Ухвала

від 01.10.2024 по справі 280/9009/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року

Київ

справа № 280/9009/23

адміністративне провадження № К/990/36267/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №280/9009/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Зоря» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд» 24.09.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 02.07.2024, повний її текст виготовлено 03.07.2024, відповідно, тридцятиденний строк для її оскарження сплинув 02.08.2024, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 24.09.2024, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув, що не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою і скаржник не зволікав із повторним зверненням до суду. Також посилається на обставину введення на території України воєнного стану і наявність дефіциту в Державному бюджеті України.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що касаційні скарги ГУ ДПС, які подавалися через підсистему «Електронний суд» 02.08.2024, 19.08.2024, 29.08.2024 Верховний Суд повернув ухвалами від 15.08.2024, 21.08.2024, 16.09.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Суд звертав увагу, що у судових рішеннях відсутній протилежний від наведених у постановах Верховного Суду висновок, а доводи скаржника зводилися до незгоди із наданою судами правовою оцінкою поважності причин пропуску строку. Також суд звертав увагу, що касаційна скарга не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень в частині висновків, які стали підставою для задоволення позовних вимог. Електронні примірники цих ухвал суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 15.08.2024 о 19:55, 21.08.2024 о 19:46, 16.09.2024 о 19:50.

24.09.2024 ГУ ДПС направило касаційну скаргу вчетверте, однак, зміст якої так і не відповідає наданим роз`ясненням і не узгоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.

Варто зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 02.07.2024 (дата ухвалення постанови апеляційного суду) і до 24.09.2024 (дата подання касаційної скарги вчетверте) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

При цьому протягом усього цього часу ГУ ДПС подавало касаційну скаргу повторно, однак, її повернення було спричинено саме неналежним оформленням касаційної скарги, що свідчить про відсутність взаємозв`язку між дійсними обставинами і доводами ГУ ДПС, пов`язаними із введенням воєнного стану.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційні скарги були повернуті, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

За таких обставин, посилання скаржника на те, що він не зволікав із повторним зверненням з касаційною скаргою не мають вирішального значення для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки не доводить наявність поважних причин його пропуску.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вже зазначалося, вчетверте подана касаційна скарга так і не відповідає вимогам КАС України в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а її доводи не узгоджуються з дійсними обставинами справи і висновками судів попередніх інстанцій.

Так скаржник зазначає, що не має заперечень проти висновків судів про наявність поважних причин пропуску строку, але тільки в межах періоду до 16.07.2023, однак, не погоджується із поновленням судами позивачеві строку звернення до Запорізького окружного адміністративного суду у період з 27.06.2023 до 23.10.2023, пропуск якого мав суб`єктивний характер та перевищив місячний строк звернення до суду, який встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України. Скаржник доводить, що будь-які належні і допустимі докази неможливості звернення до Запорізького окружного адміністративного суду у період з 17.07.2023 до 23.10.2023 відсутні і в судових рішеннях не встановлені. Самостійне ж відкликання 23.10.2023 позовної заяви, поданої 17.07.2023 до Луганського окружного адміністративного суду, не може вважатися поважною та об`єктивно непереборною обставиною поновлення строку звернення до суду.

Однак, касаційна скарга не містить обґрунтування, чому, на переконання скаржника, наявність у період з 17.07.2023 до 07.11.2023 аналогічного провадження в Луганському окружному адміністративному суді не було перешкодою для звернення позивача у цей же період до Запорізького окружного адміністративного суду з аналогічним позовом. Посилання на конкретну норму КАС України, яка дозволяла позивачеві вчинити таку процесуальну дію касаційна скарга не містить. Доводи про суб`єктивний характер пропуску строку, фактично, обумовлені власною оцінкою встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника, що його доводи не узгоджуються ані з фактичними обставинами цієї справи, ані з висновками судів, які стали підставою для поновлення позивачеві строку звернення до суду, а також для задоволення позовних вимог. Касаційна скарга зводиться до незгоди зі здійсненою судами оцінкою причин пропуску строку, яка не обґрунтована посиланням на висновки Верховного Суду, які б свідчили про неправильність такої оцінки. Також вчетверте подана касаційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права в частині висновків, які стали підставою для задоволення позовних вимог.

Верховний Суд роз`яснював скаржникові, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для їх ухвалення. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Оскільки зазначених роз`яснень ГУ ДПС так і не врахувало, колегія суддів вважає, що скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, неодноразово наданих судом.

3. Відповідно до статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, у якій підтримала висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, відповідно до яких для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Адміністративний суд для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

Натомість, до касаційної скарги не додано документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Додана до касаційної скарги довіреність, яка сформована в підсистемі «Електронний суд», не може сприйматися як документ, передбачений статтею 55 КАС України. Не має зазначена справа і ознак, передбачених частиною шостою статті 12 КАС України, які б дозволяли здійснювати представництво сторін фізичною особою, яка не є адвокатом, за довіреністю (частина друга статті 47 КАС України).

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №280/9009/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом;

- надати документи, передбачені статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко