Ухвала

від 16.09.2024 по справі 280/9009/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

Київ

справа № 280/9009/23

адміністративне провадження № К/990/33594/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №280/9009/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 29.08.2024.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС доводить, що Третій апеляційний адміністративний суд застосував пункт 56.19 статті 56 ПК України, статтю 121 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 20.02.2019 у справі № 805/1642/17-а, від 20.02.2019 у справі № 522/18685/17, від 25.04.2018 у справі № 819/644/14-а. Це мало наслідком помилкове поновлення строку звернення до суду на підставі статті 121 КАС України та не застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, визначеного пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

В чому скаржник вбачає подібність правовідносин між справою, у якій подано касаційну скаргу, і справами, які були предметом розгляду Верховним Судом, у касаційній скарзі не обґрунтовано. Водночас як на висновки Верховного Суду скаржник посилається на те, що у спорах цієї категорії строк звернення до суду визначається за правилами пункту 56.19 статті 56 ПК України і становить один місяць. Оцінюючи ж поважність підстав пропуску процесуального строку, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Верховний Суд в ухвалах від 15.08.2024 і 21.08.2024, повертаючи попередні касаційні скарги ГУ ДПС, вже звертав увагу останнього, що суди попередніх інстанцій виходили саме з того, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України, а тому є пропущеним. Водночас оцінивши сукупність наведених позивачем обставин і наданих на їх підтвердження доказів, суди дійшли висновку про наявність підстав для поновлення строку.

Аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги, ГУ ДПС у втретє поданій касаційній скарзі висловлює незгоду зі здійсненою судами попередніх інстанцій оцінкою тієї обставини, що позивач відкликав позовну заяву в іншій справі. Цю обставину ГУ ДПС вважає такою, що не може бути визнана поважною причиною пропуску строку.

Однак, Верховний Суд вже звертав увагу скаржника, що не лише ця обставина була предметом оцінки судами попередніх інстанцій.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, ГУ ДПС так і не врахувало роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №280/9009/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон