Рішення

від 16.09.2024 по справі 600/6818/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/6818/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадуб" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадуб" (позивач) до Чернівецької митниці (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023;

скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою митного оформлення товару було надано до Чернівецької митниці митну декларацію, однак відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023, та, відповідно, прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023.

Із вказаними рішеннями позивач не погоджується, оскільки відповідачем не наведено аргументовані та конкретні доводи щодо наявності у поданих товариством документах розбіжностей або відсутність конкретних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що декларантом на вимогу митного органу не надані документи в повному обсязі. Вказував, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. У зв`язку із цим, декларанту повідомлено, що за власним бажанням може подати інші додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару. Після надання додаткових документів, не видавалося можливим здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару. Відтак, на думку відповідача, декларантом не підтверджено у встановленому Митним кодексом порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суд відповідь на відзив, в якому посилався на надання митному органу всіх необхідних документів, на підставі яких наявна можливість у визначенні митної вартості товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

20.08.2023 між Виробничо-Комерційним підприємством «Artmet Roman Polak» та ТОВ "Кадуб" укладено контракт №06/23, згідно п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті та цінами, зазначених у рахунках-фактурах, виставлених продавцем на кожну партію товару.

26.09.2023 ТОВ "Кадуб" подано до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020058426U9.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом позивача було подано наступний пакет документів, а саме: пакувальний лист RO/2502/2023/S від 20.09.2023; рахунок-проформа FPF/22/2023/S від 24.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) DEX/000009/2023 від 20.09.2023; автотранспортну накладну 0024225 від 20.09.2023; сертифікат з перевезення (проходження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0500608 від 20.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 44(1369598743225) від 06.09.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 05 від 22.09.2023; документ, що підтверджує вартість товару довідка 5 від 22.09.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару, цінова оферта б/н від 01.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) (купівлі-продажу) товарів 06/23 від 20.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) (купівлі-продажу) товарів 60/23 від 20.08.2023; договір про надання послуг митного брокера 99/19 від 04.02.2019; договір (контракт) про перевезення 1-2021 від 12.01.2021; інші некласифіковані документи. Лист заява б/н від 25.09.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL36101E2322288 від 20.09.2023.

За результатами розгляду митної №23UA408020058426U9 від 26.09.2023 Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість містять розбіжності, а саме:

- п.3.2 контракту від 20.08,2023 №06/23 передбачена наявність замовлення, яке до оформлення не надано;

- опис позицій товару різниться в фактурі-проформі від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S та інвойсі 20.09.2023 DEX/000009/2023 митної декларації. Роз`яснень з цього приводу не надано;

- товар постачається на умовах поставки EXW PL Opoczno. Згідно Інкотермс термін "EXW франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Згідно розрахунку до митної декларації додано лише вартість транспортування (25000 грн). В Довідці від 22.09.2023 №5 заявлена вартість транспортних витрат на перевезення вантажу, яка за межами території України становить 25000,00 грн, також значено, що навантажувальні роботи входять у вартість перевезення. В рахунку-фактурі від 22.09.2023 №05 заявлена тільки загальна вартість послуг з перевезення за маршрутом Opoczno (PL) -п/п Шегіні (кордон України) - м. Чернівців сумі 43000,00 грн. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Так відсутнє документальне підтвердження включення вартості навантаження та оформлення товару в країні експорту, як складових, до митної вартості товару.

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ та враховуючи положення п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається [(для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни);

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов (поставки);

висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо (виробника товару та ціни).

Також, вказано, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Згідно оскаржуваного рішення, судом встановлено, що декларантом додатково було подано: рахунок-фактуру №5 від 22.09.2023 не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки такий документ вже був наданий разом з МД, але іншого

змісту; цінову оферту від 01,09.2023 б/н, яку було подано до митного оформлення і яка не може бути взята до уваги так, як містить пропозицію на умовах Доставки FCA без зазначення конкретного географічного місця призначення, що може вплинути на митну вартість товару; повідомлення №1 від 26.09.2023, в якому зазначено, що інших додаткових документів надати немає змоги, і лист-заяву від 25.09.2023 б/н, який було подано до митного оформлення; цінову оферту від 01.09.2023 б/н, яка не може бути взята до уваги так, як містить пропозицію на умовах поставки FCA без зазначення конкретного географічного місця призначення, що може вплинути на митну вартість товару; прайс-лист від 01.09.2023 б/н, даний документ не являється прайс-листом так, як містить інформацію по товарах які оформлялись, а не по всій продукції виробника, а також в якому зазначено умови поставки FCA без зазначення конкретного географічного місця призначення, що може вплинути на митну вартість товару; повідомлення №2 від 27.09.2023 в якому зазначено, щодо призупинення митного оформлення; повідомлення №3 від 27.09.2023, в якому зазначено, що інших додаткових документів надати немає змоги.

Однак, відповідач дійшов висновку, що додатково подані документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності.

Вважаючи протиправним рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7 ст.54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

26.09.2023 ТОВ "Кадуб" подано до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020058426U9.

Для митного оформлення товару, зазначеного в митних деклараціях декларантом позивача було подано відповідний пакет документів.

За результатами розгляду митної декларації від 26.09.2023 №23UA408020058426U9.

відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023, та відповідно, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023, митний орган виходив із того, що подані позивачем документи, містять розбіжності.

Надаючи оцінку поданим до митної декларації документації, суд зазначає наступне.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статті 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20.08.2023 між Виробничо-Комерційним підприємством «Artmet Roman Polak» та ТОВ "Кадуб" укладено контракт №06/23, згідно п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті та цінами, зазначених у рахунках-фактурах, виставлених продавцем на кожну партію товару. Продавець купує товари від свого імені і за свій рахунок. Предметом контракту є придбання вішалок типу ES, кутів будівельних перфорованих та інших будівельних матеріалів (п.п.1.2-1.3 контракту).

Відповідно до п.2.1 контракту тип і вартість товару визначається в рахунка-фактурах, виставлених продавцем на кожну партію товару. Ціни на товар встановлені в EUR. Покупець заявляє, що приймає встановлені на день підписання контракту ціни. Згідно п. 2.3 загальна сума контракту становить 1000000,00 в EUR.

Пунктом 3.2 контракту визначено, що покупець направляє продавцеві замовлення, в якому вказує найменування і кількість товару. Продавець протягом 7 днів після отримання замовлення зобов`язаний виставити рахунок-фактуру для оплати покупцем (п. 3.3 контракту).

Відповідно до п.4.1 контракту плата за товари, отримані в рамках цього контракту, виплачується у формі 100% передоплати на основі рахунку-фактури pro-forma, виданої продавцем окремо для кожної замовленої партії товару протягом 7 днів після виставлення рахунку Pro-forma.

Отримання товару здійснюється автомобільним транспортом організованим і оплачуваним покупцем з території виробничого закладу продавця в Опочно. Датою продажу вважається дата видачі товару покупцеві за місцезнаходженням продавця. Покупець зобов`язується придбати у продавця товар, призначений на експорт, вивезти згідно терміну за кодоном польської митної зони, що буде підтверджено відповідними митними документами. Одночасно з отриманим товаром, в рамках цього контракту, покупець отримує наступні документи: рахунок фактуру продавця в трьох примірниках; CMR транспортний документ перевізника; EUR.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні щодо не надання до митного оформлення, передбаченого контрактом від 20.08.2023 №06/23, замовлення, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно умов контракту від 20.08.2023 №06/23 покупець направляє продавцеві замовлення, в якому вказує найменування і кількість товару.

Водночас, умовами договору не встановлено окремої письмової форми для замовлення покупця, як і не вказано що такі документи є невід`ємною частиною Контракту або ж є обов`язковими для формування вартості товару.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на різницю опису позицій товару в фактурі-проформі від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S та інвойсі 20.09.2023 DEX/000009/2023 митної декларації, то суд вважає такі необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно фактури-проформи від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S ТОВ "Кадуб" придбало у Виробничо-Комерційного підприємства «Artmet Roman Polak»:

сітку 160г/м.кв. помаранчеву 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) в кількості 350000 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 18550,00 євро;

сітку 160г/м.кв. білу 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) в кількості 8750 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 4637,50 євро;

сітку зі скловолокна 330г/м.кв. білу 1,0 м х 25 м (держава, з якої походить товар: ЄС) в кількості 5500 м.кв. за ціною 0,9750 євро, у розмірі 5362,50 євро;

вішалку плоску ESP 60/125 « 27» товщина 0,80 мм (держава, з якої походить товар: ЄС) (код 25.11.23.0) в кількості 280000 штуки за ціною 0,0472 євро, у розмірі 13216,00 євро;

Відповідно до інвойсу від 20.09.2023 DEX/000009/2023 ТОВ "Кадуб" придбало у Виробничо-Комерційного підприємства «Artmet Roman Polak»:

сітку зі скловолокна 160г/мІ помаранчеву 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) (код 5998VH) в кількості 350000 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 18550,00 євро;

сітку зі скловолокна 160г/м.кв. білу 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) (код 5998VH) в кількості 8750 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 4637,50 євро;

сітку зі скловолокна 330г/м.кв. білу 1,0 м х 25 м (держава, з якої походить товар: ЄС) (код SIAT330H) в кількості 5500 м.кв. за ціною 0,9750 євро, у розмірі 5362,50 євро;

вішалку плоску ESP 60/125 « 27» товщина 0,80 мм (держава, з якої походить товар: ЄС) (код ESP125) в кількості 280000 штуки за ціною 0,0472 євро, у розмірі 13216,00 євро/

З огляду на фактуру-проформу від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S та інвойс від 20.09.2023 DEX/000009/2023, суд зазначає, що такі містять ідентичні відомості про придбаний у виробничо-комерційному підприємстві «Artmet Roman Polak» товар. Відмінність полягає лише у не зазначенні у фактурі-проформі від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S коду товару, однак вказане не впливає жодним чином на визначення митної вартості товару, та не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо не надання до митної декларації документів на підтвердження включення вартості навантаження та оформлення товару в країні експорту, як складових, до митної вартості товару, суд зазначає, що згідно контракту від 20.08.2023 №06/23 умови поставки EXW Опочно, Польща (Інкотермс 2010).

Відповідно до офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця.

Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найманому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці.

Таким чином, обов`язок щодо завантаження товару на умовах EXW покладено на продавця, а також продавець зобов`язаний сплатити експортні витрати, тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи відповідача зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Таким чином, наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та взагалі є помилковими.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

За результатами встановлених судом обставин справи, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Отже суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Вказане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваного рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023.

В ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Разом з цим, в ході судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Таким чином, суд вважає, що рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023 є протиправним й таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023, суд вважає, що наявні підстави і для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5368,00грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадуб" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023.

3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови Чернівецької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадуб" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці судовий збір в сумі 5368,00грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадуб" (с. Кадубівці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 42680000);

Відповідач Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя В.О. Григораш