Ухвала

від 25.11.2024 по справі 635/1596/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/1596/24 Головуючий суддя І інстанції Карасава І. О.

Провадження № 22-ц/818/3898/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про стягнення аліментів

УХВАЛА

про призначення справи до розгляду

25 листопада 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах

судді-доповідача Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

заслухавши суддю-доповідача по виконанню вимог ст. 365 ЦПК України по підготовці апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2024 року, по цивільній справі № 635/1596/24, за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник- ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення аліментів на утримання матері,

встановив :

При підготовці апеляційного розгляду справи перевірено повноту виконання процесуальних дій в стадії підготовки апеляційної скарги та проведено такі дії:

- виконані вимоги ст. 361 ЦПК України;

- з`ясовано питання про склад учасників судового процесу; визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює; з`ясовано обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; з`ясовано, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи. Також проведено інші дії, що пов`язані з забезпеченням апеляційного розгляду справи.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить: залучити перекладача російсько-українського, який буде перекладу для учасників та сторін справи вислови та звернення, які він чи мати буду висловлювати на своїй рідній мові яку дискрименують в Україні хоча більшість українців розмовляють нею. Дослідити посилання/інтернет сторінку з доказами ІНФОРМАЦІЯ_1 та дослідити посилання в посиланні для того щоб всебічно з урахуванням усіх доказів і законів вирішити цей спір, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

22.10.2024 представник позивача ОСОБА_2 також подав до суду клопотання, у якому він просить суд про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі.

У письмовому відзиві представник відповідачів ОСОБА_5 просить відмовити апелянту в задоволенні клопотання про залучення перекладача, залишити без розгляду клопотання апелянта в дослідженні нового доказу, а саме сторінки в мережі інтернет, відмовити апелянту в клопотанні про розгляд справи з викликом та повідомленням сторін.

Щодо заявленого клопотання про надання представнику позивачу перекладача, зазначає, що як позивачка та її представник, яким і було подано як позовну заяву так і апеляційну скаргу є громадянами України, а тому мають володіти державною мовою. Таким чином. Враховуючи те, що Позивач та її представник не є іноземцями, відсутні правові підстави для залучення перекладача.

Щодо клопотання про дослідження посилання на інтернет сторінку з доказами, вказав, що всі докази стороною Позивача мають надаватися разом з позовною заявою. На стадії апеляційного провадження нові докази приймаються лише у виняткових випадках та у разі неподання їх стороною до суду першої інстанції з поважних причин. Стороною апелянта не вказано жодних поважних причин з яких вказаний доказ не був поданий ними до суду першої інстанції. Крім того, при переході за вказаним посилання вимагається якась додаткова реєстрація на невідомому ресурсі, як наслідок вказаний доказ не є загальнодоступний та має бути оформлений в порядку передбаченому ЦПК України.

Вказав на відсутність підстав для розгляду апеляційної скарги з викликом у судове засідання, оскільки дана справа є малозначною та не складною. Крім того не потребує вивчення значної кількості доказів по тій причині, що сторона Позивача їх просто не надала. Згідно вимог процесуального законодавства, також відсутній обов`язок щодо розгляду вказаної справи в загальному порядку. Враховуючи вищевикладене відсутні підстави для задоволення клопотання щодо розгляду справи з викликом та повідомленням сторін.

У письмовій відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_2 вказав, що відповідно до ст.64 ЦПК України, якщо представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки...тому коли представником отримано документи то вважається що їх отримали особи яких він представляє. Тому виправляє цей недолік та зазначає третю особу та надає докази про надсилання їй копії апеляційної скарги, порушення виправлено і не може бути в подальшому предметом дискусій.

Колегія суддів у порядку підготовки справи до розгляду апеляційної скарги перевірила вказані доводи клопотання апелянта та не вбачає законних підстав для задоволення вищевказаних його клопотань, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 ЦПК України перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду. У даному випадку до суду апеляційної інстанції не надані обґрунтовані аргументи про відсутність у заявника процесуальної можливості самостійно запросити перекладача з російської на українську мову, що в умовах України, де поширена російська мова, не є надмірним процесуальним тягарем для апелянта ОСОБА_2 . Тому колегія суддів не вбачає підстав для сприяння однієї зі сторін у запрошенні перекладача в ситуації, коли вона взмозі самостійно вирішити це питання.

Крім того, у даному випадку відсутні підстави для розгляду скарги у судовому засіданні з викликом сторін.

Так, частиною 4 ст.274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У статті 11 ЦПК України визначено принцип пропорційності, який визначає межі диспозитивних повноважень суду по організації розгляду справи. Так, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У даному випадку виник спір з приводу стягнення аліментів на утримання матері. Характер спірних правовідносин, наведені у апеляційній скарзі доводи, - не передбачають перевірку нових доказів у змагальному процесі, а предмет апеляційного розгляду справи обмежений переоцінкою вже наявних у справі доказів, законності та обґрунтованості рішення суду, тобто суто правовими питаннями. Згідно аргументів скарги позивач в суді першої інстанції не був обмежений у можливості у змагальному публічному процесі доводити свій позов, визначених у нормі ст. 367 ЦПК України підстав для дослідження нових доказів колегія суддів не встановила, тому для вирішення завдання цивільного судочинства, яке зазначено у ст. 2 ЦПК України, немає підстав для проведення судового засідання у судовому засіданні з повідомленням сторін. Колегія суддів суд відповідно до принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України, на підставі ч. 1 ст. 369 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає наявності обставин, за яких є доцільним розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи і відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 .

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції у даному випадку створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, апеляційної скарги, надав процесуальну можливість обмінятися обґрунтованими процесуальними заявами з приводу аргументів скарги.

Крім того, кожен з учасників справи має безперешкодний доступ до матеріалів справи, зокрема за рахунок використання технічних можливостей електронного кабінету в системі електронного суду.

Враховуючи предмет та межі апеляційного розгляду справи, що наведені у апеляційній скарзі на її обґрунтування доводи мають лише правовий характер та не потребують дослідження нових доказів, у сторін є можливість надати письмову аргументацію своєї процесуальної позиції в суді апеляційної інстанції, - суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для зміни визначеного судом в ухвалі від 21 жовтня 2024 року порядку розгляду апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження, у письмовому провадженні (за наявними у справі доказами). Крім того, колегія суддів зважає на те, що письмове провадження запобігає реальним ризикам життю і здоров`я, які виникають у сторін при публічному розгляді справи в залі суду у м. Харкові, яке перебуває у зоні обстрілів балістичними ракетами з боку російського збройного агресора, які мають незначний підльотний час для реагування з моменту запуску до влучання, що пов`язано з розташуванням міста Харкова на відстані 40 км від державного кордону та 35 км від лінії бойового зіткнення.

Додаткових доказів або клопотань про їх витребування апеляційна скарга не містить.

Враховуючи, що по справі за апеляційною скаргою підготовчі дії проведено повно, колегія суддів знаходить їх достатніми для закінчення підготовки апеляційного розгляду справи з призначенням до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

у х в а л и в :

Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залучення до участі у справі перекладача та дослідження нових доказів.

Закінчити підготовку апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2024 року, по цивільній справі № 635/1596/24, за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник- ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення аліментів на утримання матері, та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, та відповідно до ст. 389 ЦПК України окремому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді Ю.М.Мальований.

О.В.Маміна.