Ухвала

від 11.09.2024 по справі 303/3086/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ст. 1 із 4

Справа № 303/3086/24

1-кс/303/1127/24

У Х В А Л А

11 вересня 2024 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі слідчого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої, у об`єднаному кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2024 року за № 42024072040000006 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст.209, ч. 4 та ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Мукачівського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на строк 60 днів із визначенням застави у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачений ст. 182 КПК України, з покладенням відповідних обов`язків.

Клопотання слідчий мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у систематичному вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: за ч.4 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно в умовах воєнного стану; за ч. 5 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у особливо великих розмірах в умовах воєнного стану; за ч. 5 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно у особливо великих розмірах в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст.209 КК України легалізація майна одержаного злочинним шляхом, набуття, володіння, використання, розпорядження майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; за ч. 2 ст. 209 КК України - легалізація майна одержаного злочинним шляхом, набуття, володіння, використання, розпорядження майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинено повторно. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити повністю, з тих підстав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 та ч.5 ст.191, ч.1 та ч. 2 ст.209 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, міра покарання за вчинення яких передбачає у максимальному розмірі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

Ст. 2 із 4

строк до трьох років та з конфіскацією майна (ч. 5 ст. 191 КК України). Окрім того, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана може переховуватися від органу досудового слідства, з метою уникнення відповідальності розуміючи, що їй може бути призначене вищезазначене покарання, може спробувати відшукати свідків у цьому ж кримінальному провадженні та умовити або застосувати до них погрози щодо надання ними неправдивих свідчень, оскільки знаючи, які склалися для неї обставини може відшукати свідків, чинити на них психологічний вплив з метою примусити їх до зміни або взагалі відмови від своїх показів. Крім того, підозрювана може знищити або спотворити докази вчинених злочинів, а саме речові докази, які органом досудового розслідування на даний час не відшукані та не вилучені, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як перебуваючи на волі може продовжити здійснювати свою діяльність та вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. На підставі вищенаведеного, просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян, із покладенням на неї відповідних обов`язків, які передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання слідчого та для обґрунтування запропонувала надати можливість висловитися її захиснику.

Захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що зазначені стороною обвинувачення ризики, які визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені жодними письмовими доказами. Сама підозра, яка оголошена її підзахисній, є необґрунтованою, оскільки інкриміновані їй діяння відносяться до господарських відносин, які регулюються іншими Законами. ОСОБА_4 не є суспільно небезпечною. Крім того, зазначений слідчим у клопотанні розмір застави, який просив застосувати прокурор в суді, є непомірним для родини підозрюваної, оскільки вона має на вихованні доньку, яка знаходиться на її повному утриманні та яка інших членів родини, які б могли піклувалися про неї, у разі тримання під вартою ОСОБА_4 , не має, та сама ОСОБА_4 є вагітною, що може призвести до негативних наслідків для її здоров`я. З урахуванням вищенаведеного та характеризуючих особу підозрюваної відомостей, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, просила застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки такий захід надасть їй можливість працювати з метою матеріального забезпечення своєї родини, відводити дитину у дитячий садок та звертатися за медичною допомогою (відвідувати лікаря).

Заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.

Як свідчить повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06 вересня 2024 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених : за ч. 4 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно в умовах воєнного стану; за ч. 5 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у особливо великих розмірах в умовах воєнного стану; за ч. 5 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно у особливо великих розмірах в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст.209 КК України легалізація майна одержаного злочинним шляхом, набуття, володіння, використання, розпорядження майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; за ч. 2 ст. 209 КК України - легалізація майна одержаного злочинним шляхом, набуття, володіння, використання, розпорядження майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинено повторно.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 , суд враховує вимоги підпункту с пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про

Ст. 3 із 4

захист прав і основоположних свобод людини вказує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Вимоги частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КК України.

Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 та ч. 5 ст. 191, ч. 1 та ч. 2 ст. 209 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, що не спростовано стороною захисту в судовому засіданні.

Разом зцим,обґрунтованість підозрине констатуєбеззаперечного фактудоведеності винуватостіособи,а лишевказує надостатність інформаціїдля їїіснування (правова позиція ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Прокурор також довів наявність ризиків, передбачених пунктами 2, 3, 5 статті 177 КПК України, а саме підозрювана може: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити або спотворити речові докази, з урахуванням того, що не всі речові докази органом досудового розслідування відшукані та вилучені, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У той же час прокурор не довів, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину віком три роки, є вагітною, раніше від органів досудового розслідування не переховувалася, самостійно прибула до суду для розгляду клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема те, що підозрювана ОСОБА_4 має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ), де проживає з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час є вагітною (довідка УЗО медичного центру «Альтернатива» від 03.07.2024 року) є раніше не судимою, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.

Відповідно до положення ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, сама лише тяжкість злочину не є підставою для тримання особи під вартою.

Характер висунутої ОСОБА_4 підозри, відомості про її особу, в сукупності з конкретними обставинами вчинення нею кримінальних правопорушень, переконливо доводять, що виключних обставин для тримання підозрюваної під вартою не встановлено, оскільки відомостей, які б свідчили про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу у клопотанні не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Ст. 4 із 4

Томуслідчий суддяприйшов довисновку,що згідновимог ч.4ст.194КПК України,відносно ОСОБА_4 слід застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж зазначений у клопотанні, який буде пропорційним наявним у кримінальному провадженні ризикам та забезпечить належне виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, увиді домашнього арешту в період часу з 19 години по 07 годину наступної доби без застосуванням електронного засобу контролю, який, зокрема надасть підозрюваній право на працю, з метою виконання материнських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої доньки, а також право на охорону здоров`я з огляду на її вагітність, а також з покладенням на підозрювану деяких обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.

Згідно вимогч.1та ч.2ст.181КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Доводи сторони захисту щодо застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання судом відхиляються, оскільки, враховуючи тяжкість інкримінованих їй злочинів та обставини кримінального провадження, застосування запропонованого захисником запобіжного заходу у даному випадку буде занадто м`яким та неефективним, та не зможе запобігти встановленим в суді ризикам, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193, 194, 196, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючої в АДРЕСА_1 ,запобіжний західу виглядідомашнього арештуза вказаноюадресою беззастосування електронногозасобу контролю в період часу з 19 години по 07 годину наступної доби.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 у період дії запобіжного заходу такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі Мукачівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, який дійснює досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії даної ухвали встановити до 11 листопада 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваній, що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної та вручити підозрюваній негайно після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1