Постанова

від 25.12.2024 по справі 600/6818/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6818/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

25 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадуб" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадуб" звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невірного вирішення спору.

Суд ухвалив здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

20.08.2023 між Виробничо-Комерційним підприємством «Artmet Roman Polak» та ТОВ "Кадуб" укладено контракт №06/23, згідно п. 1.1 якого, продавець продає, а покупець купує товар в асортименті та цінами, зазначених у рахунках-фактурах, виставлених продавцем на кожну партію товару.

26.09.2023 ТОВ "Кадуб" подано до Чернівецької митниці митну декларацію №23UA408020058426U9.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом позивача було подано наступний пакет документів, а саме: пакувальний лист RO/2502/2023/S від 20.09.2023; рахунок-проформа FPF/22/2023/S від 24.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) DEX/000009/2023 від 20.09.2023; автотранспортну накладну 0024225 від 20.09.2023; сертифікат з перевезення (проходження) товару форми EUR.1 PL/MF/AS 0500608 від 20.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 44(1369598743225) від 06.09.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 05 від 22.09.2023; документ, що підтверджує вартість товару довідка 5 від 22.09.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару, цінова оферта б/н від 01.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) (купівлі-продажу) товарів 06/23 від 20.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) (купівлі-продажу) товарів 60/23 від 20.08.2023; договір про надання послуг митного брокера 99/19 від 04.02.2019; договір (контракт) про перевезення 1-2021 від 12.01.2021; інші некласифіковані документи. Лист заява б/н від 25.09.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL36101E2322288 від 20.09.2023.

За результатами розгляду митної декларації №23UA408020058426U9 від 26.09.2023 Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару слугувала ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість містять розбіжності, а саме:

- п.3.2 контракту від 20.08,2023 №06/23 передбачена наявність замовлення, яке до оформлення не надано;

- опис позицій товару різниться в фактурі-проформі від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S та інвойсі 20.09.2023 DEX/000009/2023 митної декларації. Роз`яснень з цього приводу не надано;

- товар постачається на умовах поставки EXW PL Opoczno. Згідно Інкотермс термін "EXW франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Згідно розрахунку до митної декларації додано лише вартість транспортування (25000 грн). В Довідці від 22.09.2023 №5 заявлена вартість транспортних витрат на перевезення вантажу, яка за межами території України становить 25000,00 грн, також значено, що навантажувальні роботи входять у вартість перевезення. В рахунку-фактурі від 22.09.2023 №05 заявлена тільки загальна вартість послуг з перевезення за маршрутом Opoczno (PL) -п/п Шегіні (кордон України) - м. Чернівців сумі 43000,00 грн. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Так відсутнє документальне підтвердження включення вартості навантаження та оформлення товару в країні експорту, як складових, до митної вартості товару.

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ та враховуючи положення п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається [(для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни);

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов (поставки);

висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо (виробника товару та ціни).

Також, вказано, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На виконання вимог митного органу, декларантом було подано відповідачу додаткові документи: рахунок-фактуру №5 від 22.09.2023; цінову оферту від 01,09.2023 б/н; повідомлення №1 від 26.09.2023 про відсутність змоги надання додаткових документів; лист-заяву від 25.09.2023 б/н, який було подано до митного оформлення; цінову оферту від 01.09.2023 б/н; прайс-лист від 01.09.2023 б/н; повідомлення №2 від 27.09.2023 про призупинення митного оформлення; повідомлення №3 від 27.09.2023 про відсутність змоги надання додаткових документів.

Втім, вказані документи не були взяті до уваги відповідачем через виявлений ряд їх недоліків та невідповідностей.

За результатом розгляду додатково поданих позивачем документів, відповідач дійшов висновку про відсутність можливості здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору) та згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ здійснено коригування митної вартості товару №2.

Митну вартість визначено за резервним методом.

Вважаючи протиправним рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000509/2 від 27.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/0011693 від 27.09.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції по суті спору та переглядаючи справу за наявними у ній доказами, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, виходить з наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

Аналізуючи викладене вище, суд зазначає, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи містять розбіжності.

Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи колегія суддів не погоджується із висновками відповідача, викладеними в оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.

Згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Яке встановлено з матеріалів справи, 20.08.2023 між Виробничо-Комерційним підприємством «Artmet Roman Polak» та ТОВ "Кадуб" укладено контракт №06/23, згідно п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті та цінами, зазначених у рахунках-фактурах, виставлених продавцем на кожну партію товару. Продавець купує товари від свого імені і за свій рахунок. Предметом контракту є придбання вішалок типу ES, кутів будівельних перфорованих та інших будівельних матеріалів (п.п.1.2-1.3 контракту).

Відповідно до п.2.1 контракту тип і вартість товару визначається в рахунка-фактурах, виставлених продавцем на кожну партію товару. Ціни на товар встановлені в EUR. Покупець заявляє, що приймає встановлені на день підписання контракту ціни. Згідно п. 2.3 загальна сума контракту становить 1000000,00 в EUR.

Пунктом 3.2 контракту визначено, що покупець направляє продавцеві замовлення, в якому вказує найменування і кількість товару. Продавець протягом 7 днів після отримання замовлення зобов`язаний виставити рахунок-фактуру для оплати покупцем (п. 3.3 контракту).

Відповідно до п.4.1 контракту плата за товари, отримані в рамках цього контракту, виплачується у формі 100% передоплати на основі рахунку-фактури pro-forma, виданої продавцем окремо для кожної замовленої партії товару протягом 7 днів після виставлення рахунку Pro-forma.

Отримання товару здійснюється автомобільним транспортом організованим і оплачуваним покупцем з території виробничого закладу продавця в Опочно. Датою продажу вважається дата видачі товару покупцеві за місцезнаходженням продавця. Покупець зобов`язується придбати у продавця товар, призначений на експорт, вивезти згідно терміну за кодоном польської митної зони, що буде підтверджено відповідними митними документами. Одночасно з отриманим товаром, в рамках цього контракту, покупець отримує наступні документи: рахунок фактуру продавця в трьох примірниках; CMR транспортний документ перевізника; EUR.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Стосовно доводів відповідача про не надання до митного оформлення, передбаченого контрактом від 20.08.2023 №06/23, замовлення, судова колегія зауважує, що відповідно до умов контракту від 20.08.2023 №06/23 покупець направляє продавцеві замовлення, в якому вказує найменування і кількість товару.

При цьому, умовами договору не встановлено окремої письмової форми для замовлення покупця, як і не вказано що такі документи є невід`ємною частиною Контракту або ж є обов`язковими для формування вартості товару.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на різницю опису позицій товару в фактурі-проформі від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S та інвойсі 20.09.2023 DEX/000009/2023 митної декларації, то в даному випадку судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість останніх, виходячи з наступного.

Так, згідно фактури-проформи від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S ТОВ "Кадуб" придбало у Виробничо-Комерційного підприємства «Artmet Roman Polak»:

сітку 160г/м.кв. помаранчеву 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) в кількості 350000 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 18550,00 євро;

сітку 160г/м.кв. білу 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) в кількості 8750 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 4637,50 євро;

сітку зі скловолокна 330г/м.кв. білу 1,0 м х 25 м (держава, з якої походить товар: ЄС) в кількості 5500 м.кв. за ціною 0,9750 євро, у розмірі 5362,50 євро;

вішалку плоску ESP 60/125 « 27» товщина 0,80 мм (держава, з якої походить товар: ЄС) (код 25.11.23.0) в кількості 280000 штуки за ціною 0,0472 євро, у розмірі 13216,00 євро;

Відповідно до інвойсу від 20.09.2023 DEX/000009/2023 ТОВ "Кадуб" придбало у Виробничо-Комерційного підприємства «Artmet Roman Polak»:

сітку зі скловолокна 160г/мІ помаранчеву 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) (код 5998VH) в кількості 350000 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 18550,00 євро;

сітку зі скловолокна 160г/м.кв. білу 1,0 м х 50 м Valmiera (держава, з якої походить товар: ЄС) (код 5998VH) в кількості 8750 м.кв. за ціною 0,5300 євро, у розмірі 4637,50 євро;

сітку зі скловолокна 330г/м.кв. білу 1,0 м х 25 м (держава, з якої походить товар: ЄС) (код SIAT330H) в кількості 5500 м.кв. за ціною 0,9750 євро, у розмірі 5362,50 євро;

вішалку плоску ESP 60/125 « 27» товщина 0,80 мм (держава, з якої походить товар: ЄС) (код ESP125) в кількості 280000 штуки за ціною 0,0472 євро, у розмірі 13216,00 євро/

З огляду на фактуру-проформу від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S та інвойс від 20.09.2023 DEX/000009/2023, суд першої інстанції доцільно зазначив, що такі містять ідентичні відомості про придбаний у виробничо-комерційному підприємстві «Artmet Roman Polak» товар. Відмінність полягає лише у не зазначенні у фактурі-проформі від 24.08.2023 №FPF/22/2023/S коду товару, однак вказане не впливає жодним чином на визначення митної вартості товару, та не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Стосовно відсутності документів на підтвердження включення вартості навантаження та оформлення товару в країні експорту, як складових, до митної вартості товару, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції і враховує наступне.

Згідно контракту від 20.08.2023 №06/23 умови поставки - EXW Опочно, Польща (Інкотермс 2010).

Відповідно до офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця.

Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найманому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці.

Таким чином, обов`язок щодо завантаження товару на умовах EXW покладено на продавця, а також продавець зобов`язаний сплатити експортні витрати, тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження.

В розрізі викладеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано та підставно відхилив доводи відповідача, зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів та визнав таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Наразі, матеріалами справи засвідчується факт подання позивачем разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

В даному випадку, само по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, є помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Судова колегія враховує ту обставину, що вартість товарів (послуг) не є сталим поняттям у розмірному еквіваленті, оскільки її значення може змінюватися в залежності від різних економічних (і не тільки) факторів.

Безумовна прив`язка митним органом у спірних правовідносинах до конкретного значення вартості товару, що визначена митним органом у Рішенні про коригування митної вартості ідентичного товару, повністю нівелює процес декларування, що визначений у МК України.

В контексті викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість товару, оскільки між наданими доказами та встановленими обставинами, що доказуються, вбачається прямий зв`язок.

При цьому, відповідачем не доведено, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце, на думку митного органу, в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Більше того, відповідачем не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції вірно відзначив про наявність підстав для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.