ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2024 р. Справа № 520/32594/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків по справі № 520/32594/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0179050414 від 23.06.2023 р., видане Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД", яким зобов`язано сплатити штраф у сумі 250907,74 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД" відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд першої інстанції неправомірно не виклав у тексті судового акту розгорнуті і детальні мотиви та висновки з приводу юридично значимих аргументів і доводів позивача та обставин справи. Суд не врахував в рішенні (не дав відповіді на те, що податкові накладні від 31.07.2022 №№ 12611, 12607, 12609, 12592 були подані на реєстрацію вчасно, а саме 15.08.2022 року, а також те що податкова накладна № 12592 від 31.07.2022 року складена на неплатника ПДВ, відповідно платник податку (позивач) звільняється від відповідальності передбаченої п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України.
В обґрунтування таких доводів позивач зауважив, що податкові накладні від 31.07.2022 №№ 12592, 12607, 12609, 12611 були подані на реєстрацію 15.08.2022, що підтверджується даними скріншотів програми М.Е.Doc, очікувана доставка - 15.08.2022 року.
При цьому, протягом операційного дня, який у відповідності до п.3 Порядку №1246 тривав до 20.00 год. 15.08.2022 року, Головне управління ДПС в Харківській області не надіслало позивачу квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, хоча такі дії відповідач повинен був здійснити протягом двох годин, як це передбачено пунктом 8 Порядку №557. Однак квитанції про їх прийняття надійшли лише 16.08.2022.
Таким чином, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.
Враховуючи те, що позивачем ці чотири податкові накладні подані на реєстрацію 15.08.2022 року, тобто у строк встановлений Податковим кодексом України та Порядком №1246, відсутні підстави для застосування відповідальності до платника податків (позивача).
В контексті викладеного позивач вважає, що ним вжито заходів щодо реєстрації податкових накладних у строк, встановлений п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та їх фактична реєстрація відбулася.
Отже, вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних є відсутньою, що, відповідно, виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності.
Крім того, позивач звернув увагу на те, що податкова накладна № 12592 від 31.07.2022 року складена на неплатника ПДВ. Застосування до платника ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам.
У разі, якщо податкова накладна: 1) не надається отримувачу (покупцю) та 2) складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, платник податку звільняється від відповідальності передбаченої п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем неправильно проведений розрахунок строків порушення реєстрації податкової накладної № 12592 в ЄРПН, що призвело до визначення неправильної суми штрафної санкції, та застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної, яка не надається покупцю.
Відтак, у діях позивача відсутні винні діяння, спрямовані на заволодіння бюджетними коштами або коштами контрагентів, з огляду на таке, застосування до позивача штрафної санкції за перелічених обставин щодо податкової накладної № 12592 є неправомірним.
Також позивач зауважив, що чинним законодавством України, станом на час реєстрації позивачем податкових накладних (23.06.2022 - 04.07.2022), які були предметом камеральної перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків. За таких обставин через неоднозначність правового регулювання відповідних правовідносин, відсутність правової визначеності щодо можливостей позивача у таких правовідносинах, становище позивача, як платника податків, погіршилось, у зв`язку з відповідним суперечливим правовим регулюванням.
Отже, в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час реєстрації податкових накладних законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності. При цьому свій податковий обов`язок позивач виконав.
Застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, суперечить презумпції правомірності рішень платника податків, що в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.
Отже, на думку позивача податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0179050414 від 23.06.2023 року, яким ТОВ «ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД» нараховано штраф у розмірі 250 907,74 гривень, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення у справі № 520/32594/23 невірно встановлено фактичні обставини справи, не надано дослідженим доказам належної оцінки, і, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями ГУ ДПС у Харківській області в травні 2023 року було проведено камеральну перевірку позивача з питань реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що було складено акт від 11.05.2023р. № 13405/20-40-04-14-03/36094643. Факт проведення вказаної перевірки, складання акту та його зміст сторонами у справі не заперечується.
За наслідками розгляду вказаного акту відповідачем було ухвалено оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023р. № 0179050414, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 250 907,74 грн. в зв`язку з порушенням граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених пунктом 201.10 ст. 201 розділу V, підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10, розділу ХХ, пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та згідно з пунктом 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ, пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
Непогоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав у період червень-серпень 2022 року, листопад-грудень 2022 року, лютий-березень 2023 року (за лютий-березень 2022 року, травень-липень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року), з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 ст. 201 ПК України, отже застосування до нього контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 ст. 120-1 ПК України є правомірним.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в подальшому ПК України), єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами 1, 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ не пізніше календарного дня, передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПК України в залежності від періоду складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, а саме: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Статтею 120-1 ПК України встановлена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.
Згідно із п. 120-1.1 ст.120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18.03.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533- IX (в подальшому Закон № 533- IX).
У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 р. № 211 з 12.03.2020 р.
Постановою від 27.06. 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні був уведений воєнний стан, який на підставі відповідних Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу Російської Федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 р. (в подальшому Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX ( в подальшому Закон № 2260-IX).
У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 р. Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у наступній редакції: у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Таким чином, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Таким чином, з 27.05.2022 р. припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Аналіз вищевказаним норм законодавства вказує, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: з 01.03.2020 р. по 26.05.2022 р.
Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022 р.), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
Суд зазначає, що пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.
Законом України від 13.12.2022 р. № 2836-IX (набрав чинності 03.01.2023 р.) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023 р.) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно із пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
У зв`язку з цим дія пунктів 89, 90 не розповсюджується на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) .
Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023 р.).
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 р. у справі № 160/10740/23.
Як зазначалося вище, судовим розглядом встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено перевірку ТОВ ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШЕН СХІД, за результатами якої складено акт № 13405/20-40-04-14-03/36094643 від 11.05.2023 р., на підставі висновків якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0179050414 від 23.06.2023 р., яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201, п. 69.1. п. 69 підрозділу 10, розділу ХХ, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України за період червень-серпень 2022 року, листопад-грудень 2022 року, лютий-березень 2023 року (за лютий-березень 2022 року, травень-липень 2022 року, листопад 2022 року, січень 2023 року).
Згідно додатку до податкового повідомлення-рішення № 0179050414 від 23.06.2023 податкові накладні:
- № 12555 від 21.02.2022 зареєстрована 08.08.2022, термін реєстрації 15.07.2022 (порушено 24 дні);
- № 173316 від 03.03.2022 зареєстрована 29.11.2022, термін реєстрації 15.07.2022 (порушено 137 днів);
- № 7807 від 13.05.2022 зареєстрована 10.08.2022, термін реєстрації 15.07.2022 (порушено 26 днів);
- № 10212 від 06.06.2022 зареєстрована 01.07.2022, термін реєстрації 30.06.2022 (порушено 1 день);
- № 10948 від 05.07.2022 зареєстрована 01.08.2022, термін реєстрації 31.07.2022 (порушено 1 день);
- № 12611 від 31.07.2022 зареєстрована 16.08.2022, термін реєстрації 15.08.2022 (порушено 1 день);
- № 12607 від 31.07.2022 зареєстрована 16.08.2022, термін реєстрації 15.08.2022 (порушено 1 день);
- № 12609 від 31.07.2022 зареєстрована 16.08.2022, термін реєстрації 15.08.2022 (порушено 1 день);
- № 12608 від 31.07.2022 зареєстрована 16.08.2022, термін реєстрації 15.08.2022 (порушено 1 день);
- № 12592 від 31.07.2022 зареєстрована 16.08.2022, термін реєстрації 15.08.2022 (порушено 1 день);
- № 12612 від 31.07.2022 зареєстрована 17.08.2022, термін реєстрації 15.08.2022 (порушено 2 дні);
- № 174154 від 04.11.2022 зареєстрована 14.12.2022, термін реєстрації 30.11.2022 (порушено 14 днів);
- № 174155 від 05.11.2022 зареєстрована 14.12.2022, термін реєстрації 30.11.2022 (порушено 14 днів);
- № 174156 від 09.11.2022 зареєстрована 14.12.2022, термін реєстрації 30.11.2022 (порушено 14 днів);
- № 3694 від 18.01.2023 зареєстрована 23.03.2023, термін реєстрації 18.02.2023 (порушено 33 дні);
- № 3695 від 21.01.2023 зареєстрована 23.03.2023, термін реєстрації 18.02.2023 (порушено 33 дні);
- № 3696 від 25.01.2023 зареєстрована 23.03.2023, термін реєстрації 18.02.2023 (порушено 33 дні).
З викладеного вбачається, що податкові накладні №№ 12555, 173316, 7807, були складенів період з 01 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року та зареєстровані в ЄРПН 08.08.2022, 29.11.2022, 10.08.2022 відповідно, тобто з порушенням строку - після 15 липня 2022 року, а отже, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Податкові накладні №№ 10212, 10948, 12608, 12612, 174154, 174155, 174156 були складені після 31 травня 2022 та зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а тому у контролюючого органу також є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, враховуючи, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.
Водночас, судова колегія зазначає, що розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX, а саме до 08.02.2023) є неможливим. Зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Податкові накладні №№ 3694, 3695, 3696 були складені 18.01.2023, 21.01.2023, 25.01.2023, відповідно, термін реєстрації - 18.02.2023, тобто на день набрання чинності Законом №2876-IX їх строк реєстрації не скінчився, проте такі були зареєстровані 23.03.2023 (кількість днів протермінування - 33).
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем правомірно застосовано зменшений розмір штрафних санкцій, з урахуванням кількості днів протермінування 33 дні - 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що у разі неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу, платники податків на дату набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 мали можливість подати до контролюючого органу не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість.
Проте, як зазначив відповідач, від платника ТОВ ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД такої заяви на адресу ГУ ДПС у Харківській області не надходило.
Відсотковий розмір та обрахунок штрафних санкцій, здійснений контролюючим органом, відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 №0179050414, в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 43339,96 грн., прийняте ГУ ДПС у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Податковим кодексом України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Підстави для визнання цього податкового повідомлення - рішення в цій частині протиправним та скасування відсутні.
Отже, в цій частині позовних вимог суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо податкових накладних №№ 12611, 12607, 12609, 12592 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - «Порядок №1246»).
Пунктами 2, 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з Інструкцією про застосування комп`ютерної програми «M.E.Doc» (модуль «Звітність») податкові накладні створюються в комп`ютерній програми «1C бухгалтерія» і імпортуються в програму «M.E.Doc» для їх перевірки, підписання та відправки на електронну адресу державної податкової служби.
В стовпці «Створено» вказується час та дата початку роботи над документом для його відправки на реєстрацію. Після цього ставиться печатка юридичної особи. Для проставлення печатки застосовується сертифікат печатки, після чого натискається команда «Відправити» і звіт надсилається на поштову адресу Центрів обробки електронних звітів.
Положеннями пункту 7.2.6 вказаної Інструкції передбачено наявність «Протоколу роботи з документом», який містить всі записи про всі операції і події з документом із вказанням дати та часу їх здійснення.
Функція цього протоколу «Очікується доставка» свідчить про те, що податкові накладні відправлені, очікується доставка до податкового органу, про факт якої буде свідчити квитанції №1, яка надсилається платнику податків не пізніше наступного дня.
Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2018 у справі №820/6330/16.
Пунктом 8 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017р. за №959/30827, передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 31.07.2022 року складені податкові накладні №№ 12592, 12607, 12609, 12611, які за даними скріншотів програми M.E.Doc подані на реєстрацію 15.08.2022, а саме:
- податкова накладна № 12592 від 31.07.2022 року, надіслана до контролюючого органу 15.08.2022 року, очікувана доставка - 15.08.2022 року, повідомлення в 12:56 та 19:08;
- податкова накладна № 12607 від 31.07.2022 року, надіслана до контролюючого органу 15.08.2022 року, очікувана доставка - 15.08.2022 року, повідомлення в 10:45 та 19:08;
- податкова накладна № 12609 від 31.07.2022 року, надіслана до контролюючого органу 15.08.2022 року, очікувана доставка - 15.08.2022 року, повідомлення в 10:45 та 18:08;
- податкова накладна № 12611 від 31.07.2022 року, надіслана до контролюючого органу 15.08.2022 року, очікувана доставка - 15.08.2022 року, повідомлення в 11:31 та 19:08.
При цьому, протягом операційного дня, який у відповідності до п. 3 Порядку №1246 тривав до 20.00 год. 15.08.2022 року, Головне управління ДПС в Харківській області не надіслало позивачу квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, хоча такі дії відповідач повинен був здійснити протягом двох годин, як це передбачено пунктом 8 Порядку №557. Однак квитанції про їх прийняття надійшли лише 16.08.2022.
Таким чином, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.
Отже, враховуючи те, що позивачем ці чотири податкові накладні подані на реєстрацію 15.08.2022 року, тобто у строк встановлений Податковим кодексом України та Порядком №1246, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування відповідальності до платника податків (позивача).
Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а, від 22.11.2021 року у справі №160/10558/19, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 28.04.2020 у справі №810/198/16 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому роздруківки скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «М.Е.Dос» та особистого кабінету платника податків є належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію електронного документа.
При цьому, відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 03.05.2023 у справі №580/1728/20, від 08.12.2022 у справі №340/2210/19, від 28.09.2022 у справі №200/4176/20-а, від 15.07.2021 у справі №640/12237/19, від 04.06.2020 у справі №560/1570/19, від 03.04.2020 у справі №160/5380/19) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
У постановах від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Суд зазначає, що встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього - Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
При цьому, враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня (до 20 години) в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 року у справі №620/817/19 та від 28.09.2022 у справі № 200/4176/20-а.
Враховуючи те, що квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня 15.08.20223 року, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України, судова колегія зазначає, що позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкових накладних у строк, встановлений п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та їх фактична реєстрація відбулася.
Вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних є відсутньою, що, відповідно, виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини.
А відтак, висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних: від 31 липня 2022 року №№ 12592, 12607, 12609, 12611 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими та безпідставними.
Позивач не може нести відповідальність за надходження/опрацювання на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що податкова накладна № 12592 від 31.07.2022 року складена на неплатника ПДВ.
Ознаками того, що податкова накладна № 12592 від 31.07.2022 року складена на неплатника ПДВ є:
ця спірна податкова накладна містить номер «100000000000» у рядку «індивідуальний податковий номер» графи «Отримувач (покупець)», що здійснено позивачем у відповідності до вимог п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 р. № 1307 (далі - «Порядок № 1307»);
відповідно до вимог п. 8 Порядку № 1307, у верхній лівій частині податкової накладної у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" зроблена позивачем помітка "X" та зазначено тип причини 02 - Складена на постачання неплатнику податку» (в інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються)).
Застосування до платника ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам.
У разі, якщо податкова накладна: 1) не надається отримувачу (покупцю) та 2) складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, платник податку звільняється від відповідальності передбаченої п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України.
Отже, відповідачем неправильно проведений розрахунок строків порушення реєстрації податкової накладної № 12592 в ЄРПН, що призвело до визначення неправильної суми штрафної санкції, та застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної, яка не надається покупцю.
Відтак, у діях позивача відсутні винні діяння, спрямовані на заволодіння бюджетними коштами або коштами контрагентів, з огляду на таке, застосування до позивача штрафної санкції за перелічених обставин щодо податкової накладної № 12592 є неправомірним.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладення на позивача штрафу згідно п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №№ 12611, 12607, 12609, 12592 в розмірі 207567,78 грн. - 10% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, є протиправним.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 №0179050414, в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 207567,78 грн., є таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року по справі №520/32594/23 в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0179050414 від 23.06.2023, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД" штрафних санкцій у сумі 207567,78 грн., прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення цієї частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД" - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 по справі № 520/32594/23 - скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми №0179050414 від 23.06.2023, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД" штрафних санкцій у сумі 207567,78 грн.
Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0179050414 від 23.06.2023, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДИСТРИБ`ЮШН СХІД" штрафних санкцій у сумі 207567,78 грн.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 по справі 520/32594/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 18.09.2024 |
Номер документу | 121638532 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Калиновський В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні