Рішення

від 04.09.2024 по справі 916/1601/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1601/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/1601/24

за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ"

про стягнення 8965004,57 грн

за участю представників:

від позивача: Коломієць О.О. /довіреність від 27.12.2023 №14/03-18/

від відповідача: Федоренко Ю.М. /ордер серія ВН №1118007 від 24.05.2024/

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» заборгованості в розмірі 5 983 074,44 грн., пені в сумі 1 142 521,34 грн., інфляційних втрат в сумі 1 469 738,63 грн., 3 % річних в сумі 369 670,16 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 107580,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №912/2/2118 від 29.12.2021 щодо повної оплати поставленого позивачем товару.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

17.04.2024 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.2024.

20.05.2024 судове засідання не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 призначено підготовче засідання на 17.06.2024.

07.06.2024 за вх.№27599/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд продовжити йому строк на подання відзиву до 06.06.2024 та прийняти поданий відзив до розгляду; також відповідач у відзиві заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні, а разі задоволення позову просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

11.06.2024 за вх.№22981/24 господарським судом одержано заяву, в якій позивач повідомляє про зміну найменування на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".

12.06.2024 за вх.№23266/24 господарським судом одержано відповідь на відзив.

17.06.2024 за вх.№23586/24 господарським судом одержано клопотання відповідача про призначення судової економіко-товарознавчої експертизи.

У підготовчому засіданні 17.06.2024 судом поставлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.07.2024.

20.06.2024 за вх.№24167/24 господарським судом одержано заперечення відповідача на відповідь на відзив.

20.06.2024 за вх.№24280/24 господарським судом одержано заперечення позивача на клопотання про призначення комплексної судової економіко-товарознавчої експертизи.

У підготовчому засіданні 10.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.07.2024.

12.07.2024 за вх.№26745/24 господарським судом одержано письмові пояснення позивача.

24.07.2024 за вх.№28015/24 господарським судом одержано додаткові пояснення відповідача щодо клопотання про призначення комплексної судової економіко-товарознавчої експертизи

У підготовчому засіданні 24.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової економіко-товарознавчої експертизи за вх.№23586/24 від 17.06.2024, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, які свідчать про необхідність проведення експертизи у уданій справі та залучення фахівців із спеціальними знаннями. Також протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 07.08.2024.

07.08.2024 за вх.№3542/24 господарським судом одержано зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в якому зустрічний позивач просить суд зобов`язати Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта":

- виконати умови пункту 3.2. Договору поставки нафтопродуктів № 912/2/2118 від 29.12.2021 та здійснити розрахунок остаточної ціни товару, поставленого на користь Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" у лютому 2022 року відповідно до Додатку № 2 від 31.01.2022 до Договору поставки нафтопродуктів № 912/2/2118 від 29.12.2021, шляхом складення додаткової угоди до Договору (Угоди про остаточну ціну) з застосуванням для обрахунку формули:

Ск = ((Кср + Д) х К$) х 1,2, де

Ск - остаточна ціна однієї метричної тонни Товару, грн. з ПДВ;

Кср - значення всіх котирувань у "Platts Europe Americas Petrochemical Scan" під

заголовками "European Assessments" "CIF ARA" "Weekly average" в графі "CIF ARA" для "Benzene" з зазначенням "close", по котирувальним дням місяця поставки відповідного Товару, в доларах США;

Д - диференціал, погоджений Сторонами, в доларах США;

К$ - значення офіційного курсу гривні до долара США, які опубліковані в робочі дні на офіційному сайті Національного Банку України (https://bank.gov.ua) протягом місяця відвантаження відповідного Товару, округлене до двох знаків після коми, грн./ дол США;

1,2 - коефіцієнт, що передбачає ставку ПДВ у розмірі 20%;

- скласти і направити на адресу ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" додаткову угоду до Договору (Угоду про остаточну ціну), яка фіксує остаточну ціну та остаточну вартість Товару, який був поставлений згідно з Додатком № 2 від 31.01.2022 до Договору поставки нафтопродуктів № 912/2/2118 від 29.12.2021, у лютому 2022 року.

Окрім цього у зустрічній позовній заяві ПрАТ "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" просить суд поновити йому строк на пред`явлення зустрічного позову, судові витрати покласти на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та постановити ухвалу про повернення справи №916/1601/24 за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про стягнення заборгованості у розмірі 8965004,57 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерному товариству "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом (10) десяти днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та надання до суду відповідних документів про оплату.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 відмовлено Приватному акціонерному товариству "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання до суду зустрічного позову у справі № 916/1601/24. Повернуто Приватному акціонерному товариству "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" матеріали зустрічної позовної заяви за вх.№3542/24 від 07.08.2024 до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у справі №916/1601/24.

У судовому засіданні 04.09.2024, за участю представників сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Стислий виклад позиції позивача

- залізничними накладними №43106723 від 07.02.2022 та №43206556 від 16.02.2022 підтверджується факт отримання товару відповідачем в узгодженій сторонами кількості.

- укладення додаткової угоди про визначення остаточної ціни товару не є передбаченим законом обов`язком сторін у справі, та договір між сторонами не був укладений на виконання державного замовлення.

- при розрахунку остаточної ціни середнє значення всіх котирувань з зазначенням «close» всіх котирувальних днів округлюється до 1/100 долара США. У разі, якщо «Platts Europe Americas Petrochemical Scan» опублікує поправки до раніше опублікованих котирувань, то остаточна ціна Товару визначається з урахуванням цих коректувань.

- остаточна ціна складає 35 571,59 грн. за 1 тонну бензолу нафтового. Так, були взяті до уваги наступні періоди котирувань та середнє значення котирувань за тиждень: 04.02.2022 - 1046,35 долар США/тонну; 11.02.2022 - 1070,85 долар США/ тонну; 18.02.2022 - 1078,10 долар США/тонну; 25.02.2022 - 1122,30 долар США/ тонну. Середнє значення даних котирувань склало 1079,40 долар США/тонна (1046,35+1070,85+1078,10+1122,30/4). За вирахуванням дисконту у розмірі 36,00 дол. США за 1 метричну тонну, кінцева ціна була визначена на рівні 1043,40 долар США/тонна. Враховуючи, що середній курс долара за лютий 2022 року складав 28,41 грн. за 1 долар, ціна за 1 тонну бензолу склала 29 642,99 грн. (28,41*1043,40), з ПДВ - 35 571,59 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

- заявлена до стягнення сума заборгованості розрахована на підставі попередньої ціни, а не з урахуванням остаточної ціни, як передбачено Договором. У межах договірних відносин між ПАТ «Укртатнафта» та ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» не складено жодного документа, що свідчив би про погодження остаточної ціни бензолу нафтового за лютий 2022 року.

- повна оплата вартості поставленого товару за цей період мала бути здійснена після складення актів приймання-передачі нафтопродуктів за лютий 2022 року, погодження остаточної ціни у додатковій угоді до Договору відповідно до п.3.2, а також після оформлення Акту коригування на виконання вимог 3.3 Договору. Лише після складення ПАТ «Укртатнафта» усіх належних документів, що стосуються поставки товару у лютому 2022 року, ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» мало б сплатити повну вартість Товару.

- матеріалами, долученими до позовної заяви, підтверджується лише відвантаження товару у лютому 2022 року, при цьому акти приймання-передачі нафтопродуктів та додаткова угода щодо наявності/відсутності відхилень кількості поставленого товару у відповідний період не складались. Подані позивачем залізничні накладні не свідчать про прийняття покупцем товару у відповідній кількості. Таким чином, позивач у передбачений ч.2 ст.670 Цивільного кодексу України спосіб відповідача про передачу товару у більшій від попередньої кількості не повідомляв.

- документи, що стосуються відвантаження товару та його перевезення, містять розбіжності щодо ваги: у відвантажувальній відомості від 07.02.2022 та накладній № 431067723 (графа 19) вказано масу 245100 кг, а у розділі розрахунків перевізних платежів (графа 39) масу вказано 245000 кг; у відвантажувальній відомості від 16.02.2022 та накладній № 43206556 (графа 19) вказано масу 163700 кг, а у розділі розрахунків перевізних платежів (графа 39) масу вказано 164000 кг. Вказані розбіжності свідчать про необхідність укладення додаткової угоди щодо погодження обсягу поставленого товару, що було попередньо здійснено щодо поставок у січні 2022 року.

- заявлений розмір штрафних санкцій не є співмірним та у разі наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу підлягає зменшенню.

- договір чітко передбачає порядок визначення двох показників цін за товар - попередню ціну та остаточну ціну. При цьому, погодження остаточної ціни по закінченню календарного місяця вимагає: підписання додаткової угоди до Договору (Угоди про остаточну ціну) та визначення або остаточного розміру ціни у певній сумі або за формулою, передбаченою п.3.2 договору.

- відповідно до умов договору жодним чином не визначено остаточну ціну товару, поставленого у лютому 2022 року, як передбачає п.3.2 договору.

Обставини справи, встановлені судом.

29.12.2021 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (нині - Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" укладений договір поставки нафтопродуктів №912/2/2118, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар) відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.п.1.2,1.3 договору якщо інше не погоджено в Додатках, кількість Товару, що підлягає поставці щомісяця (за умови наявності у Постачальника можливості поставити вказану кількість Товару), протягом терміну дії цього Договору, становить 2 000,000 т (+/- 10% в опціоні Постачальника). Найменування, кількість, якість Товару, що підлягає поставці, строк його поставки, а також диференціал, який застосовується для розрахунку ціни Товару, та інші необхідні умови погоджуються Сторонами у Додатках до Договору.

Згідно з п.2.1 договору Постачальник поставляє, а Покупець приймає Товар на умовах FCA станція Кагамлицька Південної залізниці відповідно до «Інкотермс 2010. Правила ICC з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі». У разі розбіжності між положеннями «Інкотермс» і положень цього Договору, превалюють положення останнього.

Відповідно до п.п.2.3,2.5 договору відвантаження Товару здійснює ТОВ «Торговий дім-Укртатнафта» (код ЄДРПОУ 37667056) - Вантажовідправник. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання Товару з моменту передачі його в розпорядження транспортної організації (перевізника). Постачальник не несе відповідальності за недостачу Товару, що виникла після його передачі транспортній організації (перевізнику). Датою поставки кожної вагоноцистерни Товару буде вважатися дата позначки залізничної станції Кагамлицька Південної залізниці на залізничній накладній, що свідчить про приймання вантажу до перевезення.

Згідно з п.2.6 договору Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем щодо кількості - згідно з вагою, вказаною в залізничній накладній, і щодо якості - відповідно до Сертифікату якості, виданим лабораторією ПАТ «Укртатнафта». Зважування Товару здійснюється на електронних вагонних вагах Вантажовідправника.

Відповідно до п.2.8 договору рахунок-фактура оформлюється Постачальником на партію вагоноцистерн або на кожну вагоноцистерну і додається до відвантажувальних документів, що відправляються з Товаром. Сертифікат якості Товару оформлюється Постачальником на відвантажений Товар і додається до відвантажувальних документів, що відправляються з Товаром.

Згідно з п.3.1 договору попередня ціна Товару встановлюється Сторонами для здійснення Покупцем попередньої оплати Товару та/або для оформлення відвантажувальної документації, і у разі, якщо інший розмір попередньої ціни або спосіб її визначення не погоджений Сторонами, розраховується за формулою:

Спр= ((Кср+Д)хК$)х1,2 де

Спр - попередня ціна однієї метричної тонни Товару, грн. з ПДВ;

Кср - значення останнього відомого котирування на дату укладення відповідного Додатку, опубліковане у «Platts Europe Americas Petrochemical Scan» під заголовками "European Assessments" "CIF ARA" " Weekly average" в графі «CIF ARA» для «Benzene» з зазначенням «close», у доларах США;

Д - диференціал, погоджений Сторонами, в доларах США;

К$ - значення офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення відповідного Додатку, що публікується на офіційному сайті Національного Банку України (https://bank.gov.ua), округлене до двох знаків після коми, грн./дол США;

1,2 - коефіцієнт, що передбачає ставку ПДВ у розмірі 20%.

При розрахунку попередньої ціни значення останнього відомого котирування округлюється до 1/100 долара США.

Відповідно до п.3.2 договору остаточна ціна Товару розраховується по закінченню календарного місяця, у якому був поставлений Товар, фіксується Сторонами шляхом підписання додаткової угоди до Договору (Угода про остаточну ціну) і у разі, якщо інший розмір остаточної ціни або спосіб її визначення не погоджений Сторонами, розраховується за формулою:

Ск= ((Кср+Д)хК$)х1,2, де

Ск - остаточна ціна однієї метричної тонни Товару, грн. з ПДВ;

Кср - середнє значення всіх котирувань, у «Platts Europe Americas Petrochemical Scan» під заголовками «European Assessments» «CIF ARA» «Weekly average» в графі «CIF ARA» для «Benzene» з зазначенням «close», по котирувальним дням місяця поставки відповідного Товару, в доларах США за 1 метричну тонну;

Д - диференціал, погоджений Сторонами, в доларах США;

К$ - середнє значення офіційних курсів гривні до долара США, які опубліковані в робочі дні на офіційному сайті Національного Банку України (https://bank. gov.ua) протягом місяця відвантаження відповідного Товару, округлене до двох знаків після коми, грн/дол США;

1,2 - коефіцієнт, що передбачає ставку ПДВ у розмірі 20%.

При розрахунку остаточної ціни середнє значення всіх котирувань з зазначенням «close» всіх котирувальних днів округлюється до 1/100 долара СІЛА.

У разі, якщо «Platts Europe Americas Petrochemical Scan» опублікує поправки до раніше опублікованих котирувань, то остаточна ціна Товару визначається з урахуванням цих коректувань.

Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору за результатами розрахунку остаточної ціни на Товар Сторонами оформлюється Акт коригування, яким здійснюється коригування документації, якою оформлювалась поставка Товару, з урахуванням остаточної ціни Товару. Сторони мають право відступити від положень даного Договору в частині визначення ціни Товару за формулами, і встановити ціну Товару в інший спосіб.

Згідно з п.4.1 договору якщо інше не погоджено Сторонами в Додатках, Покупець здійснює оплату Товару після його поставки у розмірі 100 % остаточної вартості поставленого Товару протягом 30 календарних днів від дати поставки. Покупець може здійснити оплату Товару (або його частини) до настання вищевказаного строку. В такому разі:

- оплата здійснюється виходячи з попередньої ціни Товару;

- будь-яка різниця між сумою здійсненої оплати і остаточною вартістю поставленого Товару, що утворилась на користь Постачальника, повинна бути сплачена Покупцем протягом 30 календарних днів від дати поставки.

Відповідно до п.5.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з п.5.4 договору у разі несвоєчасного виконання Покупцем п.4.1 Договору, Покупець сплачує Постачальнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7 договору строк дії договору: з моменту підписання Сторонами Договору по 31.07.2022, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Цей Договір може бути розірваний за погодженням Сторін, а також Постачальником в односторонньому порядку шляхом повідомлення Покупця про дату розірвання не менш, ніж за 10 календарних днів до її настання.

Додатком №1 до договору поставки нафтопродуктів №912/2/2118 від 29.12.2021 є Специфікація №1 на поставку нафтопродуктів від 29.12.2021, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо поставки на умовах Договору поставки нафтопродуктів №912/2/2118 від 29.12.2021 наступного товару: бензол нафтовий, строк поставки - січень 2022, кількість - 1 200 тон, диференціал, погоджений сторонами - 36$, попередня ціна з ПДВ - 37 795,47 грн./тн. Загальна попередня вартість товару згідно з цим Додатком становить (+/- 10%): 45 354 564 грн. з ПДВ.

Додатком №2 до договору поставки нафтопродуктів №912/2/2118 від 29.12.2021 є Специфікація №2 на поставку нафтопродуктів від 31.01.2022, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо поставки на умовах Договору поставки нафтопродуктів №912/2/2118 від 29.12.2021 наступного товару: бензол нафтовий, строк поставки - лютий 2022, кількість - 400 тон, диференціал, погоджений сторонами - 36$, попередня ціна з ПДВ - 26 127,82 грн./тн. Загальна попередня вартість товару згідно з цим Додатком становить (+/- 10%): 14 451 129,60 грн. з ПДВ.

Також господарським судом встановлено, що позивач поставив відповідачу 1132,300 тонн бензолу нафтового, а саме:

1) всього за січень 2022 року було поставлено 723,500 тонн товару, що підтверджується наступними документами:

- залізнична накладна №44998854 від 27.01.2022 - 238,300 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів, відвантажувальна відомість від 27.01.2022;

- акт приймання-передачі нафтопродуктів №02/01 від 27.01.2022 до договору №912/2/2118 від 29.12.2021 - бензол нафтовий, кількість - 238,300 тонн на суму 9 006 659,08 грн.;

- залізнична накладна №44999266 від 27.01.2022 - 125,500 тонн бензолу та додана до неї відомість контейнерів;

- залізнична накладна №44999274 від 27.01.2022 - 125,100 тонн бензолу та додані до неї: відомість контейнерів, відвантажувальна відомість від 27.01.2022;

- акт приймання -передачі нафтопродуктів №01/01 від 27.01.2022 до договору №912/2/2118 від 29.12.2021 - бензол нафтовий, кількість - 250,600 тонн на суму 9 471 543,27 грн.;

- залізнична накладна №43038959 від 31.01.2022 - 171,750 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів, відвантажувальна відомість від 31.01.2022;

- акт приймання -передачі нафтопродуктів №03/01 від 31.01.2022 до договору №912/2/2118 від 29.12.2021 - бензол нафтовий, кількість - 171,750 тонн на суму 6 491 370,95 грн.;

- залізнична накладна №43041896 від 31.01.2022 - 62,850 тон бензолу та додана до неї відвантажувальна відомість від 31.01.2022;

- акт приймання -передачі нафтопродуктів №04/01 від 31.01.2022 до договору №912/2/2118 від 29.12.2021 - бензол нафтовий, кількість - 62,850 тонн на суму 2 375 444,92 грн.

2) всього за лютий 2022 року було поставлено 408,800 тонн товару, що підтверджується наступними документами:

- залізнична накладна №43106723 від 07.02.2022 - 245,100 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів та відвантажувальна відомість від 07.02.2022;

- залізнична накладна №43206556 від 16.02.2022 - 163,700 тонн бензолу та додані до неї: відомість вагонів та відвантажувальна відомість від 16.02.2022.

Додатковою угодою №1 від 31.01.2022 до договору поставки нафтопродуктів №912/2/2118 від 29.12.2021 сторони встановили остаточну ціну та остаточну вартість Товару, який був поставлений згідно з Додатком №1 в редакції від 29.12.2021 до Договору у січні 2022 року в наступному розмірі: бензол нафтовий, строк поставки - січень 2022, остаточна ціна з ПДВ 37 165,64 грн., фактична кількість 723,500 тонн, остаточна вартість з ПДВ 26 889 340,55 грн.

Також 31.01.2022 сторонами підписаний акт коригування цін нафтопродуктів до договору №912/2/2118 від 29.12.2021.

Наявні у матеріалах справи банківські виписки свідчать, що відповідачем здійснені наступні оплати за спірним договором: 26.01.2024 на суму 16 654 913,54 грн., 31.01.2022 на суму 1 048 376,48 грн. та на суму 6 109 886,41 грн., 07.02.2022 на суму 7 033 400,83 грн., 15.02.2022 на суму 4 132 153,77 грн., 22.02.2022 на суму 696 501,53 грн., що разом складає 35 675 320,56 грн.

Решту вартості поставленого товару відповідачем не оплачено.

У претензії від 26.01.2023 №14/05-169 позивач просив відповідача в семиденний строк з дня отримання цієї претензії перерахувати наявну заборгованість на розрахунковий рахунок позивача.

З наявного в матеріалах справи опису вкладення у поштове відправлення від 10.04.2023 вбачається надіслання позивачем на адресу відповідача рахунків №90863774 від 07.02.2022 на оплату товару в кількості 245,100 т та №90864867 від 16.02.2022 на оплату товару в кількості 163,700 т.

Окрім того, в матеріалах справи наявні роздруківки щодо котирувань «Platts Europe Americas Petrochemical Scan» за 04.02.2022, 11.02.2022, 18.02.2022, 25.02.2022.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки нафтопродуктів №912/2/2118 від 29.12.2021, за умовами якого позивач зобов`язується поставити відповідачу товар, а відповідач зобов`язується його прийняти та оплатити відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору позивач здійснював поставку відповідачу товару у періоди січень 2022 та лютий 2022.

Щодо обох періодів сторонами підписано відповідні специфікації, в яких сторонами визначено строк поставки товару, його кількість, диференціал, погоджений сторонами, та попередню ціну товару.

При цьому щодо поставленого у січні 2022 товару сторонами укладено додаткову угоду №1 від 31.01.2022, в якій сторони встановили остаточну ціну та остаточну вартість товару, який був поставлений у січні 2022 в розмірі 26889340,55 грн.

Поставлений у січні 2022 товар відповідачем оплачений частково в розмірі 23813176,40 грн., про що свідчать виписки по рахунку за 26.01.2022 та 31.01.2022. Борг в розмірі 3076164, 11 грн. не сплачений відповідачем позивачу.

Поставлений у лютому 2022 товар відповідачем також оплачений частково в розмірі 11862144,13 грн., про що свідчать виписки по рахунку за 07.02.2022, 15.02.2022 та 22.02.2022.

При цьому, додаткової угоди щодо визначення сторонами остаточної ціни товару поставленого позивачем у лютому 2022 між сторонами укладено не було.

Щодо остаточної ціни поставленого позивачем відповідачу у лютому 2022 товару господарський суд виходить з наступного.

Як свідчать наявні у справі залізнична накладна №43106723 від 07.02.2022 та додані до неї відвантажувальні відомості від 07.02.2022, а також залізнична накладна №43206556 від 16.02.2022 та додані до неї відвантажувальні відомості від 16.02.2022 позивачем у лютому 2022 поставлено відповідачу товар у загальній кількості 408,8 т.

Посилання відповідача на те, що подані позивачем залізничні накладні не свідчать про прийняття покупцем товару у відповідній кількості, а саме: документи, що стосуються відвантаження товару та його перевезення, містять розбіжності щодо ваги: у відвантажувальній відомості від 07.02.2022 та накладній № 431067723 (графа 19) вказано масу 245100 кг, а у розділі розрахунків перевізних платежів (графа 39) масу вказано 245000 кг; у відвантажувальній відомості від 16.02.2022 та накладній № 43206556 (графа 19) вказано масу 163700 кг, а у розділі розрахунків перевізних платежів (графа 39) масу вказано 164000 кг, господарський суд не приймає до уваги, оскільки умовами п.2.6. укладеного між сторонами договору передбачено, що доказом поставки товару позивачем відповідачу є саме залізнична накладна, отже суд виходить з маси товару, яка визначена у графі 18 накладної - маса (в кг). Зазначення іншої маси у розділі розрахунків перевізних платежів не стосується предмету даного спору, оскільки розмір такої маси застосовується для визначення вартості перевезення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторонами у п.3.2 договору передбачено визначення остаточної ціни товару по закінченню календарного місяця за відповідною формулою: Ск= ((Кср+Д)хК$)х1,2, де

Ск - остаточна ціна однієї метричної тонни Товару, грн. з ПДВ;

Кср - середнє значення всіх котирувань, у «Platts Europe Americas Petrochemical Scan» під заголовками «European Assessments» «CIF ARA» «Weekly average» в графі «CIF ARA» для «Benzene» з зазначенням «close», по котирувальним дням місяця поставки відповідного Товару, в доларах США за 1 метричну тонну;

Д - диференціал, погоджений Сторонами, в доларах США;

К$ - середнє значення офіційних курсів гривні до долара США, які опубліковані в робочі дні на офіційному сайті Національного Банку України (https://bank. gov.ua) протягом місяця відвантаження відповідного Товару, округлене до двох знаків після коми, грн/дол США;

1,2 - коефіцієнт, що передбачає ставку ПДВ у розмірі 20%.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок остаточної ціни поставленого у лютому 2022 товару (т.1 а.с.187) на його відповідність визначеній у п.3.2 договору формулі та наявним в матеріалах справи роздруківкам щодо котирувань «Platts Europe Americas Petrochemical Scan» за 04.02.2022, 11.02.2022, 18.02.2022 та 25.02.2022, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість здійсненого розрахунку, а отже остаточна ціна поставленого у лютому 2022 товару становить 35 571,59 грн. за 1 тонну.

В свою чергу відповідач жодних заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку остаточної ціни поставленого у лютому 2022 товару до суду не надав.

Посилання відповідача на те, що погодження остаточної ціни по закінченню календарного місяця вимагає підписання додаткової угоди до Договору (Угоди про остаточну ціну), господарський суд не приймає до уваги, оскільки порядок розрахунку визначений у п.3.2 договору, а саме вказано, що у разі, остаточна ціна Товару розраховується по закінченню календарного місяця, у якому був поставлений Товар, фіксується Сторонами шляхом підписання додаткової угоди до Договору (Угода про остаточну ціну) і у разі,якщо інший розмір остаточної ціни або спосіб її визначення не погоджений Сторонами, розраховується за визначеною формулою.

Отже, з правового аналізу положень п.3.2 договору виходить, що якщо сторонами не погоджено інший розмір остаточної ціни товару, для обрахунку такої остаточної ціни товару має бути застосована саме визначена у п.3.2 формула.

Посилання відповідача на те, що для визначення остаточної ціни поставленого позивачем у лютому 2022 товару необхідно провести комплексну судову економіко-товарознавчу експертизу також не приймаються до уваги господарським судом, з огляду на наявну у п.3.2. договору формулу визначення остаточної ціни поставленого товару, яка узгоджена між сторонами і підлягає застосуванню у випадку, якщо інший розмір остаточної ціни не було визначено сторонами у додатковій угоді.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у нього наявний борг перед позивачем у розмірі 5 755 685,98 грн., в т.ч. за січень 2022 у розмірі 3 076 164,11 грн., із врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, та за лютий 2022 у розмірі 2 679 521,87 грн., із врахуванням остаточної ціни товару та здійснених відповідачем часткових оплат.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п.5.4 укладеного між сторонами договору у разі несвоєчасної оплати відповідачем товару, відповідач на вимогу позивача сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, згідно з яким розмір 3% річних за період з 19.03.2022 по 08.04.2024 становить 369 670,16 грн., розмір інфляційних втрат за період з 19.03.2022 по 08.04.2024 становить 1 469 738,63 грн., розмір пені за період 19.03.2022 по 19.09.2022 становить 1 142 521,34 грн., господарським судом встановлено, що такий розрахунок здійснено на суму боргу більшу, ніж задоволено судом.

За таких обставин судом самостійно, в межах заявленого позивачем періоду нарахування, здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За розрахунком господарського суду розмір пені за період 19.03.2022 по 19.09.2022 становить 1 099 099,49 грн., розмір 3% річних за період з 19.03.2022 по 08.04.2024 становить 355 620,74 грн., розмір інфляційних втрат за період з 19.03.2022 по 08.04.2024 становить 1 449 728,63 грн.

Водночас господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Окрім того, господарський суд враховує правовий висновок, який викладений у постанові ОП КГС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, згідно з яким розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду. Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру пені, а також виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Росії проти України, враховуючи, що період прострочення відповідача припадає на період дії воєнного стану, а також те, що загальний розмір нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань разом становлять більше 50% суми основного боргу, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованої відповідачу пені на 50% - до 549 549,75 грн.

Разом з цим, господарський суд вважає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".

Інші матеріали справи вищевикладених висновків суду не спростовують.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладаючи при цьому судовий збір за всю суму пені без урахування зменшення на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Приватного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" про стягнення 8965004,57 грн задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Північна, буд. 2 ЄДРПОУ 31886323) на користь Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, вул. Свіштовська, буд. 3, м. Кременчук, Полтавської області, код ЄДРПОУ 00152307) заборгованість у розмірі 5 755 685 (п`ять мільйонів сімсот п`ятдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 355 620 (триста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 74 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 449 728 (один мільйон чотириста сорок дев`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 63 коп., пеню у розмірі 549 549 (п`ятсот сорок дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору 130 202 (сто тридцять тисяч двісті дві) грн. 02 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 16.09.2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець