Рішення

від 11.09.2024 по справі 479/732/22

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 479/732/22

Провадження № 2/474/15/24

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

встановив:

12.10.2022р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить визнати за ним, право власності на житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,45 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в провадженні Врадіївського районного суду Миколаївської області знаходилася цивільна справа № 479/289/22, провадження № 2/474/78/22 за його позовом до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання за ним права власності на житловий будинок та присадибну земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті баби по батькові ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як вважав її власником зазначеного майна.

В ході підготовчого судового провадження по вказаній справі, із тимчасово вилучених судом доказів, а саме: погосподарських книг Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області було встановлено, що спірний житловий будинок разом із присадибною земельною ділянкою 0,45 га належав батькові позивача ОСОБА_2 із 17.12.1977р. до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (особистий рахунок № НОМЕР_1 в книзі № 9 за 1977-1979рр., особистий рахунок № НОМЕР_2 у книзі за 1980-1982рр., особистий рахунок № НОМЕР_3 в книзі за 1983-1985рр., особистий рахунок № НОМЕР_4 у книзі за 1986-1990рр.; особистий рахунок № НОМЕР_5 у книзі за 1991-1995рр., особистий рахунок № НОМЕР_6 у книзі за 1996-2000рр., особистий рахунок № НОМЕР_7 у книзі за 2001-2005рр., особистий рахунок № НОМЕР_8 за 2006-2010рр.).

Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , усього належного йому майна.

Спадщину після смерті батька він прийняв у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами заведеної спадкової справи № 33/07.

11.10.2022р. в підготовчому судовому засіданні у справі № 479/289/22 у Врадіївському районному суді, його позовна заява до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за його ж заявою, була залишена без розгляду. Того ж дня він звернувся до нотаріального органу за місцем відкриття спадщини з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначені житловий будинок та земельну ділянку, та в цій же відмові йому було рекомендовано звернутися із позовом до суду про встановлення належності вказаного майна спадкодавцю ОСОБА_2 , та в порядку спадкування позивачеві.

Отже, як зазначає позивач, він 23.09.2022р. дізнався про те, що після смерті батька ОСОБА_2 залишилася також спадщина у виді будинку та присадибної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Почивачем частково оформлені спадкові права на майно після смерті ОСОБА_2 та в Кривоозерській державній нотаріальній конторі 23.11.2007р. отримано свідоцтво про право на спадщину серії НОМЕР_9 , за винятком майна, яке є предметом даного спору, про належність якого батьку позивача ОСОБА_2 позивачеві не було відомо, та на яке у позивача відсутні правовстановлювальні документи.

Позивач вказував, що Кривоозерська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бурилівської сільської ради. Та, що зважаючи на відповідь Кривоозерської селищної ради № Р-12-22ПІ від 12.05.2022р. на запит позивача, про те, що по даному будинку в погосподарських книгах Бурилівської сільської ради інформація відсутня та інші документи, в яких міститься інформація по вищевказаній адресі також відсутні, хоча у вилучених доказах книгах по господарського обліку інформація по даному господарству є, позивач прийшов до висновку, що селищною радою не надаються достовірні відомості.

По Первомайському МБТІ запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 також відсутній.

Також позивач зазначав, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

У судових засіданнях, призначених на 22.03.2024р. та 14.05.2024р. позивач підтримав позов, наполягав на його задоволенні.

Позивач в судові засідання 19.07.2024р. та 11.09.2024р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас 19.07.2024р. звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність за наявними в матеріалах справи доказами та відповідно до законодавства України.

Представниця відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні 14.05.2024р. позов визнала частково, вказавши на відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно.

Представник відповідача в судові засідання 18.06.2024р., 19.07.2024р., 11.09.2024р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, у заяві від 13.06.2024р. представник відповідача Бузінський П. просив розглянути справу 18.06.2024р. без участі представника селищної ради, та в ній же заперечував проти позовних вимог, просив прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, та те, що у сторін було достатньо часу для подання до суду відзиву на позов, пояснень, клопотань, заяв, тощо, з доказами на підтвердження своїх заперечень та доводів, організації і забезпечення участі свого представників в судовому засіданні, а також належне повідомлення останніх про час, дату і місце судового розгляду та не повідомлення суд про поважні причини нез`явлення в судове засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір по суті за наявними у справі доказами за відсутності учасників судового розгляду.

Дослідив письмові докази, судом встановлено таке.

11.10.2022р. цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування ухвалою Врадіївського районного суду залишена без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. У межах вказаної справи позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Жодних обставин покладених в основу пред`явленого позову судом при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду не встановлювалося.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 , виданого 12.01.2007р. Місце його смерті вказано Бурилівську сільську раду Кривоозерського району Миколаївської області., с. Бурилове.

30.01.2007р. після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , Кривоозерською державною нотаріальною конторою, заведено спадкову справу №33.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації № 39/06-02-05 від 22.02.2022р. слідує, що станом на 31.12.2012р. по даним паперових носіїв інформації запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній.

24.02.2022р. ОСОБА_5 надано відповідь Кривоозерської селищної ради Миколаївської області № Р-08-22ПІ у якій йому повідомлено, що погосподарський облік у Бурилівському старостинському окрузі ведеться з 2021р. Суцільний обхід об`єктів погосподарського обліку і опитування населення у 2020р. не проводився. У 2021р. суцільний обхід об`єктів погосподарського обліку і опитування населення Бурилівським старостинським округом проводився у січні 2021р.

Відповідно до листа Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області № Р-12-22 ПІ від 12.05.2022р., наданого на запит позивача щодо надання копій сторінок книг погосподарського обліку в період з 1980р. по 2022р. де зазначена інформація про будинок та земельну ділянку ОСОБА_3 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також копій інших документів, в яких міститься будь-яка інформація по даній адресі, слідує таке. В період з 1980р. по 2020р. господарський облік в с. Бурилове проводився Бурилівською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області, а в період з 2021р. по 2022р. - Бурилівським старостинським округом Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області. В книгах господарського обліку за період з 1980р. по 2010р. назви вулиць та номери будинків не зазначені, а за період з 2011р. по 2015р. в книгах господарського обліку зазначені лише назви вулиць без номерів будинків. В період з 2016р. по 2022р. будинок та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , по даним господарського обліку відсутні. Документи, в яких міститься будь-яка інформація по адресі АДРЕСА_1 , у Бурилівському старостинському окрузі відсутні. І тому Кривоозерська селищна рада не може надати копій сторінок книг погосподарського обліку, де зазначена інформація про будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також копій інших документів, в яких міститься інформація по даній адресі, у зв`язку з їх відсутністю.

Рішенням Кривоозерської селищної ради ХІІІ сесії восьмого скликання від 30.08.2021р. № 43 Про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 вирішено надати дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (рілля) у власність 01.03 для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6 орієнтовною площею до 0,4000 га із земель комунальної власності яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в межах території Бурилівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради.

У 2021р. ПП Меридіан2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності на території АДРЕСА_1 , в якому наявні, в т.ч. кадастровий план та план відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980700:03:022, з описом меж такої: від А до Б - землі загального користування вул. 1 Травня; від Б до В - земельна ділянка ОСОБА_7 (кадастровий номер не визначений); від В до Г - землі загального користування (проїзд); від Г до А - земельна ділянка ОСОБА_8 (кадастровий номер не визначений).

12.05.2022р. Кривоозерським селищним головою на звернення позивача щодо надання гр. ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та його затвердження, надано відповідь № Р-11-22ПІ, що відповідно до рішення сесії Кривоозерської селищної ради № 43 від 30.08.2021р. ПП Меридіан розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на земельну ділянку площею 0,4 га за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього проєкту сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку 4823980700:03:022:0030 площею 0,400 га. Вказаний проєкт землеустрою та заява про його затвердження надійшли до Кривоозерської селищної ради, але не розглядалися на пленарних засіданнях сесій, у зв`язку з воєнним станом на території України, та мораторієм та приватизацію земельних ділянок на період його дії.

Згідно листа Первомайської районної військової адміністрації Миколаївської області № 09-01.03-16 від 05.06.2022р. вбачається, що погосподарські книги Бурилівської сільської ради на зберігання до Первомайської районної військової адміністрації не надходили а зберігаються в Бурилівському старостинському окрузі. Відповідальність за збереження яких несе Кривоозерська селищна рада.

19.07.2022р. Кривоозерська селищна рада у відповіді позивачеві № Р-72/16-22 повідомила, що книги по господарського обліку по Бурилівському старостинському окрузі заведені з 01.01.2021р.

05.09.2022р. Первомайська районна військова адміністрація розглянувши запит ОСОБА_1 щодо погосподарських книг Бурилівської сільської ради роз`яснила, що документи погосподарського обліку постійно зберігаються у сільських, селищних радах територіальних громад (об`єднаних територіальних громад). Згідно з рішенням ІІ сесії восьмого скликання Кривоозерської селищної ради від 12.12.2020р. № 2 Про реорганізацію сільських рад Бурилівську сільську раду та її виконавчий комітет реорганізовано шляхом приєднання до Кривоозерської селищної ради, яка стала правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільської ради. Також даним рішенням була утворена Комісія з припинення шляхом реорганізації сільських рад, що приєднуються до Кривоозерської селищної ради на яку були покладені повноваження щодо здійснення інвентаризації документів, що нагромадилися під час діяльності Бурилівської сільської ради станом на 31.12.2020р. у порядку передбаченому законодавством та передати їх Кривоозерській селищній раді. А тому погосподарські книги Бурилівської сільської ради на зберігання до Первомайської районної військової адміністрації не надходили, та зберігаються у Бурилівському старостинському окрузі. Відповідльність за збереження яких несе Кривоозерська селищна рада.

12.12.2022р. Кривоозерським селищним головою на інформаційний запит позивача щодо надання довідки про поштову адресу житлового будинку садибного типу станом на 12.01.2007р. головою якого згідно по господарських книг Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області за 2006-2010р.р. особистий рахунок № НОМЕР_8 , є ОСОБА_2 , 1952р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав відповідь № Р-16-22ПІ від 12.12.2022р., у якій повідомив, що довідку щодо поштової адреси по вказаному будинку надати неможливо, так як книги по господарського обліку Бурилівської сільської ради знаходяться на розгляді у Врадіївському районному суді.

05.01.2023р. позивачу на його запит про присвоєння адреси нерухомому майну ОСОБА_6 рішенням Кривоозерської селищної ради № 43 від 30.08.2021р. Кривоозерським селищним головою надано відповідь № Р-01-23ПІ, що відповідно до вимог ст.ст. 11, 1 Закону України Про Інформацію, Про захист персональних даних інформація за допомогою якої можливо конкретно ідентифікувати фізичну особу належить до персональних даних фізичної особи. Вказаним законом доступ до персональних даних фізичної особи. В тому числі і про майно особи, його розташування, перелік обмежено, кожній людині гарантовано доступ до її персональних даних, якщо вони її стосуються. Такий доступ надається за згодою самої фізичної особи та таке право мають суб`єкти владних повноважень. Інша фізична особа таких прав не має.

31.01.2023р. Врадіївським районним судом Миколаївської області на запит ОСОБА_1 надано відповідь № 04-30/44/23 про те, що книги погосподарського обліку Бурилівської сільської ради повернуто до Кривоозерської селищної ради Первомайського району.

31.01.2023р. Кривоозерською селищною радою надано відповідь ОСОБА_2 з посиланням на Закон України Про захист персональних даних, Про інформацію, Про доступ до публічної інформації в тому, що вісім книг погосподарського обліку Бурилівської сільської ради Кривоозерського району за 1977-2010рр. не можуть бути надані фізичній особі в користування. Довідку щодо поштової адреси та інші дані на ОСОБА_2 можна отримати в Бурилівському старостинському окрузі за місцем зберігання по господарських книг.

09.02.2023р. на запит позивача старостою Бурилівського старостинського округу Кривоозерської селищної ради надано відповідь № 19.02.01-13/127 в якій останнього повідомлено про те, що поштова адреса - це дані з реквізитами які допомагають ідентифікувати об`єкт нерухомості та його місцезнаходження на місцевості відносно країн, регіону, району, міста, вулиці, номеру будівлі, номеру квартири. В по господарських книгах Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області за 2006-2010рр. житловим будинкам садибного типу не присвоєні назви вулиць та номери будинків. А тому Бурилівський старостинський округ не може надати довідку щодо поштової адреси житлового будинку садибного типу, особистий рахунок № НОМЕР_8 у зв`язку з відсутністю даної інформації в погосподарських книгах за 2006-2010рр.

06.03.2023р. ПП Мередіан надано відповідь на запит ОСОБА_1 наступного змісту. Згідно ст. 34 Закону України Про державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об`єктів нерухомого майна, меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж та точки водовиділу, розташовані на земельній ділянці; межі частин земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація; відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, прибережних захисних смуг і пляжних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності) та меж земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки). Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. В кадастровому плані земельної ділянки вказуються тільки прізвище, ім`я та по батькові землекористувача (землевласника). Інформація про землекористувача (землевласника) суміжних земельних ділянок з матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, а також із бази даних державного земельного кадастру. Погодження земельної ділянки суміжними власниками (землекористувачами) здійснюються замовником проекту та відображено на польовому абрисі земельної ділянки чи плані відведення земельної ділянки.

07.03.2023р. Кривоозерський селищний голова надав відповідь ОСОБА_1 за № Р-07-23ПІ, у якій повідомив, що Кривоозерська селищна рада за період своєї діяльності з 01.12.2020р. питання щодо присвоєння поштової адреси нерухомому майну по АДРЕСА_1 не розглядала. Тому необхідну інформацію ОСОБА_1 може отримати в архіві.

13.03.2023 Архівним відділом Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області повідомлено ОСОБА_1 про те, що на державне зберігання надійшли документи Бурилівської сільської ради, а саме протоколи засідань виконавчого комітету сільської ради (на засіданнях виконкому приймаються рішення про присвоєння поштових адрес) по 2020р. включно. У протоколах засідань виконавчого комітету Бурилівської сільської ради за липень 1994-2020рр. рішення про присвоєння поштової адреси нерухомому майну по АДРЕСА_1 немає. Документи Бурилівської сільської ради по червень 1994р. передані на постійне зберігання до Державного архіву Миколаївської області.

У відповіді № Р-367/03-06 від 02.06.2023р. Державним архівом Миколаївської області надано інформацію про те, що у протоколах і рішеннях сесій та рішеннях виконавчого комітету Бурилівської сільської ради депутатів трудящих Кривоозерського району Миколаївської області за 1965р.-1969рр. відомості про присвоєння поштової адреси домогосподарству по АДРЕСА_1 та інші відомості стосовно АДРЕСА_2 - відсутні.

Відповідно до відповіді № Р-312/03-06 від 11.05.2023р. Державного архіву Миколаївської області - у протоколах і рішеннях сесій та рішеннях виконавчого комітету Бурилівської сільської ради депутатів трудящих Кривоозерського району Миколаївської області за 1970-1975рр. відомостей про присвоєння поштової адреси домогосподарству по АДРЕСА_1 немає.

У відповіді № Р-313/03-06 від 11.05.2023р. Державного архіву Миколаївської області зазначено, що у протоколах і рішеннях сесій та рішеннях виконавчого комітету Бурилівської сільської ради депутатів Кривоозерського району Миколаївської області за 1983-1988рр. відомостей про присвоєння поштової адреси домогосподарству по АДРЕСА_1 немає.

Згідно відповіді № Р-314/03-06 від 11.05.2023р. Державного архіву Миколаївської області зазначено, що у протоколах і рішеннях сесій та рішеннях виконавчого комітету Бурилівської сільської ради депутатів Кривоозерського району Миколаївської області за 1989-1993рр. відомостей про присвоєння поштової адреси домогосподарству по АДРЕСА_1 немає.

26.05.2023р. Архівним відділом Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області надано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Бурилівської сільської ради народних депутатів Кривоозерського району Миколаївської області № 13 від 24.06.1997р. Про надання земельних ділянок у приватну власність яким було розглянуто заяви громадян с. Бурилове про передачу їм у приватну власність земельних ділянок та вирішено згідно Декрету КМ України Про приватизацію земельних ділянок у приватну власність від 26.12.1992р. № 15-92 та Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України затвердженого наказом держкомзему України від 15.02.1993р. № 10 передати у приватну власність земельні ділянки, що раніше були надані громадянам для ведення особистого господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) з наступною видачею Державного акту на право приватної власності, а саме за порядковим № 107 - громадянину ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 у розмірі 0,25 га - для обслуговування житлового будинку та у розмірі 0,20 га - для ведення підсобного господарства. Зазначені земельні ділянки передаються безоплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір, а саме земельно-кадастрової документації, дані бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до довідки № 373/01-16 від 26.05.2023р. державного нотаріуса Першої Первомайської державної нотаріальної контори в.о. завідувача Кривоозерської державної нотаріальної контори Мороз Л., відповідно до матеріалів спадкової справи 33/2007 спадкоємцем за заповітом посвідченим Бурилівською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області 26.04.2004р. за реєстровим № 96 є ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За даними Миколаївської регіональної філії державного підприємства Національні інформаційні системи заява про державну реєстрацію заповіту, посвідченого Бурилівською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області 19.02.2004р. за реєстровим № 50 (заповіт ОСОБА_3 ) отримана філією та відповідно до вказаної заяви до Спадкового реєстру 21.03.2023р. внесені відомості про посвідчений заповіт (довідка № 36/36-08 від 22.03.2023р., рішення Миколаївського окружного адміністративного суду № 400/4237/22 від 27.12.2022р.).

31.05.2023р. Архівним відділом Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області надано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Бурилівської сільської ради Миколаївської області № 5 від 16.02.2007р. Про припинення права користування земельної ділянки яким на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет вирішив: 1) припинити право користування земельних ділянок ОСОБА_2 у розмірі 0,45 га; 2) землевпоряднику ОСОБА_9 внести зміни в земельну облікову документацію.

