Постанова

від 16.09.2024 по справі 522/134/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/308/24

Справа № 522/134/20

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнової Лариси Петрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Одеської міської ради про визнання противоправним рішення Одеської міської ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 року та на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року, ухвалених під головуванням судді Науменка А.В.,

встановив:

02.01.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Одеської міської ради, та уточнивши вимоги (т.1, а.с.139-143, т.3, а.с.9-10), просив поновити строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, визнати противоправним рішення Одеської міської ради (далі - ОМР) № 2668-V (т.2,а.с.6), визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 308 384 від 24.04.2009 року, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 30.11.2015 року ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,01га, кадастровий №5110137500:52:0150059 та скасувати державну реєстрацію цього права власності, здійснену 30.11.2015 року за номером запису про право власності № 12280356 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено (т.3, а.с.20-25).

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2020 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати на правову допомогу у розмірі 21 334,00 грн. (т.3, а.с.64-68).

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 ставив питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2020 року та додаткового рішення суду від 07.12.2020 року, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, та відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с.75-78, 99-100).

Постановою Одеського апеляційного суду 12.06.2024 року у задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_2 було відмовлено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2020 року та додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2020 року були залишені без змін (т.4, а.с.29, 32-35).

Разом з тим, від представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнової Л.П. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 207,50 грн. (т.4, а.с. 37-39)

В заяві представник ОСОБА_2 - адвокат Голєва С.В. просить заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення, посилаючись на відсутність документального підтвердження витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу (т.4, а.с.61-62).

Вирішуючи питання про слухання справи у спрощеному позовному провадженні у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи повідомленні про день, час та місце слухання справи належним чином (т.4, а.с.87-93).

Колегією суддів також враховано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнової Л.П. про слухання справи за відсутності представника (т.4, а.с.94-95).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 11.09.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення суду апеляційної інстанції складений 16.09.2024 року.

Заява підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В матеріалах справи міститься договір від 20.06.2023 року, укладений між адвокатом Смирновою Л.П. та відповідачем ОСОБА_1 про надання останньому правничої допомоги. Згідно п. 7 цього договору підставою для сплати гонорару є рахунок - фактура (т.4, а.с.44-45).

Заявником також було надано рахунок - фактура (додаток № 3 до вказаного договору) та акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до яких вартість наданих послуг з правничої допомоги складає 16 207,50 грн. (т.4, а.с.42-43).

Тобто зазначені обставини свідчать про те, що вказані витрати відповідача ОСОБА_1 були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а тому вони підлягають відшкодуванню, шляхом стягнення грошових коштів з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача.

Таких правових позицій дотримується Верховний Суд, які він виклав в постанові своєї Великої Палати від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, а також в постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, провадження № К/9901/29763/20.

Апеляційний суд не приймає до уваги заперечення представника ОСОБА_2 - адвоката Голєвої С.В. на заяву, оскільки витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничої допомогою у суді апеляційної інстанції у розмірі 16 207,50 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 381-384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнової Лариси Петрівни про ухвалення додаткового рішення, задовольнити.

Прийняти додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного суду від 12.06.2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Одеської міської ради про визнання противоправним рішення Одеської міської ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу у розмірі 16 207,50 (шістнадцять тисяч двісті сім гривень 50 коп.).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня її складання.

Повне судове рішення складено 16.09.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький