911/1827/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/1827/24

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ФАРМАЦІЯ» про стягнення 177 202,48грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» (далі - позивач, ТОВ «Ароматика») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ФАРМАЦІЯ» (далі - відповідач, ТОВ «Смарт-Фармація») про стягнення 213 606,37грн основного боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки від 01.10.2018 №01/10/2018СФ в частині оплати переданого товару в установлений договором строк (т.1 а.с.1-11).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Ароматика» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (т.2 а.с.61-63).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 23.07.2024 о 20:10, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (т.2 а.с.64-65).

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам наступного робочого дня - 24.07.2024.

В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

05.08.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.66-67).

У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що:

- сторони у договорі визначили, що оплата за поставлений товар проводиться під відкладною умовою - після його реалізації, тому строк оплати товару, який не реалізований, не настав;

- враховуючи часткову оплату за товар у розмірі 250 513,91грн за період з вересня 2023 року по липень 2024 року станом на 31.05.2024 залишок неоплаченого товару становить 202 337,29грн;

- у період з кінця серпня 2023 року по червень 2024 року, у зв`язку із закриттям аптечних пунктів, позивачу повернуто товару на суму 22 129,96грн, однак така обставина у заявленому позові не врахована.

Копія відзиву на позов з додатками доставлена до зареєстрованого електронного кабінету позивача 05.08.2024 о 11:20, про що свідчить квитанція №1480562 (т.6 а.с.130).

З порушенням строку для подання відповіді на відзив, встановленого судом ухвалою від 23.07.2024 - 7 днів з дня отримання відзиву на позов, - 14.08.2024 позивач подав відповідь на відзив (т.6 а.с.132-133), у якій вказує, що:

- факт повернення товару на суму 22 129,96грн не приховано, а враховано під час подання позову, оскільки узгоджена сторонами сума боргу відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків на 31.05.2024 становить 276 968,79грн;

- листом від 15.04.2024 вих.№15/04-4 щодо повернення залишку товару ТОВ «Смарт-Фармація» фактично в односторонньому порядку змінило умови договору, оскільки такий договір не передбачає повернення товару у зв`язку із прийняттям рішення про закриття аптек, і відкладальна умова настання строку виконання зобов`язання вже не може настати;

- відповідач реалізував своє право на придбання необхідної йому кількості та асортименту товарів і після поставки товару отримав повне право власності на нього, разом з усіма ризиками і їх наслідками, а також відповідальністю, які покладені на власника;

- у строк, встановлений ч.2 ст.530 ЦК України, з моменту направлення відповідачу претензії ним не здійснена оплата товару, у зв`язку з чим відповідач порушив зобов`язання.

З клопотанням про продовження строку для подання відповіді на відзив позивач до суду не звертався; факт отримання позивачем відзиву 06.08.2024, на якій він посилається у відповіді на відзив, спростовується квитанцією №1480562 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС 05.08.2024 о 11:20 (т.6 а.с.130).

Однак, зважаючи на подання відповідачем разом із відзивом на позов значної кількості доказів - об`ємом більш ніж 2 000 аркушів, враховуючи час, необхідний позивачу для ознайомлення з поданими матеріалами та підготовки відповіді на відзив з урахуванням аналізу поданих відповідачем документів та матеріалів, встановлення позивачу строку для подання відповіді на відзив мінімальної тривалості, пропущення відповідного строку всього на 2 дні, суд вважає за можливе з власної ініціативи, з метою об`єктивного та повного розгляду, у відповідності з положеннями ч.2 ст.119 ГПК, України, продовжити позивачу строк для подання відповіді на відзив та прийняти відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2024 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог до 177 202,48грн (т.6 а.с.147-149).

Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 03.09.2024 о 19:25, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (т.6 а.с.150-151).

Заперечення від відповідача станом на момент прийняття рішення у справі до суду не надходили, строк, встановлений ухвалою від 23.07.2024 для подання такої заяви по суті закінчився, відповідач з заявою про продовження встановленого судом строку для подання відповідної заяви по суті до суду не звертався.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

01.10.2018 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець), укладено договір поставки від 01.10.2018 №01/10/2018СФ з урахуванням протоколу розбіжностей, які врегульовані сторонами (т.1 а.с.12-17, далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупцеві товар згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, зазначеним у прайс-листі та вказаним у видаткових накладних, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Поставка товару здійснюється у відповідності до заявок, які подаються покупцем за узгодженим сторонами графіком замовлень та поставки; заявка обов`язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару; вартість замовленої партії товару не повинна бути меншою ніж 500грн при поставці у межах м. Києва і 1 000грн - за межами м. Києва (п.1.2 договору).

Заявка може подаватися постачальником по факсу, електронною поштою, кур`єром або іншим, погодженим сторонами способом; сторони попередньо узгоджують надану покупцем заявку; остаточне замовлення на товар покупець зобов`язаний передати постачальнику в письмовому вигляді не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку його виконання (п.1.3 договору).

Згідно п.2.1 договору найменування товару, асортимент та ціна товару визначаються сторонами у специфікації (додаток №1 до даного договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Як визначено п.2.4 договору, загальна сума договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару, а партією товару, в силу п.1.4 договору, є його кількість, вказана в одній накладній.

У відповідності до п.п.3.1-3.2 договору: поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника протягом 3 робочих днів з моменту отримання попередньо узгодженої сторонами заявки від покупця в порядку, передбаченому п.1.3 договору; адреси аптечних закладів зазначаються у заявках на поставку товару; поставка товару в межах міста Києва здійснюється на умовах DDP (доставка товару в пункт, вказаний покупцем); при доставці товару покупцю за допомогою перевізника, передача товару здійснюється перевізником по кількості місць, зазначених у декларації перевізника на доставку та передачу товару покупцю; датою продажу товару і переходу права власності на цей товар, а також усіх ризиків по збереженню, неушкодженості та його реалізації вважається дата передачі товару покупцю, вказана у видатковій накладній чи інших двосторонніх документах на поставлений товар; постачальник гарантує, що дата, яка вказана в видатковій накладній, співпадає з фактичною датою отримання товару покупцем.

Пунктом 3.7 договору сторони узгодили, що: товар, поставлений згідно із замовленням покупця та дотриманням вимог розділу 2, 3 та 5 цього договору, поверненню не підлягає, але, як виключення, покупець має право повернути до 5% від конкретно закупленого найменування; також покупець залишає за собою право повернути нереалізований товар постачальнику за 3 місяці до закінчення терміну придатності такого товару.

Згідно п.п.4.1-4.2 договору: покупець здійснює оплату на умовах реалізації з моменту здійснення поставки, згідно умов цього договору; оплата здійснюється на підставі звіту про реалізацію за попередній місяць до 15 числа поточного місяця; звіт про реалізацію за минулий місяць повинен бути наданий до 5 числа поточного місяця; оплата проводиться на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2019; якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах (п.10.1 договору).

01.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду до договору (т.1 а.с.18), відповідно до якої п.10.1 договору викладено в новій редакції, яка передбачає, що: договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а у випадку, якщо за 10 календарних днів до моменту закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про своє бажання його розірвати, договір вважається продовженим (переукладеним) на тих самих умовах на кожен наступний календарний рік без складання додаткового письмового документу.

Доказів письмового повідомлення будь-якої із сторін іншу про розірвання такого договору в установленому договором порядку жодною із сторін не надано.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором в частині поставки товару в період з 29.08.2023 по 05.04.2024 позивач надав видаткові накладні (т.1 а.с.19-250; т.2 а.с.1-25), які підписані сторонами, на загальну суму 226 215,30грн.

Як вказує відповідач, щомісячно за період з 09.2023 по 06.2024, на виконання умов укладеного договору, ним направлялись з електронної адреси «Аптека «Вітамін»: «davidenko@vitamingroup.co.ua» на електронну адресу позивача: «aromatika12@aromatika.ua» звіти про реалізацію товару. В якості доказів направлення звітів - відповідач долучив скріншоти відповідей, з яких вбачається, що користувач з наданим іменем «Olena Lazarenko» підтвердила отримання відправлень (т.6. а.с.114-118,зворот).

Разом з тим, самих звітів за відповідний період, складання та надання яких позивачу передбачено договором, відповідач не надав, а до відзиву долучив оборотні відомості за період з 01.08.2023 по 30.06.2024 (т.2 а.с.70 - т.6 а.с.113). Разом з тим, відповідні відомості невідомо ким складені, оскільки не містять підпису особи, що їх склала та підтверджує достовірність їх відомостей; доказів направлення відповідних відомостей позивачу суду не надано.

У відповідний період відповідач здійснював оплату як поставленого у вказаний період товару, так і товару, який поставлений на умовах договору, однак у інший період, на підтвердження чого відповідач надав платіжні інструкції №15378 від 12.09.2023, №15716 від 09.10.2023, №16213 від 13.11.2023, №16636 від 11.12.2023; №17109 від 11.01.2024, №17538 від 13.02.2024, №17918 від 11.03.2024, №18400 від 12.04.2024, №18727 від 13.05.2024 (т.6 а.с.124-128). Відповідне підтверджується підписаними обома сторонами без зауважень актами звіряння взаємних розрахунків.

Так, відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за договором у період з 01.03.2024 по 31.03.2024, який підписано сторонами, борг за товар, поставлений на умовами даного договору, який включає сальдо у розмірі 274 166,60грн на початок періоду - 01.03.2024, складає 276 968,79грн (т.2 а.с.30).

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за відповідним договором за період з 01.05.2024 по 31.05.2024, сальдо на початок періоду складало 276 968,79грн, а борг на кінець періоду звіряння - 31.05.2024 складав 234 181,33грн (т.6 а.с.123).

Окрім того, судом встановлено, що відповідач після 31.05.2024 частково оплатив поставлений за договором товар, перерахувавши позивачу загалом 56000,67грн, що вбачається з виписок з рахунку позивача за 13.06.2024, 12.07.2024, 09.08.2024 (т.2 а.с.26-27; т.6 а.с.140-143), платіжних інструкцій від 13.06.2024 №19028, 12.07.2024 №19391 (т.6 а.с.128, зворот; а.с.129).

Також, під час розгляду справи встановлено, що позивач отримав лист відповідача за вих. №15/04-4 від 15.04.2024, у якому ТОВ «Смарт-Фармація» повідомило про прийняття рішення про закриття аптек та просило прийняти залишок нереалізованого товару за договором поставки від 01.10.2018 №01/10/2018СФ (т.2 а.с.31).

Відповідно до претензії від 18.04.2024 №47 позивач вимагав від відповідача сплатити суму боргу за поставлений товар у розмірі 258 821,01грн (т.2 а.с.32-35).

В якості доказів направлення вказаної претензії надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 30.04.2024 (т.2 а.с.36). Окрім того, отримання такої претензії підтверджує й відповідач у відзиві на позов.

У подальшому частина поставленого товару на загальну суму 978,18грн повернута, що підтверджується: видатковими накладними (повернення): №48-Нв-0000048 від 14.06.2024 на суму 443,28грн (т.2 а.с.29; т.6 а.с.138), №169569 від 18.06.2024 на суму 534,90грн (т.2 а.с.28; т.6 а.с.139).

У заяві про зменшення позовних вимог позивач вказує, що борг за товар становить 177 202,48грн.

Предметом спору в даній справі є наявність у відповідача обов`язку розрахуватись за поставлений товар.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зміст зобов`язань сторін за договором, такий договір містить загальні положення щодо організації та умов майбутніх поставок товару та разом з узгодженими заявками, видатковими накладними за своєю правовою природою може бути віднесений до договору, який містить умови, характерні для договору поставки. Так, фактично узгодження кількості, асортименту, ціни товару, що поставлялась на умовах такого договору, визначається за заявками відповідача, прийнятими позивачем.

Так, згідно з ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.1 ст.266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках; предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Укладений договір не містить загальної кількості товарів, що мають постачатись за договором, а лише вказує, що поставка здійснюється у відповідності до заявок, а ціна товару базується на прайс-листах постачальника, при цьому загальна суму договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що між сторонами не виникло відносин з поставки певних партій товару, що здійснюється на загальних умовах, визначених укладеним договором, оскільки наявність таких відносин підтверджується письмовими доказами, що свідчать про поставки товару певної кількості та асортименту, за ціною, зазначеною у накладних, підписаних сторонами.

Схоже із ст.265 ГК України визначення надано і ст.712 ЦК України, відповідно до якої продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що: продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як визначено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за загальним правилом, визначеним ч.1 ст.692 ЦК України, яким установлена черговість виконання взаємних зобов`язань, виконання зобов`язання з передачі товару передує виконанню зобов`язання з оплати.

Згідно положень ч.1 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

З аналізу зазначеної норми слід дійти висновку, що відкладальна обставина, це така обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Тобто сторони на момент укладення правочину, щодо якого правові наслідки пов`язуються з настанням певної обставини, усвідомлюють можливість ненастання такої обставини.

У п.4.1 відповідного договору визначено, що покупець здійснює оплату на умовах реалізації з моменту здійснення поставки, що фактично свідчить про те, що настання обов`язку оплатити товар сторони обумовили певною обставиною, а саме - реалізацією товару, що може наступити або не наступити і не залежить виключно від відповідача та обумовлено такими діями третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України визначено, що: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У договорі сторони фактично погодили, що обов`язок оплатити товар наступає лише на умовах його реалізації та виконується у термін - до 15 числа місяця, наступного за місяцем його реалізації, на підтвердження чого відповідач надає позивачу звіт про реалізацію товару за минулий місяць до 5 числа поточного місяця (п.4.1 договору).

В силу ч.2 ст.212 ЦК України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Укладений сторонами договір не покладає на відповідача обов`язок реалізовувати товар третім особам, отже, відповідач, отримуючи відповідний товар у власність вільно розпоряджається ним та може як вчиняти дії, направлені на реалізацію відповідного товару третім особам, так і не вчиняти будь-яких дій для цього.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з пропозицією прийняти залишок товару, який ним не був реалізований (лист від 15.04.2024 №15/04-4), без зазначення певного переліку товару, який пропонується до повернення, а у подальшому, повернув позивачу, а позивач прийняв товар на загальну суму 978,18грн.

Отже, за взаємною згодою сторін, частина товару, що передана за договором, повернута. При цьому, відповідач не надав доказів того, що ним запропоновано позивачу повернути ще інший товар, окрім того, що прийнятий позивачем і позивач погодився його прийняти. Суд враховує, що п.3.7 договору сторони узгодили, що товар, який поставлений з дотриманням розділу 2,3,5 договору не підлягає поверненню, а також визначили виключення з відповідного правилу: повернення 5% від конкретного закупленого найменування, повернення нереалізованого товару за 3 місяці до закінчення його придатності.

Відповідач у даній справі не довів наявності у нього підстав для повернення товару, які визначенні як виключення (повернути товар у межах 5% конкретного закупленого найменування або товар, до закінчення строку придатності якого залишилось 3 місяці), або досягнення сторонами домовленості щодо повернення іншого товару, аніж той, що вже повернутий (на загальну суму 978,18грн).

Фактично, як свідчить лист відповідача (т.2 а.с.31), ним прийнято рішення про закриття аптек.

Відкладальна обставина вважається такою, що настала, якщо її настанню недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно (ч.3 ст.212 ЦК України).

Отже, враховуючи прийняте відповідачем рішення про закриття аптек, обставина, з якою пов`язується виникнення у відповідача обов`язку оплатити товар, - реалізація товару фактично наступити не може. Доказів того, що відповідач має намір реалізовувати у подальшому прийнятий товар не надано.

З огляду на зазначене, суд вважає відповідну обставину такою, що настала в силу ч.3 ст.212 ЦК України, тому відповідач мав здійснити оплату товару, який набув у власність з моменту його передачі позивачем, після отримання вимоги позивача про його оплату у строк, встановлений ч.2 ст.530 ЦК України.

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст.44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Такі обставини як наявність або відсутність економічного ефекту від укладених в ході підприємницької діяльності договорів та зростання договірних зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності є комерційним ризиком, за який несе відповідальність сам суб`єкт підприємницької діяльності.

Метою укладення договору поставки є отримання товару покупцем та отримання грошових коштів постачальником, тому укладаючи такий договір, позивач розраховував на отримання оплати за поставлений товар і добросовісну поведінку зі сторони відповідача у настанні обставини, з якими пов`язується виникнення обов`язку оплатити товар - реалізації товару третім особам.

При цьому, не зважаючи на те, що умова щодо оплати товару, який перейшов у власність покупця за фактом його передачі продавцем, лише у разі його реалізації іншим особам не є характерною для договору поставки (купівлі-продажу), відсутні підстави вважати такий договір недійсним повністю або частково.

Так, ст.181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України: зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір); до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

При цьому, враховуючи права та обов`язки сторін договору, зміст їх зобов`язань, у суду відсутні підстави для віднесення його до іншого виду договору (зокрема, комісії) та застосування до відносин сторін інших норм.

За таких обставин, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 177 202,48грн в рахунок оплати товару суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 3 028грн (177202,48:100*1,5=2658,04, однак 2658,04

При цьому, фактично у відповідній справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3204,91грн /213 660,37:100*1,5/, що підтверджується платіжною інструкцією №21706 від 10.07.2024 (т.2 а.с.47), однак, у подальшому зменшено розмір позовних вимог до 177202,48грн.

В силу п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» установлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Однак, до прийняття рішення у справі клопотань про повернення судового збору позивач не подавав, тому відповідне питання судом не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ФАРМАЦІЯ» (ідентифікаційний код 39669610; 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, буд. 11, оф. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» (ідентифікаційний код 25399227; 04052, м. Київ, вул. Нижній Вал (Подільський р-н), буд. 7-9) 177 202,48грн - основного боргу, а також 3 028грн - в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова