Рішення

від 06.09.2024 по справі 635/1596/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року

Справа № 635/1596/24

Провадження № 2 /635/2112/2024

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карасави І.О.,

секретаря судового засідання - Дерелюк К.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу в режимі відеоконференції за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник - ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення аліментів на утримання матері

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник - ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання матері.

В позовній заяві просить стягнути з відповідачів на її користь аліменти у розмірі 15% від заробітку(доходу) відповідачів щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 1950р.н. є пенсіонер, отримую пенсію у розмірі 3 839 грн. Інших джерел доходів не має. Має повнолітніх доньок ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (копії свідоцтв про народження надаються), які до одруження мали прізвище " ОСОБА_5 ". Становище є вкрай нужденним, є великі проблеми зі здоров`ям та має труднощі з пересуванням. Весь цей час їй допомагав повнолітній син, та він зараз втратив роботу і поки що немає можливості надавати матеріальну допомогу яку надавав роками, але все одно допомагає їй у побуті. Зазначила, що відповідачі працюють у військовій частині, що вказує на можливість надавати допомогу непрацездатній матері. Приблизно у 2019 році відмовилась від спадщини у вигляді декількох гектарів землі (яка приносить дохід з оренди) та іншого коштовного майна від своєї померлої матері на користь доньки ОСОБА_5 бо була впевнена що коли я буду в похилому віці вона буде допомагати.

Зараз доньки перестали відповідати на телефонні дзвінки та надавати допомогу. Вважає, що доньки мають можливість надавати їй матеріальну допомогу та вони зобов`язані піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Позивач, посилаючись на статтю 51 Конституції України та статтю 202 СК України, просила стягнути з повнолітніх дітей аліменти на утримання матері.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на аргументи, які були викладені у позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень разом з додатками. Також представником відповідачів до суду надані додаткові письмові пояснення по справі. В судовому засіданні просив аргументи викладені у відзиві на позовну заяву щодо часткового задоволення позовних вимог в розмірі 5% від усіх доходів(заробітку) не враховувати та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів факту потреби матеріальної допомоги у позивача у зв`язку з чим у відповідачів не виник обов`язок утримувати позивача. Зазначив, що на сьогодні відсутні правові підстави для задоволення позову.

Рух справи

07.02.2024 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.05.2024 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08.07.2024 підготовче провадження у цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, дійшов наступних висновків.

Позивач ОСОБА_3 вернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання матері, відповідно до якого просить стягнути з відповідачів на її користь аліменти у розмірі 15% від заробітку(доходу) відповідачів щомісячно.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 30.11.2023(повторно) Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 є матір`ю відповідача по справі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 01.12.2023(повторно) Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 є матір`ю відповідача по справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 є пенсіонером та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів праці(пенсійне посвідчення від 26.08.2003, безтермінове).

Як вбачається з довідки від 26.01.2024 виданої «Центром первинної медичної допомоги №1 Харківського району» ОСОБА_3 спостерігається у сімейного лікаря з діагнозом: ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба ІІ ст., остеоартроз кульшових суглобів, остеортроз правого колінного суглоба. Пересувається за допомогою милиці. Потребує постійного медікаментозного лікування.

Відповідачка ОСОБА_4 є пенсіонеркою, що підтверджується Протоколом від 04.05.2024 року, має доньку, яка є студентом ІІ курсу та знаходиться на її утриманні. Відповідачка ОСОБА_5 проживає в с. Смолин Чернігівського району Чернігівського Чернігівської області, працює у військовій частині та згідно довідки про заробітну плату дохід за грудень-травень 2024 року складав 72 161,85грн.

Згідно статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до частини 1 статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Із змісту статті 202 СК України вбачається, що при вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Моментом виникнення обов`язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.

Непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону (ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов`язків утримувати непрацездатних батьків. Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків.

Згідно роз`яснень, наданих у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. Згідно з частиною 2 статті 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

Таким чином, право на утримання від дочки, сина батьки матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є, зокрема, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Відтак, потреба у матеріальній допомозі ставиться в залежність від розміру державного утримання і від прожиткового мінімуму.

Під час судового розгляду позивачем не надано суду доказів щодо наяності у ОСОБА_3 потреби у наданні їй матеріальної допомоги.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність становить 2 093,00 гривні, з 1 січня 2024 року становить - 2 361,00 гривень.

Згідно довідки про доходи №3770707924762713 від 26.11.2023(а.с.6-7) ОСОБА_3 перебуває на обліку в Харківському приміському об`єднаному управлінні ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 складала 186 505,35 грн. З березня по листопад 2023 року розмір пенсії складав 3 839,22 грн. на місяць.

Довідка щодо розміру пенсії з листопада 2023 по січень 2024 року позивачем не надавалася.

Ураховуючи наведені факти, судом встановлено, що на сьогоднішній день позивач отримує дохід(пенсія), який перевищує прожитковий мінімум, який встановлений та гарантований державою для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, сам факт непрацездатності ОСОБА_3 не зумовлює виникнення у відповідачів обов`язку щодо утримання.

Крім того, представник позивача, обґрунтовуючи доводи щодо заявленого позову, посилався на її захворювання , а саме ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба ІІ ст., остеоартроз кульшових суглобів, остеортроз правово колінного суглоба, пересування за допомогою милиці.

Між тим, позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували додаткові щомісячні витрати позивача на придбання ліків та лікування або рецепт/направлення щодо необхідності придання певних ліків у відповідності з діагнозом та необхідним лікуванням пацієнта ОСОБА_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних беззаперечних, належних та допустимих доказів на підтвердження щомісячних витрат, які вона несе у зв`язку з лікуванням та які свідчать про необхідність у зв`язку з цим отримувати сторонню матеріальну допомогу.

З усних пояснень, які були надані представником позивача в суді, вбачається, що ОСОБА_1 , який є одночасно сином позивачки, проживає з матір`ю в одному місті та постійно, за наявності такої можливості, добровільно допомагає своєї матері - ОСОБА_3 шляхом покупки необхідних ліків, продуктів харчування тощо.

Разом з тим, ОСОБА_3 не надано доказів того, що її пенсія не забезпечує її потреб на харчування, лікування, не надано доказів того, що матеріально-побутові умови проживання позивачки нижчі за визначені законом стандарти, яку вона отримує. Докази на підтвердження перевищення щомісячних витрат розміру пенсії відсутні.

Таким чином суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту потреби у неї матеріальної допомоги, а відтак у відповідачів не виник обов`язок утримувати ОСОБА_3 .

Суд зазначає про право позивачки, за наявністю правових підстав, звернутися з відповідними вимогами до суду щодо вирішення питання про зобов`язання дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю(ст. 203 СК України), або у разі наявності виняткових випадків, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов`язаних з лікуванням та доглядом за ними.

За принципом диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено факту потреби у неї в матеріальної допомозі від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов`язку їх утримання та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник - ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення аліментів на утримання матері - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Третя особа - Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції,ЄДРПОУ: 41404009, місцезнаходження: 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул Культури, буд. 2-Б.

Повне рішення складено 16 вересня 2024 року.

Суддя І.О. КАРАСАВА