Ухвала

від 16.09.2024 по справі 185/2880/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/2880/24

Провадження № 1-кс/185/1174/24

У Х В А Л А

16 вересня 2024 року м.Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна, яке перебуває у власності підозрюваного, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042120000005 від 04.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

13.09.2024 року до Павлоградського міськрайонного суду надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м) 30.9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2869232174100), власником якої є підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження на майно підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042120000005 від 04 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 12 вересня 2024 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повідомлено ОСОБА_5 про те, що він підозрюється:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4

ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужиммайном шляхомзловживання службовоюособою своїмслужбовим становищем,вчиненому повторно,в умовах воєнногостану,у великихрозмірах;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4

ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужиммайном шляхомзловживання службовоюособою своїмслужбовим становищем,вчиненому повторно,в умовахвоєнного стану;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до інформації довідки № 393583522 від 04 вересня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване наступне нерухоме майно:

-розмір частки: 1/1, однокімнатна квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею (кв.м) 30.9, житлова площа 16.1, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_5 , відповідно до частини 4 статті 191 КК України скоїв кримінальні правопорушення, за які передбачено позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Так, відповідно до висновку експерта № 11/07/2024-1 від 25.07.2024 року, про проведення судової економічної експертизи надлишкова сплата коштів Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області в адресу ФОП « ОСОБА_5 » (ІНН 2982522934) за договорами підряду № 178 від 22.05.2023 року, № 179 від 22.05.2023 року, № 180 від 22.05.2023 року, з урахуванням обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт, згідно висновку експерта № 47-24 від 08.07.2024 року будівельно-технічної експертизи, складає 711446,03 грн.(сімсот одинадцять тисяч чотириста сорок шість грн. 03коп.).

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Відповідно до ч. 2ст. 172 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене,може розглядатися без повідомлення підозрюваного,обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майнопідозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню клопотання про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України) із забороною відчуження майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 172, 173,174 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна, яке перебуває у власності підозрюваного, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042120000005 від 04.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м) 30.9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2869232174100), власником якої є підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження на майно підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042120000005 від 04 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Вказана ухвала є підставою для внесення уповноваженим органом реєстрації прав на нерухоме майно відповідних відомостей про арешт майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та уповноважений орган реєстрації прав на рухоме майно внести відповідні відомості про арешт майна до Єдиного державного реєстру МВС.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч.1ст. 175 КПК Україниухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Роз`яснити, що відповідно дост. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя: ОСОБА_1