31.05.2023р. Архівним відділом Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області надано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Бурилівської сільської ради Миколаївської області № 6 від 16.02.2007р. Про надання у користування земельної ділянки яким на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет вирішив: 1) надати у користування земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,45 га; 2) землевпоряднику ОСОБА_9 внести зміни в земельну облікову документацію.

У відповіді № Р-397/03-06 від 02.06.2023р. Державним архівом Миколаївської області надано інформацію про те, що у протоколах і рішеннях сесій та рішеннях виконавчого комітету Бурилівської сільської ради народних депутатів (до 1977р. депутатів трудящих) Кривоозерського району Миколаївської області за 1977р., 1989-1994рр. відомості майнового характеру щодо ОСОБА_2 - відсутні.

14.06.2023р. старостою Бурилівського старостинського округу надано відповідь № 17-02/35/453 на запит ОСОБА_1 про надання інформації необхідної для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проживала за адресою: АДРЕСА_3 , в якій йому повідомлено причини неможливості надання такої інформації: 1) староста не наділений повноваженнями щодо надання інформації по земельних ділянках; 2) погосподарські книги, які містять таку інформацію знаходяться у Врадіївському районному суді; у Бурилівському старостинському окрузі відсутня посада землевпорядника, та відсутній центр надання адміністративних послуг. Бурилівський старостинський округ не має доступу до державного земельного кадастру та не має можливості надавати інформацію щодо площі, місця розташування та цільового призначення земельних ділянок.

Згідно відповіді № 918-01-24 від 29.06.2023р. Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації - розроблений у 1968р. ДП НДПІ Укрземпроект Київ, генеральний план села Бурилове колишньої Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області був власністю Бурилівської сільської ради, а на сьогодні власником є правонаступник Кривоозерська селищна рада. Зазначений генеральний план має гриф для службового користування та знаходиться у департаменті на архівному зберіганні та може бути наданий у період дії військового стану лише Кривоозерській селищній раді як власнику для виготовлення копії.

На запит позивача про отримання інформації про наявність у генеральному плані села Бурилове інформації про назви вулиць села, нумерації будинків, Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації надано відповідь № 916-01-24 від 30.06.2023р. про те, що на кресленнях генерального плану с. Бурилове (опорний план, план планування та забудови, інше) відсутні назви вулиць села та відсутня нумерація будинків.

Згідно відповіді № 17-02/35/138 від 18.04.2024р. Бурилівського старостинського округу - відповідно до погосподарського обліку цього старостинського округу за 2022-2023рр. за адресою: АДРЕСА_3 земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 0,25 га, та площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства 0,17 га.

За відомостями погосподарської книги Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 9 затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 07.04.1972р. № 241 за 1977-1979рр. у ній на аркуші № НОМЕР_11 міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого АДРЕСА_4 , без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться: ОСОБА_10 - закреслено, та вчинено запис - ОСОБА_2 . Попередній голова домоволодіння ОСОБА_10 значиться вибулою з 17.12.1977р. Члени сім`ї ОСОБА_2 - записи відсутні. Суспільна група господарства - колгосп. Будівлі, що знаходяться в особистій власності господарства: житловий будинок рік побудови до 1918р.; сарай рік побудови до 1966р. Земля, що знаходиться в особистому користуванні у період з 01.01.1977р. по 1979р. - всього 0,45 га, з них 0,01 га - під будівлями, чагарниками, лісами, балками та громадськими шляхами.

У погосподарській книзі Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 8 затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 05.01.1979р. № 10 за 1980-1982рр., на аркуші № НОМЕР_12 , міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого АДРЕСА_5 , без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться ОСОБА_2 . Члени сім`ї - записи відсутні. Суспільна група господарства - колгосп. Будівлі, що знаходяться в особистій власності господарства: житловий будинок рік побудови 1918р.; сарай рік побудови 1960р. Земля, що знаходиться в особистому користуванні господарства у період з 01.01.1980р. по 1982р. - всього 0,45га, з них 0,01 га - під будівлями, чагарниками, лісами, ярами, балками та громадськими шляхами.

Згідно погосподарської книги Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 8 (2) затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 05.01.1979р. № 10 за 1983-1985рр., аркушу № НОМЕР_13 , міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого АДРЕСА_6 , без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться ОСОБА_2 . Члени сім`ї - записи відсутні. Суспільна група господарства - колгосп. Будівлі, що знаходяться в особистій власності господарства: житловий будинок рік побудови 1918р.; сарай. Земля, що знаходиться в особистому користуванні господарства у період з 01.01.1983р. по 1985р. - всього 0,45 га, з них 0,01 га - під будівлями, чагарниками, лісами, ярами, балками та громадськими шляхами.

За відомостями погосподарської книги Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 5 затвердженої наказом ЦСУ СССР від 21.11.1984р. № 634 за 1986-1990рр. у ній на аркушах № НОМЕР_14 міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого АДРЕСА_7 , без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться ОСОБА_2 . Члени сім`ї ОСОБА_2 - записи відсутні. Суспільна група господарства - колгосп. Будівлі, що знаходяться в особистій власності господарства: житловий будинок рік побудови до 1918р.; Земля, що знаходиться в особистому користуванні у період з 01.01.1986р. по 1990р. - всього 0,45 га, з них 0,01 га - під будівлями, чагарниками, лісами, балками та громадськими шляхами.

У погосподарській книзі Бурилівської сільської ради народних депутатів Кривоозерського району Миколаївської області, без номеру, затвердженої постановою Держкомстату СРСР від 06.12.1989р. № 218 за 1991-1995рр., на аркуші № НОМЕР_15 , міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого № 525 закреслено та зроблений запис особового рахунку № НОМЕР_16 , що розташоване в с. Бурилове, без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться ОСОБА_2 . Члени сім`ї - записи відсутні. Суспільна група господарства - колгосп. Житловий будинок в особистій власності господарства - записи відсутні. Земля, що знаходиться в особистому користуванні господарства у період з 1991р. по 1995р. - всього 0,45 га, з них 0,01 га - під будівлями, чагарниками, лісами, ярами, балками та громадськими дорогами.

Згідно погосподарської книги Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 7 затвердженої наказом Мінстату України від 22.02.1993р. № 48 за 1996-2000рр., міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого АДРЕСА_8 , без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться ОСОБА_2 . Члени сім`ї - записи відсутні. Суспільна група господарства - колгосп. Житловий будинок в особистій власності господарства - записи відсутні. Земля у приватній власності та користуванні громадян, у період з 1995р. по 2000р. - всього 0,45 га, з них 0,003 га - під будівлями, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд; 0,39 га - під ріллею та 0,03 га - під багаторічними насадженнями.

За відомостями погосподарської книги Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 6 затвердженої наказом Держкомстату України 17.07.2000р. № 234 за 2001-2005рр. у ній на аркуші № НОМЕР_17 міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого АДРЕСА_9 , без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться ОСОБА_2 . Члени сім`ї ОСОБА_2 - записи відсутні. Житловий будинок у приватній власності громадян - записи відсутні. Земля у приватній власності та користуванні громадян у період з 2001р. по 2005р. - всього 0,45 га, з них 0,25 га - під будівлями, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд; 0,20 га - для ведення особистого підсобного господарства, при цьому у вказаному розділі зазначено, що у вказаній земельній ділянці фактично посівна площа з 2001р. по 2003р. Становила 0,40 га, а у 2004-2005-рр. - 0,42 га.

У погосподарській книзі Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 9, затвердженої постановою Держкомстату СРСР від 18.04.2005р. № 95 за 2006-2010рр., на аркуші № НОМЕР_18 , міститься запис про домоволодіння особистий рахунок якого АДРЕСА_10 , без визначення його порядкового номеру та вулиці. Головою господарства значиться ОСОБА_2 . Члени сім`ї - записи відсутні. Житловий будинок в приватній власності господарства - житловий будинок рік побудови 1962, загальна площа, м2 - 42,8. Земля, що знаходиться у приватній власності та оренді членів домогосподарства, у період з 2006р. по 2010р. Всього 4,04 га, з них: 0,05 га - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель; 0,20 га - для ведення особистого селянського господарства; 3,79 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Погосподарська книга Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 3 затверджена наказом Держкомстату України від 24.11.2015р. № 48 за 2016-2020рр., не міститься записів про домоволодіння з порядковим номером АДРЕСА_11 та про домоволодіння головою якого було б зазначено ОСОБА_2 .

Роз`ясненням діючого законодавства № 634/02-31 від 11.10.2011р. державний нотаріус Першої Первомайської державної нотаріальної контори в.о. завідувача Кривоозерської державної нотаріальної контори Л.Мороз на підставі п. 4.15, п. 4 гл. 10 р. 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, та зокрема роз`яснила позивачу, що йому необхідно звернутись до суду із позовом про встановлення належності вказаного вище майна ОСОБА_2 та в порядку спадкування - позивачеві.

20.03.2024р. комісія утворена згідно рішення виконавчого комітету Кривоозерської селищної ради від 19.04.2021р. № 483 у складі голови ОСОБА_11 (перший заступник Кривоозерського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів) та її членів: ОСОБА_12 (начальник відділу містобудування та архітектури - головний архітектор Кривоозерської селищної ради), ОСОБА_13 (головний спеціаліст відділу житлово-комунального господарства, господарського забезпечення, інфраструктури та благоустрою селищної ради), ОСОБА_14 (головного спеціаліста земельного відділу Кривоозерської селищної ради), ОСОБА_15 (депутата Кривоозерської селищної ради), ОСОБА_16 (староста Бурилівського старостинського округу) складено акт обстеження присадибної земельної ділянки на території Кривоозерської територіальної громади с. Бурилово, вулиця 1 Травня, 49, щодо наявності об`єктів нерухомого майна (житлового будинку та господарчих споруд). В ході обстеження комісією встановлено, що на присадибній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомості. Зі слів опитаних сусідів на присадибній земельній ділянці був житловий будинок в якому проживала ОСОБА_3 , але так як він знаходився в аварійному стані, громадянин ОСОБА_8 будівлю демонтував у 90-х роках. ОСОБА_3 проживала в нього, де і померла у 2021р. В додатки до акту комісією долучено фото місцевості (земельної ділянки на якій наявні насадження дерев, чагарники, а також залишки зруйнованої дерев`яної огорожі).

Водночас суд не бере до уваги заяви сусід ОСОБА_6 та ОСОБА_17 від 20.04.2024р., які є додатками до вищевказаного акту, оскільки вони датуються на місяць пізніше після складення акту, а тому їх достовірність ставиться під сумнів, оскільки суд не може поза розумним сумнівом встановити чи були вони отримані саме під час обстеження присадибної земельної ділянки на території Кривоозерської територіальної громади с. Бурилово, вулиця 1 Травня, 49, саме 20.03.2024р.

Свідок ОСОБА_16 показав, що він є старостою Бурилівського старостинського округу. Почав проживати в с. Бурилово у 90-х роках. Земельною ділянкою по АДРЕСА_1 користувалася баба позивача ОСОБА_3 , до своєї смерті у 2021р. Остання земельний податок не сплачувала. За цією адресою був лише город. Державного акту щодо цієї земельної ділянки не було, тому на якій підставі цю земельну ділянку надали бабі позивача він не знає. ОСОБА_18 , батько позивача, вказаною земельною ділянкою не користувався, він фактично проживав у смт Криве Озеро. Будинку з номером АДРЕСА_11 не існує, за цією адресою лише земельна ділянка. Після смерті ОСОБА_3 земельна ділянка була надана у користування ОСОБА_6 , вона ж на вказану земельну ділянку виготовила проект землеустрою, платить земельний податок. Батько позивача помер у 2007р., а баба ОСОБА_3 у 2021р.

У своїх показаннях свідок ОСОБА_19 зазначила, що проживає в с. Бурилове, та працює землевпорядником у Кривоозерській селищній раді з 2010р. В погосподарському обліку Бурилівського старостинського округу адреси з номером 49 по вул. 1 Травня немає. Є лише адреси з номерами 47 та 51. Земельна ділянка була надана бабі позивача ОСОБА_3 у користування як добавка до городу, і остання користувалася нею без права власності до 2021р. Звідки взялася адреса по АДРЕСА_2 з нумерацією саме як 49 вона не знає, така відсутня. Після смерті ОСОБА_3 земельна ділянка якою користувалася остання без документів, як вільна, була надана ОСОБА_6 , яка написала заяву про надання їй цієї земельної ділянки та виготовила проект землеустрою. Проект землеустрою затверджений не був так як воєнний стан. Чи користувався земельною ділянкою ОСОБА_18 не знає. Земельна ділянка надана ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 з 2010р. не виходила із комунальної власності Кривоозерської територіальної громади, та нікому не належить.

Свідок ОСОБА_6 показала, що з 1987р. проживає в АДРЕСА_1 будинку не було. Позивач з батьком деякий час приїздили з смт Криве Озеро, садили город, але потім перестали приїздити. Щодо того звідки взялася адреса з нумерацією саме як 49, пояснила, що попереду знаходиться домоволодіння, якому присвоєно адресу АДРЕСА_12 , а потім йде домоволодіння з адресою АДРЕСА_3 , от і припустили, що земельна ділянка яка знаходиться між ними з номером 49. Баба позивача проживала за адресою АДРЕСА_3 . Після смерті ОСОБА_3 вона, свідок, з`ясувала що земельна ділянка між вказаними вище домоволодіннями вільна, та їй сказали, що вона її може оформити. За вказану ділянку вона платить податок, виготовила проект на землю.

Встанови вказані обставини, суд приходить до такого висновку.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частина 2 ст. 1220 ЦК України визначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, особи мають право на спадкування за законом.

У відповідності до ч.ч. 1-3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати:

1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда);

2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку;

3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку;

4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм;

5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від .01.07.2004р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31.01.1966р. і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995р. № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002р. за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність, Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування, Законом України від 25 грудня 1974 року Про державний нотаріат, постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

До 1966р. питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків, які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Тобто, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

В подальшому, 31 січня 1966 року, Міністерством комунального господарства Української РСР була затверджена Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, за правилами якої і відбувалась державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди. Вказана інструкція втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.

Згідно з п.п. 2, 6, 7 Розділу II цієї Інструкції об`єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

Під будинком, як об`єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

Не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

У додатку 1 до Інструкції було визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР.

Також, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування також зазначено, що додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.

Відповідно до Вказівок № 112/5, суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

У пункті 7 Прикінцевих та перехідних положень ЗК України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці земельні ділянки.

Відповідно до статті 13 ЗК Української РСР 1970 року, земля в Українській РСР надається в користування: колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; громадянам СРСР. У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, земля може надаватися в користування і іншим організаціям та особам.

Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК Української РСР 1970 року право землекористування громадян, які проживають у сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад депутатів трудящих.

Статтею 25 ЗК Української РСР 1970 року встановлювалося, що права землекористувачів охороняються законом. Припинення права користування земельною ділянкою або зменшення її розмірів може мати місце лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до статті 36 ЗК Української РСР 1970 року право громадян на користування наданою земельною ділянкою підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадках: 1) добровільної відмови від користування земельною ділянкою; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) переїзду на інше постійне місце проживання всіх членів двору або сім`ї, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 106-1 цього Кодексу; 4) припинення трудових відносин, у зв`язку з якими було надано службовий наділ, за винятком випадків, передбачених статтею 134 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством СРСР і Української РСР; 5) смерті всіх членів двору або сім`ї; 6) виникнення необхідності вилучення земельної ділянки для державних або громадських потреб.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 і ч. 2 цієї статті, провадиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні ділянки, а у випадках, передбачених пунктом 6 цієї статті, - за рішенням (постановою) органів, які мають право вилучати земельні ділянки.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку (див. постанову Верховного Суду від 11.05.2022р. у справі № 450/3258/17 (провадження № 61-13688св21)).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Разом з тим, спадкоємцю може належати в порядку спадкування лише те майно, право на яке за життя набув спадкодавець.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 02.11.2022р. у справі № 332/2880/18 (провадження № 61-11768св20).

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що згідно записів у погосподарських книгах № 9 за 1977-1979рр., № 8 за 1980-1982рр., № 8 (№2) за 1983-1985рр., № 5 за 1986-1990р. головою домогосподарства, що складалося із земельної ділянки загальною площею 0,45 га та житлового будинку 1918 року побудови, розташованого в с. Бурилове, без визначення його порядкового номеру та вулиці, починаючи з 1977р. зазначено ОСОБА_2 . Попередній голова домоволодіння ОСОБА_10 значиться вибулою з 17.12.1977р.

За даними ж погосподарських книг за 1991-1995рр. без номеру, за 1996-2000рр. № 7, за 2001-2005рр. № 6 та за 2006-2010рр. № 9 головою домогосподарства, що складалося вже лише із земельної ділянки загальною площею 0,45 га, розташованого за адресою: с. Бурилове, без зазначення вулиці та номеру об`єкта, значився ОСОБА_2 .

З досліджених судом доказів також вбачається, що житловий будинок припинив обліковуватися за спадкодавцем ОСОБА_2 з 1991р., при цьому адреса домоволодіння з зазначенням вулиці та його порядкового номеру у погосподарських книгах починаючи з 1977р. і по 2010р. визначена не була. Та згідно акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , житловий будинок на ній відсутній.

А погосподарська книга Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області № 3 затверджена наказом Держкомстату України від 24.11.2015р. № 48 за 2016-2020рр., не міститься записів як про домоволодіння саме з порядковим номером АДРЕСА_11 так і про домоволодіння головою якого було б зазначено ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надані суду належні та допустимі докази, що спадкодавцю ОСОБА_2 за життя належало майно (земельна ділянка площею 0,45 га та житловий будинок) саме за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак позов є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються за позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. покладаються на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 16 вересня 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол