Ухвала

від 10.09.2024 по справі 947/26823/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/26823/24

Провадження № 1-кс/947/11477/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна апартаментів 1510 за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101), що на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені у клопотанні. Крім того, сторона обвинувачення просила розглянути клопотання та без повідомлення власника майна, його представників, у зв`язку із реальною загрозою відчуження вищевказаного об`єкту нерухомого майна третім особам, що у подальшому може призвести до створення перешкоди кримінальному провадженню, винести заборону на проведення будь-яких реєстраційних дій відносно вказаного об`єкту нерухомого майна.

За ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддядійшов висновку,що наявніобґрунтовані підставивважати проіснування можливостіу власникамайна вжитизаходів,що унеможливлятьнакладення арештуна нього,а затакого,з метоюзабезпечення арештумайна,відповідно доч.2ст.172КПК Українирозгляд клопотанняслід проводити без повідомлення власника такого майна, його представників.

Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2024 до ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від адвоката ОСОБА_5 , якій діє в інтересах ОСОБА_6 про те, що 08.07.2024 невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи майном ОСОБА_6 а саме апартаментами №1510, розташованими по АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування та з допиту представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості за адресою: апартаменти під номером 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) АДРЕСА_1 , загальною площею 103 кв.м. Державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно здійснено державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області ОСОБА_7 , право власності зареєстровано за № 27364993, реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 1615582351101 від 02.08.2018. У свою чергу на підставі договору оренди від 01.06.2022 (далі Договір) ОСОБА_6 передано в оренду ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_1 ) вищезазначену квартиру, що підтверджено також відповідним актом приймання-передачі квартири в оренду від 01.06.2022. У свою чергу внаслідок окупації частини території Донецької області та як наслідок неможливості у разі необхідності швидкого виїзду до м. Одеси, у тому числі для продажу вищевказаних апартаментів, ОСОБА_6 видано на ім`я ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_2 , дівоче прізвище ОСОБА_10 ) довіреність на можливість розпорядження вказаним об`єктом нерухомості, яка у разі необхідності за вказівкою ОСОБА_6 зможе продати ці апартаменти та передати виручені кошти останній або іншій особі, яка буде визначена ОСОБА_6 . ОСОБА_9 є колишньою дружиною племінника ОСОБА_6 ОСОБА_11 , тому внаслідок наявних колишніх сімейних зав`язків остання довіряла ОСОБА_9 у вказаному питанні. Тим паче, що ОСОБА_9 протягом тривало часу постійно проживала у м. Одеса, тому у разі необхідності швидко могла реалізувати це майно. Наприкінці липня 2024 року до нього звернувся ОСОБА_11 та повідомив, що його тітка ОСОБА_6 має намір продати нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , а також попросив його допомогти з питанням продажу цього майна. Оскільки особа, яка мала діючу довіреність на розпорядження вказаним майном, тобто, ОСОБА_9 , внаслідок військової збройної агресії з боку Російської Федерації, перебуває поза межами України та невідомо коли повернеться назад, тому не зможе здійснити продаж цього майна. Племінник ОСОБА_6 ОСОБА_11 з 2020 року також перебуває поза межами України, який у зв`язку з наявними військовими діями на території України та ракетними обстрілами, тому не зможе приїхати до м. Одеси. З огляду на це, сформовано довідку з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 388953261 від 30.07.2024 за вищевказаним об`єктом нерухомого майна. За наслідками вивчення вказаної довідки встановлено, що з 08.07.2024 власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , значиться ТОВ «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301) на підставі договору купівлі продажу № 1220 від 08.07.2024 зареєстрованого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 . Вказана обставина дуже здивувала ОСОБА_6 , оскільки остання не давала ОСОБА_9 жодних вказівок та дозволів необхідності продажу цього майна. У свою чергу, ОСОБА_9 також не повідомлялось ОСОБА_6 , що нею 08.07.2024 від імені останньою здійснено продаж цих апартаментів, а також не передавалось жодних коштів від продажу цього майна. З огляду на це, ОСОБА_6 намагалась зв`язатись з ОСОБА_9 з питанням пояснення вказаних обставин та вжиття заходів для передачі коштів від продажу цього майна або повернення назад у власність ОСОБА_6 , проте додзвонитись не вийшло, оскільки ОСОБА_9 перестала виходити на зв`язок. У ході вивчення відомостей з інформаційних ресурсів встановлено, що ТОВ «ТРІЗ» зареєстровано 11.05.2018 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а кінцевим бенефіціарним власником та керівником цього підприємства є ОСОБА_13 , яка є матір`ю ОСОБА_14 . У подальшому після вивчення відповідного договору купівлі продажу № 1220 від 08.07.2024 встановлено, що ОСОБА_9 від імені ОСОБА_6 передано у власність ТОВ «ТРІЗ», в особі ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_3 ) вищевказаний об`єкт нерухомого майна та отримано за це грошові кошти у сумі 956048,00 грн. (дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч сорок вісім) гривень 00 копійок. При тому, що реальна вартість зазначених апартаментів є значно вищою та становить у сумі не менше 8 млн.грн. (без ремонту) Тому, ОСОБА_6 жодним чином не погодилась би на продаж цього майна за вказану суму 956048,00 грн. Крім того, згідно з п. 2.1. цього договору купівлі продажу № 1220 від 08.07.2024 «продавець», тобто ОСОБА_9 стверджено, що на момент укладення цього Договору відсутні будь-які договори щодо користування іншими особами зазначеними апартаментами. Будь які треті особи не мають права на апартаменти (в тому числі за договорами найму (оренди) чи шлюбним договором. Вказані обставини також не відповідають дійсності, оскільки зазначені апартаменти № 1510 за адресою по АДРЕСА_1 , перебувають в оренді у ОСОБА_8 на підставі договору оренди від 01.06.2022.

З допиту свідка ОСОБА_8 встановлено, що 01.06.2022 між нею та ОСОБА_6 укладений договір оренди та в оренду мені передано апартаменти під номером 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) АДРЕСА_1 , загальною площею 103 кв.м., що підтверджено також відповідним актом приймання-передачі квартири в оренду від 01.06.2022. На підставі п.4.1 цього договору строк орендного користування складає 02 років 11 місяців із моменту прийняття апартаментів за актом прийому-передачі. У 2022 році вона з ОСОБА_6 обговорювали варіант якщо продовжуватимуться військові дії на території України, то я зможу викупити у неї апартаменти 1510 за адресою: АДРЕСА_1 . В період с 01.06.2022 по наступний час ОСОБА_6 мені нічого не пояснювала, що хоче продати ці апартаменти. У серпні місяці 2024 року від родичів ОСОБА_6 - ОСОБА_15 (прізвища не знаю) вона дізналася, що апартаменти 1510 за адресою: АДРЕСА_1 продані. Кому продано дані апартаменти мені не відомо. Я продовжую оплачувати комунальні послуги по апартаментам №1510 за адресою: АДРЕСА_1 . Після 08.07.2024 до мені ніхто не звертався із пропозицією укладання нового договору оренди апартаментів під номером 1510 за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 . 23.08.2018 від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видана довіреність на ім`я ОСОБА_9 , яка зареєстрована в реєстрі за №725 та на підставі якої 08.07.2024 здійснено договір купівлі-продажу апартаментів 1510 за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 від імені якої діяла ОСОБА_9 та ТОВ «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301), який посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за №1220.

27.08.2024 апартаменти № 1510 по АДРЕСА_1 визнані речовими доказами.

Згідно з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.08.2024 апартаменти 1510 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101) на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

26.08.2024 від представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 надійшов цивільний позов та клопотання про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження щодо накладення арешту на апартаменти 1510 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101).

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до абз. 1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на апартаменти 1510 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101) з метою збереження речових доказів, оскільки вказані апартаменти є предметом вчинення кримінального правопорушення таможуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено, що зазначене нерухоме майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою слідчого від 27.08.2024 визнано речовим доказом,маєсуттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскількиє предметом вчинення кримінального правопорушення таможуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024162480000997 від 22.08.2024.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Окрім того слідчий суддя бере до уваги наявність в матеріалах клопотання цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_9 , третя особа ТОВ «ТРІЗ» про стягнення матеріальної шкоди завданої вчиненим злочином у розмірі 9500000 грн. та моральної шкоди у сумі 100000 грн.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які можливо є предметом вчинення кримінального правопорушення, з метою відшкодування шкоди, завданою внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 190 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 27.08.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні на початковій стадії досудового розслідування.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає власник майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у його право власності.

Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на апартаменти №1510 за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101), що на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

Виконання ухвалипокласти на прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1